5 квітня, 2020

Глобальний гендерний розрив в 2019 році: висновки для України

27 лютого 2020
Поширити в Telegram
1987
Любов Жарова

Дослідниця, викладачка, консультантка. Докторка наук з економіки. Фахово займається питаннями сталого розвитку, що охоплює баланс екологічного, економічного і соціального складників суспільного життя. Гендерні питання — невилучна частина такого розвитку — належать до кола інтересів авторки, яка розглядає їх економічний зріз. Офіційний вебсайт і сторінка у фб.

Напередодні Всесвітнього економічного форуму в Давосі традиційно було оприлюднено доповідь про глобальний гендерний розрив (Gender Gap Report). Аналіз для України та основні висновки за 2018 рік читайте в статті «Індекс глобального гендерного розриву: підсумки 2018 року і провал України».

Які ж головні висновки за 2019 рік?

1. У 2019 році показник глобального гендерного розриву склав 68,6 % (інакше кажучи, до повної рівности жінок і чоловіків бракує ще 31,4 %). Водночас зафіксовано наймасштабніший за роки обрахування індексу прогрес: зі 149 країн, інформація за якими збирається понад рік, 101 покращила свої результати (16 країн — більше ніж на 3 %) і лише 48 продемонстрували незмінність чи погіршення показників.

2. Зі 153 країн світу, охоплених звітом, жодна не подолала гендерну нерівність, лише п’ять із них залишилося 20 % чи менше. Попереду, за даними цього дослідження, Ісландія (82 %).

3. Географія глобального гендерного розриву наразі така: у першій десятці (найкраща ситуація) чотири північні країни (Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція), одна країна Латинської Америки (Нікарагуа), одна країна зі Східної Азії й Тихоокеанського регіону (Нова Зеландія), три інші країни Західної Європи (Ірландія, Іспанія, Німеччина) та одна країна Африки на південь від Сахари (Руанда).

Україна

Якщо простежити динаміку змін порівняно з минулим роком, то 2019 року Україна покращила свої позиції і наразі посідає 59-те місце зі 153 країн і де-юре зміцнила свої позиції на шість пунктів, але де-факто більше, бо 2018 року країна займала 65-те місце, але серед 149 країн. Якщо говорити про показник гендерного паритету, то він збільшився із 70,8 до 72,2 %, тобто для досягнення 100 % гендерної рівности нам бракує 27,8 % (для порівняння: лідеру рейтингу, Ісландії, не вистачає 12,3 %).

Щодо структури індексу (див. рис.), то загалом ситуацію можна оцінити як дуже повільний прогрес, який відбувається головно за рахунок більшого залучення жінок до економічного і політичного життя, але саме ці аспекти суспільного життя потребують найбільшої уваги, як при розробці програм і політик, так і в повсякденній просвітницькій, освітній, громадянській діяльності.

Рис. Динаміка змін індексу і його складових глобального гендерного розриву для України. Джерело: Gender Gap Report (2006-2019)

Динаміка України постійна, позитивна, але повільна. Ми впевнено тримаємося десь «посередині» загальносвітової оцінки гендерної нерівности і навіть рухаємося вгору, попри збільшення кількости країн.

Країни-лідери гендерної рівности й аутсайдери емансипації

Якщо подивитися на лідерів і аутсайдерів цих перегонів на відрізку часу 2006–2020 (див. табл.), то стане зрозуміло, що найбільш постійні в них аутсайдери. Незважаючи на певні зміни в методології обрахунку і збільшення чисельности країн, Ємен упевнено залишається країною з найбільшою гендерною нерівністю. Серед країн, прогрес яких у подоланні розриву можна назвати мінімальним, а сам розрив найбільшим, — Чад, Ємен, Сирія і Пакистан.

У десятці лідерів, де гендерний розрив найменший, усі ці роки кращими залишалися Ісландія, Норвегія, Фінляндія і Швеція. Нова Зеландія, Філіппіни й Ірландія протягом усього часу спостереження входять до першої десятки, переміщуючись у межах 5–10 позицій рейтингу, з 2012 року до них «приєдналася» Нікарагуа, а з 2014-го — Руанда.

