20 лютого, 2019

Економіка порно. Хто заробляє на соціальних табу?

14 лютого 2018
Любов Жарова

Дослідниця, викладачка, консультантка. Докторка наук з економіки. Фахово займається питаннями сталого розвитку, що охоплює баланс екологічного, економічного і соціального складників суспільного життя. Гендерні питання — невилучна частина такого розвитку — належать до кола інтересів авторки, яка розглядає їх економічний зріз. Офіційний вебсайт і сторінка у фб.

Порнографія — це сучасна індустрія, яка заробляє великі гроші на бажанні отримати доступ до табуйованого суспільством продукту / контенту. Специфіка галузі в тому, що ні виробни_ки, ні працівни_ці, ні спожива_чі не воліють оприлюднювати дані про фінансовий бік їхньої взаємодії. Це породжує міфи і спотворює ситуацію, а отже, дозволяє й далі заробляти. Авторка зосередилася на економічних аспектах функціонування цієї галузі, щоб з’ясувати, для кого вона прибуткова і чому, а також які зміни відбуваються в галузі і до чого призводять. Що більше різної інформації ми маємо, то критичніше ставимося до огульних тверджень і містифікацій про цю індустрію та наслідки споживання її продукції.

Читайте також:

Зображення сексуальних актів і геніталій створювали й поширювали тисячі років, але тільки в останні кілька століть — десь від 1600-х років[1] — ці зображення переважно підпадають під академічне означення порнографії, тобто це вульгарно натуралістичні, непристойні зображення статевого життя, мета яких — сексуальне збудження[2]. Перші спроби монетизувати порнографію не приносили надприбутків, однак дальший розвиток індустрії створив багато можливостей для збагачення, але не для тих, хто безпосередньо бере участь у виготовленні продукції.

Продукція порноіндустрії та її вплив на суспільство завжди оцінювалися негативно — як щось негативне і руйнівне для суспільного життя. Нині такий вплив дедалі частіше показують з позицій психологічного і психічного здоров’я і менш покликаються на моральні й релігійні догми.

Тепер порнографію часто критикують за нереалістичність, мовляв, там показано секс із випадковими людьми без застосування контрацепції, не показано явне отримання згоди (проте жінка чомусь майже завжди згодна). Загалом цей жанр сприймають ближче до документальної зйомки, ніж до художньої, почасти через наявність на багатьох порносайтах рубрики «аматорське відео». За відсутності сексуальної просвіти у школах і вдома підлітки справді нерідко отримують знання про секс із порнографії. Проте слід дуже обережно покладати на порнографію відповідальність за суспільні недопрацювання в технічних питаннях сексуальної освіти  і культури згоди, а також за уявлення про те, що власного досвіду сексу, навколосексуального спілкування, знайомства з анатомією своєї й іншої статі у підлітків, які починають переглядати порно, немає (насправді часто він є, зрештою, люди якось справлялися із сексуальним самонавчанням до масового поширення порно)[3].

Крім того, порно пов’язано з проституцією і торгівлею людьми, попри постійні запевнення виробників, нібито всі учасники дали згоду. Очевидно, що це не завжди правда, як-от у сюжетах із дітьми, або це не повністю відповідає дійсності, коли, наприклад, учасни(к)ця не погоджувався на все, що відбувається в кадрі, або не був поінформований[4]. Проблема в тому, що ніколи не можна знати достеменно, чи було дано згоду, тому користуючись продуктами порноіндустрії, свідомо чи несвідомо споживачі підтримують насилля.

Розмір індустрії важко визначити, бо, з одного боку, більшість суб’єктів економічної активності користується правом приватної власності і не хоче оприлюднювати інформацію, з іншого боку, не існує узгоджених стандартів, що входить до індустрії, крім того, виробництво нелегальної продукції чи продукції без згоди учасників, тобто без витрат на оплату праці, — усе це створює можливості, щоб не розкривати повну інформацію. За даними Free Speech Coalition, суми валового доходу галузі не раз намагалися оцінити, але дані завжди відрізняються і таких даних, щоб їх можна було назвати надійними, попросту немає[5]. Проте численні огляди й дослідження дозволяють оцінити масштаб індустрії і її зміни в часі під впливом соціально-економічних, технологічних та інших чинників.

Спробуємо розібратися в економічному вимірі розваг для дорослих, їх еволюції і перспективах.

Заробіток у порно. Міфи й реальність

Коли мова заходить про порноіндустрію і порнозірок, то зазвичай перша асоціація — жінка з фігурою, яка відповідає всім «канонам сексуальності», що їх нав’язує суспільство. Хоча у виробництві порнопродукції задіяно і чоловіків, і жінок, основними її споживачами залишаються чоловіки, що обумовлює акторський склад і наповненість сюжетів. На жаль, знайти достеменну інформацію про склад основного (не обслугового) персоналу майже нереально, але з великим ступенем імовірності можна стверджувати, що переважають у ньому жінки. Як кожна з них потрапляє в цей бізнес — то окрема історія, і вона ніколи не схожа на казку. Існує затягане кліше про студентку, яка вирішила зайнятися сексом перед камерою, щоб виплатити свої студентські позички, і стала успішною кінозіркою[6]. У реальному житті історій багато і всі вони різні[7], але ми знаємо головно про тих, хто прийшов у цей бізнес добровільно і досяг успіху.

