19 квітня, 2024

У пошуках «справжнього» оргазму

9 лютого 2018
Поширити в Telegram
42615
Настя Мельниченко

громадська активістка, голова ГО "Студена". Закінчила інститут журналістики та має ступінь магістра з давньої історії України. Цікавиться фольклором, етнографією, історією сексуальності, мандрівками.

Читайте також:


— Ти знаєш, про тебе в тусовці кажуть, що ти фригідна... — довірливим тоном повідомив мені мій коханчик.

Мені було 20, я була вразлива, і такі слова дуже зачіпали.

— А ти міг би сказати їм, що це не так? Що насправді я кінчаю? — кинулася благати я, намагаючись порятувати свою сексуальну репутацію. Адже мати тавро фригідної у 20 років якось ну геть безрадісно.

Я знала, звідки це пішло. Такі чутки про мене запустив інший мій коханець, який помітив, що я не кінчаю від проникнення його члена у мою піхву. Цього було достатньо, щоб винести вердикт: якщо жінка не кінчає від проникного сексу, значить вона «неправильна» жінка і про це треба повідомити світу.

Звідки ростуть ноги у «несправжнього оргазму»?

Це все здавалося дуже і дуже серйозним у той час, щось наче катастрофа, не менше. Тоді ще не знаєш, що для оргазму треба настрíй і психологічний комфорт, що треба пізнати і зрозуміти своє тіло, що жінки не так легко досягають оргазму, як чоловіки. Ні, тоді ти і твої партнери надивилися порнографії і всім перед очима стояли картинки жінок, які бурхливо кінчають від кожного дотику. І всі саме цього очікують від жінок у реальному житті. І якщо ти так не кінчаєш, то ти фригідна. І хоч під час мастурбації ти завжди знаходиш розрядку, тобі й на думку не спадає задіяти руки в сексі з чоловіком, адже «справжнім» жінкам усе це не потрібно, — вони ж кінчають від кожного дотику, о так!

Тільки правда була в тому, що я не фригідна. Не була і не є. Як не є фригідними, чи «не такими», чи «неповноцінними» й «незрілими» мільйони жінок по всьому світу. Переважна більшість жінок, якщо вірити статистиці. Тих жінок, яким для оргазму треба задіювати клітор.

У середовищі нас, двадцятилітніх, побутував міф про «справжній» і «несправжній» оргазм. Цей міф отруює життя багатьом дорослим людям. «Справжнім» оргазмом називали той, для якого треба було використовувати член і чоловіка. «Несправжнім» — той, що його жінка досягала за допомогою власних рук і стимуляції клітора, навіть якщо всередині себе мала чоловіка.

На жаль, дуже багато жінок, які не досягають оргазму внаслідок вагінального контакту з чоловіком, стикаються зі ставленням до себе як до «не таких», «несправжніх жінок», що призводить до втрати впевненості в собі. Сексологи розповідають про масові запити від жінок, які кінчають лише внаслідок стимуляції клітора, з проханням допомогти їм стати «справжніми» жінками.

Звідки ж узялася ця безрадісна картина таврування кліторального оргазму? Чому мені, двадцятирічній, було простіше вдавати бурхливе кінчання, щоб убезпечитися від стигматизації, ніж витрачати час на те, щоб розібратися з власною тілесністю?

Цей міф серед молоді дуже точно відбиває міф про вагінальний і кліторальний оргазми, запущений Зигмундом Фройдом. Фройд уважав, що здатність жінки переживати вагінальний оргазм означає її зрілість і психологіче здоров’я, натомість кліторальний оргазм нібито свідчив про психологічну незрілість. І от минула сотня років, а це переконання досі живіше за всіх живих.

Гадаєте, проблема надумана і насправді ці міфи вже неактуальні? Ось перелік тренінгів у Києві, які так чи так навчають досягати вагінального оргазму: «Секреты женского оргазма — мифы и реальность?!» (2500 грн!), «Тайны и пробуждение оргазма», «Вумбілдінг» (2400 грн, з приміткою в стилі «Ну, ти ж недурна дівчинка і розумієш, що такі знання коштують грошей»), «Секреты и сила оргазма. Тренинг для женщин» (4200 грн, «Задумывались ли вы, что настоящий блаженный вагинальный оргазм — это здоровье, молодость и сила женщины?»), і це лише дуже поверхове гугління. Коротше кажучи, запит і пропозиція на прокачування вагінального оргазму дуже й дуже сильні.