Така стабільність лідерів і аутсайдерів оприявнює повільність змін.

Критика методики обрахунку глобального гендерного розриву

Звучить багато закидів щодо спрощення обрахунку, не врахування багатьох чинників і сучасних викликів, які постають перед суспільством, та досліджень індексу людського розвитку (докладніше в статті [1]). Я вже відзначала, коли аналізувала методику обрахунку індексу безпеки і миру для жінок (WPS), зокрема на прикладі Руанди (яка формально займає високі позиції і в цьому рейтингу), що формальний підхід не завжди відповідає реальній ситуації.

Диспозиція України в рейтингу яскраво це ілюструє. Якщо задуматися, що об’єднує всі ці країни: Азербайджан, Ботсвану, Венесуелу, Гондурас, Гаяну, Киргизію, Китай, Колумбію, Люксембург, Македонію, Малаві, Польщу, Російську Федерацію, Сальвадор, Суринам, Таїланд, Уганду, Хорватію, Чилі? Вони «сусідили» з Україною в рейтингу глобального гендерного розриву у 2006–2020 роках. Вражає не тільки широка географія, а й те, що країни майже не повторюються (на відміну від авангарду й ар’єргарду списку): найчастіше ми були поруч із Венесуелою (чотири рази) й Хорватією (тричі), ще по одному разу повторювалися Ботсвана, Гондурас, Малаві і Таїланд. З одного боку, це може свідчити про динамічність змін у країнах (і в Україні теж), з іншого боку, історія й сучасність багатьох із перерахованих країн викликає сумніви: невже в Україні справді більший гендерний розрив, ніж, наприклад, у Колумбії чи Киргизії.

Можна стверджувати, що методика обрахунку індексу недосконала, а порівняння України в ньому з іншими країнами, які займають сходинки поруч, радше маніпулятивне, ніж інформативне. Проте довга історія індексу і проста методика обрахунку (що почасти пояснюється необхідністю використовувати наявні відкриті статистичні дані) можуть стати в нагоді для розуміння динаміки змін і визначення основних викликів у досягненні гендерної рівности.

Водночас розташування України десь у середині списку за показниками гендерної рівности відповідає не тільки розрахункам індексу глобального гендерного розриву, а й індексу гендерної нерівности в індексі людського розвитку (ІЛР) [2].

Індекс гендерної нерівности в індексі людського розвитку

Індекс гендерної нерівности (ІГН) — зведена величина, яка відбиває нерівність у досягненнях між жінками й чоловіками в трьох аспектах: репродуктивне здоров’я, розширення і ринок праці (деталі обрахунку [3]). Україна має значення ІГН 0,284, що відповідає позиції 60 зі 162 країн (2018 рік). В Україні 12,3 % місць у парламенті обіймають жінки, а 94 % дорослих жінок мають щонайменше середню освіту порівняно з 95,2 % у чоловіків. На кожні 100 000 живонароджених помирає 24 жінки через проблеми вагітности; а показник підліткових пологів становить 23,7 пологів на 1000 жінок віком від 15 до 19 років. Участь жінок на ринку праці становить 46,7 % проти 62,8 % у чоловіків.

Водночас за індексом гендерного розвитку (як частини ІЛР) країни розділено на п’ять груп за абсолютним відхиленням від гендерного паритету в значення ІЛР. Україна входить до першої групи країн із високим показником рівности в досягненнях щодо ІЛР між жінками й чоловіками (абсолютне відхилення менше ніж 2,5 %).

Якщо порівняти рейтинги країн за гендерною нерівністю, то можна помітити збіги тільки в тих, у кого найгірші успіхи і найнижчий рейтинг, тоді як оцінка прогресу не така однозначна. Таблиця дає можливість побачити, наскільки (не)збігається перша десятка країн між індексами. Наприклад, Нікарагуа, яка посідає п’яте місце в індексі глобального гендерного розриву, має лише 105 місце в індексі гендерної нерівности.

