18 грудня, 2024

Про дипломатію, Непал та єдину туристичну платформу: як Анастасія Бондар цифровізує Одеську область

10 лютого 2021
Поширити в Telegram
2190
Катерина Чубук

Координаторка з комунікацій Програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа за підтримки Уряду Швейцарії, феміністка, мандрівниця.

Анастасія Бондар заступниця голови Одеської облдержадміністрації. Її професійний досвід є унікальним: Анастасія тривалий час була менеджеркою із бізнес-розвитку у гігантській транскорпорації Ericsson, кілька років працювала у Непалі, а зараз очолює Офіс цифрової трансформації Одещини.

«Написала дипломатичну ноту данцю і отримала першу роботу»

У шкільні роки Анастасія обожнювала організовувати поїздки до різних міст. Їй подобалося не лише генерувати ідеї, а й доводити процес до кінця.

«Я не відразу почувалася лідеркою, більше якісною організаторкою. Якщо ми зі школою їхали до Полтави, я формувала план: коли збираємось, куди йдемо, в які ігри граємо. Коли однокласники не знали, що робити, вони гукали мене: “Це ж Настя, вона точно все організує”. І так було у всіх сферах життя: здається, я ще тоді чітко вибрала свій напрямок».

Анастасія навчалася на факультеті міжнародних відносин, але майже не працювала за фахом. Та каже, що так чи інакше доводиться вирішувати дипломатичні завдання впродовж життя.

Ці знання несподівано допомогли їй влаштуватися на першу роботу. Анастасія побачила оголошення про те, що данець приїхав до України, заснував невеличку компанію з п’ятьма співробітниками та шукає до неї шостого працівника/-цю. Тоді майбутня цифровізаторка Одещини вирішила надіслати йому дипломатичну ноту.

«За всіма законами дипломатичного жанру я написала данцю офіційного листа, де зверталася до нього, ніби до короля чи посла Данії. Підказала йому, що з шостим членом команди може не пощастити: адже в Україні не дуже люблять число “6”. Це скоріше означало б, що нова людина відповідатиме лише за каву для начальника. Тому порадила пропустити це число, як роблять у деяких країнах із 13 поверхом, і відразу брати на роботу сьомого працівника».

Через незвичайне звернення Анастасії швидко відповіли та покликали її на співбесіду. Так дівчина отримала свою першу роботу спеціалістки з маркетингу IT-продуктів. Пізніше Анастасія перейшла працювати до всесвітньо відомої телекомунікаційної корпорації “Ericsson”, де розвивала сервісну архітектуру мереж компанії у трьох країнах — Україні, Росії та Казахстані. Говорить, що досвід роботи у цій корпорації — безцінний.

«У такій гігантській машині працівники почуваються маленькими гвинтиками. Вона працює безперебійно, там немає єдиного беззаперечного авторитету. Усі люди рухаються однією молекулою. Така синхронізація команди і відрізняє корпорації від держорганів, де всі часом рухаються врізнобіч».

Про роботу в Непалі та культурний шок: «Ми пришили більше ґудзиків, ніж ти хочеш, це ж гарно»

Одного разу під час роботи Анастасія отримала дивний дзвінок. На іншому кінці дроту промовили:

«Я — директор із маркетингу в компанії-мобільному операторі в Катманду. Шукаємо людину, яка знається на створенні портфоліо для продуктів та сервісів для мобільного оператора. Чи було б вам цікаво?».

Анастасія відповіла «так» — і вже за кілька місяців переїхала до Непалу.

Спочатку Катманду приголомшило: до цього Анастасія ніколи не була в Азії. Вона відчувала себе людиною міста, технічного прогресу та кам’яних джунглів. Напевно, тому її надзвичайно вразили брудні вулиці, мавпи на електричних дротах, як на ліанах, та миття посуду в річці.

З готелю Анастасія подзвонила мамі та озвучила своє бажання повернутися, адже їй здавалося неможливим працювати в такому місті. Але того ж дня плани змінилися.

«Ввечері я зустрілася з керівником та майбутніми колегами. І мені було з ними дуже цікаво і легко, ніби ми знали одне одного все життя. Я повернулася до готелю і вирішила, що залишусь». 

Анастасія розповідає, що попередні менеджери на її посаді витримували лише кілька місяців і звільнялися. Але їй хотілося спробувати свої сили у нових, складних обставинах.

«Буду чесною: не завжди було легко працювати з непальцями у компанії. Вони часто погоджувались зі мною, але в результаті не виконували потрібних завдань. Я з нуля будувала процеси, вчила своїх підлеглих тайм-менеджменту, культури дедлайнів, плануванню етапів проєкту та іншому».

