11443 
Джерело фото: блог бібліотекаря Галини Симоненко
Цього року шкільні підручники в Україні втретє перевірятимуть на дискримінацію. Експертиза відбуватиметься до їх друку за державні кошти, але не впливатиме на присвоєння підручникам грифу Міністерства освіти і науки. Так школам запропонують обрати книжки, у яких уже буде враховано антидискримінаційні правки, якщо видавництва погодяться прислухатися до зауважень і аргументів.
Перший рік пройшов в екстремальних умовах, коли експертизу 150 підручників виконували десять людей за дуже короткий термін. Тому цьогоріч вирішено було сформувати коло спеціаліст_ок, щоб розділити навантаження. Організовують навчання Edcamp Ukraine та ГІАЦ «Крона» в партнерстві з Інститутом модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України та за підтримки Представництва в Україні Фонду імені Гайнріха Бьолля.
Частина навчання проходить на базі дистанційного курсу «Крони», яка навчає антидискримінаційним підходам і великий акцент робить на гендерній дискримінації. Центр уже 20 років працює над гендерними проблемами в Україні. Ідея запровадити гендерно чутливі підходи в шкільній освіті потягнула за собою можливості більших змін; спираючись на дискримінацію за ознакою гендеру, вдалося порушити питання дискримінації в широкому сенсі, за будь-якою ознакою.
Навчання відбувається в три етапи: на першому — дистанційне навчання, далі для тих, хто успішно пройшли перший етап, — дводенний тренінг у Харкові, а щоб отримати сертифікати, учасни_цям потрібно виконати експертизи двох підручників.
Іл. 1. Майбутні антидискримінаційні експерт(к)и на навчанні
На участь у сертифікаційній програмі подали заявки 134 особи, сьогодні навчання пройшли 76 осіб, із них сертифіковано 27, у процесі сертифікації 35. Здебільшого це викладацтво вишів, учительки шкіл і виховательки садочків, а також бібліотекарки, правозахисниці, активіст_ки. Усі учасни_ці зацікавлені в змінах шкільної освіти і мають за честь долучитися до її покращення.
Слід завважити, що це не перший досвід залучення вчител_ьок до антидискримінаційних програм. Нині окремі школи беруть участь у гендерному шкільному експерименті і впроваджують засади рівності у викладацьких практиках.
«Привела мене на гендерне поле Олена Суслова — вперше ґрунтовно познайомилася з цим саме на її тренінгах під час стажування у ВРУ і ЦОВВ. Відтоді спільно з колегами займалася пілотним моніторингом проектів законів і постанов на предмет дотримання принципу рівних прав і можливостей жінок та чоловіків. Тому що більше заглиблювалася, то краще розуміла, що назад дороги немає. Зробила дослідження про поділ класу в школі за ознакою статі під час вивчення предмета «трудове навчання», а відтак гендерний аспект в освіті привів на тренінг до Харкова. Справді, ми розуміємо, що гендерні аспекти актуальні в усіх сферах, зокрема і в державних структурах. Кожен і кожна з нас може використовувати бодай фемінітиви на роботі і поза нею, будувати стосунки з колегами і керівництвом на основі толерантності і недискримінації, зокрема в нашому мовленні. Адже люди, бачачи приклад, самі його наслідують. Принести у світ бодай краплю терпимості, толерантності і плюралізму позицій — це і є мотивація. Рада буду такі крихти приносити в колектив на тому рівні, на якому дозволятимуть мої обов’язки і можливості».
Світлана Святаш, учасниця навчання,
аналітикиня в Адміністрації президента України
Які підстави проведення експертизи
Усі шкільні підручники в рамках конкурсу перед друком проходять предметну експертизу. Їх перевіряє комісія у складі вчитель_ки, методист_ки і науков_иці. Підручник отримає гриф МОН, якщо двоє членів комісії дадуть на нього позитивний відгук. Перш ніж книжка потрапить до учнівства, школи мають проголосувати за певний підручник із рекомендованих до друку.
Торік у цьому послідовному процесі з’явилася ще одна ланка. Завдячуємо цьому робочій групі з питань політики гендерної рівності і протидії дискримінації у сфері освіти, яка з’явилася 2015 року при Міністерстві освіти і науки. Саме вона розробила теоретико-методологічні засади антидискримінаційної експертизи підручників, забезпечила її впровадження і виконання. Тепер експертиза — обов’язковий етап після проходження предметної експертизи і до шкільного голосування.
