Дівчинка, якій належало стати однією із найяскравіших революційних фігур Європи, виховувалась у звичайній родині. Батько викладав у сільській школі та грав на органі, мати була робітницею. Клара Ейснер отримала диплом педагога в одному з Лейпцизьких навчальних закладів. До 24-х років жінці ніяк не вдавалося побудувати кар’єру — вона підробляла приватними заняттями, а також прачкою. Чоловік Цеткін, Осип, публікувався у місцевих виданнях. Докорінно змінило життя дівчини знайомство з дочкою Карла Маркса — Лаурою Лафарг. Саме вона надихнула майбутню активістку перейнятися революційними ідеями в боротьбі з тогочасним політичним устроєм та правовою системою не тільки Німеччини, але й усієї Європи...
Після смерті чоловіка Клара стає представницею соціал-демократичної партії Німеччини та виступає активною критикинею фашистських поглядів. Особливо діячку зацікавила тема нерівної оплати праці, над чим вона і працювала упродовж усієї своєї політичної кар’єри. Тоді ж Цеткін знайомиться і з іншою прихильницею лівих поглядів — Розою Люксембург. Жінки стали товаришувати, разом працювати над теоретичними обґрунтуваннями соціал-демократичних ідей та виступати із промовами.
Після того, як до влади прийшов Гітлер та націонал-соціалістична партія Німеччини, Цеткін змушена була відправитися у вигнання до СРСР, де і закінчилось життя діячки. Кажуть, що за мить до смерті Клара вимовила ім’я своєї найкращої подруги, Рози Люксембург.
Своє життя активістка присвятила антивоєнній діяльності — організовувала численні конференції, просвітницькі лекції, за які, щоправда, не один раз її арештовували. Є співзасновницею комуністичної партії Німеччини. Клара також відома як головна редакторка газети для жінок «Рівність». Саме їй належить заснування такої визначної дати як День міжнародної солідарності жінок. У 1910 році на конференції в Копенгагені Цеткін запропонувала відмічати кожну другу неділю березня як символічний день боротьби за права жінок, який потім стали традиційно святкувати 8-го числа.
Сьогодні в честь Клари Цеткін називають вулиці, школи, її портрет зображають на марках та банкнотах, її промови постійно цитуються. В Німеччині найактивніших суспільних діячок навіть нагороджують премією імені Цеткін, адже вона є символом незламного духу та натхнення до боротьби за рівні політичні та соціальні права жінок.