Академічні теорії

Під час виступу на квір-фестивалі meta- у Білорусі дослідниця розповіла про особливості викладання гендерної теорії з допомогою інструментарію радикальних педагогік. Було окреслено особливості феміністичних педагогік, а також специфіку дискурсу гендеру й освіти закордоном і в пострадянському академічному просторі (транскрипт лекції)

У статті авторка пояснює зв’язки між квір-педагогікою, квір-теорією та феміністичними педагогіками, а також шукає відповідь на запитання, чи можливий розвиток квір-педагогіки в пострадянському академічному просторі, де квір-теорія опинилася на маргінесах. 

У статті авторка аналізує не-ієрархічну модель освітньої системи, яка є центрованою на потребах студент(ок)ів, та розглядає перспективи використання радикальних педагогік у такій моделі. Також наведено міркування щодо можливостей подібних підходів в українській вищій школі.

У форматі інтерв’ю науковиця тлумачить власне розуміння феномену квір-педагогіки, розповідає про розвиток і перспективи цього дослідницького напряму в контексті сьогодення, а також ділиться досвідом участі у сучасних проектах з квір-студій.

Что принес феминизм в сферу образования? Чем «феминистская педагогика» отличается от обычной? Борьба за равенство как отказ от иерархии преподаватель—студенты, совместное обучение, саморефлексия, чуткость к различным формам угнетения (интерсекциональность), учебный потенциал негативных эмоций и даже эротическая педагогика — вот неполный перечень особенностей феминистских подходов к обучению. Возможно ли применять такие подходы на постсоветском пространстве? Ключевые теории и много практических примеров — в статье.

“Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей” (третє, виправлене та доповнене видання).

У статті 1987 року, яка вже стала класичною, автор досліджує, як саме вибудувано соціальні уявлення про маскулінність та яку роль відіграє насильство в образі «справжнього чоловіка». В основі чоловічої ідентичності лежить тріада насильства — проти жінок, проти інших чоловіків та проти самих себе. Здійснюючи теоретичний аналіз і даючи практичні поради, Кауфман відкриває можливості майбутнього — те, якими можуть бути чоловічі ідентичності без аспектів домінування й насильства, і як це може змінити світ.

Авторка відвідала Перший міжнародний науковий форум «Українська жінка у національному та глобальному просторі: історія, сучасність, майбутнє» і публікує репортаж із заходу. Частина виступів на форумі містила патріархальні уявлення про місце й роль жінки у суспільстві, але так само були доповіді, які відповідають сучасним уявленням про гендерні дослідження. Наскрізною темою заходу стало питання жіночої солідарності.