6 листопада, 2024

«Жінки і чоловіки: гендер для всіх»: курс Тамари Марценюк на Prometheus

11 квітня 2017
Поширити в Telegram
8350

«Жінки і чоловіки: гендер для всіх»: курс Тамари Марценюк на Prometheus

Інформацію збирала Наталя Тонких

Читайте також:

Безкоштовний онлайн курс «Жінки і чоловіки: гендер для всіх» містить два рівні — базовий і експертний. Тому він зацікавить і людей, необізнаних із гендерною тематикою, і тих, хто вже має уявлення про специфіку гендерних питань.

Де? Матеріали курсу доступні на платформі Prometheus.

Коли? Користувачки і користувачі самостійно обирають зручний час для перегляду лекцій та виконання тестових завдань. Можливість отримати сертифікат про проходження курсу доступна постійно.

Для кого? Курс розраховано на широку аудиторію: студенток і студентів, активісток і активістів громадянського суспільства, експерток і експертів аналітичних центрів, hr-фахівців і фахівчинь, журналісток і журналістів. Запрошуються всі, хто прагне розібратися в гендерних питаннях.

«Важливість онлайн-курсу «Жінки та чоловіки: гендер для всіх» для нашої платформи прихована у її назві. Prometheus – це історія не стільки про найкращу освіту, скільки про рівні можливості і відсутність перепон у вільному доступі до якісних знань. Ми прагнемо створити умови, в яких жодні чинники – майновий стан, віросповідання, колір очей, професія, походження – не можуть стати перепоною для людини у реалізації її бажання вчитися. І ми вбачаємо основною цінністю курсу Тамари Марценюк намагання побудови такого суспільства, де кожен зможе застосувати набуті знання, уникаючи дискримінації за гендерною ознакою. І більш за все тішить, що такий незвичний для України курс користується стабільним попитом.
Ми сподіваємося, що співпраця з прекрасною викладачкою Тамарою Марценюк є лише першим кроком на шляху до створення циклу онлайн-курсів, що сприятимуть позитивним змінам у суспільній свідомості.»

Вікторія Примаченко, співзасновниця, директорка Prometheus

Викладачка та гості курсу

Короткі і змістовні лекції курсу читає Тамара Марценюк — кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології НаУКМА, авторка близько десяти курсів (серед них «Вступ до ґендерних студій», «Фемінізм як соціальна теорія і суспільний рух», «Ґендер і політика», «Маскулінність і чоловічі студії», «Соціальні проблеми в Україні і світі», «Ґендер і економіка» та ін.), понад 50 наукових публікацій, серед яких англомовні статті і розділи в книжках, посібники і звіти про дослідження.

За останні три роки Тамара Марценюк викладала три англомовні авторські курси в Німеччині, читала публічні лекції (зокрема, «Гендер, нація та революція: роль жінок у протестах на Євромайдані 2013–2014») та проводила дослідження в Канаді, США, Швеції, Шотландії тощо. Учасниця низки міжнародних стипендійних програм та міжнародних конференцій.

Сфера наукових інтересів викладачки — гендерна соціологія. Працює гендерною експерткою в низці проектів від вітчизняних і міжнародних організацій, співпрацює з громадськими організаціями і журналістами. Постійно проводить дослідження на гендерну тематику, тренінги для журналісток, політикинь, активісток.

Для окремих модулів курсу спеціально було запрошено відомих в Україні експерток і експертів, громадських діячів та діячок.

