Хоча Майдан доволі часто показують переважно через барикади, палаючі шини та коктейлі Молотова, доцільно стверджувати, що ця подія не є гомогенним явищем. Протести, що тривали три місяці, слід вважати також набором так званих низових ініціатив, тобто того громадянського суспільства, якого б нам в ідеалі хотілося для нашої країни. У цьому есе зроблено спробу охарактеризувати гетерогенність протестного середовища Майдану через аналіз участі і ролі жінок у цій революції.
Попри суспільні стереотипи, які часто спонукають жінок діяти відповідно до статево-рольових сценаріїв, що передусім є патрірхатними, на Майдані різними жінками було утворено низку альтернативних проектів. Жінки були тими, які «робили революцію» нарівні з чоловіками, а не «допомагали» її робити. Майдан був не лише мілітарним, а й містив чимало низових ініціатив, у створенні яких важливу роль відігравали також і жінки. Майдан — це гетерогенний простір, у якому гендерні та національні ідентичності переплетені одна з одною, у якому патріархатні гендерно-рольові сценарії стикаються з егалітарними.
Марценюк Т. О. Гендерна соціологія Майдану: роль жінок у протестах / Тамара Марценюк // Постсоціалістичні суспільства: різноманіття соціальних змін: матеріали Сьомих Міжнародних соціологічних читань пам’яті Н.В. Паніної та Т.І. Заславської / За наук. ред. Є.І. Головахи та О.Г. Стегнія - Київ : Інститут соціології НАН України, 2014.