Формування власне індустрії порнопродукції пов’язують з появою Playboy[8] і Hustler[9] у середині ХХ століття. Як і будь-яка інша галузь, порно має багато тіньових елементів: зловживання робочою силою, піратство, непрозорі ланцюги постачань товару / послуг та багато інших. Однак на відміну від будь-якої іншої галузі, саме ці тіньові прояви дозволяють їй процвітати, переважно безконтрольно, за завісою соціального табу, і саме це майже унеможливлює реальну оцінку статків і прибутків.

Дослідниця з питань гендеру й сексуальності Шира Таррант[10] (Shira Tarrant) завважила, що порнографія — це єдина індустрія, де можна стати зіркою після однієї зйомки, незважаючи на те, як добре ви все зробили.

У своєму останньому дослідженні[11] вона оприлюднила результати вивчення фінансового боку порнофільмографії (див. табл.). Таррант застерігає, що поняття «середній дохід» у цій галузі не існує і багато учасників процесу працюють у тіні або їх експлуатують з порушенням прав і вимог законодавства. Крім того, плата може істотно змінюватися, якщо актрисі пропонують знятися в необумовлених сценах або зробити те, що вона досі на камеру не робила (скажімо, премія за першу сцену анального сексу може скласти від $2000 до $6000)[12].

Гроші

Жінки

Чоловіки

Команда

$50

$5000

Actor: receive a blowjob

$50

Actor: straight scene

$200–600

Crew member

$150

Make-up

$150

Actress: solo scene

$300–500

Lighting tech

$350

Sound engineers

$200–400

Writers

$250–$400

Actor: gay scene

$500–1000

Still photographer

$500

Camera operators

$500–700

Lesbian scene

$800

Lights, equipment

$600–800

Actress: straight scene

$1000

Location

$200–1000

Actress: anal scene

$1200

Actress: double-penetration scene

$4000

Director

$5000

Заробітки в порноіндустрії[13]

Порно — одна з галузей, де жінки заробляють суттєво більше за чоловіків. Як відзначила Шира Таррант, багато хлопців можуть сказати, що за $50 він отримує ще й мінет, але ніхто з них не думає про це як про чиюсь роботу, а також скільки часу потрібно для того, щоб відзняти одну сцену. Наведені розцінки враховують лише прості зйомки однією камерою; професійний підхід і якісний кіноматеріал потребують більших витрат і кваліфікованих виконавців, що помітно збільшує бюджет.

Оплата в індустрії залежить від якості кінцевого продукту, можливостей і бажань усіх учасників процесів та затребуваності акторів. Насправді порноіндустрія — це не той бізнес, де пересічні актори довгий час можуть мати стабільні заробітки на рівні «середній» і «вище середнього». Проте одиниці, хто заробляє $300–400 тисяч на рік, підтримують суспільну ілюзію про доступність і достатки в цій професії[14].

Порноіндустрія дуже вибаглива до зовнішності актрис, тому більшість закінчують кар’єру рано. Однак останні тенденції і мода створюють можливості і для «літніх» актрис.

Найпопулярніші теми останніх десяти років у порно індустрії — підлітки (teen) і жінки (milf[15]), що продовжило акторську кар’єру майже до 40 років. Як приклад можна назвати Джулію Енн (Julia Ann)[16] і Джессіку Дрейк (Jessica Drake)[17].

Джулія Енн

Джессіка Дрейк

Хоча порноіндустрія дозволяє жінкам заробляти більше за чоловіків, вона тісно пов’язана із стереотипами й кліше в суспільстві, а тому з рівністю в індустрії не все так просто. Серед найбагатших порнозірок переважають жінки, але статки найзаможнішої жінки в цій індустрії, Дженни Джеймісон (Jenna Jameson), за різними оцінками становлять $30–50 млн, тоді як найбагатший чоловік, Рокко Шиффреді (Rocco Siffredi), має $275 млн[18].

А ось інший зріз рівності: серед двадцяти найбагатших і найуспішніших порнозірок п’ятеро чоловіків, із яких лише один чорношкірий, і немає жодної чорношкірої жінки[19]. Відсутність чорношкірих чоловіків почасти пояснюється поширеним кліше про «надприродні» розміри їхніх членів і острах акторок вступати в такий зв’язок.

 

Порноіндустрія не позбавлена проявів расизму. Уважному глядачеві завжди просто розпізнати, чи вважає продюсер / студія / актор_ка припустимими міжрасові сцени[20].

Крістіна Роуз (Kristina Rose), зірка більше як 400 фільмів

І суспільство зовсім по-різному ставиться до чоловіків, причетних до порноіндустрії, хай там у якій ролі вони з’являються, та жінок. У численних строкатих класифікаціях чоловіків і жінок за їхньою поведінкою в ліжку коханець-порнозірка — безумовно позитивна характеристика[21], натомість серед жіночих ролей таких не буває, там фігурують радше господиня / володарка / цариця[22]. Актриси страждають від неприйняття й суспільного осуду, які можуть набирати різних форм — від відмови спілкуватися до показово зневажливого ставлення[23] і цькування, що іноді призводять до суїциду[24].