Мене здивував секс з одним чоловіком, якому було близько сорока. Якоїсь миті я захотіла кінчити і попросила його робити певні рухи, які стимулювали б мій клітор і дозволили б швидко кінчити. Я була дуже близько, все, що мені було треба, — лише трохи руху з його боку. Чоловік явно засмутився: «Тобто ти вирішила кінчити кліторально, по-дорослому кінчити не хочеш? Відчуваю себе, як у дитсадочку!» — сказав він.

Зрозуміло, що після цього мені вже взагалі кінчати не хотілося. От уже й не думала, що в дорослому віці зіткнуся з таким знеціненням мого способу насолоди!

І це, до речі, не найгірший варіант. Один мій коханець буквально впадав в агресію, коли я стимулювала себе руками. «Ти хочеш сказати, що я поганий коханець?» — пред’являв він мені в той наш останній раз, після якого я більше не схотіла його бачити. Схоже, це добряче зачіпає декого, коли ми допомагаємо собі самі.

Отож концепція Фройда про вагінальний і кліторальний оргазми як про «повноцінний» і «неповноцінний» досі отруює життя не одній панянці і не одному пану, які таврують самі себе, коли жінка для досягнення мети задіює руки.

Трохи реальної картинки: про що не знав Фройд

Трохи кумедно, що масова культура намагається зробити з жіночих організмів безвідмовну машину, геть нехтуючи індивідуальними особливостями кожної окремої жінки.

Правда в тому, що 10 % жінок ніколи не переживали оргазм. Якщо проаналізувати зв’язок між статтю, віком і здатністю переживати оргазм, то побачимо, що чоловіки різко досягають максимальної здатності досягати оргазму в пубертатний період і тримаються на цьому рівні весь зрілий вік (Female Sexual Arousal: Genital Anatomy and Orgasm in Intercourse, Kim Wallen, and Elisabeth A. Lloyd), натомість жінки виходять на пік своєї сексуальності (яка на 10 % нижча в плані досягання оргазмів) у віці 35–40 років. Тому очікувати від себе бурхливого кінчання одразу після початку статевого життя трохи не узгоджується з реальністю.

Лише 25 % жінок досягають оргазму під час статевого акту без кліторальної стимуляції. Кожна третя жінка ніколи (!) не досягала оргазму без додаткової стимуляції клітора. А проте саме фізіологічні особливості меншості диктують свої правила і змушують жінок почуватися неповноцінно. Салют, Фройде!

Ідею Фройда, до речі, підхопили науковці Стюарт Броуді і Руї Мігель Коста — теж, як бачимо, чоловіки. Протестувавши 94 жінок за допомогою DSQ–40 (опитувальник, який допомагає зрозуміти захисні механізми психіки), вони начебто підтвердили гіпотезу Фройда про незрілість жінок, які досягають кліторального оргазму. Науковці також показали, що сексуальні партнерства, у яких оргазми лише кліторальні, «якісно нижчі», ніж ті, у яких оргазми вагінальні (Vaginal orgasm is associated with less use of immature psychological defense mechanisms. Brody S1, Costa RM.). Непогана така заявочка! Мені здається, в цьому місці посміялося багато успішних пар.

Тим часом схожий експеримент групи науковців на чолі з жінкою засвідчив протилежне (Clitorally Stimulated Orgasms Are Associated With Better Control of Sexual Desire, and Not Associated With Depression or Anxiety, Compared With Vaginally Stimulated Orgasms. Nicole Prause, Lambert Kuang, Peter Lee, and Geoffrey Miller). Дослідження і опитування 88 жінок у віці від 18 до 53 років показали, що немає жодної кореляції між способом досягнути оргазму і депресивними станами, тривожностями тощо. Крім того, науковці виявили, що жінки, які стимулюють клітор для досягнення оргазму, швидше досягають сексуального драйву і збудження через візуальну стимуляцію.

Так дослідження, проведені на чолі з Ніколь Проуз, запевнили, що жінки, які кінчають винятково кліторально, аж ніяк не гірше почуваються, ніж ті, хто кінчає вагінально.

