26 вересня, 2017

На світанку фемінізму: з історії вищої освіти жінок Наддніпрянської України (сер. ХІХ - поч. ХХ ст)

28 липня 2017

На світанку фемінізму

У відео-лекції Катерини Кобченко окреслено культурний та історичний контекст ХІХ ст. – часу зародження жіночого руху в Україні. Акцентовано на питаннях жіночої освіти, кар’єрних можливостей та індивідуальних свобод.

Катерина Кобченко — історикиня, секретар УАДЖІ, наукова співробітниця Центру українознавства філософського факультету КНУ ім. Тараса Шевченка. Досліджує питання історії українського жіноцтва.

Читайте також:

28 липня 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Про підсумки конкурсу гендерних педагогічних проектів
17 творчих робіт зі шкіл Харківської області змагалися на конкурсі педагогічних розробок з гендерних студій, який відбувся за підтримки Фонду імені Генріха Бьолля в Україні. Читач(к)ам пропонуємо результати регіонального експерименту. 
Гендерночутлива наочність для шкіл та дитсадків
Інформаційно-ілюстративні матеріали для використання в освітніх установах з пріоритетною політикою гендерної толерантності. Складається з двох настінних плакатів для розміщення в фойє, а також серії зображень на тему «Професії». Розробка: Гендерний інформаційно-аналітичний центр «Крона»
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
Вступ до книги «Українські жінки в горнилі модернізації»
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Їхні долі складалися по різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. 
8 жіночих внесків, без яких не було б незалежної України
24 серпня всюди звучатиме «Слава Україні!» — «Героям слава!». Як щодо героїнь? Який той внесок жінок, без якого — без перебільшення — не було б незалежної України?
Авторка детально аналізує книгу Кевіна Кумаширо «Освіта неспокою: квір-активізм і антиопресивні педагогіки». Опираючись на власний академічний досвід, Ольга Плахотнік характеризує новітні напрями постмодерної освіти, зокрема антиопресивну освіту, а також рефлексує над перспективою втілення описаних практик в Україні.
Радикальные педагогики: как феминизм и квир-теория меняют образование
Під час виступу на квір-фестивалі meta- у Білорусі дослідниця розповіла про особливості викладання гендерної теорії з допомогою інструментарію радикальних педагогік. Було окреслено особливості феміністичних педагогік, а також специфіку дискурсу гендеру й освіти закордоном і в пострадянському академічному просторі (транскрипт лекції)
У статті авторка пояснює зв’язки між квір-педагогікою, квір-теорією та феміністичними педагогіками, а також шукає відповідь на запитання, чи можливий розвиток квір-педагогіки в пострадянському академічному просторі, де квір-теорія опинилася на маргінесах. 
У статті авторка аналізує не-ієрархічну модель освітньої системи, яка є центрованою на потребах студент(ок)ів, та розглядає перспективи використання радикальних педагогік у такій моделі. Також наведено міркування щодо можливостей подібних підходів в українській вищій школі.
У форматі інтерв’ю науковиця тлумачить власне розуміння феномену квір-педагогіки, розповідає про розвиток і перспективи цього дослідницького напряму в контексті сьогодення, а також ділиться досвідом участі у сучасних проектах з квір-студій.