Для підтримки працівників порноіндустрії діє Комітет із захисту прав працівників індустрії для дорослих (Adult Performer Advocacy Committee)[25]. Він займається безпекою і створенням гідних умов праці в «дорослому сегменті» кіноіндустрії, освітою і просвітою виконавців, питаннями впливу на здоров’я, безпеку та громаду. Ця спроба організувати безпечніше і прозоріше середовище для працівників порноіндустрії наштовхується на спротив роботодавців, котрі сприймають комітет як загрозу своїм надприбуткам.

Ще один економічний бік порноіндустрії, який звичайно не потрапляє у фокус, — витрати, зокрема витрати акторів і акторок на життя, здоров’я, безпеку тощо. Їх важко оцінити, проте зрозуміло, що вони достатньо високі, бо, за даними Шеллі Люббен (Shelley Lubben)[26], 66 % порновиконавців мають герпес, 12–28 % — хвороби, які передаються статевим шляхом, ще 7 % заражено ВІЛ. Серед порноартистів і артисток поширено споживання алкоголю і наркотиків, зокрема, марихуани (79 %), галюциногенів (39 %), екстазі (50 %), кокаїну (44 %), метамфетаміну (27 %), транквілізаторів (26 %), героїну (10 %)[27]. Усе це вимагає постійних витрат і вкрай негативно відбивається на здоров’ї. На жаль, даних про їхні витрати на підтримання себе в «робочому стані» немає.

Багато хто з актрис вживає наркотики або алкоголь як засіб виживання в умовах тотальної експлуатації, об’єктивізації і неповаги, коли до тебе ставляться не як до людини, а лише як до реквізиту на знімальному майданчику.

Порноактриса Таня Бурлесон (Tanya Burleson), раніше відома як Джерсі Джаксін (Jersey Jaxin)

Зміни в індустрії під впливом інтернету

З часів першого вцілілого до наших днів порнофільму, знятого 1908 року[28], порноіндустрія працювала в площині створення і розповсюдження кіно-, фото- і друкованої продукції, сексу по телефону, стриптизу тощо. Структура галузі легше контролювалася, великі компанії ставили перешкоди для виходу на ринок і намагалися визначати його розвиток, а розповсюдження «піратських» копій було досить легко відстежувати і обмежувати. Природним бар’єром для появи великої кількості аматорських виробництв (студій), які могли б розворушити ринок і вивести його з-під контролю олігополістів, була недоступність широкому загалу засобів виробництва і каналів поширення. Та ера інтернету все змінила.

На світанку інтернет-порно заробляти гроші в ньому було досить легко. Хоч і дивно, а закон працював на користь порнографів: телефонні «гарячі лінії» мали отримати від своїх клієнтів номер кредитної картки, щоб переконатися, що вони вже дорослі (18+), відтак підприємці мали готові інфраструктуру електронної торгівлі і досвід роботи з потоком доходів. Еволюція від телефонних розмов до порнографічних сайтів зовсім проста: завантажте фотографії, встановіть систему підписки для контролю доступу та інтерфейс для стягнення плати, — а користувачі знайдуться. Порносайти легко шукалися через прості пошукові системи, реклама їм була порівняно непотрібна, крім того, сайти легко адаптувалися до певних уподобань, щоб вирізнятися серед інших і створювати лояльну клієнтську базу. За оцінками The Economist, на початку 2000-х років понад 3 000 порносайтів скористалися цією новою нішею на ринку[29], що створило велику конкуренцію.

Зростання кількості постачальників ускладнило умови конкуренції, просте існування в мережі перестало приносити прибутки і почалися пошуки шляхів для залучення аудиторії, наприклад, розробка безкоштовних тізерів для приваблення клієнтів. Тим часом аматорські публікації і стріми стали додаватися до іншого безкоштовного контенту.

В Америці кількість порностудій скоротилася із більше ніж 200 до 20–30, а виконавці, які починали зі $1500 за годину, змушені були працювати за $500. Водночас зростання конкуренції примушувало їх брати участь в екстремальних і жорстокіших сценах.

Алек Хелмі (Alec Helmy), співзасновник XBiz

Іншим кроком стало агрегування безкоштовного матеріалу через колекції посилань. Доступне порно завдало збитків платним сайтам. Точних даних про доходи від інтернет-порно у загальному доступі немає, однак ясно, що еволюція швидкості, можливості зберігання і простота завантаження / публікації інформації сприяли появі величезної кількості відео й інших проявів інтернет-порно, які або безкоштовні, або недорогі.

Інтернет пропонував кілька нових переваг для споживачів порно, як-от суттєве збільшення пропозиції, потенціал для більшої анонімності, а також можливість легко зв’язатися з іншими людьми зі схожими вподобаннями і створювати спільноти. Це теж затопило ринок переважно, якщо не повністю, безкоштовним контентом. Цифрова індустрія докорінно змінила структуру галузі, удоступнивши «стрім» та інші форми створення й поширення матеріалів. Більшість доступних інтернет-каналів пропонують крадений або піратський контент задарма, завдаючи збитків галузі і знецінюючи роботу акторів.