Із цих опитаних у ході дослідження 88 жінок 45,5 % досягали оргазму від стимуляції голівки клітора, вагінальне проникнення (без стимуляції клітора) приносило задоволення 33 % жінок. 17 % із вибірки не досягали оргазму взагалі, решта — іншим методом. Тобто це дослідження, як і всі інші, продемонструвало, що кліторальний оргазм поширеніший серед жінок, ніж будь-який інший. І якщо вважати за норму те, що переживає більшість, то кліторальний оргазм саме нею і є.

А чи різні вони взагалі?

Гаразд, ми з’ясували, що люди, які досягають розкоші завдяки клітору, не є «неповноцінними» поруч із тими, хто кінчає без стимуляції цього органа. І з психологічним здоров’ям у них теж усе ок. Хух, відлягло, правда ж?

Однак, може, тоді кліторальний оргазм гірший за якістю від вагінального? І та більшість жінок, які кінчають від клітора, щось недоотримують? Якихось неземних задоволень?

Передусім науковці стверджують, що майже неможливо виокремити якийсь вид оргазму «чітко». У клітора розлога будова, його ніжки ніби огортають піхву, а від збудження він набрякає, відповідно при вагінальному проникненні через тканини піхви стимулюється і клітор. Крім того, під час сексу зачіпається голівка клітора від тертя об партнера.

З іншого боку, при стимуляції клітора під час вагінального сексу піхва (вхід у неї) задіюється так само. Усе сплетено, все переплутано. На якийсь час навіть запанувала думка, яку запропонував біолог і сексолог Альфред Кінсі, що жінки досягають оргазму винятково від кліторальної стимуляції, а отже, вагінального оргазму не існує. За цю ідею вчепилося дуже багато жінок (і я серед них), таврованих соціумом як «неповноцінні», котрі доводили, що «клітор — він усюди». Проте професорка Беверлі Віпл разом із доктором Баррі Комісаруком таки довела експериментальним шляхом, що вагінальний оргазм існує.

Виявити, чи можливий «чистий» вагінальний оргазм, непросто, адже, як я вже вище писала, при вагінальній стимуляції частини клітора теж широко задіюються. Проте дослідники знайшли вихід і спосіб розгледіти особливості жіночого оргазму, винісши клітор за дужки. Для експерименту запросили жінок, які з певних причин були паралізовані внаслідок травм хребта, і нервовий шлях від клітора до мозку у них було пошкоджено, натомість блукаючий нерв, який сполучає цервікальний канал, уретру і мозок, залишався неушкодженим (бо оминає хребет). Саме цей нерв передає відчуття з піхви до мозку. Як показав експеримент, ці жінки могли досягати оргазму, а отже, його в принципі можна досягати без залучення клітора.

Гаразд, а як же мозок?

Доктор Баррі Комісарук багато років досліджував, які ділянки мозку задіюються під час оргазму. Він виявив, що немає ніякої «зони оргазму» і що оргазм охоплює близько 30 важливих зон мозку одночасно. Тобто наш мозок під час оргазму буквально загорається! Дослідження також показали, що хоча жіночий і чоловічий оргазми переживаються в часі по-різному, ділянки мозку активуються ті самі. Тобто стимуляція клітора, піхви і сосків активує різні ділянки мозку, але розрядка відбувається однаково.

До речі, раз уже зайшла мова про різні зони. Стимуляція клітора активує ту саму ділянку мозку, що й стимуляція пеніса. Це довела група науковців на чолі зі швейцарським дослідником Ларсом Мічелзом за допомогою сканувань МРТ. Тож для чоловіків кліторальна стимуляція мала би бути зрозумілішою і прийнятнішою за вагінальну, бо вона така сама, як стимуляція члена.

Як побічні результати дослідження доктор Комісарук виявив за допомогою сканування, що окремі жінки можуть кінчати без зовнішньої стимуляції, просто думаючи про оргазм.

І що ж виходить? Що роль чоловіка не настільки ключова в досягненні жінкою оргазму, як чоловікам хотілося б вірити? І насправді нема чого ставити прапор на горі жіночого оргазму? Так?