Слід відзначити, що Швеція, Норвегія, Фінляндія й Ісландія — беззаперечні лідери в подоланні гендерної нерівности, за всіма рейтингами вони входять до кращих, так само за індексом людського розвитку. Найбільш контроверсійні в рейтингах Нікарагуа і Руанда, а Республіки Кореї взагалі немає в рейтингу глобального гендерного розриву. Україна має нових сусідів у рейтингу ІГН, які не збігаються з тими, що були в рейтингу за індексом глобального гендерного розриву. Тимчасом позиція України схожа в обох рейтингах.

Таблиця. Місце України в рейтингах глобального гендерного розриву та індексу людського розвитку

Рейтинг країн за індексом гендерної нерівності (всього 162 країни)

Рейтинг країн за індексом Глобального гендерного розриву (всього 153 країни)

Країна

Рейтинг за

Країна

Рейтинг за

ІГН*

ІЛР**

ІГГР***

ІГН

ІЛР

ІГГР

Швейцарія

1

2

18

Ісландія

9

6

1

Швеція

2

8

4

Норвегія

5

1

2

Данія

3

11

14

Фінляндія

7

12

3

Нідерланди

4

10

38

Швеція

2

8

4

Норвегія

5

1

2

Нікарагуа

105

126

5

Бельгія

6

17

27

Нова Зеландія

34

14

6

Фінляндія

7

12

3

Ірландія

22

3

7

Франція

8

26

15

Іспанія

15

25

8

Ісландія

9

6

1

Руанда

95

157

9

Республіка Корея

10

22

-

Німеччина

19

4

10

Уругвай

59

57

37

Гондурас

116

132

58

Україна

60

88

59

Україна

60

88

59

Коста-Ріка

61

68

13

Хорватія

31

46

60

Чад

160

187

147

Пакистан

136

152

151

Папуа Новая Гвінея

161

155

127

Ірак

131

120

152

Ємен

162

177

153

Ємен

162

167

153

* ІГН – індекс гендерної нерівності

** ІЛР – індекс людського розвитку

*** ІГГР – індекс ґендерного розриву

Джерело: Gender Gap Report (2019) - http://reports.weforum.org/global-gender-gap-report-2020/?doing_wp_cron=1580282663.7331809997558593750000 ; Доповідь про стан людського розвитку за 2019 рік: Огляд - https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/democratic_governance/human-development-report-2019.html

Висновки

На жаль, наразі немає достатньо чутливого і повністю об’єктивного рейтингу країн за показником гендерної нерівности, проте згадані рейтинги більш-менш одностайні у визначенні кращих і гірших на цьому шляху, а також відносного місця України в прогресі подолання гендерного розриву.

При трактуванні й урахуванні будь-яких індексів слід більше зважати на унікальну траєкторію країни (принаймні не зосереджуватися на шельмуванні її позиції сусідами по рейтингу) та зважати на сучасні тенденції й виклики.

Зокрема, Всесвітнє дослідження цінностей (World Values Survey), проведене в 32 країнах (59 % населення світу), засвідчило зростання кількости осіб з гендерними упередження серед осіб обох статей (рис.) у таких сферах:

  • політика (від політичних прав до здатности виконувати функції керівника вищого рівня), освіта (важливість університетського диплома),
  • економіка (від права мати роботу до здатности працювати на керівних посадах),
  • фізична недоторканність жінок (від насильства в інтимних стосунках до репродуктивного здоров’я).

Рис. Упередження щодо гендерної рівності ростуть: частка жінок і чоловіків у світі, які не мають жодних гендерних упереджень щодо соціальних норм, зменшилась у період з 2009 по 2014 рр. Джерело: За даними Всесвітнього дослідження цінностей (World Values Survey).

