20 травня, 2024

Як підняти народжуваність? Ділити домашню працю

14 березня 2023
Поширити в Telegram
2228
Любов Жарова

Дослідниця, викладачка, консультантка. Докторка наук з економіки. Фахово займається питаннями сталого розвитку, що охоплює баланс екологічного, економічного і соціального складників суспільного життя. Гендерні питання — невилучна частина такого розвитку — належать до кола інтересів авторки, яка розглядає їх економічний зріз. Офіційний вебсайт і сторінка у фб.

Падіння народжуваности — комплексна соціально-економічно-культурна проблема, у якої довгострокові наслідки і немає простих рішень. У статистиці процес найчастіше характеризується таким показником, як загальний коефіцієнт народжуваности (TFR) — це середня кількість дітей на одну жінку. За останні 50 років рівень народжуваности у світі знизився вдвічі, нині середній глобальний коефіцієнт народжуваности становить 2,5 дитини на одну жінку, і надалі існує загальна тенденція до його скорочення.

Традиціоналісти як рішення пропонують різні способи «повернути жінок у сім’ю», аж до позбавлення їх громадянських прав. Статистика ж свідчить, що ефективне зовсім інше рішення — більша участь чоловіків у хатніх справах.


Кількість дітей на жінку

Світовий економічний форум теж приділив увагу цьому питанню і оприлюднив результати японського дослідження Nikkei [1], де було, зокрема, й таке.

  • Подружжя, які поділяють тягар домашньої роботи, з більшою ймовірністю стануть батьками.
  • У таких країнах, як Франція і Норвегія, де чоловіки зазвичай виконують хатню працю, рівень народжуваности вищий.
  • У таких країнах, як Японія і Корея, де жінки виконують більшість домашніх справ, показники народжуваности нижчі.

У досліджень про розподіл домашніх обов’язків між батьками та їхній вплив на рівень народжуваности й добробут домогосподарств довга історія. Вони пройшли етапи від обґрунтування, чому найкраще рішення — повністю перекласти ці обов’язки на жінку, до переконання в ефективності розподілу обов’язків. Зазначу, що останні дослідження підтвердили позитивну залежність між зменшенням навантаження жінок домашніми справами і збільшенням народжуваности незалежно від регіону.

Залежність між часом, що його жінки витрачають на домашні справи, і рівнем народжуваности

Недавнє фінське дослідження підтвердило тезу, що вища гендерна рівність у сім’ї сприятиме народженню дітей у пари. Цікавий факт: зменшення годин, витрачених жінкою на домашню працю, суттєво підвищує ймовірність появи дитини в родині. Ще один цікавий висновок — збільшення залучення чоловіків до хатніх справ не підвищувало фертильність пар, але участь чоловіків у догляді за дітьми підвищувала ймовірність народження дитини [2].

Водночас дослідження, проведені в країнах Східної Азії, показали, що участь чоловіків у домашній праці збільшувало ймовірність народження дитини та уявлення про бажану кількість дітей у сім’ї [3]. Результати досліджень на Тайвані показали, що попри прямий зв’язок між участю чоловіків у домашній праці і намірами дружин народжувати [4], цей зв’язок неочевидний для чоловіків, які в більшості дотримуються традиційних поведінкових патернів.

Зв’язок між внутрішнім тягарем домашніх обов’язків і рівнем народжуваности встановили також учені з Північно-Західного й Регенсбурзького університетів на основі аналізу даних 19 європейських країн [5]. Дослідження «Чому європейські жінки кажуть “ні” (більшій кількості) дітям» показало, що жінки, які беруть на себе непропорційну частку обов’язків з догляду за дітьми, втрачають бажання їх мати. Аналіз підтвердив кілька фактів.

  • Багато пар не мають спільної позиції щодо народження дітей, тому діти, найпевніше, з’являться, лише якщо батьки дійдуть згоди.
  • У країнах Європи з низьким рівнем народжуваности внесок чоловіків у догляд за дітьми невеликий, тому жінки змушені виконувати більшу частину роботи.
  • Там, де жінки виконують більшу частину роботи по догляду за дітьми, вони відкладають на невизначений час народження ще однієї дитини.
  • Важливо, що в країнах із високим коефіцієнтом народжуваности чоловіки виконують більше роботи по догляду за дітьми, і згода та незгода щодо народження більшої кількости дітей збалансовані між статями.

