18 вересня, 2021

Гендерна соціологія майдану: роль жінок у протестах

16 липня 2019
Поширити в Telegram
2238
Завантажити у форматі: PDF (305 КБ)
Тамара Марценюк

Кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії, гендерна експертка Української Гельсінської спілки з прав людини, гостьова дослідниця за програмою імені Фулбрайта (2017–2018) в Колумбійському університеті (США). Викладає курси на гендерну тематику «Вступ до гендерних студій», «Гендер і політика», «Маскулінність і чоловічі студії», «Фемінізм як соціальна теорія та суспільний рух» та інші.
Сфера наукових інтересів охоплює такі теми: соціологія гендеру, соціальна структура суспільства, гендерні відносини та гендерна політика (в Україні і Швеції); соціальна нерівність і соціальні проблеми; жіночий, чоловічий та ЛГБТ рухи; розмаїття (diversity). Авторка близько 80  наукових праць, низки публіцистичних статей, розділів у підручниках і книжках.
Поділяє ідею публічної соціології — науки і досліджень заради суспільних змін, тому постійно бере участь у різних міжнародних дослідницьких і викладацьких проектах, останній із яких стосується теми «Фемінізм як соціальна теорія і суспільний рух: світовий досвід і Україна».
Авторка курсу «Жінки та чоловіки: гендер для всіх» на онлайн-платформі Prometheus. У 2017  році видала книжку «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» («Основи»), а 2018 року — «Чому не варто боятися фемінізму» («Комора»).

Читайте також:

Хоча Майдан доволі часто показують переважно через барикади, палаючі шини та коктейлі Молотова, доцільно стверджувати, що ця подія не є гомогенним явищем. Протести, що тривали три місяці, слід вважати також набором так званих низових ініціатив, тобто того громадянського суспільства, якого б нам в ідеалі хотілося для нашої країни. У цьому есе зроблено спробу охарактеризувати гетерогенність протестного середовища Майдану через аналіз участі і ролі жінок у цій революції.

Попри суспільні стереотипи, які часто спонукають жінок діяти відповідно до статево-рольових сценаріїв, що передусім є патрірхатними, на Майдані різними жінками було утворено низку альтернативних проектів. Жінки були тими, які «робили революцію» нарівні з чоловіками, а не «допомагали» її робити. Майдан був не лише мілітарним, а й містив чимало низових ініціатив, у створенні яких важливу роль відігравали також і жінки. Майдан — це гетерогенний простір, у якому гендерні та національні ідентичності переплетені одна з одною, у якому патріархатні гендерно-рольові сценарії стикаються з егалітарними.

Марценюк Т. О. Гендерна соціологія Майдану: роль жінок у протестах / Тамара Марценюк // Постсоціалістичні суспільства: різноманіття соціальних змін: матеріали Сьомих Міжнародних соціологічних читань пам’яті Н.В. Паніної та Т.І. Заславської / За наук. ред. Є.І. Головахи та О.Г. Стегнія - Київ : Інститут соціології НАН України, 2014. 

16 липня 2019
Поширити в Telegram
2238
Завантажити у форматі: PDF (305 КБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою