17 грудня, 2018

Гендерний освітній експеримент: шкільна революція від ГІАЦ «КРОНА» і партнерів

29 травня 2017

З січня 2015  року у восьми школах Харківської області реалізується Гендерний освітній експеримент, його мета — створити навчальний простір без гендерних стереотипів і дискримінацій, у якому люди здатні й готові виявляти, помічати, аналізувати та реагувати своїми думками і діями на все, пов’язане з гендерною нерівністю, гендерними стереотипами, сексизмом. Трирічний проект — логічне продовження просвітницької, аналітичної і видавничої діяльності, яку протягом кількох останніх років здійснює Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА».

Гендерний освітній експеримент: шкільна революція від ГІАЦ «КРОНА» і партнерів

Інформацію збирала Наталя Тонких

Читайте також:

Цього року ГІАЦ «КРОНА» відзначає двадцяту річницю свого існування. Усі ці роки громадська організація послідовно працює задля ствердження в українському суспільстві демократичних цінностей, справедливості і передусім гендерної рівності.

Гендерний освітній експеримент — один із найпродуктивніших проектів «КРОНИ» — став прикладом успішної взаємодії різних структур у процесі реформування навчальних закладів. Це результат співпраці:

  • органів місцевого самоврядування (експеримент має офіційний статус «експеримент регіонального рівня»);
  • комунального вищого навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти»;
  • державних шкільних закладів, серед яких п’ять представляють малі населені пункти (два з них у селах), два мають у своєму складі дитячий садок (тобто є навчально-виховними комплексами), три — гімназії або ліцеї;
  • неурядової громадської організації — Гендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА», діяльність якого в цьому проекті підтримує Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

«Наскільки нам відомо, це перший такий проект не тільки в Україні, а й, мабуть, у Європі, де якщо і проводяться якісь гендерні експериментальні заходи, то лише в окремо взятих школах».

Олег Марущенко, координатор проекту

Яка мета? Створити в навчальних закладах гендерно чутливий освітній простір, тобто простір без гендерних стереотипів і дискримінацій, у якому люди здатні й готові виявляти, помічати, аналізувати та реагувати своїми думками і діями на все, пов’язане з гендерною нерівністю, гендерними стереотипами, сексизмом. Наразі є два заклади-лідери, які вже демонструють неабиякий ступінь гендерної чутливості: Лозівський навчально-виховний комплекс №  10 та Огіївський навчально-виховний комплекс (тут навіть відкрили Гендерний центр — перший такий у структурі шкільної освіти України).

Для кого? Для педагогічних колективів, учнів і учениць. Хоча методологія проекту не передбачає безпосередню роботу з дітьми, експеримент покликаний змінити підвалини школи, щоб усе учнівство — і нинішнє, і майбутнє — неодмінно відчуло на собі структурні зміни. Наразі це робиться силами учительства (біля 260  осіб у восьми закладах) та експертного кола проекту.

Коли? Гендерний освітній експеримент розпочався 2015  року й триває досі. Команда проекту нещодавно оголосила про унікальну можливість для педагогічної спільноти експериментальних закладів узяти участь у першому в історії України гендерному педагогічному альманасі, куди ввійдуть не «сухі» науково-методичні тексти, а описаний простою і зрозумілою мовою власний педагогічний або управлінський досвід (успішний чи не дуже) подолання гендерних стереотипів і дискримінацій, вирішення різних «гендерних ситуацій» на уроці і поза ним, у підготовці виховних заходів та, наприклад, під час бесід із батьками і матерями. У червні 2017  року відбудеться триденна літня школа, до участі у якій буде запрошено 14  найбільш вмотивованих і компетентних у гендерних питаннях вчителів/-льок з експериментальних навчальних закладів (програма заходу передбачатиме глибоке занурення в гендерну проблематику, роботу з контроверсійними темами, з якими освітянська спільнота може зіткнутися в педагогічній практиці). Восени в населених пунктах, де розташовано експериментальні навчальні заклади, відбудеться міжшкільний конкурс гендерно чутливих соціальних міні-проектів — ініціатив гендерного спрямування, націлених на актуалізацію та/або вирішення конкретних соціальних проблем громади. За новинами можна стежити на офіційному сайті та на сторінці «КРОНИ» у Facebook.

Зміст проекту

Робота над Гендерним освітнім експериментом відбувається одразу в кількох напрямах. Почалося все з тренінгів для учительства і виховательок дитячих садків (загалом їх було проведено більше 30, причому майже всі відбулися на базі навчальних закладів, що принципово для команди експерименту).

Далі в кожній школі було зорганізовано творчі групи з 4–5  осіб, які навчалися проводити (і реально провели) гендерний аудит власних освітніх установ — комплекс моніторингових заходів для аналізу включеності принципів гендерної рівності у діяльність закладу. Гендерний аудит допоміг виявити «вузькі місця» гендерних проблем у школі та знайти рекомендації для позитивних змін.

У межах експерименту було виконано гендерний аналіз усього «настінного простору» експериментальних навчальних закладів (інформаційних дощок, стендів, плакатів), встановлено його стереотипний дискримінаційний характер (докладніше про це читайте в статті Ольги Андрусик «Визуальное пространство школы — гендерный капкан» у гендерному журналі «Я», випуск «Гендер і локація»: http://krona.org.ua/zhurnal-ya.html). У результаті аналізу в навчальних закладах з’явилася гендерно чутлива «настінна» і навчальна наочність (єдина така в Україні): усі її проекти було розроблено безпосередньо зусиллями учителів і вчительок під час міжшкільних творчих гендерних майстерень. Перші розробки такої наочності розміщено на сайті ГІАЦ «КРОНА» у вільному доступі, будь-хто може використати їх як інформаційно-просвітницький ресурс для своїх шкіл (http://krona.org.ua/naochnist.html).