У дослідженні стверджується, що рішення про народження дитини залежить не тільки від підтримки й пільг, які надаються для догляду за дитиною, а й те, як пільги розподілено між чоловіками й жінками. За даними Світового банку (оновлено 2021 року), в усьому світі жінки можуть узяти в середньому трохи більше як 3 місяці відпустки (оплачуваної або неоплачуваної), тоді як батьки можуть узяти в середньому 3 дні. Серед 20 % кращих економік за гендерним паритетом у відпустці по догляду жінки можуть узяти більше як 8 місяців, а чоловіки — понад 3 місяці.

За даними дослідження, яке провела японська газета Nikkei, наявність відпустки по догляду за дитиною — ключ до збільшення часу, який чоловіки витрачають на роботу по дому. Низький рівень народжуваности в Японії пов’язано також із малою часткою часу, який чоловіки витрачають на догляд за дітьми порівняно з жінками. Водночас Японія — одна з небагатьох країн, де і чоловіки, і жінки мають законне право на відпустку. За даними ЮНІСЕФ, Японія посідає перше місце серед 41 країни, серед яких і країни-члени ОЕСР, за тривалістю оплачуваної відпустки по догляду за дитиною. Проте батьки в Японії рідко користуються цією перевагою. У 2020 фінансовому році лише 12,65 % чоловіків узяли відпустку по догляду за дитиною проти 81,60 % жінок, які взяли таку відпустку.

У 2022 фінансовому році набирає чинности переглянутий закон Японії про відпустку по догляду за дитиною і сім’єю, який дозволяє батькам брати до чотирьох тижнів відпустки по догляду за дитиною протягом восьми тижнів після народження дитини; у ньому також приділено увагу правилам відпустки по догляду за дитиною роботодавців. Професор Токійського університету Синтаро Ямагучі переконаний, що важливо підвищувати обізнаність населення, зокрема поширювати інформацію про батьків у відпустках, формувати позитивне ставлення до цього роботодавців та скасувати покарання.

Прикметно, що під час недавніх перевиборів керівництва владної Ліберально-демократичної партії всі чотири кандидати, зокрема переможець, пообіцяли подвоїти урядовий бюджет на опіку дітей.


Бюджетні витрати на підтримку родин (% від ВВП)

Грошова підтримка сім’ї — суттєвий стимул народжуваности. За статистикою, народжуваність порівняно висока в країнах із щедрими сімейними програмами. Проте є ще одне важливе питання — як витрачати гроші. Дослідження [6] виявило, що зниження навантаження на матерів, наприклад шляхом створення державних центрів денного догляду, ефективніше для підвищення народжуваности і коштує лише на третину дорожче, ніж надання пільг батькам, як-от субсидії. Адже збільшення обов’язків удома — одна з основних причин, чому жінки отримують меншу оплату праці, ніж чоловіки, і відстають від них у кар’єрному розвитку.

Крім того, дані Ipsos за січень 2021 року показують, що довша «подвійна зміна» оплачуваної і неоплачуваної роботи в контексті закриття шкіл та обмеженого доступу до послуг з догляду сприяли загальному підвищенню стресу, тривоги через нестабільність роботи і труднощів у підтримці балансу між роботою та особистим життям серед жінок із дітьми [7].


Розподіл неоплачуваної роботи між чоловіками й жінками [9]

Що ж відбувається у нас? Населення України стрімко старішає. Вік майже кожної п’ятої особи перевищує 60 років. До 2050 року таких людей буде вже 36 %. Причина цього — падіння народжуваности. (Щоб зупинити цей негативний процес, кожна українка має народити в середньому 2,15 дитини. Такого в Україні не спостерігалося з 1960 року.)