  • Ірина Славінська, журналістка «Громадського радіо» й «Української правди»
  • Олена Богданова, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Має багатий міжнародний досвід соціальних досліджень, зокрема в Оксфордському університеті (2001–2002), Лондонській школі економіки й політичних наук (2002), Торонтському університеті (2004–2005), Стенфордському університеті (2010). Крім соціології релігії, до царини її фахових зацікавлень належать питання демократизації, позитивного потенціалу особистості і щастя
  • Ольга Веснянка, журналістка, експертка з гендерних питань і прав людини
  • Ростислав Семків, кандидат філологічних наук, викладач кафедри літературознавства НаУКМА, критик, директор видавництва «Смолоскип»
  • Марія Берлінська, магістерка історії (НаУКМА), керівниця Центру підтримки аеророзвідки, доброволиця в зоні АТО
  • Артем Чапай, журналіст, письменник

Як відбувається навчання

Курс складається з коротких відео. Викладачка, долучаючи часом запрошених гостей, розглядає протягом курсу дванадцять тем.

  1. Гендер і гендерна рівність.
  2. Виховання та освіта.
  3. Гендер і ринок праці.
  4. Гендер і політика.
  5. Гендерне насильство.
  6. Гендерні питання у медіа.
  7. Дискримінація, толерантність і повага до розмаїття.
  8. Методологія гендерного та антидискримінаційного аналізу державних політик.
  9. Толерантність і гендерна рівність у царині релігії.
  10. Гендер і чоловіки.
  11. Соціальні нерівності, ксенофобія та дискримінація.
  12. Множинні нерівності та дискримінації.

Дві останні теми розраховано тільки на експертний рівень, інші ж викладено і для тих, хто проходить базовий рівень, і для тих, хто планує отримати сертифікат експертного рівня.

Рекомендований термін проходження курсу — п’ять тижнів. Після кожного тижня пропонуються тести на оцінку. Також є творчі завдання, але їх виконання не впливає на прогрес курсу і можливість отримати сертифікат. Творчі завдання радше допомагають вступити в дискусію з іншими учасницями й учасниками курсу, які можуть спілкуватися на форумі для обговорення. На цьому ж таки форумі можна поділитися враженнями про курс, поставити питання викладачці, поділитися власними гендерними історіями тощо.

До кожної теми авторка курсу пропонує список рекомендованої літератури і фільмів. Це робить навчання цікавішим, допомагає зануритися в тему.

Досі сумніваєтеся, чи варто реєструватися на курс? Тоді рекомендуємо ознайомитися з детальними відгуками!

«Це справді курс для всіх — для тих, хто хотів знати, але не знаходив часу розібратися, хто щось колись чув, і для тих, хто потребує систематизації розрізнених знань у цій царині. Дуже доречний поділ на базовий і експертний рівні. Є додаткові матеріали, конспекти, рекомендації. Усе це в сукупності допомагає не лише формально пройти курс і отримати сертифікат, а й у разі потреби повертатися до нього в пошуках джерел інформації чи роз’яснень. Дуже вдалим було залучення різних фахівців і фахівчинь для обговорення окремих питань та ознайомлення з особистим досвідом: це, з одного боку, урізноманітнило курс і спростило сприйняття матеріалів, а з іншого — створило репрезентативне коло експертів і експерток, до якого можна апелювати, коли це треба.

Я прослухала всі матеріали. На мою думку, це найоптимальніший варіант роботи з курсом, бо тоді ти поступово занурюєшся в матеріал і отримуєш максимальне задоволення від добре сконструйованого контенту».

Любов Жарова, економістка, викладачка

«Курс “Гендер для всіх” виявився дуже цікавим і пізнавальним. Перше, що приємно в ньому дивує, — це те, що факти подано простою і зрозумілою мовою. Слухач або слухачка не стикаються з перших же хвилин з купою нових термінів і тверджень, які треба просто прийняти на віру, як це іноді буває, коли знайомишся з абсолютно новою для тебе сферою. Викладачка Тамара Марценюк поволі знайомить аудиторію з основними поняттями гендерної теорії та проблематикою гендерних відносин у нашому суспільстві.

