18 квітня, 2019

Прощавай, «клуб білих чоловіків за 40»: як людське розмаїття збільшує прибутки в інвестиційному бізнесі

26 вересня 2018
Дарина Мізіна
студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка статей про сексуальну освіту

Компанії, які дбають про розмаїття команди, зокрема в керівництві, мають більше шансів покращити свої позиції на ринку. Тому не дивно, що гендерна рівність починає цікавити дедалі ширші кола. Коли йдеться про фінансовий бік питання, скептики замовкають. Сьомого вересня 2018 року в Києві відбулася унікальна подія — перший Форум із соціокультурного різноманіття, організований Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. На Форумі представники і представниці світу інвестицій, фінансів та IT із 15 країн світу поділилися досвідом того, як свідома відмова від «чоловічого клубу» на рівні ухвалення рішень підвищує продуктивність організацій, та дискутували про те, що заважає жінкам підніматися кар’єрними сходами.

Прощавай, «клуб білих чоловіків за 40»: як людське розмаїття збільшує прибутки в інвестиційному бізнесі

Читайте також:

Підтягнуті й доглянуті чоловіки в костюмах і сорочках, які, здається, ніколи не мнуться, вирішують серйозні фінансові питання на тлі елітної нерухомості в мегаполісах, після кожної вдалої угоди викурюють по сигарі, а на вихідних грають у гольф. Хоча саме так уявляє робочі будні white men club у сфері інвестицій і великих фінансів більшість суспільства і Голлівуд (згадаймо класичний фільм «Волл-стрит» із Майклом Дугласом), незабаром ця картинка займе своє місце в історії поруч із полотнами Рембрандта і Рубенса.

Дослідження Асоціації інвестиційних професіоналів CFA Institute показало, що гендерний баланс — один із засадничих чинників успіху на інвестиційному ринку. Збалансовані команди набагато швидше й ефективніше ухвалюють рішення, які безпосередньо впливають на збільшення прибутку. Гендерне розмаїття підвищує також мотивацію працівни_ць, — свідчать окремі дослідження McKinsey Institute, Peterson Institute for International Economics та аналітичної компанії MSCI. А компанії, які прислухаються до більшої кількості голосів різних національностей, культур, представників і представниць різного віку тощо, мають більше шансів покращити свої позиції на ринку. Тож не дивно, що гендерна рівність цікавить дедалі ширші кола. Коли йдеться про фінансовий бік питання, скептики замовкають.

Сьомого вересня 2018 року в київському готелі «Хілтон» відбулась унікальна подія — перший Форум із соціокультурного різноманіття, організований Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. На Форумі представники і представниці світу інвестицій, фінансів та IT із 15 країн світу поділилися досвідом того, як свідома відмова від «чоловічого клубу» на рівні ухвалення рішень підвищує продуктивність організацій, та дискутували про те, що заважає жінкам підніматися кар’єрними сходами.

За оцінками Світового банку, економічні втрати через різницю в доходах протягом життя чоловіків і жінок сягають 160 трильйонів доларів. Це вдвічі більше, ніж світовий ВВП за 2017 рік. Якщо забезпечити жінкам рівні кар’єрні можливості, це підвищить глобальний валовий національний продукт на 26 % до 2025 року — завдяки залученню додатково 240 мільйонів працівниць.

Перша частина Форуму складалася з трьох панельних дискусій.

Дискусійна панель: Роль сильного лідера в турбулентні часи

Модератор: Кшиштоф Яюга, CFA, професор Вроцлавського університету економіки, президент CFA Society Poland

Спікери:

Сату Кахконен, директор Світового банку в Білорусі, Молдові й Україні

Валерія Гонтарева, екс-голова Національного банку України (червень 2014 — травень 2017)

Оксана Маркарова, в. о. міністра фінансів України

Андрій Коболєв, генеральний директор НАК «Нафтогаз України»

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора Міжнародного валютного фонду

Уже під час першої дискусії заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован зробив «скандальну» заяву, назвавши себе феміністом. (Хоча для тих, хто пригадує пана Рашкована з часів #яНеБоюсьСказати, це було відомо давно.) На цьому спікер не зупинився і попросив присутніх чоловіків піднести руку, якщо вони брали відпустку по догляду за дитиною. Цілком передбачувано, таких виявилося не більше як п’ятеро. На думку пана Рашкована, перевантаженість жінки, коли йдеться про виховання дітей, відсутність інфраструктури для гармонійного поєднання сім’ї й роботи — головні перешкоди для кар’єри жінок.

