21 січня, 2018

Хто боїться фемінізму? Культура як поле гендерної боротьби

27 липня 2017

Хто боїться фемінізму?

У лекції Віри Агеєвої запропоновано екскурс в історію гендерної критики, висвітлено проблему необхідності переосмислення української літератури з урахуванням гендерного дискурсу та розкрито актуальність боротьби з гендерними стереотипами в сучасному суспільстві.

Віра Агеєвалітературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія", викладає курси «Українська література 3: ХХ ст.», «Гендерний дискурс українського модернізму», лауреатка Шевченківської премії 1996 року, авторка численних літературознавчих праць, зокрема «Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму» (2003).

Читайте також:

27 липня 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
БІЛЬШЕ ЛЮБОВІ: політична критика моногамії та низові практики поліамурності
У статті проаналізовано концепт «поліамурності» як форми свідомої та публічної не-моногамії, відмінної від традиційної полігамії чи соціально прийнятних форм адюльтеру. Також пояснено, чому поліамурність, як специфічна модель любовних стосунків, виникає в добу пізнього капіталізму, а також розкрито особливості поліамурного дискурсу й засади, на яких відбувається формування етичного кодексу для нового типу стосунків.
ГОЛОСИ: замовчані історії про тіло, їжу та емоції
Проект “Голоси” – це особисті історії, які закликають не ховатися із своїми переживаннями та проблемами, а говорити про них та шукати вихід. У цій книзі вміщено 12 історій жінок, які пережили розлад харчової поведінки, що спонукає до переосмислення понять анорексії, булемії та переїдання.
Уривок із праці «Турбота як робота: материнство у фокусі соціології»
Авторка пропонує погляд на материнство, як на соціальну практику. У наведеному уривку дослідниця аналізує медійно-суспільний феномен «доктора Комаровського» та його роль у вітчизняному конструюванні явища «як бути батьками».
«Турбота як робота». Уривок із книги Олени Стрельник
У книзі материнство й батьківство розглянуто як соціальна практики та опубліковано тематичні розділи книги, що стосуються «хороших матерів/татів» та «розділеного батьківства».  Для наочності запропонованого матеріалу подано статистику й наведено порівняння показників у Європі та Україні. 
Голоси. Жінки та інвалідність
У книзі вміщено дванадцять історій жінок, які розповіли про вплив інвалідності на їхнє повсякденне життя, навчання, самовираження та працевлаштування. Ці фрагменти пропонують замислитися над тим, чому так важливо досягти повного включення людей з інвалідністю у всі процеси і подбати про універсальний дизайн.
У статті розглянуто законодавче регулювання гендерної рівності на ринку праці України, проаналізовано явище гендерної (не)рівності на ринку праці загалом та в сфері інформаційних технологій (ІТ) зокрема. Виокремлено три групи чинників низького рівня залучення жінок на ринок праці в ІТ сфері: структурні, організаційні, індивідуальні. Особливості гендерної сегрегації в ІТ сфері України проілюстровано на матеріалі глибинних інтерв'ю з працівницями ІТ компаній
«Феміністичний інтенсив»: обмін унікальним жіночим досвідом
Що відбувалося на тренінгу «Феміністичний інтенсив», який проводив Центр «Жіночі перспективи» за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля та Сігрід Раузінг Траст Фонду? В інтенсиві взяли участь 50 феміністок із різних областей України, представниці різних напрямків фемінізму, люди з різним досвідом, а також дослідниці, представниці громадських організацій, студентки й активістки. Про що вони дискутували — докладно в матеріалі.
Турбота як робота: материнство у фокусі соціології
Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
Вступ до книги «Українські жінки в горнилі модернізації»
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Їхні долі складалися по різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб.