15 листопада, 2024

Всеукраїнська мережа осередків гендерної освіти: комплексний підхід до впровадження гендерної рівності

30 травня 2017
Поширити в Telegram
11803

Всеукраїнська мережа осередків гендерної освіти: комплексний підхід до впровадження гендерної рівності

Інформацію збирала Наталя Тонких.

Читайте також:

Всеукраїнську мережу осередків гендерної освіти створено 2012 року з ініціативи Харківського обласного гендерного ресурсного центру в партнерстві з представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні.

Мережа з’явилася в результаті того, що активні науковиці / науковці розуміли нагальне завдання модернізувати систему вищої школи та подолати будь-які прояви явної і прихованої дискримінації в практиках вищих навчальних закладів. Суспільство потребує освічених фахівців і фахівчинь, котрі володіють потрібними ринку праці знаннями, уміннями й навичками, а також мисленням, вільним від стереотипів, що дозволяє знаходити ефективніші рішення. Мало того, вміння аналізувати соціальні процеси, розуміння важливості прав людини, а отже, і гендерної рівності — запорука виховання молоді як свідомих громадян і громадянок.

Сьогодні мережа об’єднує близько 40 гендерних центрів, кафедр, лабораторій у різних містах України. Діяльність мережі поширюється не тільки на університети й інститути, а й на коледжі та школи, що забезпечує горизонтальну і вертикальну взаємодію. В окремих вишах осередки мережі — одиноке джерело інформації про гендерну тематику, тому значення їхньої діяльності неможливо переоцінити.

З 2014 року мережа співпрацює з Міністерством освіти і науки України над запровадженням гендерних підходів у систему освіти. У рамках цього партнерства створено робочу групу з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації у сфері освіти, яка розробила проект Стратегії впровадження гендерної рівності і недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір — 2020».

Мережа має своїм завданням об’єднати зусилля гендерних науков(иць)ців і практиків для забезпечення сталого впровадження принципів гендерної рівності в усіх сферах суспільного життя відповідно до міжнародних зобов’язань і нормативних документів, чинних в Україні. Інші цілі мережі:

  • визначення спільних напрямів і завдань діяльності осередків гендерної освіти ВНЗ;
  • обмін досвідом, напрацюваннями й методиками;
  • організаційна й експертна підтримка у становленні осередків та сприяння у створенні нових.

«Особисто я бачу користь від роботи мережі у взаємній підтримці активісток / активістів гендерного руху, що дозволяє ідеям гендерної рівності дедалі впевненіше “почуватися” в освітньому середовищі. Мережани добре розуміють, що прийняти цінності рівності статей — це доволі тривалий процес, отож зусиль доведеться докладати багато й довго. Проте навчання студентської молоді тим і прикметне, що дозволяє зробити ці зміни тривалими і помітними.

Координувати діяльність мережі — це можливість спостерігати, як інтерес до теми гендерної рівності поширюється, а діяльність із гендерної просвіти розвивається у нові форми роботи з новою аудиторією, зокрема за межами університетів».

Координаторка мережі Юлія Савельєва, канд. філос. наук, фахівчиня Гендерного ресурсного центру Сумського державного університету

Де? Адреса координаційного центру мережі: м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, каб. Н–311. Осередки мережі функціонують по всій Україні.

Для кого? Для викладачок і викладачів, студенток і студентів ВНЗ, усіх зацікавлених осіб із різних регіонів країни.

Яка мета? Упровадження гендерних підходів у систему вищої освіти, створення в Україні гендерно чутливого освітнього середовища, сприяння встановленню гендерної рівності в усіх сферах суспільного життя.

Коли? Регулярно осередки проводять різноманітні заходи на базі вишів та інших зацікавлених структур. Із графіком на 2017 рік можна ознайомитися тут: http://gendercenter.sumdu.edu.ua/index.php/richni-plany-oseredkiv

Як долучитися? Мережа відкрита, і до неї можуть долучитися всі охочі створити осередки гендерної освіти у своїх ВНЗ, які поділяють мету, напрями діяльності та завдання мережі (щоб приєднатися, потрібно підписати Меморандум про створення і діяльність Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти вищих навчальних закладів України). Членкині і члени мережі відкрито поділяться всіма матеріалами, розробленими під час різних спільних заходів. По докладнішу інформацію звертайтеся до координаторки мережі Юлії Савельєвої (uliana75@ukr.net). Алгоритм створення нового осередку гендерної освіти є на сайті мережі: http://gendercenter.sumdu.edu.ua/index.php/works/183-alhorytm-stvorennia-tsgo