Згідно з оцінками Світового економічного форуму, жінки виконують понад 4 години неоплачуваної праці щодня, тоді як неоплачувана праця чоловіків становить близько 1,5 години на добу.

Пан Рашкован зазначив, що говорячи про розмаїття, треба говорити про весь його спектр, а не лише про стать. Акцентуючи на кваліфікованості («для мене не має значення, це чоловік, жінка, гей чи трансгендер, — для мене важливий їхній професіоналізм»), Владислав Рашкован усе ж таки звернув увагу присутніх на ті аспекти ідентичності працівників, що їх найбільше демонізують в українському суспільстві.

«Чи часто вам трапляються конференції, книжки, лекції тощо для чоловіків про те, як поєднувати роботу і сім’ю?» — риторично запитала в. о. міністра фінансів України Оксана Маркарова. На її думку, потрібно не тільки мотивувати жінок набиратися сміливості й конкурувати з чоловіками, а й змінювати оточення. «Жінки, які нині обіймають високі посади, справді можуть бути кращими за чоловіків, адже в умовах нерівності їм просто треба бути кращими. У рівних умовах ми не говорили б про такі факти», — вважає пані Маркарова. Спікерка переконана, що починати слід із виховання, адже саме сім’я закладає основні цінності у дітей, які стають дорослими й ухвалюють серйозні рішення. Завдання мами й тата — виховати сина профеміністом, а доньку — цілеспрямованою жінкою, готовою йти до своєї мети.

Відсутність інфраструктури для жінок як одну з ключових перешкод розглядає і генеральний директор НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. Він поділився історією про те, як колега відмовилася від підвищення через ризики високої посади. «Із того часу я поставив собі завдання створити умови, у яких жінки почуватимуться безпечно і не муситимуть обирати між особистим життям і підвищенням», — розповів Коболєв.

Доволі несподіваною виявилася позиція екс-голови Національного банку України Валерії Гонтаревої. Зокрема, спікерка заявила, що вона жодного разу в житті не стикалася з дискримінацією та що жінки в Україні щасливі, адже живуть у країні, де такі проблеми начебто не існують. Редакція «Гендер в деталях» рекомендує пані Гонтаревій ознайомитись із рівнем насилля щодо жінок у матеріалі Зґвалтування по-українськи: аналіз випадків сексуального насилля щодо українок та почитати про досвід жінок, які з дискримінацією таки стикалися, у матеріалі Соціологічний аналіз онлайн флешмобу #яНеБоюсьСказати: хто і що говорить про гендерне насильство.

Дискусійна панель: Соціокультурна різноманітність у наглядових радах

Модератор: Ахмед Абу Ель Саад, CFA, голова правління і керівний директор Rasmala Egypt Asset Management, член правління Єгипетської фондової біржі, президент CFA Society Egypt

Спікери:

Колін Маклін, FSIP, засновник та CEO, SVM Asset Management

Р. Енгін Акчакоча, голова наглядової ради в АТ КБ «ПриватБанк»

Юлія Кирпа, член спостережної ради Agroprosperis Bank, партнер ЮФ AEQUO

Марина Петров, заступник директора з питань України, Європейський банк реконструкції і розвитку

Роман Бондар, керівний партнер «Оджерз Берндтсон Україна»

Під час другої панелі керівний партнер «Оджерс Берндстон Україна» Роман Бондар звернув увагу на те, що тема гендерного розмаїття досі потребує, щоб її просували ззовні, адже українські компанії рідко виявляють ініціативу в цьому питанні.