Однак ринок і надалі має величезний попит. Хоча безкоштовний матеріал перевантажує ринок і змушує учасників шукати нових способів монетизувати послуги, використання цифрових каналів і інтернету для поширення порнографії створило нові можливості для заробітку. Наразі можна окремо говорити про економіку інтернет-порно, яка не має до виробництва продукції майже жодного стосунку, а живиться лише махінаціями в мережі, що їх уможливлюють соціальні табу на відвідування подібних сайтів, а отже, бажання приховати свої дії, що, своєю чергою, стимулює пошук і відвідання неперевірених ресурсів.

Доходи світової індустрії до стрімкого розвитку інтернет-сегмента оцінювалися в $40–50 млрд, нині вони впали десь до $7–12 млрд.

Фабіан Тильман (Fabian Thylmann) — німецький підприємець, 2012 року створив найбільшу порнографічну інтернет-мережу Manwin, яка довгий час займала майже монополістичне становище на ринку. Компанія мала більше як 1000 працівників у п’яти країнах. Якби йому вдалося перекупити XVideos і Xhamster, він міг би одноосібно диктувати ціни й умови доступу, користуючись тим, що ця галузь перебуває в сірій зоні з погляду законодавства.

Відомий ще й тим, що змусив переглянути ставлення до інтернет-відеоканалів (tubes) для побудови успішного порнобізнесу[30].

Аналіз онлайн-порноіндустрії[31] очікувано підтвердив, що відвідування порносайтів небезпечне для споживачів порнопродукції і є джерелом прибутку для тих, хто поширює таку продукцію. Багато сайтів містять вірусні програми, які можуть використовуватися, зокрема, щоб стимулювати і далі заходити на цей сайт, постійні нагадування й рекламу, якої майже неможливо позбутися[32]. Існують окремі послуги з «розкрутки» (реклами) сайту через штучне нарощування його відвідуваності і популярності (в рамках дослідження це коштувало $160 за 47 000 кліків, із яких більш ніж 20 000 могло бути використано для створення ботнету (botnet)[33]. У порноіндустрії ботнет автоматично переспрямовує уражені комп’ютери на порносайти[34]). Цифрова ера дозволяє заробляти на порнографії і програмістам, зокрема, через створення програм Pay-Per Install[35]: розробник отримує гроші, якщо користувач погодився встановити якусь програму, а ті, своєю чергою, поширюють віруси та/або рекламні повідомлення і несанкціоноване програмне забезпечення. Такі способи ведення бізнесу скорочують ресурси, які раніше вкладалися у виробництво, зокрема в зарплату акторів / акторок.

Згідно з аналізом економіки онлайн порнографічних сайтів Wondracek et al., дев’ять із десяти — це «безкоштовні» сайти, на яких розміщуються зображення або відеогалереї і які заробляють гроші, спрямовуючи трафік на платні сайти або навіть один на одного. Цей трафік монетизується через брокерів трафіка, більшість із яких навіть не відвідують сайти у своїх партнерських мережах. Такі можливості для заробітку виникають ще й тому, що ці сайти належать до сірої зони, яка відкриває простір для маніпуляцій і шахрайства, на відміну від рекламних місць, як-от Google чи афілійовані маркетингові схеми компанії Amazon.

У рамках дослідження за допомогою автоматичного веб-сканування було проаналізовано завантажений зміст майже півтора мільйонів URL-адрес при відвідуванні сайтів для дорослих, і 3,23 % інтернет-сторінок спробували завантажити самовиконувані файли на комп’ютери споживачів. Додамо, що серед досліджуваних користувачів щонайменше 42,7 % — чоловіки, які переглядають порно, зокрема й на роботі (20 %)[36].

Правило 34. Якщо це існує, то про це вже є порно. Винятків немає

Відомий інтернет-мем про те, що в мережі існує порнографічна інтерпретація будь-якої популярної теми.

Автор, Пітер Морлі-Соутер (Peter Morley-Souter), вигадав цей мем 2003 року після появи порнопародії на комікс «Кельвін і Хоббс» (Calvin and Hobbes) про шестирічного хлопчика і його друга Тигру.

Хто шукає порно і що знаходить

Основні споживачі продукції порноіндустрії — чоловіки (див. інфографіку), тому можна стверджувати, що саме їхні вподобання формують пропозицію. Аналіз сюжетів 50 найпопулярніших фільмів для дорослих показав, що 88 % сюжетів містять акти фізичної агресії, а в 49 % сюжетів є ще й словесна агресія[37]. Водночас, згідно зі статистикою, більшість споживачів продукції порноіндустрії — переважно жителі міст із доходом вище за середній, які беруть активну участь у громадському житті, займаються доброчинністю і волонтерством[38]. Доступний інтернет — місце, де містер Вайт обертається на містера Блека (за Оскаром Вайльдом). Згідно з опитуванням, украй рідко шукають порнопродукцію в інтернеті щасливі подружні пари та батьки підлітків[39].

Оґі Оґас (Ogi Ogas) і Саї Ґаддам (Sai Gaddam) спробували з’ясувати, яку частину інтернету присвячено порно і як часто звертаються до цих матеріалів[40]. За їхніми підрахунками, із мільйонів найбільш відвідуваних веб-сайтів близько 4 % присвячено порнографії, якщо не брати до уваги великі неспеціалізовані сайти, наприклад Tumblr[41], де користувачі завантажують також еротичний вміст.

