23 жовтня, 2018

Прощавай, «клуб білих чоловіків за 40»: як людське розмаїття збільшує прибутки в інвестиційному бізнесі

26 вересня 2018
Дарина Мізіна
студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка статей про сексуальну освіту

Компанії, які дбають про розмаїття команди, зокрема в керівництві, мають більше шансів покращити свої позиції на ринку. Тому не дивно, що гендерна рівність починає цікавити дедалі ширші кола. Коли йдеться про фінансовий бік питання, скептики замовкають. Сьомого вересня 2018 року в Києві відбулася унікальна подія — перший Форум із соціокультурного різноманіття, організований Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. На Форумі представники і представниці світу інвестицій, фінансів та IT із 15 країн світу поділилися досвідом того, як свідома відмова від «чоловічого клубу» на рівні ухвалення рішень підвищує продуктивність організацій, та дискутували про те, що заважає жінкам підніматися кар’єрними сходами.

Прощавай, «клуб білих чоловіків за 40»: як людське розмаїття збільшує прибутки в інвестиційному бізнесі

Читайте також:

Підтягнуті й доглянуті чоловіки в костюмах і сорочках, які, здається, ніколи не мнуться, вирішують серйозні фінансові питання на тлі елітної нерухомості в мегаполісах, після кожної вдалої угоди викурюють по сигарі, а на вихідних грають у гольф. Хоча саме так уявляє робочі будні white men club у сфері інвестицій і великих фінансів більшість суспільства і Голлівуд (згадаймо класичний фільм «Волл-стрит» із Майклом Дугласом), незабаром ця картинка займе своє місце в історії поруч із полотнами Рембрандта і Рубенса.

Дослідження Асоціації інвестиційних професіоналів CFA Institute показало, що гендерний баланс — один із засадничих чинників успіху на інвестиційному ринку. Збалансовані команди набагато швидше й ефективніше ухвалюють рішення, які безпосередньо впливають на збільшення прибутку. Гендерне розмаїття підвищує також мотивацію працівни_ць, — свідчать окремі дослідження McKinsey Institute, Peterson Institute for International Economics та аналітичної компанії MSCI. А компанії, які прислухаються до більшої кількості голосів різних національностей, культур, представників і представниць різного віку тощо, мають більше шансів покращити свої позиції на ринку. Тож не дивно, що гендерна рівність цікавить дедалі ширші кола. Коли йдеться про фінансовий бік питання, скептики замовкають.

Сьомого вересня 2018 року в київському готелі «Хілтон» відбулась унікальна подія — перший Форум із соціокультурного різноманіття, організований Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. На Форумі представники і представниці світу інвестицій, фінансів та IT із 15 країн світу поділилися досвідом того, як свідома відмова від «чоловічого клубу» на рівні ухвалення рішень підвищує продуктивність організацій, та дискутували про те, що заважає жінкам підніматися кар’єрними сходами.

За оцінками Світового банку, економічні втрати через різницю в доходах протягом життя чоловіків і жінок сягають 160 трильйонів доларів. Це вдвічі більше, ніж світовий ВВП за 2017 рік. Якщо забезпечити жінкам рівні кар’єрні можливості, це підвищить глобальний валовий національний продукт на 26 % до 2025 року — завдяки залученню додатково 240 мільйонів працівниць.

Перша частина Форуму складалася з трьох панельних дискусій.

Дискусійна панель: Роль сильного лідера в турбулентні часи

Модератор: Кшиштоф Яюга, CFA, професор Вроцлавського університету економіки, президент CFA Society Poland

Спікери:

Сату Кахконен, директор Світового банку в Білорусі, Молдові й Україні

Валерія Гонтарева, екс-голова Національного банку України (червень 2014 — травень 2017)

Оксана Маркарова, в. о. міністра фінансів України

Андрій Коболєв, генеральний директор НАК «Нафтогаз України»

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора Міжнародного валютного фонду

Уже під час першої дискусії заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован зробив «скандальну» заяву, назвавши себе феміністом. (Хоча для тих, хто пригадує пана Рашкована з часів #яНеБоюсьСказати, це було відомо давно.) На цьому спікер не зупинився і попросив присутніх чоловіків піднести руку, якщо вони брали відпустку по догляду за дитиною. Цілком передбачувано, таких виявилося не більше як п’ятеро. На думку пана Рашкована, перевантаженість жінки, коли йдеться про виховання дітей, відсутність інфраструктури для гармонійного поєднання сім’ї й роботи — головні перешкоди для кар’єри жінок.