Одним із ключових питань Форуму стали гендерні квоти на представництво жінок у керівництві компаній, які наразі діють у Норвегії, Бельгії, Франції, Німеччині й Італії. Ставлення до такого способу запроваджувати розмаїття в інвестиційному світі неоднозначне. Тут, як і в політиці, побутує думка, що цей інструмент може негативно вплинути на якість роботи і перетворити жінок не на повноцінних працівниць, а на своєрідний атрибут про чиєсь око. Марина Петрова, заступниця директора з питань України в Європейському банку реконструкції і розвитку, зазначила: «Квоти дозволяють досягти розмаїття швидше, але наскільки ефективний цей інструмент, коли ми говоримо про якість роботи, — спірне питання». Голова наглядової ради «ПриватБанку» Р. Енгін Акчакоча запропонував альтернативну стратегію — замість квотування посад дбати про те, щоб у пулі кандидатів, так само як у відбірковій комісії, гендерний баланс був 50 на 50. Тоді під час відбору кандидат_ок можна брати до уваги лише їхні навички — і нехай перемагають сильніші.

Тим часом жінки й досі мало репрезентовані на кожній ланці корпоративних сходів. Що вище рівень, то менше там жінок. Лише у 28 % найбільших світових компаній у керівництві є жінки.

До жінок на керівних посадах ставлять суперечливі вимоги. З одного боку, жінки відомі «лагідним лідерством» і більшою виваженістю, що часто вважають за перевагу над чоловіками. Та нерідко до жінок висувають вимогу грати за правилами «чоловічого» бізнесу. Мовляв, щоб стати успішною, жінці потрібні «чоловічі» наполегливість і вміння тиснути, коли треба. А коли жінки саме так поводяться, їх сприймають як агресивних, тоді як чоловіків із такою поведінкою вважають амбітними (таке зауваження пролунало із залу). Справді, у своїй відомій книжці «Включайся!» операційна директорка Фейсбук Шеріл Сендберг описує експеримент, у якому двом групам студентів пропонували ідентичну історію успіху венчурної інвесторки, щоправда, в другому випадку історію підписали чоловічим іменем. Студенти однаково високо оцінили досягнення «Гайді» і «Говарда» (що не дивно, адже історії були ідентичними), проте «Говард» здався їм привабливішим як колега, натомість «Гайді» описали як егоїстку і таку, з якою не хочеться співпрацювати.

Анна Онищенко, одна з модераторів/-ок заходу й директорка FACCA, CFA розповіла журналістці «Гендер в деталях»: «Тепер я розумію, що в окремих випадках, коли мене називали агресивною, це могло бути просто через те, що я була жінкою, яка боронила свою позицію».

«Якщо йдеться про великі гроші, інвестори очікують, що за жінкою стоятиме чоловік», — поділилася Надія Васильєва, екс-гендиректорка Microsoft в Україні, засновниця Digital Transformation Corporation. Із власного досвіду пані Васильєва знає, що коли жінка шукає великі інвестиції, на заваді їй стає недовіра: «“Покажіть мені чоловіка, який керуватиме проектом”, — вимагають потенційні інвестори. Адже вони не готові давати гроші жінкам». Васильєва зазначила, що в Україні їй із цим легше, ніж у Європі. Вона пояснює це радянським ладом, коли жінка тягла на своїх плечах роботу й сім’ю.

Дискусійна панель: Стратегії успіху для бізнесу

Модератор: Юлія Ковалів, голова офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України

Спікери:

Емілі Данбар, керівний директор з цінностей членства та відносин із спільнотами, CFA Institute

Пауліна Шоу, голова бізнесу з управління активами, MERAAS

Барбара Стюарт, CFA, один із чільних світових дослідників у галузі жінок і фінансів, член Консультативної ради Kensington Capital Partners Limited (Канада)

Світлана Дріхуш, інвестиційний директор Horizon Capital

Михайло Меркулов, генеральний директор Arricano Real Estate plc

На третій дискусії йшлося про менторство як складник успіху і окремих людей, і компаній. Велику увагу приділили розмаїттю вікових груп працівників, клієнтів та інвесторів, адже в ситуації, коли міленіали 20–30 років спілкуються з людьми за 70, особливої ваги набирає взаємна повага і налагодження комунікації. Михайло Меркулов, генеральний директор Arricano Real Estate pl, похвалився, що з досягненням 50 % представництва жінок у керівництві компанії її прибуток зріс на 20 %. Однак розмаїття — це ще не все, про що мають дбати сучасні компанії. Гнучкі години праці, врахування особистих потреб працівників і працівниць дають кращі результати, ніж «відсижування» на роботі.

