3485 
«Найшанованіша з усіх жінок» — саме так дослівно перекладається ім’я Хатшепсут. Ще в юності дівчина стала верховною жрицею фівського бога Амона, який на той час ототожнювався із головним богом усіх єгиптян Ра. Після смерті свого батька жінка вийшла заміж за свого єдинокровного брата Тутмоса ІІ, який і став фараоном. Як правитель він виявився дуже жорстоким, але фізично — слабким. Через чотири роки Хатшепсут втрачає свого чоловіка, та заручившись підтримкою жрецтва захоплює престол. Головним ворогом діячки був її пасинок — неповнолітній син покійного чоловіка Тутмос ІІІ. Існує версія, що потім він все ж таки частково допускався до влади та мав значний політичний вплив.
Варто відмітити, що у порівнянні із іншими країнами Стародавнього світу саме Єгипет відрізнявся лояльним ставленням до жінок як до політичних діячок. Однак, не зважаючи на це, правити країною жінки фактично не могли — адже фараони вважалися втіленням бога неба та сонця Хора, тому обов’язково мали бути чоловіками. Згідно із традицією, Хатшепсут могла отримати тільки статус регента, тимчасової правительки. Для виправдання своєї політичної влади правителька проголошує себе донькою бога Амона та починає з’являтися на зібраннях у чоловічому вбранні та з накладною борідкою. На усіх пам’ятках, які збереглися дотепер, Хатшепсут зображена саме у чоловічому одязі. Тим не менш, вона немов би пишалась своєю статтю — на численних написах в храмах правителька наказувала титулувати її «найгарнішою з усіх жінок»!
Хатшепсут підняла дипломатичні стосунки Єгипту із іншими країнами на зовсім інший рівень — вона проводить мирні переговори, укладає вигідні торгівельні договори, а виручені кошти витрачає на розвиток архітектури своєї держави. Вважається, що досить-таки мирна політика правительки викликала незадоволення армії — адже військовим хотілося походів та завоювань! Тим не менш, відомо, що жінка очолювала похід до Нубії, який завершився перемогою над ворогами.
Хатшепсут правила могутньою державою майже двадцять два роки. Від чого настала її смерть — і досі залишається таємницею. У якості помсти своїй мачусі Тутмос ІІІ наказав зруйнувати майже усі пам’ятки, що залишилися після смерті Хатшепсут. Її ім’я навіть було виключено з офіційних списків фараонів Єгипту, які складалися у храмах. Саме тому життя правительки було та все ще залишається неабиякою таємницею для сучасного світу. Зараз історики вважають Хатшепсут найуспішнішою діячкою з усіх подальших жінок-фараонів та регенток.