Іл. 2. Обкладинка підручника з математики для 4 класу. Типовий приклад недоречного використання образів із традиційної української культури
Як відбувається експертиза
Запропоновану експертизу проходять тільки нові підручники. Кожні п’ять років школи мають отримувати нові підручники з кожного предмета, тому на початку календарного року МОН оголошує конкурс для видавництв на певні підручники. Претенденти проходять предметну експертизу, а ті, які її пройшли, — далі антидискримінаційну. Хоча перші два рази антидискримінаційна експертиза проводилася для абсолютно всіх оригінал-макетів, допущених до конкурсу (це вже 345 підручників), — щоб мати повніше уявлення про те, наскільки відповідають чи не відповідають наші підручники принципам недискримінації, які дискримінаційні практики проявляються найчастіше тощо. Отож процес оновлення поличок шкільних підручників вельми поступовий.
Наступний етап — розробка механізмів, які перетворять внесення рекомендацій антидискримінаційних експерт_ок на обов’язкове, адже наразі ця експертиза має рекомендаційний характер. Підраховано, що торік у підручники внесли тільки 14 % правок, тобто, незважаючи на зауваження, багато видавництв залишило зміст своїх книжок без змін. У цьому випадку можна посилатися на адміністративну відповідальність за перешкоджання впровадженню підходів рівності, але механізм дії і цих норм поки що не відпрацьовано. Заважають внести всі рекомендовані експертизою правки (перелік яких до одного підручника може забрати і 20–30 сторінок) і надто стислі терміни, визначені для цього засадами про конкурс підручників.
З іншого боку, запровадження змін буде ефективнішим, якщо їхню потребу і логіку зрозуміють і самі видавництва. У цьому допомогли б спеціальні тренінги для видавництв із підвищення компетенцій у питаннях недискримінації. А поки що розробни_ці антидискримінаційних змін ведуть по можливості перемовини з видавництвами індивідуально та за підтримки Інституту модернізації змісту освіти і обіцяють більшу конкурентоспроможність тим, хто прагне дотримуватися гендерної рівності.
Іл. 3. Підручник з біології для 8 класу за редакцією В. І. Соболь. Унікальний приклад ілюстрації, де людське тіло представлено як жіноче чи гендерно нейтральне. Стандартна (і дискримінаційна) практика — подавати чоловіче тіло як універсальне
Що таке експертиза
Антидискримінаційному аналізу підлягає повністю весь підручник, починаючи від обкладинки і закінчуючи піктограмами. Вивчається зміст викладеного матеріалу, педагогічні підходи, ілюстративний матеріал. Є спеціальна логічна матриця експертизи, яка містить чотири критерії.
- Пропорційність представленості осіб за максимально можливою кількістю певних ознак.
- Відсутність представлення осіб у стереотипних ролях, зумовлених певними ознаками.
- Відсутність сегрегації і поляризації за певними ознаками.
- Зображення людини загалом і загальнолюдських цінностей не тільки через образ чоловіка, етнічного українця, православного, без будь-яких фізичних обмежень, а й через альтернативні образи.
- Політкоректна (зокрема гендерно чутлива) мова.
Експерт_ки рахують і аналізують усі образи, згадані в текстах і зображені на ілюстраціях. За результатами аналізу готується висновок, у якому відзначено і позитивні моменти, і проблемні; також у висновку пояснюється суть проблем і наводяться конкретні пропозиції для кожного випадку — вилучити, перефразувати або замінити на пропонований аналог.
Іл. 4. Підручник з історії України для 8 класу за редакцією Г. К. Швидько, П. О. Чорнобай. Характерне для багатьох підручників домінування чоловічих образів. Через гендерно дискримінаційний підхід до підбору ілюстрацій у підручниках з історії учнівство не знає не тільки про внесок жінок в історії, а й те, які вони були на вигляд.
Приклади експертиз можна знайти на сайті Інституту модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua/pidruchniki/konkursniy-vidbir-proektiv-pidruchnikiv-dlya-uchniv-9-klasu-znz/vysnovky-antydyskryminatsijnoji-ekspertyzy/
«Зараз я працюю в дитячій бібліотеці і бачу, як діти відтворюють і надалі продукують отриману з книжок та від освітян інформацію. Часто те, що я бачу, шокує. Поки що дискримінація — частина нашої культури і норма побутового сприйняття і розуміння світу. І найкращий спосіб це змінити — через освіту.