Наразі інтернет нараховує майже 700 мільйонів окремих порнографічних сторінок, із них три п’ятих в Америці. За даними найбільшого порносайту PornHub, 2016 року Mindgeek (глобальна ІТ-компанія, яка займається цифровою дистрибуцією, потоковими медіа й онлайн рекламою) мала майже 80 мільярдів переглядів і більше як 18 мільярдів відвідувань порносайтів[42].

Було проаналізовано 434 мільйони пошуків за допомогою Dogpile[43] за період з липня 2009-го по лютий 2011 року, і майже 49 мільйонів (11 %) запитів мали виразний сексуальний характер. Водночас дані про зміст пошуків 660 000 клієнтів AOL[44] за 2006 рік показали, що певні невинні, на перший погляд, і відсторонені пошукові запити найчастіше видавали результати сексуального або порнографічного змісту (як-от college cheerleaders або «тато вчить дочку»). Жінки, як свідчать ці дані, менш зацікавлені в порнопродукції, але зацікавлені отримають той самий продукт, що й чоловіки (сайтів, орієнтованих на жінок, майже немає)[45].

Дивляться порнопродукцію раз на місяць

Переглядають порнопродукцію кілька разів на тиждень

Хто і як часто дивиться порнопродукцію[46]

Нині рубрифікація порнографії на відповідних сайтах орієнтовано на клієнта-чоловіка. Лише частина категорій розповідають про сексуальну ситуацію (гейський секс, лесбійський секс, фетиш, секс у громадському місці тощо). Більша частина — це сортування жінок за характеристиками: блондинки, брюнетки, середнього віку, азіатки, з великими грудьми тощо. Іноді є рубрики «дружнє для жінок» або «популярне у жінок», які виразно натякають, що інші рубрики не такі[47].

PornHub, як і інші компанії, продовжує шукати можливості для заробітку. У 2015 році компанія оголосила збір коштів на зйомки нового порнопроекту в космосі Sexploration. Їм вдалося зібрати $300 тис. із потрібних $3,4 млрд.

Розподіл країн за обсягом інтернет-трафіка та ключові запити в інтернеті

(за даними PornHub та The Economist)

Безкоштовний матеріал на відеоканалах і аматорські блоги призвели до того, що комерційні порнографи намагаються вижити, пропонуючи ще екстремальніший продукт, розміщуючи свої потужності в країнах, де низький економічний розвиток і слабкі інституції дозволяють створювати жорстокі відео, використовувати тварин і зневажати вікові обмеження.

[48]

Крім того, мобільні пристрої дозволяють легко переглядати порно в приватній спальні, на робочому місці, на дитячому майданчику. Технічно освічені підлітки можуть легко обійти фільтри контенту за допомогою VPN (virtual private network). Проблема такої доступності — те, що багато з тих, хто призвичаївся переглядати порнопродукцію в підлітковому віці, стає її заручником у дорослому житті[49]. Порноіндустрія отримує постійних глядачів і споживачів продукції, а суспільство — болючу проблему сексуального здоров’я громадян. Опитування підлітків демонструють, що хлопці вважають порнографію реалістичною частіше, ніж дівчата, і якщо хлопці хотіли б повторювати поведінку героїв на екрані, дівчата схильні думати, що героїню принижують[50].

Для порноіндустрії спосіб вижити в сучасному цифровому світі — поєднувати віртуальне й реальне, тобто створювати еротичні відеочати (cam site). Окремі можуть пропонувати тисячі каналів одночасно. LiveJasmin — один із найбільших — має 40 мільйонів відвідувачів на день.

Дйордь Ґаттян (Gyorgi Gattyan), засновник LiveJasmin і найбагатша людина Угорщини

Продукція порноіндустрії стає дедалі доступнішою, а отже, більше й більше молодих людей можуть нею користуватися. У 2010 році в ході національного опитування[51] понад 30 % 16–17-річних юнаків і дівчат заявили, що вони бачать інформацію про порно й фото оголених людей, коли нічого такого в інеті не шукають. 71 % опитаних визнали, що приховують історію своїх пошуків в інтернеті від батьків[52]. Крім того, 20 % 16-річних і 30 % 17-річних уже мають досвід обміну секстовими повідомленнями (sext — текстове повідомлення сексуального характеру). Секстові повідомлення часто стають основою для наклепу, цькування, булінгу тощо. За даними в галузі цифрових зловживань[53], 10 % 14–24-річних повідомили, що хтось надіслав їм голі зображення або відео людей, яких вони знають особисто, а 13 % підтвердили, що їм демонстрували такі фотографії.

Темпи проникнення порнографії у наше щоденне життя вражають. 32 % підлітків-хлопців кажуть, що переглядали порнографічні відео «надто багато разів, щоб це порахувати», із них 43 % роблять це щотижня. При цьому лише 12 % батьків знають про такі захоплення своїх дітей[54]. Більше як половина хлопців і майже третина дівчат бачать свої перші порнографічні зображення, перш ніж вони досягнуть 13 років.

Уже ціле покоління виросло в умовах вільного використання продукції порноіндустрії змалечку, у них є досвід спілкування в стилі сексту, можливість робити, надсилати й отримувати інформацію порнографічного характеру в особистому спілкуванні. Багато нинішніх підлітків ростуть із порно як елементом побуту. Варто відзначити, що доступ до мережі і відповідної продукції зростає в усіх країнах, незалежно від рівня соціально-економічного розвитку, через доступність і поширеність технологій. Це означає, що спрощення доступу не супроводжується зростанням освіти і просвіти, а отже, відкриває шлях до несвідомого залучення, експлуатації, нав’язування цінностей тощо.