Тут слід зазначити, що кожне її слово підтверджено фактами, жодного разу в мене не виникло жодних сумнівів у тому, що мені кажуть з монітора комп’ютера, або бажання посперечатися зі спікеркою. Також мені дуже сподобалися запрошені гості, котрі ділилися власним досвідом і думками про описані в лекціях проблеми. Про проблеми жінок в армії розповідала учасниця АТО, а, наприклад, про татівство — чоловік, який пішов у декретну відпустку. Особисто я вважаю, що така подача інформації робить цей курс, напевно, найкращим для всіх, хто прагне ознайомитися з темою гендерних відносин, але не знає, з чого почати».

Микола Черкунов, тестувальник програмного забезпечення

«...Гендерні питання тут поміщають у ширші контексти. Скажімо, у сферу релігії. Є змога розібратися, як питання гендерної рівності прописано в християнстві та чи дискримінує насправді жінок іслам. <...>

Гендерним питанням у медіа присвячено окрему тему. Зокрема, розбирають кейси сексизму в рекламі, роблять гендерний моніторинг ЗМІ й аналізують окремі медійні проекти. <...>

Ще один тиждень присвячено соціальним нерівностям, ксенофобії і дискримінації. Або становищу ромських громад в Україні. І, що цінно, в кожній темі посилаються на організації, соціальні акції й кампанії, статті українських і міжнародних законів, вказують номери гарячих ліній. Мати список яких ніколи не зайве. <...>

Мабуть, саме ця міждисциплінарність мене найбільше й зачепила. Бо якщо розглядати, скажімо, релігію з погляду гендерного підходу, то бачиш проблему з кардинально іншого боку. З неочевидного боку. Це може виявитися зовсім не проблемою. І не всесвітньою змовою проти жінок, а набором штампів, які склалися внаслідок певних історичних причин. І зміна яких — теж логічний наслідок. У принципі, те саме стосується медійного простору. Здається, у мене додалося трохи розуміння контексту, якого бракувало. От знала я, наприклад, що фемінітиви — це не страшно. А як це пов'язано з правом на освіту — не знала. А тепер знаю. Знала, що дитячі шлюби в ромів — це звична справа. А чому так сталося і як цьому можна зарадити — ні. А тепер мені розказали.

Словом, багато відповідей на запитання «чому?», «як?» і «що робити?». А це одні з найважливіших питань. І не менш важливих відповідей. <...>»

Альона Вишницька, уривок зі статті «Як я отримала сертифікат експертки з гендеру»

11 квітня 2017
Поширити в Telegram
8350
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Насильство над природою й насильство над вразливими спільнотами – у чому зв’язок
Говорячи про зміну клімату, ми найчастіше думаємо про спекотне літо, знищені екосистеми чи нещасних білих ведмедів на льодовиках, що тануть. Менше розмірковуємо про економічні наслідки, хоча на минулорічному Світовому економічному форумі екологічні виклики вже визнали головною загрозою для світової економіки на найближчі роки. Про соціальний, і особливо ґендерний аспект проблеми, згадуємо ж в останню чергу. У той час як спільноти, які найбільш вразливі до зміни клімату, – це часто ті ж самі спільноти, де різко виражена ґендерна нерівність. І ці дві проблеми посилюють одна одну.
Чому так мало жінок в архітектурі?
Публічна лекція та дискусія “Чому так мало жінок в архітектурі?” відбулася на Платформі Острів Пропонуємо конспект двох доповідей що прозвучали в рамках цієї події: про видатних жінок-архітекторок кількох останніх сторіч, видимість жінок в архітектурі, їх відсоток серед осіб, які приймають рішення, соціокультурні та історичні чинники, які впливали представлення жінок в архітектурній професії.
Професійні жіночі асоціації та підтримка жіночого підприємництва
Жінки допомагають жінкам розвиватися. Професійні асоціації гуртують однодумиць і допомагають у кар’єрному зростанні, а проєкти підтримки жіночого підприємництва пропонують семінари, тренінги, бізнес-консультації та навчальні візити.