Барбара Стюарт, одна з чільних у світі дослідниць у галузі жінок і фінансів, членкиня Консультативної ради Kensington Capital Partners Limited (Канада), звернула увагу присутніх на тему, яку дуже рідко (або ніколи) порушують в українському бізнесі. Йшлося про сексуальні домагання. У молодості Барбара працювала в колективі, де масні жарти вважалися нормою, що, за словами спікерки, ускладнювало роботу, адже жінки постійно перебували в небезпеці. Нині в цьому офісі нульова толерантність до насильства і домагань, що якісно вплинуло на роботу жінок.

Компанії, де є жінки-керівниці, мають на 19 % кращу рентабельність капіталу, виплачують на 9 % вищі дивіденди. Чистий прибуток на 15 % вищий у компаніях, де жінки займають понад 30 % лідерських позицій.

Страх перед фінансовими ризиками — ще один стереотип щодо жінок в економічній сфері. Цьому Барбара Стюарт і присвятила свій семінар під назвою «Як інвестують розумні жінки». Барбара досліджує це питання з 2013 року. Вона розповідає: жінки не бояться ризикувати, вони просто схильні до більш обдуманих рішень. Згідно з результатами дослідження пані Стюарт, жінки частіше витрачають кошти на те, що їх цікавить зараз. Вони також схильні інвестувати заради допомоги іншим у їхніх починаннях. «Найбільший ризик для жінок — це повірити в стереотип про ризики», — переконана Барбара.

Під час панельних дискусій лунало багато слушних думок, як боротися з гендерною нерівністю. Це і починати з виховання дітей; і змінювати інфраструктуру в самих організаціях, давати жінкам можливість обирати гнучкий графік, пропагувати декретні відпустки для татів, і мотивувати самих жінок, вселяти їм віру в себе, долати стереотипи. Владислав Рашкован, наприклад, запропонував флешмоб із хештегом #RoleModel, під яким охочі ділилися б історіями про жінок, котрі їх надихають і на яких варто рівнятися. Проте на практичних семінарах практики забракло.

Стратегії досягнення гендерного балансу ухвалили Рада Європи, Організація Об’єднаних Націй, Європейський інвестиційний банк і низка корпорацій. Британські компанії звітують про дотримання гендерного балансу з 2018 року. Перші результати не змусили себе чекати. У 2018 році вперше в історії жінки очолили Нью-Йоркську фондову біржу, General Motors, ЦРУ та Інтерпол.

Спікери і спікерки розповідали про лідерство, роботу мозку, можливості для молоді, а не про те, які кроки варто зробити заради досягнення гендерного балансу серед керівництва, як розпізнати й зупинити практику сексуальних домагань у компанії, які структурні перешкоди заважають розмаїттю і як їх усувати. На думку головної редакторки «Гендер в деталях» Тамари Злобіної, якби на семінарах ішлося про практичні способи розпізнавання й усунення проявів гендерної дискримінації в українських компаніях, це викликало б бурхливі дискусії. І саме час такі дискусії провести.