«Аналіз результатів системної діяльності мережі свідчить, що гендерна тематика викликає інтерес у студентської молоді і сприяє підвищенню рівня її соціальної активності, асертивності, толерантності, а також конкурентоспроможності майбутніх фахівців і фахівчинь. Гендерну чутливість сьогодні розглядають як неодмінний аспект професійної компетентності викладач(ки)а і співробітниці(ка), як здатність сприяти створенню в навчальному закладі середовища, вільного від проявів дискримінації і стереотипів, як уміння точно їх визначати і попереджувати їх тиражування, а також учити цього студентську молодь.

Усі гендерно чутливі заходи мережі мають на меті виховати у молоді гендерну культуру, розвинути критичне мислення, підвищити рівень гендерної чутливості та обов’язково містять практичний складник — здобування певних навичок спілкування, досвіду практичної діяльності, самопрезентації, реалізації свого потенціалу тощо. Навчальні й виховні заходи з гендерної тематики сприяють формуванню паритетних гендерних відносин, вільних від стереотипів і дискримінації в рамках спілкування студент(ка)—студент(ка) і так само студент(ка)—викладач(ка).

За оцінкою експертного кола мережі, системна діяльність осередків і мережі загалом дозволяє навчити майбутніх спеціалістів у різних сферах брати до уваги гендерний чинник при ухваленні рішень, сприяти поширенню загальнолюдських цінностей і зменшенню наслідків прихованої дискримінації».

Алла Войтовська, координаторка гендерного центру Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Напрями діяльності і завдання мережі

Мережа працює в таких основних напрямах:

  • забезпечення науково-теоретичного підґрунтя для впровадження гендерного складника в освіту;
  • розробка практичного й науково-методичного забезпечення з гендерної проблематики;
  • практична підготовка фахів(ців)чинь з гендерної проблематики;
  • просвітницька діяльність у сфері поширення гендерних знань;
  • співпраця з громадськістю й органами державної, місцевої влади та самоврядування;
  • внесення пропозицій до відповідних нормативно-правових актів, документів з питань гендерного розвитку, проектів державної і регіональних програм з утвердження гендерної рівності, соціально-економічного розвитку тощо.

Для забезпечення сталого впровадження гендерного складника в систему вищої освіти мережа ставить перед собою такі завдання:

  • створення експертної групи для уніфікації критеріїв гендерної експертизи навчальних планів і робочих навчальних програм курсів та розробки рекомендацій для здійснення такої експертизи у ВНЗ;
  • включення окремих тем гендерної проблематики до обов’язкових курсів соціально-гуманітарного циклу;
  • впровадження гендерного компонента в контекст викладу окремих тем означених курсів;
  • запровадження окремих гендерних курсів (за професійним спрямуванням) у варіативну частину навчальних планів;
  • запровадження спецкурсів із гендерної проблематики відповідно до профілю;
  • розширення гендерної тематики наукових робіт студент(ок)ів (навчальні проекти, доповіді, наукові статті, курсові, дипломні, магістерські роботи тощо) та аспірант(ів)ок (наукові реферати, статті, кандидатські дисертації);
  • включення гендерної проблематики в план загальноуніверситетських і факультетських виховних заходів, планів роботи кураторів груп;
  • організація й проведення конкурсів наукових робіт студентів і аспірантів з гендерної проблематики (всеукраїнського іі регіонального рівнів);
  • забезпечення підготовки студент(ок)ів і аспірант(ів)ок до участі у вказаних заходах;
  • розробка інформаційного курсу «Основи гендерної культури» («Основи гендерних знань»);
  • організація і проведення курсів підвищення кваліфікації з гендерної проблематики для науково-педагогічного складу ВНЗ;
  • створення кафедр гендерних студій;
  • сприяння створенню у ВНЗ України осередків гендерної освіти — структурних підрозділів для координування окресленої діяльності, надання інформаційно-методичної підтримки у вирішенні завдань з упровадження гендерного складника в освіту.

«Важливість діяльності мережі в тому, що аби зрозуміти сутність гендеру, ми повинні обговорювати тему, усвідомлюючи його деталі. Зібрання осередку гендерної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка покликані сприяти критичному осмисленню гендерної проблематики і дати імпульс гендерно чутливим ініціативам в університетському середовищі. Всеукраїнська мережа осередків гендерної освіти провокує шукати сенс у глобальному розмаїтті засобами поширення гендерної культури».