Згідно з оцінками Світового економічного форуму, жінки виконують понад 4 години неоплачуваної праці щодня, тоді як неоплачувана праця чоловіків становить близько 1,5 години на добу.

Пан Рашкован зазначив, що говорячи про розмаїття, треба говорити про весь його спектр, а не лише про стать. Акцентуючи на кваліфікованості («для мене не має значення, це чоловік, жінка, гей чи трансгендер, — для мене важливий їхній професіоналізм»), Владислав Рашкован усе ж таки звернув увагу присутніх на ті аспекти ідентичності працівників, що їх найбільше демонізують в українському суспільстві.

«Чи часто вам трапляються конференції, книжки, лекції тощо для чоловіків про те, як поєднувати роботу і сім’ю?» — риторично запитала в. о. міністра фінансів України Оксана Маркарова. На її думку, потрібно не тільки мотивувати жінок набиратися сміливості й конкурувати з чоловіками, а й змінювати оточення. «Жінки, які нині обіймають високі посади, справді можуть бути кращими за чоловіків, адже в умовах нерівності їм просто треба бути кращими. У рівних умовах ми не говорили б про такі факти», — вважає пані Маркарова. Спікерка переконана, що починати слід із виховання, адже саме сім’я закладає основні цінності у дітей, які стають дорослими й ухвалюють серйозні рішення. Завдання мами й тата — виховати сина профеміністом, а доньку — цілеспрямованою жінкою, готовою йти до своєї мети.

Відсутність інфраструктури для жінок як одну з ключових перешкод розглядає і генеральний директор НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. Він поділився історією про те, як колега відмовилася від підвищення через ризики високої посади. «Із того часу я поставив собі завдання створити умови, у яких жінки почуватимуться безпечно і не муситимуть обирати між особистим життям і підвищенням», — розповів Коболєв.

Доволі несподіваною виявилася позиція екс-голови Національного банку України Валерії Гонтаревої. Зокрема, спікерка заявила, що вона жодного разу в житті не стикалася з дискримінацією та що жінки в Україні щасливі, адже живуть у країні, де такі проблеми начебто не існують. Редакція «Гендер в деталях» рекомендує пані Гонтаревій ознайомитись із рівнем насилля щодо жінок у матеріалі Зґвалтування по-українськи: аналіз випадків сексуального насилля щодо українок та почитати про досвід жінок, які з дискримінацією таки стикалися, у матеріалі Соціологічний аналіз онлайн флешмобу #яНеБоюсьСказати: хто і що говорить про гендерне насильство.

Дискусійна панель: Соціокультурна різноманітність у наглядових радах

Модератор: Ахмед Абу Ель Саад, CFA, голова правління і керівний директор Rasmala Egypt Asset Management, член правління Єгипетської фондової біржі, президент CFA Society Egypt

Спікери:

Колін Маклін, FSIP, засновник та CEO, SVM Asset Management

Р. Енгін Акчакоча, голова наглядової ради в АТ КБ «ПриватБанк»

Юлія Кирпа, член спостережної ради Agroprosperis Bank, партнер ЮФ AEQUO

Марина Петров, заступник директора з питань України, Європейський банк реконструкції і розвитку

Роман Бондар, керівний партнер «Оджерз Берндтсон Україна»

Під час другої панелі керівний партнер «Оджерс Берндстон Україна» Роман Бондар звернув увагу на те, що тема гендерного розмаїття досі потребує, щоб її просували ззовні, адже українські компанії рідко виявляють ініціативу в цьому питанні.

Одним із ключових питань Форуму стали гендерні квоти на представництво жінок у керівництві компаній, які наразі діють у Норвегії, Бельгії, Франції, Німеччині й Італії. Ставлення до такого способу запроваджувати розмаїття в інвестиційному світі неоднозначне. Тут, як і в політиці, побутує думка, що цей інструмент може негативно вплинути на якість роботи і перетворити жінок не на повноцінних працівниць, а на своєрідний атрибут про чиєсь око. Марина Петрова, заступниця директора з питань України в Європейському банку реконструкції і розвитку, зазначила: «Квоти дозволяють досягти розмаїття швидше, але наскільки ефективний цей інструмент, коли ми говоримо про якість роботи, — спірне питання». Голова наглядової ради «ПриватБанку» Р. Енгін Акчакоча запропонував альтернативну стратегію — замість квотування посад дбати про те, щоб у пулі кандидатів, так само як у відбірковій комісії, гендерний баланс був 50 на 50. Тоді під час відбору кандидат_ок можна брати до уваги лише їхні навички — і нехай перемагають сильніші.

