21 серпня, 2018

Що варто знати батькам геїв?

1 березня 2018
Марта Приріз

Працює з підлітками і дорослими

Можливо, ви знайшли телефон сина і випадково прочитали повідомлення. Або він наважився і сам розповів, що він гей. Очевидно, тепер, коли ви знаєте про це, то намагаєтеся опанувати себе і зрозуміти, як діяти далі. Психологиня Марта Приріз розповідає, на що варто звернути увагу батькам геїв та як допомагати синові і собі.

Читайте також:

Визначте, що ви зараз відчуваєте

Я — мама гея і дуже щаслива жінка. Мій син — особистість, і я дуже пишаюся ним. Дізналася про його гомосексуальність випадково, коли прочитала його повідомлення в інтернеті. Йому було 15. Внутрішня гомофобія позбавила мене землі під ногами. Я страждала. Мовчала і мучилась, тому що взагалі не знала, як мені вчинити. Потім взяла себе в руки, сходила до психолога і духовного наставника. Всі поради сприймала «в штики». Мене мучило відчуття провини, що це я винувата і щось випустила, коли виховувала його. Та чим більше я дізнавалася про гомосексуальність, тим більше змінювалося моє ставлення до цієї теми.

Анжела Калініна

Коли син зізнається у своїй гомосексуальності (камінг-аут), ви можете сприймати це по-різному. Осмислюючи таку інформацію, люди проходять певні емоційні стадії. Знання про них допоможе зрозуміти, що з вами відбувається.

Звичайно перша стадія — шок. Людина не готова прийняти, що її син — гей, особливо якщо доти навіть не підозрювала цього. Шок триває від кількох хвилин до місяців. Згодом може прийти заперечення. Воно виникає, коли все життя людина вважала гомосексуальність хворобою або чимось ненормальним, а тут її дитина виявилася гомосексуальною. Потім вас можуть охопити гнів, відчуття провини, яке проявляється у питаннях до себе на зразок: «Що я зробила / зробив не так? Як ми могли інакше виховати сина?», торг, депресія. Після цього приходить прийняття. Не всі батьки проходять через усі стадії, це залежить від багатьох чинників. Проте знаючи ці стадії, ви можете відстежувати, що з вами зараз відбувається.

Дізнайтеся про гомосексуальність більше

Я вивчаю природу гомосексуальності і знаю, що певний відсоток людей у світі гомосексуальний. Від цього нікуди не подітися. Це факт. І якщо ваша дитина потрапила в ці відсотки, то вона не злодій і не збоченець, а людина. Така сама, як ви й інші, тільки з іншою сексуальною орієнтацією. Ніхто в цьому не винуватий.

Анжела Калініна

Анжела Калініна з сином

Звичайно, інформації на цю тему багато. Проте важливо вивчати ту інформацію, яка нова і перевірена дослідженнями. Наприклад, колись гомосексуальну орієнтацію вважали хворобою. Відтоді провели багато досліджень, які спростували цю гіпотезу. Гомосексуальність не вважається хворобою з 1973 року. Саме тоді Американська асоціація психіатрів викреслила її зі списку психічних хвороб. Згодом Всесвітня організація охорони здоров’я вилучила гомосексуальність із міжнародного реєстру хвороб. У 1990 році Американська асоціація психологів дійшла висновку: не існує наукових доказів ефективності лікування, яке має на меті змінити сексуальну орієнтацію.

З того часу гомосексуальну і бісексуальну орієнтації вважають варіаціями норми.

Зізнайтеся собі, чого ви найбільше боїтеся

Трeба замислитися: чи люблю я свою дитину? Так, люблю. Тоді, може, я нe буду жаліти сeбe, мовляв, як жe мeні тeпeр жити, що скажуть сусіди та чи будуть у мeнe онуки. Найперше подумаю про свого сина. Як йому живeться в цьому суспільстві, якe нeнавидить усіх інакших? Усіх інших, нe таких, як більшість, в Україні б’ють, погрожують, знущаються з них. Мій син жертва нападу. У 16-річному віці в Києві на прайді його жорстоко побили, зламали йому носа, покалічили, бо пeрeломи кісток — цe вжe каліцтво. Якась жіночка врятувала його, затягла до сeбe в підсобку. Дякую їй сeрдeчно.

Так от, коли батьки задумаються, як важко жити їхньому сину в Україні, то, може, вони приймуть його і зігріють своєю любов’ю... Я зробила самe так. Я люблю свого сина. Ніколи і ніщо нe буде сильнішим, ніж моя любов. Я приймаю його таким, який він є.

Для тих батьків, хто нe сприймають своїх дітей чи вважають їх збочeнцями, хочу сказати: подумайтe, чи обeрe людина таке важкe життя, якби вона обирала? Образи, нeприйняття, погрози, правова нeзахищeність і навіть ризик для життя... Мабуть, що ні! Прийміть цe, ваша дитина нe обирала свою орієнтацію, вона з нeю народилася.

Ольга Сторчай

Ольга Сторчай із сином

Дуже часто батьки геїв бояться, як до їхнього сина ставитимуться інші: чи не насміхатимуться, не битимуть, не знущатимуться. З’являються думки про те, чи в сина буде сім’я та як його сприйматимуть на роботі. Батьки запитують себе, чи не буде моя дитина ізольована від інших?