Якщо досліджень про те, як звичка переглядати порнографію і порнозалежність руйнують особисте життя та партнерські стосунки, чимало, то наслідки залучення до порнографії змалечку поки що вивчено не так докладно. Проте негативні наслідки вже очевидні, адже порноіндустрія спотворює уявлення про здорові стосунки, підштовхує до насилля і неповаги до партнера.

Альтернатива сексистському порно

Відповіддю на об’єктивізацію жінки, жорстокість і чоловікоорієнтованість продукції стала феміністська порнографія. Жанр створено для протидії повторам і стереотипам мейнстрімової порнографії та для концентрації уваги на бажаннях, задоволеннях, тілах, расах, класах і ідентичностях різного порядку[55].

Феміністське порно змінює культуру, яку історично трактували як компетенцію чоловіків. Воно переглядає і змінює сексуальні звичаї та образи, урізноманітнює їх і робить орієнтованими на всіх.

Мадісон Янґ (Madison Young), порноактриса, директорка і модель, письменниця, засновниця Femina Potens Art Galler

З 2006 року в місті Торонто (Канада) щороку визначають найкращі досягнення феміністської порноіндустрії (Feminist Porn Award[56]). Нагороди і церемонію їх вручення фінансує місцевий феміністський магазин секс-іграшок «Добре для неї» (Good for Her). Існує кілька номінацій, а претенденти повинні відповідати таким критеріям: наявність жінок у виробництві, написанні, керівництві тощо; зображення справжнього задоволення для жінки; продукція розширює кордони сексуальної репрезентації і протистоїть усталеним стереотипам. На жаль, останнє нагородження відбулося 2011 року, але премія занепала не через незатребуваність нового формату порно, а через обмежені економічні ресурси.

Поява нової продукції на ринку створює виклики тим, хто вже давно на ньому працює, ще й тому, що новий формат вимагає більше зусиль для створення продукції, перегляду усталених підходів і сценаріїв, зміни відносин у площині роботодавець—працівники. Феміністичне порно зазвичай триваліше (до досягнення жінкою задоволення), вимагає іншого підходу до формату зйомок, комунікації тощо і майже унеможливлює доходи від насильницького аматорського чи нелегального відеоряду та експлуатації дітей. Традиційна галузь, чоловіча й орієнтована на чоловіків, має чималі економічні й інфраструктурні важелі для захисту ринку, проте споживач може змінити ситуацію за підтримки державних чи краудфандингових і грантових ініціатив. Приклади такої підтримки вже існують[57].

Феміністичне порно — інакша відповідь на проблему залучення дедалі більшої кількості споживачів, зокрема дітей, до перегляду порнопродукції. Якщо щось не можна заборонити, то треба спробувати це змінити. Новий формат може виконувати і просвітницько-освітницькі функції, скажімо, пропагувати використання презервативів та містити сцени, коли учасники кажуть «ні» і їхні партнери_ки їх чують[58].

Сьогодні у 71 % чоловіків і 38 % жінок є залежність від порно. Щоб побороти її, потрібно навчитися сприймати відмови, дозволити їм навчати нас, а не намагатися заповнити цю порожнечу залежності. Так і відбувається процес лікування.

Пастор Джейсон Махр[59]

Висновки

Реальні розміри й доходи порноіндустрії дуже важко оцінити через непрозорість бізнесу, недостатньо чіткі означення того, що належить до індустрії, неврегульовані відносини роботодавець—працівник (що дозволяє маніпулювати і зловживати) тощо. Наразі порноіндустрію сприймають як чоловічу галузь, яка виробляє продукцію для чоловіків за допомогою жінок, котрі начебто заробляють у ній набагато більше за інших. Насправді основні доходи отримують ті, хто створює продукцію і реалізує її, а не ті, хто бере безпосередню участь у її виготовленні.

Головна тенденція останніх років — докорінна зміна галузі через розвиток технологій і можливості отримувати порнопродукцію безкоштовно, змістивши заробітки з безпосереднього виготовлення продукції у сферу її поширення і розміщення в інтернеті. Глобальні доходи індустрії знизилися на 50 % з 2007 року і тепер становлять близько $20 млрд.

Отже, економіка порноіндустрії продовжує розвиватися, успішно пристосовуючись до технологічних, економічних, законодавчих та інших змін. На зміну відеоканалам і журналам прийшли телефонні розмови, а потім інтернет-канали, які теж еволюціонували від збірок фільмів і зображень до мікроблогів і чатів; наступний крок — роботизація галузі[60]. Можливості економічного зростання галузі ґрунтуються на бажанні суспільства замовчати факт споживання продукції, що створює умови для недоброякісної конкуренції і приховування реальних доходів.

Поширення технологій і їхня доступність розширюють аудиторію порноіндустрії і стирають вікові обмеження, омолоджуючи цільову аудиторії та створюючи сегмент постійних клієнтів, які стали залежними від такого роду продукції. Найвразливіша аудиторія — підлітки і молоді люди, які не просто стають залежними від такої продукції і все життя витрачають на неї гроші, — це спотворює їхні взаємини з партнерами в дорослому віці.

