21 листопада, 2024

Що варто знати батькам трансгендерних людей? 6 психологічних порад

29 січня 2018
Поширити в Telegram
9378
Марта Приріз

Працює з підлітками і дорослими

Коли гендерна ідентичність людини не збігається зі статтю, встановленою при народженні, можна говорити про те, що така людина належить до трансгендерів. У світі нараховується від 0,1 до 1,2 % трансгендерних людей. Вони не завжди корегують стать за допомогою хірургічного втручання, дехто обмежується зміною стилю одягу й манер, уживанням гормонів.

Бувають ситуації, коли трансгендерні люди роблять камінг-аут і розповідають друзям і батькам про те, як вони почуваються та як ідентифікують себе. Що варто знати, якщо ваша дитина — трансгендерна особа?

Цей текст не містить вичерпний перелік рекомендацій для батьків трансгендерних осіб. Слово «дитина» вживається в тексті в широкому сенсі, бо іноді батьки стикаються з трансгендерністю своїх дітей, коли тим уже по 30 чи й 40 років.

Ознайомтеся з науковою і перевіреною інформацією

Мені 44, і мене звати Ольга. Я взяла це ім’я через солістку групи Fleur. Моя сестра в далеких 90-х займалася правовою допомогою трансгендерним особам у Польщі, тому нерідко стикалася з такими людьми. Мій камінг-аут відбувся рік тому. На щастя, моя мама теж «не така темна» в питаннях ЛГБТ, тому вона не казала, що я хвора. У моїх знайомих ситуація була набагато гірша. Їхні батьки говорили, що їх треба примусово віддати на лікування в психіатричні лікарні.

Оля, Польща

Можливо, вашою першою реакцією на камінг-аут сина чи доньки буде заперечення, гнів або сміх. Дуже важко спрогнозувати, як ви поводитиметеся в незвичній для вас ситуації, тим більше такій стресовій.

Після того як син чи донька повідомили вам про свою трансгендерність, варто звернутися до видань, із яких можна дізнатися кілька важливих речей: а) що таке трансгендерність і які її ознаки; б) можливості корекції статевих ознак і зміни паспортних даних для трансгендерних осіб, психологічна допомога, групи підтримки; в) як ви можете отримати психологічну допомогу; г) яку психологічну й іншу допомогу може отримати ваша дитина та як ви можете її підтримувати.

Важливо, щоб інформація була сучасною (читайте, зокрема, найновіші дослідження), науково перевіреною і не мала агітаційного характеру. Перевіряйте прочитане, звертаючись до різних сайтів, книжок, видань. Користуйтеся дослідженнями на тему трансгендерності. Також варто ознайомитися з історіями самих трансгендерних людей.

Цікавтеся, як почувається ваша дитина і яка їй потрібна допомога

Першим кроком до примирення й налагодження стосунків після камінг-ауту стало те, що мама спитала про вечерю. Вона тоді щось готувала і ніяково постукала у двері. «Ти ще любиш помідоровий суп чи це теж змінилося?» — тихо запитала вона. Тоді в неї все ще був шок.

Батькам трансгендерних людей нелегко переключитися й усвідомити, що в них тепер не син, а донька, наприклад. На це треба час. Моя мама багато плакала і проклинала себе. Казала, що це вона винна. Що можна було виховувати інакше. Але справа не в тому: я скільки пам’ятаю почувався хлопцем. Хлопцем у жіночому тілі.

Д.

Розмова про емоції і переживання допомагає зблизити двох людей і дає відчуття співучасті. Ваша дитина може почуватися беззахисною, ранимою, тому підтримка зараз і в майбутньому дуже бажана.

Навіть питання про буденні речі, якісь розповіді про вашу роботу сигналізують вашій дитині, що вона досі важлива для вас і що в сім’ї й надалі є місце для неї.