Володимир Любивий, помічник ректора Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Ініціативи й авторські методики центрів

Наразі центри, які входять до мережі, ініціюють і реалізують унікальні проекти з гендерної тематики, до яких долучаються студентки і студенти, викладачки і викладачі вишів із різних регіонів України.

За період діяльності осередки мережі провели численні різноманітні заходи з гендерної тематики, у яких узяли участь понад 20 000 осіб, і в планах ще багато роботи.

Серед усіх ініціатив і авторських методик центрів виділимо найуспішніші.

Ініціатива «Університет, дружній до сім’ї». Загальна мета цього проекту — сприяти гендерній рівності, поширенню практики створення рівних можливостей в отриманні професії молодими матерями-студентками у вишах. Інакше кажучи, це апробація, вдосконалення і розширення моделі можливостей для збалансованого поєднання навчання / роботи у вищій школі з виконанням сімейних обов’язків. Ця модель виступає маркером гендерно чутливої політики, соціального захисту і послуг щодо вразливої групи — осіб із сімейними обов’язками. У рамках цього проекту 2012 року в Сумському державному університеті було створено кімнату для батьків з дітьми, у якій діти можуть побути (в супроводі родичів або без них), поки батьки відвідують заняття, виконують робочі обов’язки чи вирішують інші питання у стінах вишу. Такі кімнати згодом з’явилися у Кривому Розі, Рівному, Хмельницькому.

«Мережа надихає, об’єднує, підтримує. Дає впевненість у тому, що разом робимо важливу і корисну справу — формуємо гендерну культуру суспільства. Мережа — це і обмін досвідом, і напружена робота, і дружнє спілкування! Почуття єдності, згуртованості — ось це і є мережа».

Наталія Байдюк, координаторка Центру гендерної освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Гендерний партиципативний аудит ВНЗ — стратегічний напрям діяльності Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти з 2014 року. У межах цього проекту проводяться опитування університетської спільноти з метою підвищити ефективність навчання / праці чоловіків і жінок.

Гендерний кінозал — це демонстрація та обговорення документальних і художніх фільмів, які зачіпають різні гендерні аспекти життя людей. Така форма просвітництва — дієвий засіб виявляти і руйнувати гендерні стереотипи.

Міжвузівська школа гендерного волонтерства — ініціатива, покликана підготувати групу тренерів / тренерок з числа студентства для проведення інформаційно-просвітницьких заходів із питань забезпечення рівних прав і можливостей, запобігання домашньому насильству та протидії торгівлі людьми. Так щороку розширюється коло гендерно освіченої волонтерської спільноти.

Трамвай рівних можливостей — унікальний проект, у межах якого по Харкову курсував окремий трамвай, для пасажирів якого викладацтво і студентство харківських вишів проводило інтерактивну екскурсію містом, розповідаючи історії успішних жінок і чоловіків, які прославили Харків у світі. Екскурсію можна було прослухати наживо українською, англійською, російською мовами. Крім того, трамвай було оформлено кращими роботами учасників фотоконкурсів «Харків — місто рівних можливостей» та «Бути батьком — це...».

Гендерквест, спортивне гендерне орієнтування — захід, який передбачає вирішення інтелектуальних завдань на гендерну тематику та демонстрацію вміння орієнтуватися на місцевості. Зокрема, треба пригадати якомога більше слів-фемінітивів, поринути в історію руху жінок за рівні права, віднайти ознаки гендерної дискримінації і впізнати чимало типових «чоловічих» і «жіночих» предметів. Успішне вирішення цих завдань демонструє потребу об’єднати зусилля різного досвіду обох статей.

Гендерні спецкурси (впровадження гендерного складника в навчальні програми підготовки фахівців (бакалаврів, магістрів) за різними спеціальностями) дозволяють студентству професійно зануритися в гендерну проблематику, не просто ознайомитися з основами теорії гендеру, а критично переглянути крізь призму гендерних стереотипів життєві ситуації, які стосуються відносин на ринку праці, домашнього насильства, освіти, здоров’я, різних стандартів поведінки жінок і чоловіків, міжособистісних взаємин тощо.

