261 
Я дуже часто чую думку, мовляв, що б там ті феміністки не казали, що б не намагалися довести, але чоловіки і жінки —різні.
Насправді я не знаю феміністок (і нефеміністок), які казали б, що ми однакові. Начебто ніхто й не сперечається, що ми різні. І з цього випливає важлива проблема, про яку я хочу поговорити.
Однак спершу про головне: те, що ми маємо різну фізіологію, не означає, що права жінок можна порушувати. Чоловіки —не еталон, відмінність від якого карається сексизмом і дискримінацією. Бути жінкою не гірше, ніж бути чоловіком. Звісно, у жінок, як і в чоловіків, є свої особливості організму. Та чомусь про цей факт забувають різні вчені, дослідники, винахідники, тестувальники і так далі.
Фармкомпанії часто тестують ліки лише на чоловіках, а через роки виявляється, що на жінок вони діють не так, як треба, мають більше побічних ефектів, а інколи навіть серйозно загрожують їхньому здоров’ю.
Наприклад, заспокійливий препарат «Золпідем» був на ринку США 20 років, і тільки в 2013-му його заборонили вживати жінкам. Тисячі жінок відчували дезорієнтацію, сонливість за кермом, навіть страждали від лунатизму, а в чоловіків не було жодних подібних симптомів, тож два десятиліття препарат призначали всім.
Впевнена, що вже на цьому етапі хтось захоче написати коментар «чому ж жінки не прийшли доброволицями і не взяли участі в дослідженнях?». Навіть якби було так, чому виробників ліків це влаштовувало? Чому вони не запрошували окремо жінок або хоча б не вказували, що ліки не тестували на жінках? Вони не бачили в цьому проблеми і просто випускали препарати на ринок, рекомендуючи їх усім.
Але відповідь на питання, чому ж їх не запрошували, теж є. Елісон Мак-Ґреґор у книзі «Стать має значення» («Sex matters«) пише, що жінок рідко залучали до досліджень, бо через менструальний цикл та, як наслідок, коливання гормонів дослідження дуже ускладнювалось і дорожчало.
Жінок вважали «занадто складними». Але чи припускали ці вчені, що якщо жіночий організм складний для залучення до досліджень, то може й по-іншому реагувати на ліки? Впевнена, що так, але кому є діло до «недолюдей», правда?
Лікарі вивчали медицину і практикувалися здебільшого на чоловіках. Це призвело до того, що лише протягом останніх десятиліть ми дізнаємося, що насправді в жінок багато що працює не так.
Наприклад, основний симптом інсульту в чоловіків — втрата контролю над однією стороною тіла, а в жінок часом виникають нетипові симптоми, як-от раптова зміна психоемоційного стану та мігренеподібний біль голови. Те саме стосується інфаркту, автизму, більшої схильності жінок до автоімунних захворювань тощо.
Ще одна особливість жіночого організму, про яку пише авторка книги «Стать має значення», — через меншу кількість тестостерону в жінок більший інтервал між серцевими скороченнями. Притім багато рецептурних знеболювальних, андитепресантів, антибіотиків і деяких інших ліків ще збільшують паузу між ударами серця. Якщо жінка вживає кілька таких ліків одночасно, це може спричинити аритмію, а в деяких випадках навіть смерть.
Також багато цікавого про ігнорування гендерних особливостей пише Керолайн Кріадо Перес у книзі «Невидимі жінки», яку я не втомлюся рекомендувати. То що ж ми маємо?
Сексисти люблять казати, що «чоловіки з Марса, а жінки з Венери», тому ми дуже різні. В жінок природою закладено любити готувати, прибирати, піклуватися про всю родину, дбати, щоб чоловік нікуди не пішов, бо він же за своєю суттю полігамний. Чоловіки — лідери, жінки — істерички й так далі, ви знаєте цей набір патріархальних стереотипів, якімають на меті закріпити нижче становище жінки в суспільстві.
Але коли ми наближаємося до реальних відмінностей у фізіології, які обов’язково треба враховувати, сексисти «сліпнуть». Максимум що скажуть, це те, що жінки ненадійні й мають мінливий настрій через менструальний цикл. А в решті питань будуть упевнені, що жінка — це недочоловік, тож особлива увага її організму не потрібна.
То, може, той запал, який використовується для поширення безглуздих стереотипів, краще використати з користю? Визнати, що жінка — це людина, а отже, її організм теж треба досліджувати, враховувати його особливості в медицині, технологіях та інших сферах життя.