Усі ці питання нормальні. Ви хвилюєтеся за сина й хочете, щоб його прийняв соціум. Коли ми щиро зізнаємося собі в страхах, емоціях і переживаннях, ми стаємо відкритішими до обговорення із сином та пошуку можливих рішень. Є можливість запитати, у чому і як ви можете йому допомогти, а ще — дізнатися, чи ваші побоювання справді мають підстави, чи, може, син уже успішно впорався й адаптувався після зізнання в гомосексуальності.

Проговоріть «за» і «проти» камінг-ауту зараз

Коли син відкривається, варто подякувати йому за довіру, сказати про свою безумовну любов, проявити справжній інтерес до того, що його хвилює, бути тактовною в своїх запитаннях.

Г.

Коли син зробив мені камінг-аут, я була готова і неприйняття не було, але були страх і нерозуміння того, як він може жити з цим у нашому суспільстві і чи зможе взагалі стати щасливим...

Анжела Калініна

Можливо, ваш син захоче зробити камінг-аут, тобто розповісти про те, що він гей, комусь із рідних чи знайомих. Зважте разом «за» і «проти» такого рішення. Для цього запитуйте думку сина, намагайтеся поділяти його емоції та зрозуміти побоювання. Так ви висловите підтримку — і словами, і діями.

Намагайтеся врахувати, чи камінг-аут безпечний у контексті вашої родини й оточення. Чи є загроза для сина? Чи готові близькі або друзі сприйняти таку новину? Які є небезпеки? Що варто продумати? Може камінг-аут зачекати чи ні?

Хоча рішення про камінг-аут самостійне, обговорення можливих наслідків і загроз для вашого сина може бути не аж таким очевидним, особливо якщо він ще підліток. Тоді ваші коментарі й уточнювальні запитання допоможуть йому завважити неочевидні нюанси цього рішення.

Подумайте, від чого у вас поповнюються запаси сил і енергії

Турбуватися про свій психологічний стан допомагає знайомство і спілкування з такими самими батьками — поінформованими і люблячими. Консультації психолога, вивчення суті питання гомосексуальності.

Г.

Я беру активну участь у діяльності організації для батьків ЛГБТ-дітей «Тeрго». Тому що цe потрібно і батькам, і дітям. Клімат у сім’ї — цe дужe важливe питання. Коли дітeй приймають вдома, я вважаю, що їм будe лeгшe жити в нашому гомофобному суспільстві.

Ольга Сторчай

Щоб рухатися вперед, потрібні додаткові сили. Коли у вас закінчуються сили, подумайте, що може вам допомогти почуватися краще, і практикуйте це. Внутрішні ресурси допоможуть вам підтримувати сина.

Якщо у вас труднощі з тим, щоб визначити, від чого вам кращає, можна поговорити з психологом. Психолог допоможе проговорити і пропрацювати тему внутрішньої гомофобії, тобто особистого неприйняття геїв чи лесбійок. Або ж запитайте про підтримку в людей, яким ви довіряєте.

Щиро дякую за допомогу в написанні статті мамам з TERGO — батьківської ініціативи, співдружності батьків і друзів лесбійок, геїв, бісексуальних і трансгендерних осіб, які підтримують своїх рідних.

Матеріали на допомогу:

Книжки:

С. Варламова. Що відбувається з моєю дитиною? Книга для батьків про сексуальну орієнтацію й гендерну ідентичність.

Валерій Созаєв. Міфи і факти про геїв, лесбійок та бісексуалів.

Марія Сабунаєва. Внутрішня гомофобія: чи боюся я сам себе?

Лєна Клімова. Діти–404. В стінах мовчання.

Френсіс Мондімор. Гомосексуальність. Природна історія.

Фільми:

«Молитви за Боббі» (2009), «Горбата гора» (2005), «Харві Мілк» (2008), «Самотній чоловік» (2009), «Я люблю тебе, Філліп Морріс» (2009), «Леді Птаха» (2017).

Організації:

Терго — співдружність батьків, які мають ЛГБТ дітей.

Читайте також інші матеріали "Гендер в деталях":
1 березня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Дитина «принесла» з садка чи школи стереотипи: що робити?
Ще вчора ваша дитина не думала, що «дівчатка нічого не тямлять у математиці», і не казала «Помилятися — це погано!», а сьогодні «принесла» з садка чи школи такі стереотипи. Стереотипи трохи нагадують грип: їх можна «підчепити» і засвоїти, тобто «заразитися», але при детальному розгляді вони трансформуються чи навіть зникають. У цьому тексті розповідається, як діяти крок за кроком, якщо дитина «принесла» додому стереотипи.
А я готова? 9 питань, які має поставити собі майбутня мама
Трійка найпоширеніших причин конфліктів у сім’ї — гроші, секс і діти. Справді, народження дитини викликає зміни. Щоб не потрапити в пастку власних ілюзій, чужих очікувань чи стереотипів, варто визначити свої потреби та мотиви прагнення стати мамою. Які ж запитання слід поставити собі, щоб усвідомити, чи я готова?
Що варто знати батькам лесбійок?
Можливо, донька розповіла вам, що вона лесбійка. Або ви лише здогадуєтеся про це і чекаєте її зізнання. Очевидно, зараз у вас безліч сумнівів та страхів і ви не знаєте, куди звернутися, щоб вам пояснили, що відбувається. Напевно, хочеться знати, чи з вашою донькою все нормально, і гомосексуальність — це хвороба чи ні. Психологиня Марта Приріз розповідає, які головні моменти варто знати батькам лесбійок.