«Заборонений плід» – це кілька об’єднаний між собою графічних романів, зосереджених на жіночому тілі. Серед тем, які книга зачіпає – негативний вплив чоловіків-дослідників жіночого тіла, будова та ставлення до вульви, жіночий оргазм крізь призму історії, почуття сорому через власну природу та «нечиста» менструація. Кожний із цих пунктів розглядається із точки зору історії та соціальних наук, доповнюючи наратив ілюстраціями та жартами на тему. Наприклад, про сором нам розповідають через призму Єви, яка бідкається про власне життя.
Мені здається, що найкраще цей графічний роман прорекламують кілька цікавих фактів, які я дізналася впродовж читання. Перший: виявляється, що у XX столітті команда чоловіків-науковців вирішила довести, що шведська королева Христина була інтерсексуальною, адже цікавилася «чоловічими» справами, а не «жіночими». Вони отримали дозвіл на ексгумацію її тіла, а коли викопали його, згадали, що й поняття не мають, чи впливає інтерсексуальність на будову скелету.
Другий: наші пращури епохи Просвітництва вірили, що жіночий оргазм сприяє вагітності. Тому коли принцеса Марія Терезія запитала у свого лікаря поради, як швидше стати матір’ю, він відповів: «Я вважаю, що вульву її величності перед статевим актом треба пестити». У романі є цитата латиною, тому як думали, який напис обрати для татуювання — you're welcome.
І третій: виявляється, богиню Деметру після крадіжки її доньки розрадила доросла жінка, що показала їй свою вульву. І взагалі стародавні культури вважали вульву особливим органом і часто робили скульптури, де жінка демонструє свої статеві органи.
В українському перекладі графічний роман вийшов у Видавництво «Видавництво». На обкладинці – одна із ілюстрацій, на якій зображена фігуристка, що демонструє місячні. Як розповіла мені продавчиня стенду видавництва, коли вони презентували роман на одному книжковому форумі, то їхні сусіди попросили прибрати рекламний банер, бо він «відлякує покупців». Отак одна червона пляма може налякати безліч дорослих людей.