Узимку 2016  року в рамках проекту відбулася унікальна подія — кожну школу відвідав «Музей на колесах», він же «Музей жіночої і гендерної історії» (докладніше про музей читайте в статті Тетяни Ісаєвої і Володимира Карпова «Музей на колесах: унікальний досвід музейної педагогіки» в гендерному журналі «Я», випуск «Гендер і освіта» http://krona.org.ua/zhurnal-ya.html).

«Приїзд музею викликав ажіотаж не тільки серед учнівства й учительства, а й серед батьків і матерів, жителів і жительок населених пунктів та навіть сусідніх селищ! До експозицій увійшло вісім арт- і фотопроектів («Жіноча кімната», «Жіноче обличчя війни», «Батьківство — це...», «Гендер у малюнках», «Жінки в армії», «Бути батьком — це...», «Гендер очима дітей», «Тортури для жінок»), загалом близько 200  експонатів (дитячі малюнки, фотографії, панорами соціальних ролей, дитячі книжки, постери, предмети побуту), які були об’єднані і демонструвалися в блоках відповідно до спеціально розробленої концепції проведення навчальних екскурсій з урахуванням вікових особливостей. Загалом протягом циклу поїздок по восьми закладах проведено понад 100  екскурсій, які відвідало майже 2000  осіб — діти 4–11-х класів, учительство, тати і мами, представники органів місцевої влади».

Олег Марущенко, координатор проекту

Ще були конкурси для учительства, за допомогою яких експертна команда заохочувала учасників/-ниць експерименту створювати авторські гендерно чутливі розробки і матеріали, які допомагали б реалізувати антидискримінаційне виховання (всього надійшло 17  робіт, три з яких у підсумку було оголошено переможними та опубліковано на офіційному сайті ГІАЦ «КРОНА» (http://www.krona.org.ua/pidbuto-pidsymku.html).

Найкращі гендерно чутливі сценарії виховних заходів буде об’єднано в окрему електронну збірку — першу таку в історії України. Вихід збірки заплановано на літо 2017  року.

Досвід реалізації

У межах експерименту проводилися соціологічні дослідження думок вчительства й учнівства. Крім позитивних тенденцій, команда проекту відзначає і певні проблеми.

«Чи заважало нам щось працювати? У принципі, був і є лише системний супротив. Тобто школа як організація не дуже-то й хоче змінюватися».

Олег Марущенко, координатор проекту

Утім, проблеми не завадили провести Гендерний освітній експеримент. Команда була до цього готова, бо для «КРОНИ» цей проект — не одинокий приклад співпраці з системою шкільної освіти.

— У нас великий досвід роботи з навчальними закладами, — каже Олег Марущенко. — Протягом 2010–2013  років ми провели п’ять трирівневих тренінгових гендерних шкіл для освітян — з усіх реалізованих проектів цей ми вважаємо одним із найбільш значущих. Тренінгові школи допомогли підготувати для регіону десятки освітян, які, здобувши знання про гендер та про освіту як гендерований інститут, змогли певним чином змінити власні педагогічні практики. Кілька найуспішніших випускниць продовжили тісно співпрацювати з ГІАЦ «КРОНА», були інтегровані у його проекти. Найпоказовіший приклад такої участі — посібник «У пошуках гендерного виховання», що його створили педагоги, які закінчили наші тренінгові програми. Загалом цей посібник, так само як інший — «Гендерні шкільні історії», став таким собі впізнаваним брендом нашого центру: обидві книги в простій і доступній формі не тільки аналізують наявні освітні практики з погляду гендерної нерівності, а й пропонують комплексну методологію змін, кінцева мета яких — сформувати гендерно чутливі освітні заклади.

Основна діяльність у рамках експерименту фіксується на фото й відео, ведуться також робочі записи в ході експерименту, тому в усіх охочих буде нагода ознайомитися з його підсумками. Передбачається, що всередині 2018  року вийде спеціальна книга про результати проекту.

29 травня 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Філософині: хоробрі та розумні
Філософія є мистецтвом мислення. Для неї важливими є інтелектуальні та творчі здібності людини, а не її стать. Чому ж ми знаємо переважно про філософів, та майже нічого про філософинь? За чотири роки навчання на філософському факультеті в Україні я не пам’ятаю жодного разу, коли нам задали б прочитати текст, написаний жінкою. Нам розповідали про декілька постатей, серед яких Ганна Арендт, Елоїза, Елізабет Енском та ще дві-три людини, але навіть на семінарських заняттях ми не знайомилися з їхніми роботами. Положення жінок у суспільстві тривалий час не дозволяло отримати відповідну освіту та застосувати її, присвятивши життя філософії. Тим не менш, деяким це вдавалося попри усі перепони на їхньому шляху. Що ж заважає вивчати їхній доробок зараз? Я хочу компенсувати недоліки системи освіти (та попереднього дискримінативного суспільного устрою людства) та розповідатиму у своїх текстах про цих хоробрих та розумних жінок.
Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом
18 травня на факультеті соціології КНУ відбувся круглий стіл «Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом». Виступи експерток були присвячені становленню гендерної освіти в Україні, її зв’язку з жіночим та квір-рухом, а також особливостям спротиву гендерному дискурсу в українській науковій і ненауковій спільноті.
Бути ЛГБТ-френдлі: і словом, і ділом
Як бути ЛГБТ-френдлі? Як словом і ділом допомагати друзям, знайомим, співробітникам і колегам, котрі гомосексуальні або трансгендери? Зрештою, як зробити українське суспільство толерантнішим і доброзичливішим до різних людей? Психологиня Марта Приріз розповідає про можливі кроки та описує типові ситуації.