5 
Чуючи в дитинстві деякі фрази, я не задумувалася над тим, як вони впливають на незрілий розум. «Дивись, навіть дівчинка змогла залізти на це дерево, а ти досі не заліз». «Навіть дівчата не плачуть через щеплення, а ти, хлопчик, нюні розпустив».
Далі це виливається в «Хлопці, зберіться! Невже дівчата розв’яжуть цю задачу швидше, ніж ви?», «Оце ти нездара! Навіть жінка в спортзалі працює з більшою віддачею», «Це дівчина нас так у грі розгромила? Ну й сором» і так далі. Та повернімося до дитинства.
Змалечку дітей двох статей протиставляють одне одному, спонукаючи таким чином до постійної конкуренції та порівнянь. При цьому так нав’язують ідею про значні відмінності між хлопчиками та дівчатками, що діти між рядків зчитують думку, що дівчата так чи інакше гірші — слабкі, боягузливі, легковажні, тихенькі.
Тому програвати їм соромно, бути дурнішими чи слабшими за них — соромно, боятися, якщо дівчина поруч не боїться, також соромно. Як же ти до цього докотився, що дівчина сміливіша за тебе, швидше бігає, краще розв’язує логічні задачі, вправніше катається на скейті?!
Зазвичай соромлять за таке в «хлопчачих» сферах. Якщо дівчинка краще виводить літери чи вміє акуратно пришити ґудзик, то це не страшно, адже ці вміння не вважаються престижними. А от якщо вона більше разів ногою набиває м’яч — це вже привід для переживань.
Що ми маємо? Дорослі люди вкладають у дитячі голови свої непропрацьовані стереотипи, а діти з цього виносять таке. По-перше, поділ на «хлопчаче» й «дівчаче» стає щораз різкішим. А ми ж пам’ятаємо, що хлопчаче в нас те, що більш перспективне і в майбутньому краще оплачується — програмування, точні науки, інженерія, підприємництво, транспорт.
Це добре видно по спеціальностях, на які вступають випускники шкіл. Видання «Тексти» має чудовий матеріал «Жінки не йдуть в інженери. Відмінниці з математики вступають на філфак», який рекомендую прочитати.
Серед 10% тих, що найкраще склали НМТ із математики за 2022–2024 роки, було трохи більше дівчат, аніж хлопців. Але більшість із них вступили на філологію та медицину, тоді як хлопці вибрали компʼютерні науки та інженерію програмного забезпечення.
Ми як суспільство відсіваємо величезну кількість потенційних фахівчинь стереотипним гендерним вихованням. Поодинокі ініціативи, як-от STEM is FEM, глобально не вирішують проблеми, бо немає системних змін від Міністерства освіти, щоб викорінювати цю проблему ще з дитячих садочків, де дівчаткам дають ляльки, а хлопчикам — конструктори. Для країни, яка воює, це трагедія.
По-друге, протиставлення статей триває в дорослому віці. Мізогінія надалі процвітає, чоловіки все одно вважаються кращими, тому їх часто присоромлюють жіночими перемогами та здобутками.
Як це твоя дружина заробляє більше за тебе? Що ж ти за чоловік такий? Жінка будує кар’єру, а ти займаєшся домашнім господарством і дітьми? А в кого ж тоді у сім’ї яйця? Замість тебе на роботі підвищили на посаді якусь жінку? Мабуть, вона з кимось переспала, бо ж не може бути кращою.
Бути в чомусь слабшими за жінок для чоловіків принизливо. Так вважають і деякі жінки, які через ці установки перестають поважати своїх чоловіків, якщо ті менш успішні.
І як суспільство вирішувало цю проблему останні десятиліття? Вчило чоловіків ставитися до жінок як до людей і не робити з цього проблеми? Ні, «краще»! Вчило жінок бути мудрими і поступатися чоловікам у всьому, щоб не поранити їхнє крихке его.
Можеш скласти нову поличку сама? Не роби цього — попроси чоловіка і скажи, що без нього не впораєшся. Знаєш, що правда не на його боці — промовчи, будь мудрішою. Ти ж не хочеш його образити? Волієш відкрити свій бізнес? А про свого чоловіка подумала? Як він почуватиметься? Краще почни «дихати маткою», щоб він більше заробляв!
Зрештою, ми тільки ускладнюємо собі життя. Тому так важливо позбутися цих упереджень і хоча б не передавати їх дітям. Щоб і жінки, і чоловіки могли на повну розкрити свій потенціал, а головне — розвиватися і жити в середовищі підтримки, а не конкуренції.