Тим часом жінки й досі мало репрезентовані на кожній ланці корпоративних сходів. Що вище рівень, то менше там жінок. Лише у 28 % найбільших світових компаній у керівництві є жінки.

До жінок на керівних посадах ставлять суперечливі вимоги. З одного боку, жінки відомі «лагідним лідерством» і більшою виваженістю, що часто вважають за перевагу над чоловіками. Та нерідко до жінок висувають вимогу грати за правилами «чоловічого» бізнесу. Мовляв, щоб стати успішною, жінці потрібні «чоловічі» наполегливість і вміння тиснути, коли треба. А коли жінки саме так поводяться, їх сприймають як агресивних, тоді як чоловіків із такою поведінкою вважають амбітними (таке зауваження пролунало із залу). Справді, у своїй відомій книжці «Включайся!» операційна директорка Фейсбук Шеріл Сендберг описує експеримент, у якому двом групам студентів пропонували ідентичну історію успіху венчурної інвесторки, щоправда, в другому випадку історію підписали чоловічим іменем. Студенти однаково високо оцінили досягнення «Гайді» і «Говарда» (що не дивно, адже історії були ідентичними), проте «Говард» здався їм привабливішим як колега, натомість «Гайді» описали як егоїстку і таку, з якою не хочеться співпрацювати.

Анна Онищенко, одна з модераторів/-ок заходу й директорка FACCA, CFA розповіла журналістці «Гендер в деталях»: «Тепер я розумію, що в окремих випадках, коли мене називали агресивною, це могло бути просто через те, що я була жінкою, яка боронила свою позицію».

«Якщо йдеться про великі гроші, інвестори очікують, що за жінкою стоятиме чоловік», — поділилася Надія Васильєва, екс-гендиректорка Microsoft в Україні, засновниця Digital Transformation Corporation. Із власного досвіду пані Васильєва знає, що коли жінка шукає великі інвестиції, на заваді їй стає недовіра: «“Покажіть мені чоловіка, який керуватиме проектом”, — вимагають потенційні інвестори. Адже вони не готові давати гроші жінкам». Васильєва зазначила, що в Україні їй із цим легше, ніж у Європі. Вона пояснює це радянським ладом, коли жінка тягла на своїх плечах роботу й сім’ю.

Дискусійна панель: Стратегії успіху для бізнесу

Модератор: Юлія Ковалів, голова офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України

Спікери:

Емілі Данбар, керівний директор з цінностей членства та відносин із спільнотами, CFA Institute

Пауліна Шоу, голова бізнесу з управління активами, MERAAS

Барбара Стюарт, CFA, один із чільних світових дослідників у галузі жінок і фінансів, член Консультативної ради Kensington Capital Partners Limited (Канада)

Світлана Дріхуш, інвестиційний директор Horizon Capital

Михайло Меркулов, генеральний директор Arricano Real Estate plc

На третій дискусії йшлося про менторство як складник успіху і окремих людей, і компаній. Велику увагу приділили розмаїттю вікових груп працівників, клієнтів та інвесторів, адже в ситуації, коли міленіали 20–30 років спілкуються з людьми за 70, особливої ваги набирає взаємна повага і налагодження комунікації. Михайло Меркулов, генеральний директор Arricano Real Estate pl, похвалився, що з досягненням 50 % представництва жінок у керівництві компанії її прибуток зріс на 20 %. Однак розмаїття — це ще не все, про що мають дбати сучасні компанії. Гнучкі години праці, врахування особистих потреб працівників і працівниць дають кращі результати, ніж «відсижування» на роботі.

Барбара Стюарт, одна з чільних у світі дослідниць у галузі жінок і фінансів, членкиня Консультативної ради Kensington Capital Partners Limited (Канада), звернула увагу присутніх на тему, яку дуже рідко (або ніколи) порушують в українському бізнесі. Йшлося про сексуальні домагання. У молодості Барбара працювала в колективі, де масні жарти вважалися нормою, що, за словами спікерки, ускладнювало роботу, адже жінки постійно перебували в небезпеці. Нині в цьому офісі нульова толерантність до насильства і домагань, що якісно вплинуло на роботу жінок.

