24 листопада, 2024

Депутатка, яка не боїться

9 грудня 2018
Поширити в Telegram
3064
Олена Каньдя
Інтровертна феміністка.

Фото: Новое Время Дома у Светланы Залищук (1 березня 2017)

Я вірю, що відбутися може тільки таке суспільство, в якому будуть поважати рівні права і можливості.

Народилась 1982 року. Світлана Заліщук знає, як школярці із Жашкова повчитися у США. Саме так почалася її історія. Далі Світлана обрала факультет журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, і lifelong learning, ставши стипендіаткою провідних британської та американської програм з демократичного розвитку.

Вчилася Світлана і суміщаючи професійну діяльність (як кореспондентки на «5 каналі», а згодом — у Президентській команді з питань європейської та євроатлантичної інтеграції) з активною громадською позицією. Зокрема, Світлана — співзасновниця ГО «Центр UA», журналістського руху «Стоп цензурі!», руху «ЧЕСНО» та ініціативи «Реанімаційний пакет реформ». Після активної участі у Євромайдані, Світлана стала народною депутаткою.

Історію Світлани Заліщук, як і усіх self-made лідерок, хочеться переповідати. Нитка її історії — не рветься, бо кожен наступний виток — сильніший, завдяки попередньому. Так журналістська відданість свободі слова спонукала Світлану, разом з ГО «Центр UA», запустити портал Доступ до правди. У ролі народної депутатки Світлана Заліщук відстоювала ті ж демократичні цінності, за які боролася з позиції журналістки. Зокрема, вона однією з перших публічно підтримала ЛГБТ-прайд, коментуючи свою позицію так:

Я вірю, що відбутися може тільки таке суспільство, в якому будуть поважати рівні права і можливості. Для мене ЛГБТ-ком’юініті є своєрідним тестом, наскільки ми не будемо боятися втрачати свій політичний капітал і бути жорстко розкритикованими за відстоювання того, в що віримо. Я вірю в те, що ми можемо бути різними, можемо не погоджуватись один з одним, не любити один одного, але поважати мусимо.

Фото: Фейсбук-сторінка Світлани Заліщук

У щоденній професійній діяльності Світлана Заліщук вболіває за реальність рівних можливостей для чоловіків та жінок. Поточну нерівність у політичній сфері депутатка пояснює специфікою економічних реалій країни з олігархічними рудиментами:

Коли ми говоримо про гендерну рівність в політиці, в першу чергу, треба говорити про доступ до ухвалення рішень і можливість впливати на вироблення порядку денного. А з цієї позиції жінок в українській політиці практично не існує, бо в них набагато менше можливостей сидіти за тим умовним столом, де ухвалюються ці рішення. Тому що в нас визначальні рішення ухвалюються людьми з грошима.

Тобто я, як жінка, не відчуваю якогось гендерного бар’єра чи скляної стелі. Немає відчуття, що я не можу потрапити за стіл, де ухвалюють рішення, через мою стать. Причина в іншому: я не потраплю туди через те, що в мене немає мільярду чи мільйонів в кишені.

Та це лише мотивує Світлану — членкиню парламентського міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» — до практичних кроків для зміни статусу-кво. Закон, співавторкою якого є депутатка, встановлює правило про 10-відсоткове бюджетне фінансування партій, не менше третини яких складають жінки. Завдяки співпраці Світлани з Міністерством оборони, жінки, що де-факто виконують роботу, наприклад, снайперів, отримують відповідні записи у власній документації, хоча раніше вони числилися як куховарки чи медсестри, тобто представниці «жіночих» професій.

Досвід співпраці з іноземними лідерами нового покоління дозволяє Світлані Заліщук бути одночасно авторитетно-компетентною та прямолінійною, що привертає увагу світової спільноти до українських політичних діячок. Ось кадр з 53-ьої Мюнхенської конференції з безпеки, де Світлана дарує вже покійному сенатору США Джону Маккейну, відомому своєю обізнаністю в українських реаліях, світшот з зображенням путінської агресії. Тоді ж німецький журнал Bild визнав Світлану однією з «найвідважніших жінок» конференції — так іноземна преса оцінила її пряме звернення до Дмитра Мєдвєдєва щодо розпочатої ним та Путіном війни, агресії та нестабільності у Європі.

Фото: https://day.kyiv.ua/en/article/day-after-day/mccain-given-more-proof-russias-aggression 

У 2013 році Світлана була визнана однією з «40 Українців до 40». Ще через три роки Світлана Заліщук отримує премію Анни Лінд, призначену для правозахисників, що борються з байдужістю, забобонами, пригніченням і несправедливістю задля поліпшення життя людства. Світлана заявила про передачу премії, разом з матеріальною винагородою, сім’ї Ільмі Умерова, переслідуваного заступника голови Меджлісу, що продовжує боротьбу за право жити на рідній землі.

