НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Що відбувалося на тренінгу «Феміністичний інтенсив», який проводив Центр «Жіночі перспективи» за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля та Сігрід Раузінг Траст Фонду? В інтенсиві взяли участь 50 феміністок із різних областей України, представниці різних напрямків фемінізму, люди з різним досвідом, а також дослідниці, представниці громадських організацій, студентки й активістки. Про що вони дискутували — докладно в матеріалі.

Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.

Нещодавно в засобах масової інформації активно обговорювалася постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі №6-1412цс17. Згідно неї, роботодавець тепер має право відпустити у відпустку по догляду за дитиною батька дитини — але більше не зобов’язаний це робити.

Українська школа не вміє мати справу з «просто дітьми» — тільки як із хлопчиками або з дівчатками. Що робити, якщо шкільна спільнота переконана, що «хлопчики — це одне, а дівчата — це ж геть інше!», і насаджує в різний спосіб застарілі гендерні стереотипи, а у вас сучасні погляди і ви хочете, щоб дитина зростала в середовищі, яке сприяє розвитку особистості? Порадами ділиться освітянин, соціолог і молодий батько Олег Марущенко.

Інформаційно-ілюстративні матеріали для використання в освітніх установах з пріоритетною політикою гендерної толерантності. Складається з двох настінних плакатів для розміщення в фойє, а також серії зображень на тему «Професії». Розробка: Гендерний інформаційно-аналітичний центр «Крона»

У ХХІ столітті жінка може робити все, що забажає, — вступати до будь-яких навчальних закладів і здобувати будь-які професії, робити кар’єру і досягати успіхів. Вона вільна у виборі світогляду, способу життя та особистих переконань і принципів. Проте чи справді це так? До вашої уваги — чотири сучасні книжки від авторок-представниць різних культур і ментальностей, які об’єднує наскрізна тема конфлікту між особистим вибором жінки і стереотипними суспільними уявленнями про її наперед визначені ролі та обов’язки. І той факт, що ці теми досі виявляються актуальними для абсолютно різних національних літератур, наочно демонструє: проблема набагато глибша і дальша від її вирішення, ніж комусь хотілося б думати.

Рецензія на Мельниченко Настя. #ЯНеБоюсьСказати: найвідвертіша книжка для підлітків / Настя Мельниченко; худож.-оформл. М. С. Мендор. – Харків: Фоліо, 2017. – 213 с.: іл. Купити.

Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.

Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Їхні долі складалися по різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. 

24 серпня всюди звучатиме «Слава Україні!» — «Героям слава!». Як щодо героїнь? Який той внесок жінок, без якого — без перебільшення — не було б незалежної України?