Суспільство

Docudays UA 2018 року під назвою «Рівні рівності» тішить неймовірною підбіркою фільмів про жінок. Це не лише три чудові, дуже різні фільми в програмі «Проста жіноча рівність», а й жінки, які виходять на передній план у фільмах інших програм, серед них і «Квірність», і «Поважна рівність», і Docu/Хіти.

Цей збірник наукових праць об’єднує тексти з міжнародної конференції  "Мультикультурність. Гендер. Ідентичність. Квір-дослідження у пост-радянському просторі", що була організована магістерською програмою Гендерні студії факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка у співпраці з Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні  16-17 червня  2017 р. 

Нікому не шкодить знати, що наша репродуктивна система — не лише спосіб відтворення, а й інструмент для отримання взаємних насолод за спільною згодою. Що люди розробили цілий арсенал способів уникнути небажаної вагітності і захиститися від хвороб, які передаються статевим шляхом. Що ось він — огірок, ось презерватив, навчися ним користуватися, в житті пригодиться! Що від орального сексу точно не завагітнієш. Що основний секрет успіху — повага до партнера і врахування його вподобань. Що гетеросексуальні і гомосексуальні люди обох статей прагнуть тілесних контактів однаково сильно і що ніхто не має нікого ні до чого схиляти хитрощами чи тим паче силою. А проте ці корисні знання — досі рідкість в Україні, хоча вже доволі поширені в Західній Європі.

Узагальнений образ жінки в сучасних медіа досі є вкрай недолугою конструкцією з десятків стереотипів, що пристосовуються до епохи, однак лишаються незмінними по суті. Керуватися гаслом «секс продає» вже  давно для професійних маркетологів моветон (а то і злочин). Але попри явну недієвість такого підходу до реклами, оголені моделі досі пропонують нам з білбордів смартфони, пиріжки та бетономішалки. Про те, що не гаразд із пиріжками, як протидіють сексистській рекламі у світі та як діяти нам – у цій розвідці.

Проект “Голоси” – це особисті історії, які закликають не ховатися із своїми переживаннями та проблемами, а говорити про них та шукати вихід. У цій книзі вміщено 12 історій жінок, які пережили розлад харчової поведінки, що спонукає до переосмислення понять анорексії, булемії та переїдання.

Авторка пропонує погляд на материнство, як на соціальну практику. У наведеному уривку дослідниця аналізує медійно-суспільний феномен «доктора Комаровського» та його роль у вітчизняному конструюванні явища «як бути батьками».

У книзі материнство й батьківство розглянуто як соціальна практики та опубліковано тематичні розділи книги, що стосуються «хороших матерів/татів» та «розділеного батьківства».  Для наочності запропонованого матеріалу подано статистику й наведено порівняння показників у Європі та Україні. 

У книзі вміщено дванадцять історій жінок, які розповіли про вплив інвалідності на їхнє повсякденне життя, навчання, самовираження та працевлаштування. Ці фрагменти пропонують замислитися над тим, чому так важливо досягти повного включення людей з інвалідністю у всі процеси і подбати про універсальний дизайн.

Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.

24 серпня всюди звучатиме «Слава Україні!» — «Героям слава!». Як щодо героїнь? Який той внесок жінок, без якого — без перебільшення — не було б незалежної України?