Першою жінкою, що отримала посаду прем'єр-міністра Індії, була Індіра Ганді. Майбутня лідерка народилась та виросла у сім’ї іншого видатного політичного діяча — Джавахарлала Неру. З самого дитинства дівчинка демонструвала велику зацікавленість в організації суспільного життя — у віці восьми років навіть організувала місцевий дитячий союз по розвитку домашнього ткацтва. Цікаво, що у віці 25-ти років наперекір усім місцевим традиціям Індіра вийшла заміж за чоловіка, що належав до нижчої касти. Після смерті свого батька в 1964 році вступає до парламенту, а через два роки стає прем’єр-міністром країни. Також відома як «залізна леді Індії» через принципи своєї внутрішньої політики. Життя діячки закінчилось досить трагічно — вона була вбита своїм же охоронцем-сикхом Беантом Сингхом перед зустріччю з британським письменником у 1984 році.
Загалом Індіра працювала на своєму посту двічі: спочатку 11, потім — 4 роки. Це робить діячку другим за тривалістю правління прем’єр-міністром країни — поступається вона лише своєму батькові. Саме за її ініціативи Індія стала учасником Руху неприєднання, тим самим отримавши репутацію мирної країни. Ганді закінчила Оксфорд та отримала звання почесного доктора наук університету Васеда (Японія), МГУ ім. Ломоносова (Росія) та КНУ ім. Т. Шевченка (Україна).
Індіру та її сім’ю двічі арештовували через звинувачення у корупції. Через конфлікт, пов’язаний із роззброєнням ситхів-екстремістів в «Золотому храмі» міста Амрітсар, прем’єр-міністр та її рідні почали отримувати щоденні погрози. А в 1980 році на політичну діячку навіть було вчинено замах — щоправда, терорист влучив ножем в спину одного з її охоронців.
Ганді розуміла, кожен її вихід в світ може стати для неї фатальним. «Завтра, можливо, моє життя скінчиться. Але кожна крапля моєї крові належить Індії» — ці слова вона вимовила за день до своєї смерті.