На Конгрес було запрошено 100 учасниць та учасників із Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей. Окрім того, для обміну досвідом запрошено учасниць із Донецької, Запорізької та Луганської областей. Усі вони є представниками та представницями об’єднаних територіальних громад, органів місцевого самоврядування, державних органів влади та громадськими активістами й активістками.
Відкрила Український жіночий конгрес народна депутатка України, співголова МФО «Рівні можливості», Секретарка Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Олена Кондратюк. «Сьогодні будуть порушені такі важливі питання, як посилення активної участі жінок, яка зможе створити передумови для суспільного та економічного розвитку на всіх рівнях. Також буде обговорено необхідність протидії різним формам дискримінації, яка, за дослідженнями наших партнерів, є елементом інформаційної війни. Висновки Конгресу обов’язково будуть включені до порядку денного Другого Українського Жіночого Конгресу у грудні», — наголосила пані Кондратюк.
Міський голова Львова Андрій Садовий також відвідав Конгрес і похвалився досягненнями «Самопомочі» та львівської міськради щодо участі жінок: «Більше половини працівників міської ради – жінки. В окремих районних радах від «Самопомочі» під час виборів було більше жінок, ніж чоловіків. Будемо робити все, щоб жінок було більше в політиці, владі. Тоді буде більше порядку. 100-200 років тому традиційно було більше поваги до жінки». Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка підтвердив слова пана Садового, зазначивши, що своїми успіхами Львівська область багато в чому зобов’язана жінкам. Серед заступників голови ЛОДА – троє жінок. Серед керівників департаментів дві третини — жінки.
«Зникають жінки в Міністерстві закордонних справ, бо з’являються діти, — повідомила заступниця Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. — У більшості цивілізованих країн ці проблеми вирішені завдяки технологіям. Старий трудовий кодекс – одна з перешкод. Жінки за три роки втрачають дуже багато навичок. Треба надати можливість жінкам працювати вдома, не прив'язуючи їх до робочих місць, використовуючи сучасні технології».
«У валовому внутрішньому продукті на чоловіка припадає 10,5 тисячі доларів і 6 100 доларів – на жінку. У 18 млн працездатного віку лише половина має можливість професійної реалізації», — наголосив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України з питань європейської інтеграції Тарас Токарський. Він повідомив, що в Міністерстві прийнято кодекс рівності. Міністерство розробило 7 кроків із гендерної рівності і сьогодні розробляють завдання з їх втілення, які планують реалізувати до 2020 року. Реформа децентралізації, за словами Тараса Токарського, дає більше повноважень у регіонах і для жінок також, але й накладає більше відповідальності.
Під час Конгресу Мая Босніч, керівниця Проекту ГОБ Презентація: Ґендерно орієнтоване бюджетування як інструмент підвищення ефективності бюджету і досягнення гендерної рівності повідомила чудові новини. Найбільший у світі проект із гендерно орієнтованого бюджетування реалізують в Україні. Цей проект розпочався ще за часів Майдану. Упродовж 2015-2018 років на місцевому рівні було проаналізовано 85 бюджетних програм, які фінансуються з місцевих бюджетів. За результатами гендерного бюджетного аналізу у всіх програмах на 2018 рік було виявлено гендерні розриви. До 60 бюджетних програм було інтегровано гендерний підхід. У підсумку — мета, показники, додатки цих програм уже є гендерно орієнтованими. Більше 2000 людей в Україні тепер вміють аналізувати програми. Якщо таке бюджетування запрацює в Україні, то не потрібно буде згодом виступати за гендерну рівність – усе це буде відображено в бюджетуванні.
«Що більше місто, то гіршою є ситуація з жінками-підприємницями через високу конкуренцію», — наголосила Соломія Марчук, СЕО Юридичної компанії MBP Group, членкиня Ради директорів найбільшого об`єднання українського бізнесу Спілки українських підприємців. Серед топової сотні успішних підприємців України 10% - жінки. Аналогічна ситуаціяі в Спілці українських підприємців. А загалом у країні жінок-підприємців є навіть менше, ніж 10%. Тому можемо стверджувати, що в Україні жінці вкрай важко реалізувати себе у бізнесі. Шанси очолити бізнес у нашому суспільстві для жінок досить невисокі. Це вмотивовано також українською ментальністю, за якою жінка намагається більше бути вдома з сім’єю. «На жаль, жінка — швидше прикраса чи розвага в процесі бізнесових перемовин», — зіронізувала Соломія Марчук.
На Конгресі у Львові також було запроваджено нову форму спілкування – публічні лекції з обговоренням. «Ми хочемо, щоб не політики, а фахівці дали інформацію про те, що відбувається в економіці, фінансовій сфері, між жінками і чоловіками», — пояснила модераторка Альона Бабак, народна депутатка України, співголова МФО «Рівні можливості», заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
7-8 грудня 2018 року в Києві відбудеться Другий Український Жіночий Конгрес за участі перших осіб держави, іноземних гостей, міжнародних місій, представників/-ць бізнесу, громадського сектору та медіа.
Фото — прес-служба Українського жіночого конгресу