Авторки підручника «Гендер для медій» стверджують, що жінки, які живуть у містах у розвинених країнах, на «роботу після роботи» витрачають близько 3,5 годин на день. Дослідниці наголошують, що таку роботу покладається переважно на жінок. За їхніми підрахунками, українські чоловіки витрачають на хатню працю удвічі менше часу, ніж жінки, — 20 і 43 години на тиждень відповідно [9].

Жінки відмовляються народжувати двох-трьох і більше дітей, зокрема тому що для них гостро постає суперечність і напруження між професійними та сімейними обов’язками, надто в умовах ринкової економіки. Ринок праці в сучасній Україні недружній до працівниць(ків) із сімейними обов’язками, що впливає передусім на економічні можливості матерів. У результаті виникає конфлікт: суспільство очікує від жінок відповідального, «інтенсивного» і «професійного» материнства, а працедавець — відданости роботі.

У проблеми немає простих рішень, але наразі можна сформулювати кілька важливих тез про можливості змінити ситуацію і підвищити народжуваність.

  • У багатьох країнах жінки, як правило, витрачають більше часу на догляд за дітьми й домашні справи, ніж чоловіки. Наскрізний висновок багатьох досліджень — більша залученість чоловіків у домашні справ сприятиме підвищенню народжуваности.
  •  Важлива не просто участь чоловіків у домашніх справах, а участь у догляді за дітьми. Спільне виховання дітей відіграє важливу роль не тільки в поточному рішенні про народження дитини, а й у майбутньому. Той розподіл участи в догляді за дітьми й домашніх справах, який дитина бачить з раннього віку, як правило, зберігається під час її дорослішання.
  • Критичне не тільки виділення бюджетних коштів на підтримку сім’ї, а і їх розподіл. Слід не лише виділяти гроші на субсидії батькам, а й інвестувати їх у створення центрів догляду за дітьми.
  • Потрібно не просто де-юре надати батькам можливість оформлювати відпустку по догляду за дитиною, а й проводити інформаційні кампанії для підтримки такого рішення і відсутности негативних кар’єрних наслідків.

  1. https://asia.nikkei.com/Spotlight/Datawatch/To-raise-Japan-s-tepid-birthrate-get-men-off-the-couch
  2. Anneli Miettinen, Lassi Lainiala, Anna Rotkirch (2015) Women’s housework decreases fertility: Evidence from a longitudinal study among Finnish couples — Acta Sociologica — Vol. 58, issue 2, pр. 139–154.

  3. Man-Yee Kan, Ekaterina Hertog, Kamila Kolpashnikova (2019) Housework share and fertility preference in four East Asian countries in 2006 and 2012 — Demographic Research, Vol. 41, Article 35, рр. 1021–1046.

  4. Kolpashnikova, K. and Kan, M.-Y. (2021) “Housework Participation and Fertility Intentions: Analysing the Gendered Division of Labour and Fertility in Taiwan”, Kan, M.-Y. and Blair, S. L. (Ed.) Chinese Families: Tradition, Modernisation, and Change (Contemporary Perspectives in Family Research, Vol. 16), Emerald Publishing Limited, Bingley, pp. 141–156.

  5. https://voxeu.org/article/why-european-women-have-few-babies

  6. https://voxeu.org/article/why-european-women-have-few-babies

  7. GGGR 2021: https://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2021.pdf

  8. https://interactive.unwomen.org/multimedia/infographic/changingworldofwork/en/index.html

  9. https://womo.ua/3568-griven-na-misyats-yakbi-domashnya-pratsya-zhinok-oplachuvalas/

14 березня 2023
Поширити в Telegram
2228
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Оксана Кісь: про ролі жінок у Радянському Союзі й незалежній Україні, історію протидії сексизму в рекламі та перспективи феміністичного руху після перемоги у війні
Оксана Кісь — відома українська історикиня, докторка історичних наук, президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії. Гендер в деталях розпитав експертку, як і коли в Україні вперше заговорили про сексизм та що стало поштовхом до протидії цьому явищу в українському суспільстві. Також Оксана Кісь поділилася порадами і своїм баченням того, як слід реагувати на прояви сексизму та зупиняти їх.
Про стереотипи з пелюшок.
«Чому ви не цінуєте домагання?!»
В реальності домагання зовсім не те, що уявляють чоловіки.