На навчанні мене здивувала команда учасниць і учасників. Питання подолання патріархальної системи зазвичай порушують у колах феміністок. На проекті ж були переважно люди, які відповідають соціальним уявленням про “нормативність”: цисгендерні, гетеросексуальні, сімейні, з роботою, соціальним статусом. Дуже добре, що такі благополучні (принаймні з першого погляду) переймаються питаннями нерівності і хочуть їй протидіяти. А з іншого боку, засмучує, що соціальне становище декого з них не дозволяє осмислити свої привілеї і відчути позбавлення, яке проживають інші».
Відгук учасниці навчання (побажала залишитись невідомою), культурологиня, бібліотекарка
Що далі
Проведення антидискримінаційної експертизи викрило й інші проблемні моменти в підручниках. Вичитуючи текст підручника, часом можна помітити неякісну методичну експертизу. Причина тому — або неякісна робота невмотивованих експерт_ок, або сама система, де достатньо двох голосів «за», щоб присвоїти підручнику гриф, а отже, зауваження методист_ки може бути не враховано, або недотримання процедури. Для неякісних підручників антидискримінаційна експертиза — як мертвому припарки. Тому перед зацікавленими у змінах школи стоїть виклик змінювати і цей аспект.
Терміни проведення експертизи дуже стислі, а проводити її можуть тільки ті, у кого є відповідні сертифікати, після проходження навчання і складання пробних експертиз. Тому наразі робоча група поставила собі завдання розширити сертифікаційну групу і спробувати розширити часові рамки.
Уже цього року над експертизою працюватиме більше людей із числа тих, хто пройшли відповідне навчання і сертифікацію.
Іл. 5. Підручник з математики для 4 класу за редакцією Антоніни Заїки, Світлани Тарнавської. Букет гендерних стереотипів: розділення робіт на жіночі і чоловічі, сегрегація жінок і чоловіків, відсутність фемінітивів, домінування чоловічих образів у зображеннях та ще й пропаганда «сімейних цінностей». Хороший експертний аналіз цього фрагмента зайняв би цілу сторінку
«Наші креативні викладачки й викладач надихнули мене на дальшу творчу роботу. Як учителька я постійно намагалася уникати дискримінацій під час навчання з дітьми, але не мала відповідних знань для того, щоб правильно використовувати навчальні тексти. Сьогодні я впевнено можу сказати, як правильно підійти до навчальних матеріалів, враховуючи гендерну рівність».
Лілія Прозорова, учасниця навчання, вчителька початкових класів Кам’янсько-Дніпровського НВК Запорізької області
Замість висновків. Кілька питань про майбутнє експертизи
Відповідає Олена Малахова, експертка і тренерка Гендерного інформаційно-аналітичного центру «Крона», програмна координаторка EdCamp Ukraine, радниця з питань політики гендерної рівності й антидискримінації в освіті міністерки освіти і науки України.
Як видавництва поставилися до антидискримінаційних рекомендацій? Чи є бажання більше ознайомитися з питаннями дискримінації?
Різні видавництва сприйняли це неоднаково.
Одні (таких, на жаль, менше) сприйняли експертизу як інструмент і ресурс, що дозволяє покращити якість своєї продукції, тримати руку «на пульсі» сучасних тенденцій підручникотворення і розвитку освіти. Дякували, ставили питання, уточнювали, виявили цілковиту готовність навчатися, розбиратися в антидискримінаційному підході в освіті, розуміючи його переваги для становлення дітей як особистостей у сучасному світі.
Другі поставилися, на жаль, як до звинувачень їх у непрофесіоналізмі, «нападок» на абсолютну істину, представлену авторським колективом і видавництвом. Декотрі автори — (саме автори, не авторки) у соцмережах і телефонуючи в Інститут модернізації змісту освіти — ділилися обуренням, образами й сумнівами в потрібності взагалі антидискримінаційної експертизи підручників. Ми реагуємо на це з розумінням, адже, по-перше, всі ми продукти того андроцентричного суспільства, у якому росли й формувались і для якого дискримінація звична і тому малопомітна, і автори й авторки теж не виняток; по-друге, в освіті ще надто сильні ієрархічність і поляризація «ідеальний — жахливий», декому важко звикнути до дискусії, консенсусу, спільної діяльності, важко визнавати помилки — і це породжує агресію як захисну реакцію. У такій парадигмі складно сприйняти експертизу як спільний процес до кращого продукту, бо якщо тобі запропонували ще якісь рекомендації, значить твій підручник не ідеальний, а тому краще сказати, що експертиза — то дурня. Звісно, було мало зроблено для роз’яснень і нетоксичної комунікації з такою групою, надалі ми ще плануємо це робити.
