11 липня, 2020

Уривок із збірки рупі каур «Молоко і мед»

25 червня 2020
Поширити в Telegram
67

Придбати книгу можна на сайті видавництва «Віват».

молоко

і мед

рупі каур

11

як тобі вдається так легко

бути доброю до людей запитав він

з уст моїх скрапували молоко і мед

коли я відказала

це тому що інші

не були добрими до мене

перший хлопець що поцілував мене

вчепився за мої плечі

як за кермо свого

першого в житті

велосипеда

мені було п’ять

губи його

пахли голодом

так само як і губи його батька

коли той ласував тілом його матері вранці о 4-й

той хлопець перший навчив мене

що тіло моє є для того

аби давати кожному хто попросить

що маю почуватись якою завгодно

але тільки не цілою

і боже милий

якою ж порожньою я почувалась

точнісінько як його матір о 4:25 ранку

тебе

навчали

що у тебе між ніг

пристань для чоловіків

яким би десь перепочити

незайняте тіло де не бракує місця

для гостей та хоч би котрийсь

прийшовши вирішив

зостатися

тут

в моїх жилах

тече твоя кров

то скажи як я маю

забути

психотерапевт садовить

навпроти тебе ляльку

вона десь така ж завбільшки як

дівчатка

яких люблять торкатися твої

дядьки

покажи де були його руки

ти показуєш на місце

між її ніг те яке

він із тебе вимучив пальцями

як зізнання

як ти почуваєшся

ти виймаєш клубок

що підступив до горла

зубами

і кажеш нормально

а саме ніяк

— щотижневі сеанси

ти так боявся

мого голосу

що я теж вирішила

його боятися

вона була трояндою

у руках тих

що й гадки не мали

залишити її собі

щоразу коли кажеш

своїй доньці

що свариш її

через те що любиш

ти вчиш її не відрізняти

гніву від доброти

і може видатися що це не страшно

аж доки вона не виросте

звично довіряючи чоловікам що її кривдять

бо вони такі схожі

на тебе

— чоловікам що мають доньок

зі мною злягалися каже вона

але я досі не знаю

як це воно

кохатися

якби я знала

як воно бути в безпеці

я би значно рідше

падала в обійми

що її не обіцяли

секс це те на що погоджуються обоє

якщо ж хтось із них просто лежить нерухомо

бо зараз не час

або немає настрою

або й узагалі нема бажання

тоді як інший злягається з їхнім тілом

то так не кохаються

так ґвалтують

подумати лишень ми

спроможні на таку велику любов

і все одно обираємо

наругу

у світі немає більшого засліплення

ніж вигадка про те що жінка

зганьбить свою родину

якщо просто намагатиметься вберегти

своє серце і своє тіло

своїми ступнями

ти став мені на ноги

припнувши їх

до землі

і забажав

щоб я підвелася

зґвалтування

розкрає тебе

навпіл

але

не скінчить

тебе

смуток живе в тобі

у тих закапелках

де смутку не мало би бути місця

донька не повинна

благати батька

про дозвіл

мати пару

щоразу переконувати себе

що маю право

займати місце у просторі

це як писати

лівою рукою

якщо я народилася

щоб писати правою

— прагнення зіщулитися спадкове

він випатрує її

своїми пальцями

так наче вишкрібає

м’яку середину

дині

твоя матір

завжди намагається так щедро

вділити тобі любові

що всю годі прийняти

твій батько деінде

ти війна

кордон між двох країн

супутні збитки

парадокс що єднає цих двох

і водночас їх розпаровує

я вислизнула з материного живота

лишивши його порожнім

так я вперше зникла

я навчалася прозорішати в родині

де любили щоб доньок було не видно

так я зникла вдруге

мистецтво порожніти

нехитре

вір їм коли товкмачать тобі

що ти ніщо

повторюй сама собі

як замовляння

я ніщо

я ніщо

я ніщо

часто

єдине з чого розумієш що досі жива

те що груди твої здіймаються й опускаються

— мистецтво порожніти

ти така схожа на матір

певно мені справді пасує її лагідна вдача