Саме конкретні питання і дії демонструватимуть ваше бажання підтримати дитину. Можна разом скласти алгоритм: які перші п’ять кроків ви можете зробити разом цього місяця, щоб підтримати взаємно одне одного?

Запитайте, як звертатися до дитини

Десь за рік тато спитав, як до мене звертатися. Тоді я вже був пострижений під хлопця і носив чоловічий одяг. Корегувати стать не хотів, бо було страшно проходити через хірургічні втручання.

Я відповів йому. Він вислухав і кивнув головою.

Через кілька років він уперше назвав мене чоловічим іменем, яке я собі обрав. Прийняття мене далося йому дуже непросто.

Л.

Якщо ваша донька сприймає себе як хлопця, вона або задумується над цим або вже має чоловіче ім’я. Запитайте, як до неї звертатися, щоб їй/йому було зручно.

Це не означає, що ви повинні це робити. Це навіть не означає, що ви це почнете робити. Декому з батьків на це потрібні роки, дехто не називає свою дитину іншим іменем, ніж тим, яке дали при народженні. Все індивідуально.

Проте така розмова і питання про вибір імені означатиме, що ваша дитина і далі для вас значима, що ви не залишаєте її наодинці в складний для неї період.

Запитайте, чи дитина хоче, щоб ви сповістили рідних і близьких

Мамі хотілося швидко вирішити питання з родиною, тому вона мала намір сповістити всіх. Навіть думала зібрати всіх на святкову вечерю. Я вагалася. Боялася осуду, косих поглядів і неввічливих запитань.

Зрештою, ми вирішили не казати. Моє зізнання поширилося лише на маму (у мене неповна сім`я) та найближчих друзів.

О.

В Україні це ще не надто поширена практика, проте подекуди в інших країнах батьки трансгендерних людей пишуть е-мейли рідним і друзям сім’ї, звісно, за згодою дитини. У листах вони повідомляють про зміни, розповідають про своє ставлення до камінг-ауту доньки / сина, питають про підтримку й розуміння. При вмілому використанні такого інструменту можна зекономити час і не травмувати дитину, яка не муситиме кожному родичеві окремо розповідати про свої почуття й емоції.

Завважу, що до цього методу варто вдаватися лише за згодою вашої дитини. У кожної сім’ї знайдеться свій метод, який буде корисний саме вам.

А можливо, ваша дитина не хоче розголосу? Тоді нехай це залишиться між вами. Ви можете бути її спільниками, на яких можна покластися.

Консультуйтеся з психологом, який ЛГБТ-френдлі

Мені пощастило, бо моя подруга одразу сказала: «Тоню, тобі треба з кимось про це поговорити. З кимось, хто може відповісти на твої питання». А ще мені хотілося підтримки. Щоб було місце, де я можу поділитися страхами і побоюваннями. Мені було страшно за мою дитину, за те, як її сприймуть в університеті, а потім на роботі. Це було однією з причин, чому я вперше в житті зважилася піти на консультацію до психолога.

Тоня, мама

Якщо ви відчуваєте, що навіть поговорити з дитиною після її камінг-ауту — для величезна проблема, ви не знаєте, як звертатися до дитини і що казати, то подумайте про розмову з психологом / психологинею. Варто обирати ЛГБТ-приязних фахівців, бо вони розуміють особливості праці з ЛГБТ-особами, їхніми родинами, труднощі прийняття гендерної ідентичності вашої дитини, знають про особливості підтримки при камінг-ауті. Таке розуміння і фахові знання суттєво спрощують вашу працю з психологом і гарантують отримання якісної інформації.

Важливий момент — пошук психотерапевта / психотерапевтки чи психологині / психолога для самої трансгендерної особи. Консультування і психотерапія допомагають впоратися з трансфобією, внутрішніми конфліктами і стадіями прийняття власної ідентичності. Психологи, які працюють із ЛГБТ-спільнотою, часто дають безкоштовні консультації. Наприклад, в Україні діє ЛГБТ-організація «Інсайт», фахівці якої безкоштовно консультують онлайн і наживо.