Анастасія зі сміхом згадує, як з колегами замовляли піджак у ательє в Катманду. Коли прийшли на примірку, виявилось, що все зовсім не так, як обговорювали при замовленні. Замість одного коміра — два, піджак не однобортний, а двобортний. Має не три ґудзики, а шість. Анастасія запитала, чому результат не відповідає очікуванням — а їй відповіли, що це подарунок від закладу, адже шість ґудзиків краще, ніж три. Попросила переробити, і наступного разу вимоги клієнтів частково виконали, але чомусь замінили звичайні ґудзики на блискучі.

«Цей буденний приклад орієнтовно відображає мій досвід з непальцями у роботі. Іноді від таких ситуацій можна збожеволіти. В Україні ми звикаємо до клієнтського сервісу: а в Непалі все зовсім по-іншому. Ти радієш простим речам, хоча б тому, що піджак пошили з тієї тканини, яку замовляли. Але мене це виховало як керівницю. Завжди перепитую, чи розуміють підлеглі мої доручення. Це вже профдеформація».

«Добрий день, я — Настя, цифровізація вашого життя»

Спочатку Анастасія працювала радницею голови Одеської облдержадміністрації (ОДА).

«Моїм першим завданням була підготовка звіту про результати роботи голови ОДА за 100 днів. Я захотіла оформити все у вигляді зручної та доступної презентації. Але з різних департаментів у мій кабінет постійно приносили стоси документів. Коли мій стіл переповнився паперами, я запропонувала колегам скористатися Google Documents, і це стало для багатьох несподіванкою. Тоді я вирішила провести невеличкий тренінг щодо користування цим інструментом: “Добрий день, я — Настя, цифровізація вашого життя”.

У лютому 2020 року Кабінет Міністрів запровадив посаду керівника цифрової трансформації (Chief Digital Transformation Officer — CDTO) у всіх державних органах влади. У вересні на Одещині призначили заступницю голови облдержадміністрації з питань цифрової трансформації. Анастасія Бондар стала першою жінкою на цій посаді в Україні.

Заступник/-ця голови з цифрової трансформації (або CDTO) — це людина, яка за допомогою цифрових рішень впроваджує зміни в життєдіяльності регіону, координує цифрову трансформацію, займається електронними реєстрами, процесами та послугами.

Перші тижні на посаді СDTO були непростими. Як говорить Анастасія, відбулося те, чого точно ніхто не очікував: голова та перший заступник голови ОДА захворіли на Covid-19. Тоді Анастасія біля двох тижнів працювала як виконувачка обов'язків голови ОДА. Ці дати збіглися з офіційним візитом Президента України та Президента Польщі до Одеси. І тут Анастасії знову знадобилися її дипломатичні навички та освіта:

«Уявляєте, останній раз візит Президента іноземної держави до Одеси був 5-6 років тому — через це на мені була особлива відповідальність. Все минуло чудово — ми чітко розподілили обов'язки, виконували всі завдання покроково. Цей візит я називаю бойовим хрещенням на посаді: це і виклик, і навантаження, але водночас я не боялась відповідальності. Сутність лідерства — не боятись ухвалювати рішення».

Зараз Анастасія працює над цифровізацією Одещини. Ідей та планів багато, але заступниця голови Одеської ОДА говорить, що важливо структурувати роботу і не хапатися за все відразу.

Одним із пріоритетів є розвиток туризму та створення єдиної туристичної платформи.

«У багатьох українців Одеса посідає особливе місце в серці. Важливо пропонувати їм більше, ніж клуби та пляжі. Одеська область — найбільша в Україні. Тут і Аккерманська фортеця, і Шабо, і Вилкове. У програму діяльності на 2021 рік закладаємо створення єдиного туристичного порталу. Він міститиме розклад усіх заходів, виставок, фестивалів Одещини, розповідатиме про цікаві туристичні маршрути. Ми можемо бути привабливими і для кіновиробників: у нас є стільки гарних місць, де можна було б знімати фільми та кліпи».

Зараз міста обласного значення Одещини, серед яких Чорноморськ, Южне, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, уже мають чіткий план цифрового розвитку. Серед основних заходів — електронний документообіг між державою та органами місцевого самоврядування, створення електронних реєстрів громад, популяризація застосунку Дія та використання його в усіх установах, де потрібне посвідчення особи.

Дія — це застосунок, в якому зберігаються цифрові версії документів громадян (паспорт, закордонний паспорт, студентський квиток, водійські права тощо).

Також Анастасія підтримує зв'язок із готельєрами: планується, що вже наступного літа громадяни зможуть заселятися в найбільші готелі з цифровою версією паспорту.

Анастасія говорить, що цифровізація має проникати у всі сфери життя, тому їй доводиться занурюватися у різноманітні напрямки роботи облдержадміністрації: від охорони здоров'я — до освіти. Вона допомагає розвивати послугу єМалятко і тішиться, коли їй телефонують керівники пологових будинків та розповідають, що батьки активно користуються цим сервісом.