Фото: http://qha.com.ua/en/society/mp-handed-over-her-prize-to-ilmi-umerov-s-family/138583/

Водночас, Світлана підпадає і під критичний приціл медіа. Хоча безпосередньо політична діяльність Світлани не викликає медійного чи суспільного осуду, та депутатка опинилася в епіцентрі «квартирного скандалу» щодо походження коштів за придбане нею житло. У відповідь, Світлана Заліщук заявила, що нерухомість придбала спільно з тодішнім її партнером, а сам скандал — провокація, покликана підірвати довіру до її власної антикорупційної діяльності.

Фото: http://www.dsnews.ua/politics/hata-dlya-deputata-yak-zalishchuk-pidstavila-svoyu-shvedsku-21092016180000

Окрім того, як це нерідко трапляється з жінками в українській політиці, саме особисте життя Світлани (а не політична активність) привертає увагу ЗМІ. Наприклад, звістка про заміжжя Світлани поширюється у медіа під, наприклад, таким заголовком: «Красуня-блондинка з Ради вийшла заміж за впливового іноземця» У медіа все так просто: шлюб Барбі та Кена-покровителя — замість союзу незалежної інтелектуалки з британським експертом у сфері міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини

Фото: Фейсбук-сторінка Світлани Заліщук.

Тим не менш, Світлана Заліщук — не з тих, чий оптимізм можна похитнути критикою з боку ЗМІ. Вона бере за приклад Урсулу фон дер Ляєн, Міністерку оборони Німеччини, і каже українкам:

Ми завжди думаємо про себе скромніше. Хоча багато з моїх колег, зокрема, з громадського сектору, могли б бути набагато потужнішими лідерами, аніж більшість теперішніх політиків.

Це реальна оцінка дійсності, а не спосіб проявити мою солідарність з жінками. Тому моїм першим переосмисленням було розуміння, що я зможу. На мій погляд, це усвідомлення дуже важливе, але воно повинно ґрунтуватися на реальних можливостях. Воно має ґрунтуватися на досвіді, знаннях і досягненнях.

Нас оточує багато пасіонарних особистостей: жінки, які готові їхати на фронт, які готові боротися за свою країну, землю, дітей, майбутнє і за право визначати шлях творення нашої держави. Вони надихають і вражають водночас. Про кожну другу можна знімати кіно чи писати книжку.

Фото: https://elle.ua/ludi/interview/svtlana-zalshchuk-pro-znakovih-zhnok-svtovo-poltiki-ta-hnyu-rol-v-suchasnomu-svt/.

Світлана Заліщук — не просто оптимістка, а ЄвроОптимістка — тобто членкиня міжфракційного парламентського об’єднання, що працює над реалізацією проєвропейських реформ. Непохитність ЄвроОптимістки та її колег надихнула польсько-німецького режисера Крістофа Ґереґу на створення документального фільму про нові сторінки української політики, названого «У пошуках Європи».

Фото: Фейсбук-сторінка ЄвроОптимісти

Така історія Світлани Заліщук — оптимістки з вірою у власні сили, що ґрунтується на реальних можливостях. Така ж — свідома і пристрасна — віра у неї щодо політичних перспектив українок. Світлана бачить нас героїнями фільмів та книжок, і її приклад показує, що це нам — під силу.

9 грудня 2018
Поширити в Telegram
3064
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Голова сільради, яка мотивує
«Незалежно від того, яка година робочого дня, обід не обід, але якщо людина прийшла до сільради, то лише з якоюсь проблемою. Насамперед її слід вислухати. І їй треба обов’язково порадити, посприяти, допомогти — хоча б морально. Та й чимось зарадити, якось задовольнити її потреби... Просто так, знічев’я, кидаючи свої звичні справи, ніхто до влади не звертається».i
Освічена та цілеспрямована жінка
«Коли планується більший бюджет, то, напевно, потрібно його порівнювати з результатами боротьби проти злочинності в минулому і в сьогоденні. Самі гроші нічого не говорять звичайній людині. Звичайна людина хоче отримати від держави якісну послугу, будь то захист від злочинності або охорона здоров'я, або освіта»i.
Авторка низки законопроектів, що стали чинними актами
«Політика, перш за все, — це справа не особистісна. Тобто це не власні амбіції, які ти повинен вгамувати, не власне его, яке ти повинен вгамувати. Насправді політика — це те, що ти хочеш зробити для інших, це те, що ти хочеш зробити для своєї країни».i