Бонус-трек

Мені давно хотілося розповісти чоловікам про оргазм, бо я з тих жінок, яких не так легко довести до розрядки. Тому доводилося постійно стикатися з тим, щоб вичавлювати з мене оргазм будь-якою ціною. Доводилося запевняти, що секс — уже сам по собі цінність, спосіб досягнути близькості, задоволення і радості. Доводилося заспокоювати засмучених і запевняти тих, хто сумнівався. Тож тепер я нарешті скажу.

Жінки не так часто переживають оргазм, як здається чоловікам. Іноді нам простіше симулювати, ніж витримати кількагодинний секс-марафон, під час якого ви не так намагаєтеся зробити приємно нам, як здобути собі титул переможця. Не всі жінки кінчають від шалено інтенсивного сексу, хоча це можуть бути дуже приємні відчуття, жінки звиваються і кричать від задоволення, але це не конче оргазм. До речі, сквірт теж не конче означає оргазм, сюрпрайз. Так само секс-марафони часто призводять до подразнень і больових відчуттів, сухості і роздратування, а не до оргазмів. Тому не треба нас доводити будь-якою ціною.

Жінки знають своє тіло, довіряйте їм. Якщо жінка каже щось зробити, це тому, що вона знає, що їй від того буде задоволення, а не тому, що захотіла вами покомандувати (хоча і таке буває)). Якщо жінка завмирає, стишується або каже, що зараз кінчить, не треба міняти позу чи люто прискорюватися. Зміна ритму, кута, інтенсивності і глибини часто збиває оргазм. Можна прискоритися вже в процесі оргазмування і вийти на мультиоргазм, але це треба дуже добре знати партнерку.

Мені здається, що від партнера залежить не так його вміння майстерно секситися, як уміння створити атмосферу довіри і прийняття, у якій жінка зможе розслабитися і відпустити себе. Зрештою, як сказано вище, жінці навіть стимуляція іноді не потрібна.

Доктор Рейчел Паулз провела експеримент, зробивши МРТ-сканування десятьом жінкам, які майже ніколи не переживали оргазм, і двадцятьом жінкам, які переживають його щоразу, і виявила кореляцію між розміром клітора, дистанцією між голівкою клітора і входом у піхву та частотою і легкістю досягання оргазму. Хороша новина в тому, що у жінок, на відміну від чоловіків, гормони впливають на ріст клітора протягом життя. Саме тому жінка має різну сексуальну чутливість у різному віці і входить у пік сексуальної чуттєвості у 35–40 років. Тож хотілося б помахати чоловікам рукою і сказати: іноді від вас залежить лише отой самий психологічний комфорт, довіра і захищеність. Створіть його, спостерігайте за партнеркою, при потребі запитуйте; а далі жінка кінчить сама.

9 лютого 2018
Поширити в Telegram
42615
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Шведская модель борьбы с проституцией: противодействие, а не комфортизация
Проституция - тема для горячих дебатов. Авторка предлагает рассмотреть, как изменялось отношение к проституции и ее регулирование на протяжении истории человечества, как связаны между собой торговля людьми, насилие и проституция, почему международная общественность изменила позицию в отношении простиуции в ХХ веке и в какой правовой форме эти изменения произошли. В статье можно также найти критерии оценки методов борьбы с проституцией, последствия применения различных подходов и мнения по этой теме известных правоведок и активисток. 
Секс-работа и все-все-все: принципы и внедрение легализации и декриминализации
Украинские СМИ часто поднимают тему легализации проституции. Одновременно ее нередко путают с декриминализацией, обсуждая подходы к регулированию секс-работы, вспоминают “успешные” примеры западных стран, но забывают про локальный контекст и то, какие последствия определенные подходы будут иметь в Украине. Авторка рассказывает, что же такое декриминализация и легализация секс-работы, как именно эти подходы воплощаются в жизнь, какие дискуссии существуют в феминистском движении и, опираясь на украинский контекст, прогнозирует возможные для Украины сценарии.
Історія і секс
У чому різниця між сексом і сексуальністю? Чи існувала гомосексуальність «в усі часи й у всіх народів»? А гетеросексуальність? Що історія сексуальності говорить про сучасність? Щоб відповісти на ці питання, авторка розглядає конструкціоністські дослідження сексуальності в античності, середньовіччі та в модерний час.