Компанії, де є жінки-керівниці, мають на 19 % кращу рентабельність капіталу, виплачують на 9 % вищі дивіденди. Чистий прибуток на 15 % вищий у компаніях, де жінки займають понад 30 % лідерських позицій.

Страх перед фінансовими ризиками — ще один стереотип щодо жінок в економічній сфері. Цьому Барбара Стюарт і присвятила свій семінар під назвою «Як інвестують розумні жінки». Барбара досліджує це питання з 2013 року. Вона розповідає: жінки не бояться ризикувати, вони просто схильні до більш обдуманих рішень. Згідно з результатами дослідження пані Стюарт, жінки частіше витрачають кошти на те, що їх цікавить зараз. Вони також схильні інвестувати заради допомоги іншим у їхніх починаннях. «Найбільший ризик для жінок — це повірити в стереотип про ризики», — переконана Барбара.

Під час панельних дискусій лунало багато слушних думок, як боротися з гендерною нерівністю. Це і починати з виховання дітей; і змінювати інфраструктуру в самих організаціях, давати жінкам можливість обирати гнучкий графік, пропагувати декретні відпустки для татів, і мотивувати самих жінок, вселяти їм віру в себе, долати стереотипи. Владислав Рашкован, наприклад, запропонував флешмоб із хештегом #RoleModel, під яким охочі ділилися б історіями про жінок, котрі їх надихають і на яких варто рівнятися. Проте на практичних семінарах практики забракло.

Стратегії досягнення гендерного балансу ухвалили Рада Європи, Організація Об’єднаних Націй, Європейський інвестиційний банк і низка корпорацій. Британські компанії звітують про дотримання гендерного балансу з 2018 року. Перші результати не змусили себе чекати. У 2018 році вперше в історії жінки очолили Нью-Йоркську фондову біржу, General Motors, ЦРУ та Інтерпол.

Спікери і спікерки розповідали про лідерство, роботу мозку, можливості для молоді, а не про те, які кроки варто зробити заради досягнення гендерного балансу серед керівництва, як розпізнати й зупинити практику сексуальних домагань у компанії, які структурні перешкоди заважають розмаїттю і як їх усувати. На думку головної редакторки «Гендер в деталях» Тамари Злобіної, якби на семінарах ішлося про практичні способи розпізнавання й усунення проявів гендерної дискримінації в українських компаніях, це викликало б бурхливі дискусії. І саме час такі дискусії провести.

