Академічні теорії

У чому різниця між сексом і сексуальністю? Чи існувала гомосексуальність «в усі часи й у всіх народів»? А гетеросексуальність? Що історія сексуальності говорить про сучасність? Щоб відповісти на ці питання, авторка розглядає конструкціоністські дослідження сексуальності в античності, середньовіччі та в модерний час.

Стаття Галини Клід «Сексуальне переслідування: реальність чи вигадка», опублікована у 1995 (!) році, є першою студією про гендерне насильство над жінками в Україні. Стаття з’явилася у червневому випуску журналу «Сучасність» і є відповіддю українським інтелектуалкам, які висловлювалися про «недоречність» жіночого руху як феномену. На прикладі численних ситуацій сексуальних домагань на Заході, а також підкріплюючи аргументацію історіями з власного досвіду міжкультурного спілкування, авторка порівнює статус жінки в Канаді та в Україні, протиставляє російський і український гендерний дискурси й умови їхнього історичного розвитку. Окрему увагу приділено питанням місця жінок у політиці та владних структурах.

Цей збірник наукових праць об’єднує тексти з міжнародної конференції  "Мультикультурність. Гендер. Ідентичність. Квір-дослідження у пост-радянському просторі", що була організована магістерською програмою Гендерні студії факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка у співпраці з Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні  16-17 червня  2017 р. 

Розглянуто сучасні уявлення про гендер, що побутують у суспільстві. Проаналізовано наявні праці з біології, антропології, психології та соціології, проведено дослідження гендеру сім'ї, освіти та роботи, а також гендерних взаємодій у дружбі й коханні, сексуальності й насильстві. Охарактеризовано сучасний стан гендерних стосунків та доведено відсутність суттєвих відмінностей між представниками різних статей. Встановлено, що саме гендерна нерівність спричиняє відмінності між ними, які використовуються для виправдання даного явища. Визначено напрям розвитку гендерного суспільства, який полягає у подальшому встановленні рівності між чоловіками та жінками.

Чи можемо ми самі створювати свої тіла? Чи ми лише слухняно виконуємо волю суспільства, яке диктує нам як рухатися, виглядати, ставитися до власного тіла, інших тіл? Чи, навпаки, це тіла визначають нас, наші бажання, думки й почуття, наші стосунки з іншими, наше майбутнє? Квір-теорія дозволяє подивитися на своє тіло під новим кутом та поміркувати про альтернативні способи стосунків із ним. Розглядаючи статеву відмінність, хворобу, інвалідність, форму й розміри тіл крізь призму квір-теорії, авторка зосереджується на практиках опору тілесним нормам та їхніх межах.

Що таке БДСМ? Чи може феміністка мати подібні сексуальні смаки? Зовні ці практики нагадують фізичне або психологічне насильство, але чи справді це так, розбиралася Анна Гриценко. У статті проаналізовано феміністські підходи до БДСМ, спільні й відмінні риси БДСМ і насильства та запропоновано інтерсекційний підхід до явища.

Авторка пропонує погляд на материнство, як на соціальну практику. У наведеному уривку дослідниця аналізує медійно-суспільний феномен «доктора Комаровського» та його роль у вітчизняному конструюванні явища «як бути батьками».

У книзі материнство й батьківство розглянуто як соціальна практики та опубліковано тематичні розділи книги, що стосуються «хороших матерів/татів» та «розділеного батьківства».  Для наочності запропонованого матеріалу подано статистику й наведено порівняння показників у Європі та Україні. 

Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.

Авторка детально аналізує книгу Кевіна Кумаширо «Освіта неспокою: квір-активізм і антиопресивні педагогіки». Опираючись на власний академічний досвід, Ольга Плахотнік характеризує новітні напрями постмодерної освіти, зокрема антиопресивну освіту, а також рефлексує над перспективою втілення описаних практик в Україні.