688 
Колись я почула дуже влучну фразу: «Ніхто не ненавидить жінок так сильно, як гетеросексуальні чоловіки». У цьому я переконуюся дуже часто, особливо коли приїжджаю з Києва в рідне містечко. Останній випадок спонукав мене написати цей текст. Справа в тому, що я вдруге в житті побувала на весіллі. Як і перше, воно базувалося на сексизмі й гендерних стереотипах. Якщо це не основа вдалого святкування, то що тоді? Та перейдімо до суті.
Згадаймо переконання багатьох чоловіків, що в нас давно вже панує гендерна рівність, якщо не матріархат. Припустімо, що це так, але з такою самою, як нині, зацикленістю на дітях. Кого в такому випадку бажали б народити парі — хлопчика чи дівчинку? За логікою, мало би бути однаково, обидві ж статі рівні. А якщо в нас матріархат, то дівчинку — їй же легше жилося б. Як же відбувається в житті?
Перша ситуація — перша пляшка шампанського. Ведуча каже нареченому: «Якщо пляшку відкриєш гучно, з піною і мінівибухом, у вас народиться хлопчик, а якщо тихенько, то дівчинка». Закреслюємо один стереотип у гендерному бінго і дивимося, що ж було далі. А далі наречений починає трусити ту пляшку, наче хоче здійснити нею переказ у Монобанку. Бо не дай боже народиться дівчинка! На превеликий жаль, трясіння не допомогло, корок вилітає акуратно й тихенько. Чуються смішки, але ведуча рятує ситуацію: «Ой, ну, тут хтозна, наче й не дуже тихо, тож, може, буде у вас дівчинка, а може, й хлопчик». Фух, усі полегшено зітхнули, одразу подавати на розлучення не довелося.
Друга ситуація — збирання грошей. Свідки (старші чи дружки — хто як називає) почали збирати гроші «на хлопчика і на дівчинку». Ритуал полягає в тому, що свідки беруть дві торбинки, які символізують дві статі, і гості кидають гроші в ту торбинку, дитину якої статі вони бажають молодятам. У кінці гроші рахують і визначають, яка ж стать перемогла. У процесі збирання свідок, котрий, по ідеї, мав би виманити якомога більше грошей для пари, казав усім: «Це на дєвочку, сюди не кидайте».
У цьому, як на мене, чітко проглядається ставлення до жінок. Не на словах про нібито давно здобуту рівність, а істинне ставлення. Жінка — так, це майже людина, тільки гірша, слабша, тупіша. Хай краще не народжується, нам треба нормальні люди в сім’ї. Просто подумайте: якщо жінкою бути не гірше, ніж чоловіком, то чому всі так активно бажають, щоб у пари не народилася донька? Чому народження сина — єдиний варіант, який не викликає смішків і жалісливого шепоту?
Звичайно, на весіллі не обійшлося без гендерних стереотипів, приказок ведучої «Дякуємо вам, хлопці, що ви у нас є, бо ми без вас ніщо» і веселих конкурсів, де чоловіки перевдягалися жінками, їх називали «дєвочками», змушували крутитися й танцювати. До речі, ви часто бачите конкурси, де жінки перевдягаються чоловіками, поводяться як чоловіки (це, до речі, як?), і всі з цього сміються? От прям конкурси, не сценки в школі. Я — ні. Мабуть, тому що це смішно, коли «престижні» хлопці перетворюються на дівчат, роблять із себе посміховисько тим, що себе сексуалізують. А коли дівчина піднімається вгору ієрархічною драбиною і типу стає хлопцем — вищим щаблем еволюції, то що ж у цьому смішного?
Якщо я кажу речі, які для вас нині неочевидні, і ви хочете писати мені гнівний коментар, відрефлексуйте своє ставлення до жінок, особливо незнайомих. Чи справді ви за замовчуванням ставитеся до них як до рівних, не сумніваєтеся в їхніх здібностях, не боїтеся порівнянь із жінкою і так далі? Якщо незнайомі вам експерти різної статі кажуть протилежні речі, кому ви охочіше повірите — чоловікові чи жінці? Просто подумайте про це.
Ах, так, забула сказати: у конкурсі чоловіки виконували роль проституйованих жінок, а свідок був їхнім сутенером. Кожному придумували історію і змушували щось виконувати. Типу «А ця дєвочка завжди гуляє по трасі, бо любить для всіх водіїв танцювати... гопака. Ану покажи, як ти це робиш». Це й коментувати не хочеться, тож я й не буду. Хлопці сприйняли цей конкурс як небувале приниження і після нього питали в тамади, «чи будуть експлуатувати баб». На моє щастя, не експлуатували. На основі того весілля я могла б написати ще зо три колонки, але побережу ваші нерви і на цьому завершу.
Висновок перший. Чоловіки вважають, що бути жінкою — це принизливо. Це доводить недавній кейс із Lego: вони вирішили не маркувати, для кого іграшки. Виявляється, хлопчики не хочуть вибирати іграшки з позначкою «для дівчаток», боячись, що з них сміятимуться.
Звичайно, це йде від батьків, але діти засвоюють таку поведінку і ставлення до «дівчачого» і до самих жінок.
Висновок другий. Народити дівчинку — це й досі народити няньку та помічницю по господарству. І, звичайно, цього замало, обов’язково треба хлопчика, без нього не рахується.
Висновок третій. Люди різного віку не перестають «лізти в матку» й репродуктивні плани інших людей. І байдуже, чи хоче пара народжувати дітей, чи можуть люди це зробити фізично. Не важливо, яка болюча чи тригерна ця тема, — весілля не пройде без побажань «і хлопчика, і дівчинки, і це тільки програма-мінімум».
Висновок четвертий. No matter, як довго я в рідному місті, з ким я спілкуюся і що там роблю, — після повернення мені треба відновлювати менталку. Зате контент є, на тому й спасибі.