Розроблення програмного забезпечення для автоматичного оцінювання знань з гендерних модулів відповідно до системи ECTS. Мета ініціативи — сприяти імплементації гендерних досліджень у систему вищої освіти України відповідно до вимог модернізації й уніфікації Європейської кредитно-трансферної системи та підтримувати перехід гендерних досліджень в Україні у професійне русло, демонструвати важливість застосування інформаційних технологій для інституціоналізації гендерних досліджень в Україні.

«Ми»: міжвузівський електронний журнал для молоді про гендер (https://issuu.com/gendermuseum/docs/zhurnal_my2). Журнал має на меті розповсюдження ідей гендерної рівності через відображення ініціатив активісток і активістів гендерного руху у вищій школі.

Осередки гендерної освіти в Києві

Ініціативна група дослідниць гендеру, факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Український центр гендерної освіти Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Осередки гендерної освіти в центрі України

Вінницький освітній гендерний центр

Центр гендерної освіти, факультету соціальної і психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Центр гендерної освіти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Осередки гендерної освіти на півночі України

Центр гендерної освіти Чернігівського національного технологічного університету

Центр гендерної освіти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Центр гендерної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка

Осередок гендерної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Гендерний центр Сумського державного університету

Кафедра соціальної педагогіки і гендерних студій Сумського державного педагогічного університету ім. А. С.  Макаренка (Інститут педагогіки і психології)

Осередки гендерної освіти на півдні України

Гендерний центр ДВНЗ «Національний гірничий університет»

Лабораторія гендерної освіти й виховання Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Центр гендерної освіти Криворізького педагогічного інституту

Центр гендерних досліджень Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна

Центр гендерної освіти на базі факультету соціальної педагогіки і психології Запорізького національного університету

Центр гендерної освіти Одеського державного університету внутрішніх справ

Осередки гендерної освіти на заході України

Кафедра гендерних досліджень Національного університету «Острозька академія»

Центр гендерної освіти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

Кафедра педагогіки і гендерної рівності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Центр гендерної освіти Луцького національного технічного університету

Навчально-наукова лабораторія гендерних досліджень при кафедрі політології й державного управління Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Центр гендерної освіти Луцького педагогічного коледжу

Закарпатський обласний центр гендерної освіти при Ужгородському національному університеті

Осередки гендерної освіти на сході України

Центр гендерних досліджень і освіти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Гендерний центр Харківської академії неперервної освіти

Гендерний центр Харківського національного університету міського господарства ім.  О. М. Бекетова

Центр гендерної освіти Харківського національного університету внутрішніх справ

Гендерний центр Харківського національного медичного університету

Центр гендерної освіти Харківського національного університету радіоелектроніки

Центр гендерної освіти Харківського національного університету будівництва й архітектури

Центр гендерної освіти Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка

Гендерний центр Харківського національного педагогічного університету імені Г.  С.  Сковороди

Центр гендерної освіти Комунального комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Гендерний центр Донбаського державного педагогічного університету

Центр гендерних досліджень і освіти Маріупольського державного університету

30 травня 2017
Поширити в Telegram
11803
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Насильство над природою й насильство над вразливими спільнотами – у чому зв’язок
Говорячи про зміну клімату, ми найчастіше думаємо про спекотне літо, знищені екосистеми чи нещасних білих ведмедів на льодовиках, що тануть. Менше розмірковуємо про економічні наслідки, хоча на минулорічному Світовому економічному форумі екологічні виклики вже визнали головною загрозою для світової економіки на найближчі роки. Про соціальний, і особливо ґендерний аспект проблеми, згадуємо ж в останню чергу. У той час як спільноти, які найбільш вразливі до зміни клімату, – це часто ті ж самі спільноти, де різко виражена ґендерна нерівність. І ці дві проблеми посилюють одна одну.
Чому так мало жінок в архітектурі?
Публічна лекція та дискусія “Чому так мало жінок в архітектурі?” відбулася на Платформі Острів Пропонуємо конспект двох доповідей що прозвучали в рамках цієї події: про видатних жінок-архітекторок кількох останніх сторіч, видимість жінок в архітектурі, їх відсоток серед осіб, які приймають рішення, соціокультурні та історичні чинники, які впливали представлення жінок в архітектурній професії.
Професійні жіночі асоціації та підтримка жіночого підприємництва
Жінки допомагають жінкам розвиватися. Професійні асоціації гуртують однодумиць і допомагають у кар’єрному зростанні, а проєкти підтримки жіночого підприємництва пропонують семінари, тренінги, бізнес-консультації та навчальні візити.