у вас однакові очі

однаково змучені

і руки

такі самі безсилі пальці

а от цей гнів твоя мати ніколи так не гнівається

справді так

бо цей гнів єдине

що я успадкувала від батька

коли моя мати відкриває рот

щоб доєднатися до розмови за вечерею

мій батько тицяє їй межи губ

слово цить і каже їй

ніколи не розмовляти з напханим ротом

саме так жінки моєї родини

навчилися жити не розтуляючи вуст

наші коліна

розсували

кузени

дядьки

інші чоловіки

наших тіл торкалися

зовсім не ті

тож навіть у ліжку де нас ніхто не

займе

ми лежимо налякані

батьку. ти завжди телефонуєш аби поговорити

ні про що. запитуєш що я роблю чи де я зараз

а коли мовчання між нами затягується довге

як ціле життя я похапцем вишукую питання аби

підтримати розмову. але найбільше мені хочеться

сказати ось що. я розумію що тебе понівечив

цей світ. він підкосив тебе так безжально. я не

дорікатиму що ти не вмів до мене бути лагідним.

часом я довго не сплю і думаю про те де тобі ще

болить де болить а ти ніколи не кажеш. я теж

краплина цієї зболеної крові. я теж кістка від

кістки що спрагла уваги не втримує ваги. я твоя

донька. я знаю що розмови ні про що це єдиний

спосіб для тебе сказати що ти любиш мене. бо це

єдиний спосіб для мене сказати тобі те ж саме.

ти врізаєшся в мене двома пальцями і я радше

шокована. відчуття таке наче відкритої рани

торкаються гумовими рукавичками. мені неприємно.

ти заштовхуєш пальці дедалі швидше. та я нічого

не відчуваю. ти вишукуєш на моєму обличчі якоїсь

реакції тож я починаю робити як ті голі жінки на відео

що їх ти дивишся коли думаєш що ніхто не бачить.

я наслідую їхні стогони. голодні й лункі. ти питаєш

чи мені добре і я відповідаю ствердно так швидко наче

довго вправлялася. однак цю фальш. ти не помічаєш.

річ у тім що мати алкоголіка

за одного з батьків

неможливо

бо батьків-алкоголіків не існує

є тільки

алкоголіки

що не зуміли протверезіти так надовго

щоб виховати своїх дітей

не певна чи моя мати

закохана в мого батька

чи нажахана ним

назовні виглядає так само

ти торкаєшся мене і я здригаюся

боюся що ти це він

коли моя мама була вагітна

своєю другою дитиною мені було чотири

я тицьнула пальчиком на її великий живіт не розуміючи

як моя мама так швидко побільшала

батько згріб мене в оберемок своїми великими як дерева руками

і сказав що на цій усенькій землі найбільш подібне до бога

тіло жінки бо воно дає життя

і від того що мені такій малій

сказав цю неймовірну річ дорослий чоловік

усе змінилося перед моїми очима

і весь всесвіт ліг моїй мамі до ніг

мені так тяжко

зрозуміти

як хтось може

віддати всю свою душу

кров і наснагу

комусь іншому

зовсім нічого

не прагнучи

взамін

— мушу зачекати доки сама не стану матір’ю

ні

це не

буде кохання

з першого погляду

це буде кохання з першого

спогаду бо я вже бачила тебе

в очах моєї матері коли вона сказала одружися

з чоловіком схожим на якого ти б виховала свого сина

кожна революція

народжується і помирає

на його вустах

хто я тобі? запитує він

я кладу долоні йому на коліна

й пошепки відказую ти

всі мої надії

за все моє життя

в одній людській подобі

найбільше я люблю в тобі твій запах

ти пахнеш

землею

травами

садами

трішки більше людина

ніж решта нас

я знаю я

мала би танути

з інших поважніших причин

але ж ти бачила

того хлопця перед ним

сонце

щовечора

схиляє коліно

ти тонка межа

між вірою

і просто сліпим чеканням

— лист до мого майбутнього коханого

Придбати книгу можна на сайті видавництва «Віват».

25 червня 2020
Поширити в Telegram
67
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою