5 грудня, 2024

Про тему весни “Освіта і просвіта”

1 березня 2017
Поширити в Telegram
5064
Тамара Злобіна

Кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця. Редакторка ресурсу «Гендер в деталях». Закінчила Національний інститут стратегічних досліджень при Президенті України. Працює з темами розвитку громадянського суспільства та інноваційного світогляду, гендерної рівності, фемінізму, сучасного мистецтва. 

Про тему весни “Освіта і просвіта”

Чому освіта настільки важлива? Відповідь на це питання має кілька рівнів.

Найперший у тому, що поза освітою нас немає. Здобуття та використання нової інформації є основною роботою мозку з перших днів життя. Іншими словами, ми - це те, що ми знаємо, як думаємо, і як діємо на основі здобутих знань.

Тому саме освіта (освіта у широкому розумінні як здобуття знань і навичок протягом життя) задає наші “горизонти можливого”.

Під “знаннями” маємо на увазі не лише факти та цифри. Ціннісні орієнтири, емоційні реакції, інтуїтивне розуміння того, “як прийнято”, “як належить”, а що “не пасує” - це також важливі знання, які формують так званий “прихований навчальний план” (термін походить з феміністичної критики освіти).

Другий аспект значимості освіти у тому, що індивідуальні знання створюють особистості, а колективні знання створюють суспільство.

Як це відбувається?

Освіта формує базовий набір навиків та уявлень, однаковий для усіх членів спільноти. Це те спільне, що є у головах усіх нас - не тільки уміння читати, писати та рахувати, але й набір національних героїв, класиків літератури, важливих подій та знакових цитат, з яких складається уявлення про спільність, суспільство, націю. “Прихований навчальний план” додає до цього уявлення про чоловіків, жінок, і їх гендерні ролі. Починаючи з Букваря, в якому “мама мила раму, а тато читав газету”, через підручники з математики, в яких дівчатка ліплять вареники, а хлопчики їздять на машинах, у кабінетах історії, хімії та фізики, де на стінах висять портрети переважно чоловіків, і аж до історії літератури з її традиційними сюжетами, які не піддаються критичному аналізу - школа формує не лише громадян, але й чоловіків та жінок.

Третій аспект освіти, який варто зауважувати - це можливості професійного розвитку, економічної незалежності та особистого благополуччя, які вона дає. Гендерованість освітнього поля прямо впливає на життєві шанси жінок. Відсутність доступу до освіти тисячоліттями шкодила жінкам і перешкоджала розкриттю їх талантів (згадаймо історію Катерини Білокур, яка не змогла отримати професійну художню освіту, тому що у свій час батьки не віддали її, - як дівчинку, - до школи). Гендерований підхід до освіти шкодить жінкам і зараз, шкодить по різному.

У ХХІ столітті маємо дуже різні прояви людської цивілізації на планеті, як супер-прогресивні та динамічні, так і напрочуд відсталі і консервативні. Історія Малали Юзуфай демонструє, що і в наш час жінкам планети Земля доводиться боротись за доступ до базової освіти. З іншого боку, у технологічному майбутньому жінкам загрожує безробіття. На всесвітніх економічних форумах у Давосі уже кілька років поспіль обговорюється значне скорочення робочих місць у сферах адміністрування та послуг - саме тих, де традиційно зайняті жінки. Натомість, у професіях STEM (science, technology, engineering, mathematics), які мають найкращі перспективи на ринку праці, жінок традиційно обмаль.

Четвертий вимір освіти, на який хочемо звернути увагу, також пов’язаний із майбутнім. З індивідуальним майбутнім - можливістю змінювати свою особисту долю, опираючись на нові знання (здобуті на тренінгах, консультаціях, з коучами, на курсах підвищення кваліфікації - і на групах самопідтримки, через інформативні джерела в інтернеті чи просвітницькі телепередачі). І з колективним майбутнім, з можливістю впливати на долю спільноти.

Те, наскільки майбутні юрист(к)и розуміють гендерні питання, вплине на швидкість викорінення гендерного насильства і дискримінації. Обізнаність архітектор(ів)ок, урбаніст(ок)ів - зумовить вигляд наших міст і їх доступність та зручність для різних соціальних груп. Педагоги зможуть помічати “прихований навчальний план” та корегувати його. Якість освіти ХХІ століття визначається не так здобутим набором знань, як засвоєними ціннісними принципами та вмінням критично мислити, розумінням ключових моментів гармонійного суспільного розвитку, які кожному та кожній слід враховувати у своєму житті та праці.

Опираючись на розуміння ролі освіти, викладене вище, у темі весни 2017 “Освіта і просвіта” ми розглянемо наступні тематичні напрямки:

  1. Історія жіночої освіти в Україні і в світі
  2. Жінки у науці
  3. Жінки у STEM
  4. Українські та світові проекти гендерної просвіти
  5. Гендерні дослідження та гендерна освіта в українських навчальних закладах
  6. Гендерна складова в освіті різного профілю
  7. Теорія: феміністична педагогіка - як змінились підходи до навчання
  8. Практика: альтернативна освіта - особисте спілкування, соцмережі, відео, акції тощо
  9. “Прихований навчальний план” публічного простору та способи його змінювати
  10. Чого світ може повчитись у жінок: емоційний інтелект, фасилітація та розуміння як ключові професійні компетенції майбутнього

Запрошуємо до співпраці! Шукаємо матеріали - як оригінальні, так і передруки. “Малі жанри” (репліки, короткі оглядові або публіцистичні статті) просимо писати волонтерськи. За ґрунтовні аналітичні статті платимо гонорари (розмір гонорару залежить від типу матеріалу і обговорюється у кожному випадку окремо).

Надсилайте свої пропозиції на editor@genderindetail.org.ua

1 березня 2017
Поширити в Telegram
5064
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Насильство над природою й насильство над вразливими спільнотами – у чому зв’язок
Говорячи про зміну клімату, ми найчастіше думаємо про спекотне літо, знищені екосистеми чи нещасних білих ведмедів на льодовиках, що тануть. Менше розмірковуємо про економічні наслідки, хоча на минулорічному Світовому економічному форумі екологічні виклики вже визнали головною загрозою для світової економіки на найближчі роки. Про соціальний, і особливо ґендерний аспект проблеми, згадуємо ж в останню чергу. У той час як спільноти, які найбільш вразливі до зміни клімату, – це часто ті ж самі спільноти, де різко виражена ґендерна нерівність. І ці дві проблеми посилюють одна одну.
Чому так мало жінок в архітектурі?
Публічна лекція та дискусія “Чому так мало жінок в архітектурі?” відбулася на Платформі Острів Пропонуємо конспект двох доповідей що прозвучали в рамках цієї події: про видатних жінок-архітекторок кількох останніх сторіч, видимість жінок в архітектурі, їх відсоток серед осіб, які приймають рішення, соціокультурні та історичні чинники, які впливали представлення жінок в архітектурній професії.
Професійні жіночі асоціації та підтримка жіночого підприємництва
Жінки допомагають жінкам розвиватися. Професійні асоціації гуртують однодумиць і допомагають у кар’єрному зростанні, а проєкти підтримки жіночого підприємництва пропонують семінари, тренінги, бізнес-консультації та навчальні візити.