20 січня, 2025

«Мамочка, прикрийтесь, а краще сидіть вдома»

12 жовтня 2023
Поширити в Telegram
359
Діана Андрусенко

Копірайтерка в ІТ.

Недавно я побачила тікток, у якому жінка годувала дитину і давала пораду мамам-годувальницям. У процесі вона прикрила дитину спеціальною накидкою, і мене вразило, що в кожному другому коментарі їй за це дякували.

Начебто що тут такого? Подякували ж, а не накинулись. Та насправді це підсвічує важливу, хоч і не дуже очевидну проблему.

Одразу скажу: я не засуджую жінок, які годують чи не годують дітей груддю, у публічних місцях і взагалі, з накидкою чи без. Я за те, щоб кожна робила так, як їй комфортно. Проте в цьому й питання: чи може бути жінці справді комфортно годувати дитину десь на вулиці в місті? І це питання — лише верхівка айсберга.

У суспільстві грудне годування в громадських місцях уважається чимось страшним. О боже, груди використовують за призначенням. Це ненормально! Ви подумали про нашу психіку?!

Мені здається, у нас колективна травма від поширеного ще в російському ВКонтактє наративу про «яжемать», якій нібито всі винні. Заслужити це звання можна за що завгодно, достатньо в принципі народити дитину. Тому матері відчувають страшний тиск: не дай боже перейматися комфортом своєї дитини більше, ніж комфортом випадкового перехожого, якого вона бачить вперше і востаннє у своєму житті.

Особливо коли йдеться про годування груддю. Чому, щоб більш-менш комфортно це зробити, мамам треба одягати якусь накидку? Дитині може бути жарко, незручно, не вистачатиме повітря. Чому взагалі будь-яка людина має прикриватися, коли їсть?

Якщо мені неприємно дивитися, я просто відведу погляд. А навіть якщо випадково побачу дві секунди, то жодної психологічної травми в мене не буде. Чи слід комусь, хто, наприклад, плямкає чи неохайно їсть у кафе, накинути на себе плед? Ми живемо в суспільстві, і всі люди навколо не відповідатимуть вашим очікуванням. Рано чи пізно доведеться з цим змиритися.

Та повернімося до причин, чому грудне вигодовування так демонізовано. Головна з них — сексуалізація. Чоловіки максимально сексуалізували жіночі груди, а тепер жінки не можуть спокійно погодувати немовля, яке буквально не здатне потерпіти й почекати, коли вони повернуться додому.

«Адже груди — це вторинна статева ознака». Ага, кадик теж, але я не бачила, щоб чоловіки його ховали чи щоб їм казали прикритися, бо це непристойно. І щоб їм через це вслід свистіли дівчата або скаржилися, що їм важко втримати себе у штанях.

Ні, я не хочу, щоб жінки ходили топлес по вулиці. Як і чоловіки, до речі, але в спеку чимало чоловіків ходять без футболок або в майках-сіточках, і ніхто їх при цьому не сексуалізує і не об’єктивізує.

Та перейдімо до підводної частини айсберга і розберімо, чому годування груддю — це зовсім про інше. Годування в громадських місцях обов’язкове для того, щоб жінки не були ізольованими від суспільства після народження дитини.

Скільки разів ви чули чи бачили фразу «народила — сиди вдома»? Я безліч. Ну, а що, тоді не потрібні пандуси, сповивальні столики, кімнати мами/тата і дитини в торгівельних центрах. Нікому не доведеться слухати плач дитини, дивитися, як її годують. Мами, пошкодуйте нашу психіку і не виходьте в громадські місця хоча б до трирічного віку дитини. А краще взагалі до 18, бо ми не хочемо чути й бачити людину, яка з огляду на вік ще не вміє себе контролювати.

Не скажу, що мені приємно чути дитячий плач чи крик, але, по-перше, я розумію, що дитина — така сама частина соціуму, як і я, і має право перебувати в громадських місцях. А по-друге, я думаю про її маму. Ви запитаєте: «Чому не про тата, сексистка ти така?» Та погляньмо правді у вічі: якщо тато буде з малою дитиною сам, в очах суспільства він постане героєм і ніхто не цокатиме демонстративно язиком через те, що маля плаче.

Інша справа — мама. Вона за замовчуванням відповідає за дитину і, як ми знаємо, може навіть отримати штраф, якщо залишить дитину на тата і з тією щось станеться. Коротше, я реалістка. Я живу в українському суспільстві, бачу, як усе відбувається, й одразу думаю про маму.

Вона не хоче ховатися від людей до повноліття дитини, спілкуватися тільки з іншими батьками чи педіатрами. Вона теж хоче ходити на виставки, фестивалі й інші цікаві події, хоче подорожувати, працювати, їсти в ресторанах і гуляти в парках. Чому народження дитини має ставити хрест на її житті?

Нині, в умовах війни, особливо активно обговорюють демографічну ситуацію, і багато людей упевнені, що нам треба народжувати, народжувати і ще раз народжувати. А яка найкраща мотивація для цього в людей, котрі хочуть дітей? Мати можливість нормально жити далі, а не ставити життя на паузу на 3–5 років.

Не треба сакралізувати «роль матері і її жертви заради дитини», треба створити умови, щоб цих жертв було менше. Не дискримінувати жінок на роботі, активно залучати тат до відпусток по догляду за дитиною, будувати більше кімнат для батьків з дітьми, де можна комфортно перевдягнути, погодувати чи заспокоїти маля, не закочувати очі, коли до вас у купе заходить мама з дитиною, нормалізувати в суспільстві відвідування громадських місць з дітьми і дати нарешті мамам спокійно погодувати дитину без витріщань, перешіптувань і осуду.

12 жовтня 2023
Поширити в Telegram
359
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
«Де ви знаходите той сексизм?»
«Я на таке не звертаю уваги» означає, що сексизм таки є.  
«Якщо вам важко весь час бути з дитиною, не народжуйте»
Претензії до жінок нескінченні.
Гендерний розрив у зарплатах —  це «міф»
Написали в резюме бажаний дохід — зітріть і додайте 25%.