11 липня, 2020

Державні послуги для постраждалих від домашнього насильства

8 червня 2020
Поширити в Telegram
1282
Анна Саєнко

Експертка у сфері захисту прав людей, Координаторка проектів  МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», Членкиня Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем».

Проєкт «Онлайн-марафон «Спитай Юристку ЮрФем» реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримки Українського Жіночого Фонду.

Ситуація з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, оголошеної ВООЗ у березні 2020 року, внесла корективи у життя кожної людини. Сьогодні, в умовах ізоляції/обсервації/дотримання карантинних заходів спостерігається збільшення кількості випадків домашнього насильства. Ситуація ускладнюється ще тим, що постраждалі залишаються сам на сам з кривдниками, у своїх домівках, закритих приміщеннях, що може наражати їх на небезпеку, а також унеможливлює, в багатьох випадках, звернення за допомогою до поліції або спеціалізованих служб підтримки постраждалих.

Але невже немає жодних шляхів захисту себе та своїх прав?

Права постраждалих від домашнього насильства

Питання отримання послуг та захисту своїх прав для постраждалих від домашнього насильства передбачені у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Стаття 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплює такі права постраждалих від домашнього насильства:

1. дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Це означає, що в першу чергу всіма органами та установами, які уповноважені на реагування на факти домашнього насильства має забезпечуватися постраждала особа від неправомірних посягань кривдника. Так, наприклад, представники органів поліції мають припинити вчинення насильства, або ж у разі необхідності постраждалу можуть направити в тимчасовий притулок для безпечного перебування.

2. отримання повної та вичерпної інформації про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися, а такожсвоєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту домашнього насильства.

Це означає, що всі суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству мають надати вичерпну інформацію для постраждалої особи щодо її прав, наявних ресурсів та послуг куди особа може звернутися у разі необхідності.

3. звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Важливо пам’ятати, що за допомогою може звернутися не тільки постраждала особа, а й інша уповноважена нею особа, наприклад представники служби у справах дітей, опікуни та піклувальники тощо.

4. безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб.

5. безоплатну правову допомогу від держави.

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» постраждалі від домашнього насильства та діти (незалежно від віку) мають право на отримання такого виду допомоги від держави для забезпечення доступу до правосуддя та можливості захисту свої прав іншими механізмами юридичного захисту. Для отримання цього виду допомоги необхідно звернутися в найближчий центр безоплатної правової допомоги. Контакти місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна знайти на сайті

6. повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення до неї.

Усі органи влади, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству мають дотримуватися цих принципів, надаючи пріоритетність забезпеченню прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб. Також, ніхто не може звинувачувати постраждалу від насильства особу в тому, що з нею сталося.

7. конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних.

Обробка персональних даних про особу, яка повідомила про вчинення насильства, або про постраждалу особу здійснюється за згодою такої особи або її законного представника з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

8. за можливості, постраждалій особі може бути забезпечено вибір спеціаліста/фахівця за статтю для полегшення встановлення контакту та довіри між фахівцем та постраждалою.

9. відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством.

Варто звернути увагу, що цей перелік прав постраждалих від насильства є не вичерпним та постраждалі мають інші права, передбачені законодавством.

Органи та служби до яких можна звернутися за допомогою у випадку домашнього насильства

Законом передбачена низка органів та служб до яких можна звернутися за допомогою у випадку домашнього насильства.

Серед них:

1. служби у справах дітей

До служб у справах дітей необхідно звертатися за потреби забезпечення захисту прав та інтересів дитини, надання допомоги дітям постраждалим від насильства, а також представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу обмежувального припису.

Також зверніть увагу на те, якщо дитина стала свідком домашнього насильства, вона визнається постраждалою і Вам також необхідно звернутися за захистом у службу у справах дітей.

2. уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

До повноважень Національної поліції України  належить виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на такі факти, прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися.

Також, поліція виносять термінові заборонні приписи стосовно кривдників та здійснюють взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи.

3. органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

До повноважень навчальних закладів належить проведення з учасниками навчально-виховного процесу виховної роботи із запобігання та протидії домашньому насильству,  приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

            У разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дітей навчальні заклади повідомляють  про це службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

4. органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

Якщо є необхідність отримання медичної допомоги потрібно звертатися до закладів охорони здоров’я. Постраждалим від домашнього насильства надається медична допомога з урахуванням індивідуальних потреб. Окрім того, у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечується проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру постраждалих осіб направляють на тестування на ВІЛ-інфекцію.

5. центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», існує первинна правова допомога та вторинна правова допомога:

•           безоплатна первинна правова допомога – що полягає в отриманні юридичних консультацій фахового юриста, доступі до необхідної правової інформації, складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру;

•           безоплатна вторинна правова допомога – що полягає в отриманні правової допомоги для представництва інтересів у суді, підготовці процесуальних документів.

Безоплатна первинна правова допомога надається усім громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, у тому числі біженцям чи особам, які потребують додаткового захисту.