Подумайте, як ви можете подбати про свій емоційний стан

Спочатку все в мені говорило: «Ти маєш думати про неї, а не про себе. Ти ж мама!» — але потім я пригадала одну історію. У літаку говорять, що в разі непередбачуваної ситуації мама повинна одягнути кисневу маску спершу на себе, а тоді — на дитину. Інакше ніяк. Інакше не вдасться врятуватися обом.

Розумію, що ми в іншій ситуації, ніж у літаку. Та щоб підтримати свою дитину, я сама маю бути сповнена сил.

Л.

Щоб підтримати свою дитину, вам треба мати внутрішні ресурси. Подумайте, що допомагає вам відпочивати, розслаблятися, викликає позитивні емоції. Це може бути щось зовсім просте, наприклад, кава вранці чи розмова з друзями. Намагайтеся зробити піклування про себе доброю традицією.

В Україні є батьківська ініціатива Tergo, яка згуртовує мам і тат ЛГБТ-осіб. Відбуваються дружні посиденьки, є група підтримки і допомога психолога. Долучитися до Tergo можна тут: http://tergo.org.ua/

Матеріали на допомогу

Статті, посібники, які виконують освітню, просвітницьку функції

Сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність: питання й відповіді

Трансгендерність: від ЧЖ до Х

Трансгендерні люди в Україні: соціальні бар’єри і дискримінація

В сенсі: гендерна ідентичність

Особисті історії трансгендерних людей і їхніх родин

Мій онук — трансгендер

Марті Сіруа: «Трансгендерні діти — це не “діти, які заплуталися”, вони чудово знають, хто вони»

Бути батьками трансгендера: коли дітям не доводиться робити камінг-аут

Коли один із твоїх батьків — трансгендер

Небінарні люди: досвід у студентському кампусі

Дитина-трансгендер уперше на обкладинці National Geographic

Відеоісторії трансгендерних людей

Трансгендери — про переваги буття чоловіком

Як я зрозумів, що я трансгендер і це не страшно

Трансгендерність — це не мода | Марина Герц

Почуй мене. Трансгендерність

TransTalks

Фільми

«Дівчина з Данії» (2015), «Хлопці не плачуть» (1999), «Далласький клуб покупців» (2013), «Зірвиголова» (2011), «Таємничий Альберт Ноббс» (2011), «Про Рей» (2015).

29 січня 2018
Поширити в Telegram
9378
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Дитина «принесла» з садка чи школи стереотипи: що робити?
Ще вчора ваша дитина не думала, що «дівчатка нічого не тямлять у математиці», і не казала «Помилятися — це погано!», а сьогодні «принесла» з садка чи школи такі стереотипи. Стереотипи трохи нагадують грип: їх можна «підчепити» і засвоїти, тобто «заразитися», але при детальному розгляді вони трансформуються чи навіть зникають. У цьому тексті розповідається, як діяти крок за кроком, якщо дитина «принесла» додому стереотипи.
А я готова? 9 питань, які має поставити собі майбутня мама
Трійка найпоширеніших причин конфліктів у сім’ї — гроші, секс і діти. Справді, народження дитини викликає зміни. Щоб не потрапити в пастку власних ілюзій, чужих очікувань чи стереотипів, варто визначити свої потреби та мотиви прагнення стати мамою. Які ж запитання слід поставити собі, щоб усвідомити, чи я готова?
Що варто знати батькам лесбійок?
Можливо, донька розповіла вам, що вона лесбійка. Або ви лише здогадуєтеся про це і чекаєте її зізнання. Очевидно, зараз у вас безліч сумнівів та страхів і ви не знаєте, куди звернутися, щоб вам пояснили, що відбувається. Напевно, хочеться знати, чи з вашою донькою все нормально, і гомосексуальність — це хвороба чи ні. Психологиня Марта Приріз розповідає, які головні моменти варто знати батькам лесбійок.