З іншого боку, нові технології дозволяють залучати до створення продукту необачних жертв нерозважливого користування мережею і спрощувати роботу нелегальних студій чи аматорів. А сувора конкуренція на ринку порнопродукції та збільшення технологічних можливостей для її створення призводять до того, що виробництво переміщують з економічно розвинутих країн у ті, де низький рівень життя, проблеми з дотриманням законодавства або воно лояльне до такої діяльності, а також у країни з менш освіченими громадянами. Усе це в сукупності дозволяє дешевше виготовляти продукцію і знімати жорстокіші сюжети. Зрозуміло, що найвразливіші тут діти й молоді дівчата, ключові дійові особи порносюжетів.

Романтизація й ідеалізація роботи в індустрії — один із неодмінних маркетингових кроків. Хоча жінки отримують вищу платню за участь у створенні порнопродукції, а більшість заможних зірок індустрії — це жінки, гендерні диспропорції діють і тут. Найбільші прибутки отримують не актори_ки, а засновники, топ-менеджмент, директори компаній. Серед десяти найуспішніших компаній в індустрії розваг для дорослих[61] тільки в одній компанії співзасновниця — жінка, а керівництво складається переважно з чоловіків. Причому загальна доступність і можливість безоплатного доступу до продукції призводить до того, що заробітки в галузі переміщуються від дійових осіб до розробників програмного забезпечення, сайтів, до тих, хто продає трафік, та до іншого технічного персоналу, який заробляє головно на перерозподілі і перепродажу інформації й вірусних програм (зокрема рекламного змісту). Так порноіндустрія залишається економічно вигідною сферою, якій властиві висока адаптивність до умов ринку і потреб споживача; протистояння ж їй полягає не тільки в законодавчому регулюванні, а й у зміні суспільних цінностей і пріоритетів.

Така зміна може відбуватися, зокрема, через популяризацію (якщо цей термін у принципі можна застосувати до такої продукції) феміністичного порно як альтернативного бачення змісту і форми подання продукції. Водночас феміністичне порно тільки починає розвиватися і займати своє місце на ринку, у ньому ще немає усталених традицій і підходів. Треба також усвідомлювати, що розвиток цієї гілки індустрії не вирішить проблем, які вже виникли і далі накопичуються, але дозволить почати змінювати ситуацію.


[1] The Hidden Economics of Porn. A gender-studies professor explains how the industry: works.https://www.theatlantic.com/business/archive/2016/04/pornography-industry-economics-tarrant/476580/

[2] Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2005.

[3] Див.: Гриценко Г. Приваблюємо чоловіка позою орла: п’ятдесят відтінків сексуальної експлуатації жінок.

[4] Donna M. Hughes Interview. Truth About Porn // https://vimeo.com/191184761

[5] Free Speech Coalition, WHITE PAPER 2005: A Report on the Adult Entertainment Industry // http://www.globalcitizen.net/data/topic/knowledge/uploads/20090531182642533.pdf; Ackman, Dan. How big is porn? // Forbes. — 2001. — May 25: http://www.forbes.com/2001/05/25/0524porn.html

[7] What makes 'pretty, good girls' pursue a career in porn? Director follows 16 actresses and discovers they 'like the power' // http://www.dailymail.co.uk/news/article-2318212/What-makes-pretty-good-girls-pursue-career-porn--Director-follows-16-actresses-results-VERY-surprising.html#ixzz54FtkY6Jj

[11] Див.: Tarrant, Shira. The pornography industry: what everyone needs to know. — 2016 // https://books.google.com.ua/books/about/The_Pornography_Industry.html?id=OSL7jgEACAAJ&redir_esc=y

[15] Сексуально привабливі молоді жінки, звичайно ті, у кого вже є діти.

[18] Who is world’s richest porn star? // https://www.quora.com/Who-is-worlds-richest-porn-star; Top 15 Richest Female Adult Film Stars In The World // http://www.hipdaily.com/top-15-richest-adult-film-stars-in-the-world/15/

[20] Interracial Sex Still Taboo for Many Porn Stars // https://www.thedailybeast.com/interracial-sex-still-taboo-for-many-porn-stars; Interracial Sex Still Taboo for Many Porn Stars // https://www.thedailybeast.com/interracial-sex-still-taboo-for-many-porn-stars

[21] Типи чоловіків у ліжку. Порностар: https://tsn.ua/blogi/themes/sex_relations/tipi-cholovikiv-u-lizhku-pornostar-342460.html

[22] Класифікація жінок у ліжку: http://pan-ta-pani.com/56076-klasifikaciya-zhinok-v-lizhku.html

[23] Див.: Why These 3 Women Chose To Go Into Porn — And How The World Treats Them Because Of It // https://www.huffingtonpost.com/2014/05/12/porn-stereotypes_n_5129137.html

[25] Див.: Adult Performer Advocacy Committee // http://www.apac-usa.com/

[26] Lubben, Shelley. Ex-porn star tells the truth about the porn industry. — 2008 // http://www.covenanteyes.com/2008/10/28/ex-porn-star-tells-the-truth-about-the-porn-industry

[27] Див.: Griffith James, Mitchell Sharon, Hart Christian, Adams Lea, Gu Lucy. Pornography actresses: An assessment of the damaged goods hypothesis // Journal of Sex Research. — 2012. — Nov. — Р. 1–12.