І як годиться, є третя когорта — хто просто проігнорували, зробили вигляд, що жодної антидискримінаційної експертизи підручників немає або вона їх не стосується.
Що далі? Чого хотілося б досягнути на наступному етапі?
На наступному етапі маємо попрацювати у трьох напрямах.
Комунікаційна кампанія: розтлумачити ширше, у чому суть експертизи, навіщо вона потрібна, який її механізм, на чому базується, хто її виконує і чому, яку підготовку проходять ці люди тощо. До цього часу, щоб експертиза в принципі відбулася, доводилося працювати в такому режимі, що абсолютно не вистачало часу навіть на кілька коментарів десь у Фейсбуці, не те що на повноцінну комунікацію процесу.
Інституційний складник. Міністерство освіти і науки України та Інститут модернізації змісту освіти (як окрема інституція, відповідальна за конкурс підручників і власне за освітній контент у ширшому розумінні) розуміють потребу і продуктивність антидискримінаційної експертизи, причому не лише підручників, а й, наприклад, програм для школи й дошкілля. Тепер розпочинається антидискримінаційний аналіз комплексних і парціальних програм, рекомендованих МОН для використання в дошкільних навчальних закладах. Водночас ті дві ітерації експертизи, які вже відбулися, виявили низку проблемних точок: від формулювань у нормативних документах і технічної підтримки до часових термінів і людського ресурсу. Уже зрозуміло, що і як треба зробити, є спільне бачення, тож робота триває, і навіть зараз, улітку теж.
Навчання й сертифікація. Наразі катастрофічно не вистачає людей, які відповідно сертифіковані і можуть офіційно виконувати антидискримінаційну експертизу. Наприклад, перелік експертів/-ок для виконання предметної експертизи 195 оригінал-макетів підручників для 9 класу подано в наказі на 168 сторінках (https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKdnN1UHZaeDVSSlU/view), а з антидискримінаційної експертизи над тією самою кількістю працювала аж 21 особа... Також важливо забезпечити навчання для авторських колективів і фахівців та фахівчинь видавництв — щоб попередити в текстових та ілюстративних елементах підручника дискримінаційні практики, а не виправляти потім, коли для макетування підручника докладено вже чимало зусиль і часу. Незабаром на сайті Інституту модернізації змісту освіти відкриється реєстрація на навчання для авторського кола і видавництв, а якщо хочете податися на сертифікаційну програму для експертів/-ок, заповнюйте заявку (не зважаючи на часові обмеження) за посиланням http://bit.ly/aexpedcampukraine.
Видавці, хочу наголосити, самі кажуть, що потребують і зацікавлені у якіснішій експертизі їхніх освітніх видань, зокрема й предметній. Власне, конкурсна й експертна процедури, на думку переважної більшості стейкхолдерів цього процесу, потребує вдосконалення. На жаль, багато людей сходяться на думці, що сам «інститут експертності» великою мірою скомпрометовано.
Якою ви бачите ідеальну експертизу?
Не знаю, наскільки цей процес може бути ідеальним, але в тих умовах, у яких ми нині, ідеальною видається така експертиза:
- чітко прописана в нормативних документах;
- алгоритмізована і не потребує ухвалення термінових рішень;
- виконується не в стислі, а в адекватні терміни;
- залучає найкращих фахівчинь і фахівців;
- належно оплачувана;
- враховується повністю;
- сприймається як ресурс, а не «прискіпування»;
- викликає інтерес, а не спротив чи несприйняття;
- перебуває в полі пильної уваги також батьків, учительства і медій.
Принагідно хочу щиро подякувати причетним організаціям та особисто всім, хто до цього часу долучилися до процесу антидискримінаційної експертизи шкільних підручників і навчальних програм — від розробки ідеї і її підтримки та впровадження до власне експертування ночами оригінал-макетів!