Фото: CFA Ukraine

26 вересня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Права і тюльпани: чому ми досі відзначаємо 8 березня?
8 березня залишається одним з найпопулярніших свят в пострадянській Україні, яке пересічні громадян(к)и масово відзначають як «жіночий день» квітами-цукерками-дрібними подарунками. Однак первісно воно було Міжнародним днем солідарності у боротьбі за права жінок. Як відбувалася деполітизація цього свята в СРСР, де «жіноче питання» вважали вирішеним? Чи справді 8 березня святкують лише в країнах соцтабору? Чому політичні лідери і посадовці в незалежній Україні продовжують вітати жінок у брежнєвському дусі зі «святом весни, краси і ніжності»? Чи можливо і потрібно сучасним українським жінкам повернути собі украдене свято? Про сучасні феміністичні ініціативи з відновлення політичного смислу 8 березня – у цій статті.
Гендерно-орієнтоване бюджетування в Україні: теорія та практика
Сьогодні політика гендерної рівності є важливим чинником глобального розвитку і фундаментальним правом людини. Більшість урядів узяли на себе зобов’язання щодо досягнення цілей гендерної рівності і впровадження гендерних аспектів у державну політику. З цією метою були створені численні інструменти і підходи. Починаючи з 1995 року ряд міжнародних організацій та інституцій, зокрема Фонд розвитку для жінок ООН (ЮНІФЕМ, зараз ООН Жінки), Програма розвитку ООН (ПРООН), Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) та інші, виступили ініціаторами інтегрування гендерного підходу до бюджетів і таким чином сприяли розвитку концепції і стратегії гендерно-орієнтованого бюджетування (ГОБ).
Жорстка економія, гендерна нерівність та фемінізм після кризи: знецінення праці жінок і відмова держави
Дослідження присвячене наслідкам економічної кризи 2014 р. та урядової політики жорсткої економії для життя жінок в Україні, зокрема, жінок зі структурно непривілейованих груп. Проаналізовано реальну соціально-економічну нерівність чоловіків та жінок, тенденції до знецінення репродуктивної праці, зміни в доступі жінок до «продуктивної» праці та вплив інфраструктурних урізань на гендерну нерівність у країні. Окреслено реакції феміністичної спільноти та надано рекомендації для лівих акторів.
Гендерний посібник
18 грудня 2018 року в Києві відбулася панельна дискусія «Як впроваджувати гендерний підхід в роботу сервісних інституцій?». Під час заходу було презентовано посібник «Інтегрування гендерного підходу в роботі Центрів надання адміністративних послуг». Гендерний посібник - це збірник концептуальних принципів та практичних рекомендацій щодо інтегрування комплексного гендерного підходу у роботу ЦНАП.
Індекс глобального гендерного розриву: підсумки 2018 року і провал України
Як швидко емансипується світ? Ми дедалі частіше чуємо про гендерну рівність із вуст зірок шоу-бізнесу і провідних політиків (навіть від президента Порошенка), але статистика засвідчує іншу картину. Економістка Любов Жарова проаналізувала Global Gender Gap Index — статистику від престижного Всесвітнього економічного форуму в Давосі. У політиці до рівності бракує ще більше як 70 %! Читайте детально про показники і їх тлумачення в статті.
«Хто їм не дає?»: усе про перешкоди для жінок у політиці
«Так будь ласка! Хто їм не дає?» — такі заяви часто можна почути і від чоловіків у владі, і від інших громадян. Ідеться про участь жінок у політиці. Якщо розбиратися в деталях, виявиться, що жінки стикаються з безліччю перешкод, які геть не знайомі чоловікам. Тут і суспільні упередження, і більша зайнятість по догляду за дітьми, і менші фінансові ресурси, і високий рівень насильства й агресії. І так складний політичний шлях для жінок ще в багато разів ускладнюється. Що з цим можна зробити і, головне, навіщо? Крім пропорційного представництва інтересів жінок (54 % населення), збільшення кількості жінок у політиці істотно покращує економічну ситуацію. Як, чому і як цього досягти — у статті докторки економічних наук Любові Жарової.
Другий Український Жіночий Конгрес очима феміністичної редакції
7-8 грудня в Києві відбувся Другий український Жіночий Конгрес. Ми, певна річ, не могли пропустити цю подію й не розповісти вам про неї з перспективи феміністичної редакції.
Адженда "Нова політика рівності України 2030"
Адженда розроблена під керівництвом Віри Нанівської в Україні та презентована у Вашингтоні під час Українських днів у Конгресі США та в Києві в Українському Кризовому Медіа Центрі.
Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні
Насильство щодо жінок виступає одним з головних порушень прав людини, причини якого пов’язані з нерівним розподілом ресурсів та повноважень між жінками та чоловіками. Окрім безпосередньої шкоди для здоров’я та добробуту постраждалих, насильство має вагомі суспільні наслідки, які вимірюються грошовими, трудовими та нематеріальними втратами, виявляються у формі поточних, довготривалих або відкладених ефектів.