НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

У статті проаналізовано громадську думку щодо гендерних відносин у сфері праці і розподіл домашньої роботи в сім'ї на основі різноманітних опитувань, а також визначено образ жінки, який транслюється в українському суспільстві. 

Статтю присвячено аналізу класової належності чоловіків, жінок і подружжів в українському суспільстві. Здійснено огляд теоретичних підходів до визначення класової належності чоловіків і жінок та можливостей застосування цих підходів. Наведено результати емпіричного аналізу класової належності українських чоловіків, жінок і подружжів за даними дослідження International Social Survey Project, 2009 рік, результати якого порівняно за даними дослідження «Ставлення до перетворень» за 1998 рік. Виявлено основні тенденції динаміки класової належності.

Стаття ґрунтується на результатах опитувань громадської думки в Україні та Грузії щодо участі жінок у політичній діяльності, кваліфікованості чоловіків і жінок як політиків, ставлення до гендерних партійних квот. Виявлено, що ставлення громадян цих країн до участі жінок у політиці є неоднозначним, але більшою мірою позитивним. Шляхом застосування мережевого аналізу до біографічних даних політичних акторів у законодавчій владі 2007–2012 років в Україні та Грузії виявлено щільно зв’язані мережі політичних еліт в обох країнах. Важливість жінок-депутаток у цих мережах значною мірою залежить від їхньої включеності до підгруп чоловіків.

Гендерні відносини в політиці в Україні поступово змінюються. Зважаючи на прийняття законодавчої норми на місцевих виборах 2015 року про наявність у списках політичних партій не менше 30 % осіб однієї статі, у статті здійснено аналіз практики дотримання цієї норми політичними партіями та її впливу на збільшення представництва жінок в органах місцевого самоврядування. Для виявлення стану та динаміки громадської думки щодо різних аспектів гендерних відносин про- аналізовано результати низки загальнонаціональних опитувань та виявлено переважно позитивне ставлення до гендерного квотування та збільшення кількості жінок у політичній сфері.

Украдене свято повернули проти самих жінок: лицемірне звеличення та обдаровування жінок один день на рік відбувалося в умовах повсюдної їх експлуатації й дискримінації, ігнорування численних потреб та проблем жіноцтва у країні рад, де "жіноче питання" давно вважалося вирішеним.

Цей збірник наукових праць об’єднує тексти з міжнародної конференції  "Мультикультурність. Гендер. Ідентичність. Квір-дослідження у пост-радянському просторі", що була організована магістерською програмою Гендерні студії факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка у співпраці з Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні  16-17 червня  2017 р. 

Розглянуто сучасні уявлення про гендер, що побутують у суспільстві. Проаналізовано наявні праці з біології, антропології, психології та соціології, проведено дослідження гендеру сім'ї, освіти та роботи, а також гендерних взаємодій у дружбі й коханні, сексуальності й насильстві. Охарактеризовано сучасний стан гендерних стосунків та доведено відсутність суттєвих відмінностей між представниками різних статей. Встановлено, що саме гендерна нерівність спричиняє відмінності між ними, які використовуються для виправдання даного явища. Визначено напрям розвитку гендерного суспільства, який полягає у подальшому встановленні рівності між чоловіками та жінками.

У статті розглянуто законодавче регулювання гендерної рівності на ринку праці України, проаналізовано явище гендерної (не)рівності на ринку праці загалом та в сфері інформаційних технологій (ІТ) зокрема. Виокремлено три групи чинників низького рівня залучення жінок на ринок праці в ІТ сфері: структурні, організаційні, індивідуальні. Особливості гендерної сегрегації в ІТ сфері України проілюстровано на матеріалі глибинних інтерв'ю з працівницями ІТ компаній.

Проект “Голоси” – це особисті історії, які закликають не ховатися із своїми переживаннями та проблемами, а говорити про них та шукати вихід. У цій книзі вміщено 12 історій жінок, які пережили розлад харчової поведінки, що спонукає до переосмислення понять анорексії, булемії та переїдання.

Авторка пропонує погляд на материнство, як на соціальну практику. У наведеному уривку дослідниця аналізує медійно-суспільний феномен «доктора Комаровського» та його роль у вітчизняному конструюванні явища «як бути батьками».