Фото: CFA Ukraine

26 вересня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Адженда "Нова політика рівності України 2030"
Адженда розроблена під керівництвом Віри Нанівської в Україні та презентована у Вашингтоні під час Українських днів у Конгресі США та в Києві в Українському Кризовому Медіа Центрі.
Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні
Насильство щодо жінок виступає одним з головних порушень прав людини, причини якого пов’язані з нерівним розподілом ресурсів та повноважень між жінками та чоловіками. Окрім безпосередньої шкоди для здоров’я та добробуту постраждалих, насильство має вагомі суспільні наслідки, які вимірюються грошовими, трудовими та нематеріальними втратами, виявляються у формі поточних, довготривалих або відкладених ефектів.
Жінок — у політику!
Політичні рішення залежать від наявних знань, а фокус уваги — від повсякденного досвіду. Досвід чоловіків і жінок відрізняється з огляду на закріплені в суспільстві гендерні ролі, тому рівне представництво обох статей в органах влади необхідне для гармонійного управління спільними справами. 5–10 % жінок у «чоловічій» політичній сфері змушені посміхатися на сексистські жарти і доводити, що вони «мужики». 30–40 % жінок становлять критичну масу, здатну змінити правила гри і винести нові питання й ідеї на публічне обговорення. Ми хочемо бачити вчетверо більше жінок у політиці, аніж тепер. Як цього досягнути — розповімо в матеріалах нової теми сезону. Запрошуємо до співпраці!
Гендерные аспекты предпринимательской деятельности
На пути развития рыночной экономики одним из двигателей экономических реформ должен стать развитый класс предпринимателей, для широкомасштабного становления которого необходимо создание соответствующих не только экономических, но и социальных условий. Женщины активно участвуют в преобразованиях экономики, меняют формы трудовой активности. Основное социальное противоречие, заключается в том, что, с одной стороны, рыночная модель позволяет свободно развиваться женской экономической инициативе, самостоятельности и независимости в выборе форм занятости, с другой стороны, в условиях перехода к рынку, принципиально отличных от сложившихся в советское время норм, установок трудового поведения, женщины оказываются менее готовы к свободной, инициативной деятельности, менее адаптированы, чем мужчины. Женщины вынуждены не просто менять в массовом порядке свой социальный и профессиональный статус, но в большинстве случаев его снижать, становясь безработными, переквалифицируясь, как правило, на другие профессии и используя формы занятости, не требующие ни образования, ни накопленных профессиональных знаний.
Гендерные аспекты хронической безработицы
В работе рассматриваются проблемы социально-демографической ситуации хронической безработицы. Особое внимание уделяется гендерным аспектам проблемы занятости, выяснению скрытых причин безработицы и программ выхода из безработицы. Для работников службы занятости, специалистов центров содействия женской занятости.
Гендерное равенство на выборных должностях: Шестиступенчатый план действий
Базовое исследование для разработки Руководства БДИПЧ ОБСЕ по содействию участию женщин в политических партиях. Данное исследование было проведено для Бюро по демократическим институтам и правам человека ОБСЕ (БДИПЧ) в качестве основы проекта «Содействие участию женщин в деятельности политических партий». 
Практическое руководство по внедрению гендерных подходов
Пять лет тому назад гендерный мейнстриминг (внедрение гендерных подходов) стал сравнительно новой концепцией для стран Центральной и Восточной Европы и СНГ. Активисты, политические деятели и законотворцы, которые не оставались равнодушными к необходимости обеспечить большую степень равенства между женщинами и мужчинами, добились определенных успехов в деле привлечения внимания к проблемам правового равенства женщин и включения этой тематики в политическую повестку дня , однако в вопросах практической интеграции гендерной перспективы во все сферы политической деятельности и принимаемые решения имело место значительное отставание. Это и стало основным стимулом для создания Практического Руководства по внедрению гендерных подходов.
Українська політика - іменник нежіночого роду?
У цій статті соціологиня Тамара Марценюк пробує дати відповідь на запитання: чому у Верховній Раді України протягом останніх двадцяти років ніколи не було хоча б 10% жінок? що заважає жінкам піднятися на найвищий щабель влади, адже вони мають не нижчий, аніж чоловіки, рівень освіти й однаковою мірою залучені до ринку праці, – у тому числі й до державної служби? Щоби відповісти на них, Тамара розглядає стан гендерних відносин у сфері політики на різних рівнях аналізу: міжнародному (порівняльному); локальному (української гендерної політики); партійному (ставлення українських партійних лідерів до питань інтеграції жінок на найвищі рівні влади); суспільному (громадська думка про участь жінок у політиці); активістському (залученість жіночих/феміністичних організацій до питань пропагування представництва жінок у політиці); • індивідуальному (на рівні окремих важливих політичних акторів чи акторок, зокрема, найвідомішої політикині України Юлії Тимошенко). Стаття написана за кілька місяців до виборів 2012 року. 
Материнські стартапи: чи долає атипова зайнятість трудову дискримінацію жінок?
Джоан Роулінг почала цикл книжок про Гаррі Поттера, коли розлучилася з чоловіком, залишилася сама з однорічною донькою і жила на соціальні виплати. Героїня однойменного фільму Ерін Брокович, багатодітна матір-одиначка, без фахової освіти змогла виграти справу проти могутньої корпорації, яка отруювала навколишнє середовище. В обох випадках жінки, перш ніж досягнути успіху, жили в бідності через неможливість поєднувати догляд за дітьми і роботу за стандартним графіком. Тому вони шукали інші варіанти, власне, як і багато жінок у всьому світі, зокрема в Україні. Який тип зайнятості можуть обрати українські матері в «декреті» і навіщо вони це роблять?
Право на рівну оплату праці за роботу рівної цінності — українські реалії
Чинне законодавство України фактично обмежує право жінок на рівну з чоловіками оплату за рівноцінну працю, гарантоване нормами міжнародних договорів, ратифікованих Україною. Що означає поняття «рівноцінна праця», як його тлумачать та захищають у міжнародному законодавстві?