Майбутня «перша леді громадянських прав» та активістка народилася 4 лютого 1913 року в невеликому американському містечку Таскігі. Роза вступила до Педагогічного коледжу для темношкірих, але, на жаль, закінчити його не вдалося — дівчині довелося доглядати за хворою матір’ю та бабусею, паралельно підробляючи швачкою. У 19 років вийшла заміж за відомого правозахисника, Реймонда Паркса, відомий своєю активною участю у підтримці справи «хлопців із Скоттсборо», та змогла отримати вищу освіту. Протягом усього життя Роза займалася благодійністю, громадським активізмом та побудувала образ «вільної людини, що дає змогу бути вільним і іншим».
Мало хто не чули про подію 1955 року, у якій Роза постала головною героїнею, що змогла докорінно змінити правовий устрій цілої країни. Жінка відмовилася поступитися місцем білошкірому пасажирові в автобусі. Саме ця історія стала тим «ефектом метелика», який дав початок розгортанню масового бойкоту проти правової сегрегації населення за кольором шкіри.
Протягом усього свого життя Роза боролася з звільнення афроамериканських політв’язнів та проти свавілля поліції. Діячка отримала багато нагород — наприклад, Президентську медаль свободи та шведську премію миру, названу в її ж честь (Rosa Parks Peace Prize), а також заснувала кілька фондів та стипендій. Похорон жінки пройшов у ротонді вашингтонського Капітолію — уперше в історії правлячої резиденції відбулося прощання із жінкою.
Після інциденту в автобусі активістку було заарештовано за «порушення громадського порядку». Діячку оштрафували на 14 доларів, після чого Роза подала на апеляцію. Жінку також засуджували за «надмірну провокативність поведінки» та навіть погрожували розправою. Але це не завадило Розі стати однією з яскравих персоналій в історії боротьби темношкірого населення США за свої права.