6. суди;

У судах розглядаються справи пов’язані з домашнім насильством, а саме притягнення кривдника до відповідальності, поновлення порушених прав постраждалих осіб, видача обмежувальних приписів тощо.

7. прокуратура

8. уповноважені органи з питань пробації.

Важливо пам’ятати, якщо стається ситуація домашнього насильства за допомогою можна звернутися в будь який орган або структуру задля отримання допомоги.

Загальні та спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства

Також, законодавством передбачено діяльність загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб. Діяльність служб підтримки для постраждалих від домашнього насильства спрямована на надання комплексної допомоги, а саме надання повної та всебічної інформації постраждалій про права, надання соціальних послуг, соціальної, психологічної допомоги, надання притулку у разі необхідності, тощо.

До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:

  1. центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  2. притулки для дітей;
  3. центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
  4. соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
  5. центри соціально-психологічної допомоги;
  6. територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
  7. інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать:

  1. притулки для постраждалих осіб,
  2. центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб,
  3. кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей,
  4. мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі,
  5. заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

Зупинимося на доступі до послуг спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб.

Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим від  домашнього насильства — спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Перші мобільні бригади було створені у жовтні 2015 року за підтримки Фонду народонаселення ООН у співпраці з МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» в рамках гуманітарного реагування на Сході України. На сьогодні (травень 2020 року) на території України діє 334 відповідні мобільні бригади, створені державою та місцевими органами влади, зокрема й на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей (в тому числі, 12 мобільних бригад, які продовжують свою діяльність за фінансової підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)).

Метою діяльності мобільної бригади є надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики відповідно до їх потреб. Наразі в умовах пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги продовжують працювати в дистанційному режимі і надавати допомогу через Skype, Viber та телефонний зв’язок.

До мобільної бригади соціально-психологічної допомоги можна звернутися за відповідними контактами.

Також, для надання безпечного місця у випадку домашнього насильства в Україні функціонує мережа притулків та денних центрів.

Основною метою функціонування притулків є надання постраждалим особам місця безпечного тимчасового перебування та комплексної допомоги: психологічних, соціально-побутових, соціально-медичних, інформаційних, юридичних та інших послуг.

Денні центри функціонують з метою надання комплексної соціально-психологічної та первинної правової допомоги, а також соціальних послуг постраждалим особам та для забезпечення їм (за потреби) можливості короткострокового або цілодобового перебування у спеціально обладнаному при денному центрі приміщенні, що забезпечене комунальними послугами і призначене для надання постраждалим особам, які звернулися до такого центру, послуг короткострокового або цілодобового перебування. Сюди можуть звернутися жінки, які страждають від домашнього насильства і яким, через загрозу такого насильства, немає де жити.

У притулку або денному центрі допоможуть вирішити питання з місцем перебування, нададуть юридичну та психологічну допомогу.

У зв’язку з карантинними заходами притулки намагаються зберегти формат роботи, який був до карантину. Хоча це досить складно: є проблеми з добиранням працівників до робочих місць, були проблеми з дезинфікуючими засобами, засобами індивідуального захисту. 

Адреси притулків є конфіденційними, тому дізнатися їхні контакти можна у поліції, центрах безоплатної правової допомоги, центрах соціально-психологічної допомоги, центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у мобільних бригад тощо.

У разі необхідності, особа, яка постраждала від насильства може отримати необхідну інформацію та консультації на «гарячих» лініях:

  • Урядовий контактний центр для постраждалих від домашнього насильства – 15-47;
  • Гаряча лінія Національної поліції України – 0-800-500-202;
  • Всеукраїнський контактний центр системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103
  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного)

Важливо пам’ятати, що якщо Ви чи ваші знайомі постраждали від домашнього насильства  – не потрібно про це мовчати, потрібно звернутися за допомогою. Знайти вихід з ситуації, яка склалася – можливо.

8 червня 2020
Поширити в Telegram
1282
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Як працює українська поліція для захисту постраждалих від домашнього насильства
Чи захищені постраждалі від домашнього насильства в Україні? Що робить (чи мала б робити, але робить не завжди) поліція після повідомлення про домашнє насильство? Який алгоритм дій поліції і за чим варто стежити постраждалим? Чи зросла кількість випадків домашнього насильства під час карантину? Відповіді на ці питання — у статті.
Чому українській судовій, правоохоронній та юридичній спільноті необхідна Стамбульська конвенція?
Починаючи з 2011 року в Україні триває процес підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству (далі- Стамбульська Конвенція) , яка незважаючи на велику роботу по підготовці законопроектів та проектів підзаконних нормативно-правових актів ще досі не ратифікована.
Види соціальних виплат, на які ви маєте право, та порядок їх отримання під час карантину
Пандемія коронавірусу в Україні негативно вплинула на фінансовий стан жінок і чоловіків і багатьох поставила в скрутне економічне становище. Для допомоги тим, хто опинилися в складних життєвих обставинах, держава передбачила певні види соціальних виплат, які можна отримати в карантинний період.