єМалятко — це державна комплексна послуга для батьків новонароджених. За однією онлайн-заявою на порталі Дія можна зареєструвати народження дитини, отримати допомогу від держави та інші необхідні послуги. Сервісом можна скористатися як самостійно онлайн, так і в пологовому будинку, Центрі надання адміністративних послуг чи ДРАЦС.

«Ознайомити сферу державного управління з цифровізацією — це, на перший погляд, так само несумісно, як радянські фільми – та всесвіт Марвел. Люди спочатку не розуміють, що означають ці зміни: у нас всіх будуть планшети — чи що? Але ми поступово доносимо, що цифрова трансформація допомагає державі бути відкритою та прозорою. Це про швидкість та зручність: адже зрештою не людина має бігати за державою, а держава має крутитися навколо людини».

Як бути серйозною в футболці та кедах

Під час інтерв'ю Анастасія показує свій робочий стіл: поруч із документами на ньому — кумедна підставка з яскравими ручками. Вона поєднує діловий костюм з веселою футболкою та кедами і зізнається, що іноді це може неоднозначно сприйматися її оточенням у коридорах адміністрації.

«Напевно, мій одяг резонує з моєю посадою: чи може ця кучерява весела дівчина бути ефективною менеджеркою? Іноді людям складно реагувати на мій стиль, це руйнує старі парадигми сприйняття. Але зараз важливо оцінювати керівника/-цю не за одягом, а за результатами. Під час роботи я розкриваюсь з іншого боку: як здатна надихнути та енергійна, але вимоглива лідерка. Часом мені кажуть: “Давай м'якше, зупинись”»,

— сміється Анастасія.

Заступниця голови Одеської ОДА хотіла б, аби державні управлінці проходили курс ефективного менеджменту:

«Вважаю, що такий курс має бути загальнообов'язковою програмою для усіх чиновників: адже це змінить принципи роботи. Я тверезо оцінюю, що не знаю всього про технічну сторону цифровізації: скажімо, про інтернет-кабелі. Але я — гарна організаторка: вмію правильно ставити цілі, залучати людей та заряджати їх на результати».

Свою цілеспрямованість Анастасія демонструє і поза роботою: минулого року вона вчилася професійно плавати майже з нуля. Прокидалася о шостій ранку та пропливала кілька кілометрів у басейні. Зрештою пропливла спринт-дистанцію 1,5 кілометра у Дубаї на фестивалі OCEANMAN та виборола перше місце у своїй віковій категорії серед жінок.

Також Анастасія за 10 днів пішки пройшла відомий пілігрімський маршрут до Сантьяго-де-Компостела — 128 кілометрів від Португалії до Іспанії.

При розмові з Анастасією не виникає жодних сумнівів, що цифровий розвиток Одеської області — в надійних руках. Адже для неї лідерство — це завжди про баланс між людьми та результатами. А у роботі заступниці голови облдержадміністрації недостатньо впливати на громади лише адміністративним шляхом, потрібно пояснювати сутність змін та мотивувати громади до нових звершень.

«У колективі важливо бути учителем та наставником. Робота — невід'ємна частина нашого життя, тож ми маємо відчувати щастя від неї. Мені щиро хочеться допомогти кожному, хто скаржиться на роботу. Таке ставлення заважає досягати результатів та насолоджуватися життям. Потрібно отримувати задоволення від того, що робимо. Я щаслива бути частиною захопливого процесу цифровізації моєї країни».

Цей матеріал підготовлено у межах Програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа за підтримки Посольства Швейцарії в Україні. Думки та твердження, викладені у цій публікації, є винятковою відповідальністю автор_ок та не обов’язково відображають позицію уряду Швейцарії.

10 лютого 2021
Поширити в Telegram
2190
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Як Поліна Черних зробила громадський бюджет трендом у Сєвєродонецьку
Лідерка Поліна Черних розповідає як Сєвєродонецька громада стала лідером громадського бюджету в Україні, чому жителі міста голосували за сільські проєкти та яким чином вдалося зробити благоустрій топ темою в кожній черзі до банкомату.
Як Марина Гурська робить публічні послуги у Кам'янському зручними та доступними
Марина Гурська — директорка департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам'янської міської ради. Її знають також як керівницю одного із передових Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) в Україні.
Як Олена Гунько, керівниця IT-управління Львівської міської ради, робить Львів цифровим зручним містом
Олена Гунько очолює IT-управління Львівської міської ради та цифровізує Львів. Завдяки їй та її команді місто має один із найрозвиненіших порталів відкритих даних в Україні, міська рада — зручну систему документообігу, а львів’яни/-ки можуть користуватися чат-ботом “Lviv City Helper” для різних потреб: дізнатися, коли прийде наступна маршрутка чи відбудуться планові ремонтні роботі. Своїм прикладом Олена доводить: необов’язково мати профільну технічну освіту, щоб реалізовувати сміливі та круті IT-проєкти. Дізнаємося, як їй це вдається.