[32] Див.: The Ninth Workshop on the Economics of Information Security — weis2013.econinfosec.org/

[33] Це комп’ютерна мережа, яка складається з певної кількості хостів із запущеними ботами — автономним програмним забезпеченням. Найчастіше бот у складі ботнета — це програма, яка приховано встановлюється на комп’ютері жертви і дозволяє зловмисникові виконувати певні дії з використанням ресурсів інфікованого комп’ютера. Зазвичай використовуються для протиправної діяльності — для розсилання спаму, перебору паролів на віддаленій системі, атак на відмову в обслуговуванні, отримання персональної інформації про користувачів, крадіжки номерів кредитних карток і паролів доступу.

[34] Див.: Researchers Hijack a Drive-By Botnet — https://www.technologyreview.com/s/415545/researchers-hijack-a-drive-by-botnet/

[35] Див.: Get Paid to Install Malware // https://www.codefuel.com/blog/pay-per-install/; What is Pay-Per-Install? // https://www.codefuel.com/blog/pay-per-install/

[37] Див.: Get the Latest Pornography Statistics // http://www.covenanteyes.com/2013/02/19/pornography-statistics/

[38] Див.: Pornography Statistics. Edition 2015 // http://www.covenanteyes.com/resources/download-your-copy-of-the-pornography-statistics-pack/

[39] Там само.

[46] Див.: 2014 Pornography Survey and Statistics. Proven Men Ministries: http://www.provenmen.org/2014pornsurvey/

[47] Див.: Гриценко Г. Приваблюємо чоловіка позою орла: п’ятдесят відтінків сексуальної експлуатації жінок.

[51] Див.: Le, Jamie. The Digital Divide: How the Online Behavior of Teens is Getting Past Parents. — June, 2012 // http://www.mcafee.com/us/resources/misc/digital-divide-study.pdf

[52] Див.: Kaiser Family Foundation (Dec. 2001) Generation RX.com: How young people use the internet for health information // http://www.kff.org/entmedia/loader.cfm?url=/commonspot/security/getfile.cfm&PageID=13719

[53] Див.: Digital Abuse Survey (2013) Associated Press and MTV // http://surveys.ap.org/data/NORC/AP-MTV%202013%20Digital%20Abuse_Topline%20TREND%20v5_onlinebullying-sexting%20v5.pdf

[54] Див.: Там само.

[55] Див.: Девочки сверху: Что такое феминистское порно // http://www.wonderzine.com/wonderzine/entertainment/entertainment/195629-porn-is-for-w

[57] Див.: How A Feminist Porn Company is Reshaping the Rules of Crowdfunding (2015) // http://mediashift.org/2015/07/how-a-feminist-porn-company-is-reshaping-the-rules-of-crowdfunding/; Publicly funded ‘feminist porn’ to premiere (2009) // https://www.thelocal.se/20090901/21814

[58] Див.: Feminist Porn: Why You Want It, Where to Find It, and How to Enjoy (2017) // https://apracticalwedding.com/where-to-find-feminist-porn/; Feminist Porn 101: Your Guide To Empowering Sexytimes (2013) // https://www.bustle.com/articles/10042-feminist-porn-101-your-guide-to-empowering-sexytimes

[60] Див.: Rise of the sex robots — video / Technology / The Guardian // https://www.theguardian.com/technology/video/2017/apr/27/rise-of-the-sex-robots-video; The Sex Robots Are Coming — an intriguing report into the mind-boggling world of adult dolls: review // http://www.telegraph.co.uk/tv/2017/11/30/sex-robots-coming-intriguing-report-mind-boggling-world-adult/

14 лютого 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Шведская модель борьбы с проституцией: противодействие, а не комфортизация
Проституция - тема для горячих дебатов. Авторка предлагает рассмотреть, как изменялось отношение к проституции и ее регулирование на протяжении истории человечества, как связаны между собой торговля людьми, насилие и проституция, почему международная общественность изменила позицию в отношении простиуции в ХХ веке и в какой правовой форме эти изменения произошли. В статье можно также найти критерии оценки методов борьбы с проституцией, последствия применения различных подходов и мнения по этой теме известных правоведок и активисток.
Секс-работа и все-все-все: принципы и внедрение легализации и декриминализации
Украинские СМИ часто поднимают тему легализации проституции. Одновременно ее нередко путают с декриминализацией, обсуждая подходы к регулированию секс-работы, вспоминают “успешные” примеры западных стран, но забывают про локальный контекст и то, какие последствия определенные подходы будут иметь в Украине. Авторка рассказывает, что же такое декриминализация и легализация секс-работы, как именно эти подходы воплощаются в жизнь, какие дискуссии существуют в феминистском движении и, опираясь на украинский контекст, прогнозирует возможные для Украины сценарии.
Історія і секс
У чому різниця між сексом і сексуальністю? Чи існувала гомосексуальність «в усі часи й у всіх народів»? А гетеросексуальність? Що історія сексуальності говорить про сучасність? Щоб відповісти на ці питання, авторка розглядає конструкціоністські дослідження сексуальності в античності, середньовіччі та в модерний час.