Крім того, в доповіді про стан людського розвитку зазначено, що за межами індексів залишаються такі проблеми:

  • нерівність у стані людського розвитку зберігається, попри досягнення в зменшенні масштабу крайньої бідности;
  • з’являється нерівність нового покоління: спостерігається розрив у розширених можливостях, попри скорочення розриву в базових можливостях;
  • нерівність накопичується протягом життя, часто відбиваючи глибокий дисбаланс у владі;
  • для оцінювання масштабу й усунення нерівности в стані людського розвитку необхідні революційні зміни в системі показників;
  • можна подолати нерівність, якщо почати діяти зараз, перш ніж дисбаланс в економічній владі закріпиться і перетвориться на політичне домінування.

Отже, доцільно вдосконалювати індекси й методики обрахунку — це важливо, але об’єктивними перешкодами є доступність і наявність потрібної інформації, інституція, яка цим займатиметься на постійній основі тощо. Водночас найважливіша теза, що лунає з різних майданчиків останнім часом, — це потреба діяти негайно, не зволікаючи і не чекаючи на кращі умови.

У сучасному світі, який характеризують невизначеність, нестабільність і швидкі темпи змін (VUCA Word), виникатимуть (або трансформуватимуться) нові види нерівности, що потребують подолання. Наприклад, нині замало говорити лише про доступ до освіти, варто говорити про якість освіти, про те, які спеціальності затребувані і чи існують там гендерні стереотипи, про різницю в мотивації при навчанні, що теж може бути пов’язаною з гендерною нерівністю.

Дедалі частіше ми говоримо про нерівність у розширених можливостях, що відбивають аспекти життя, які, найпевніше, стануть важливішими в майбутньому, бо даватимуть більше влади над власним життям. Також слід зважати, що нерівність накопичується протягом життя: люди потрапляють у пастку (найпростіше це порівняти з пасткою бідности — Poverty trap, коли ситуація не просто консервується, а й погіршується). Ілюстраціями до такої ситуації можуть бути фільм «Місячне світло» (Moonlight, 2016) чи книжка Елени Ферранте «Моя неймовірна подруга».

     

    Насамкінець ще раз підкреслю, що за всіма показниками Україна демонструє постійний поступ у подоланні гендерної нерівности, і головні виклики для країни містяться в економічній та політичній площинах. Треба активізувати діяльність у цьому напрямі для прискорення поступу і розглядати нерівність не як набір показників, а як динамічне явище, що трансформується відповідно до сучасного соціально-економічного розвитку. Можливо, через якийсь час ми зіткнемося з новими викликами гендерної рівности, пов’язаними зі змінами клімату чи перенаселенням планети, тому діяти треба комплексно.

    1. Gijsbert Stoet, David C. Geary (2019) A simplified approach to measuring national gender inequality // https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371%2Fjournal.pone.0205349&fbclid=IwAR3V4rylADTGVTZ86h9c38jqge4ffqNIb-gFiEAYVcFC2_6ZgKPwGLBFdVg
    2. Україна посередині рейтингу в Доповіді ПРООН про стан людського розвитку за 2019 рік: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2019/ukraine-ranks-mid-table-in-undps-2019-human-development-report.html
    3. Технічна примітка 4 до Доповіді про стан людського розвитку -http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2019_technical_notes.pdf
    4. Доповідь про стан людського розвитку за 2019 рік. Огляд: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/democratic_governance/human-development-report-2019.html
    27 лютого 2020
    Поширити в Telegram
    1987
    Репліки Спільноти
    Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
    Матеріали по темі
    П’ять років після Євромайдану: феміністичні підсумки 2014–2019 років
    Великі зміни складаються з малих кроків. За п’ять років, що минули після Євромайдану, в Україні сталося чимало суспільних зрушень, зокрема й гендерних. Феміністичні ініціативи, нові закони й урядові програми — підсумуємо основні досягнення 2014–2019 років.
    Що в індексі тобі моєму: чи справді з правами жінок в Україні гірше, аніж в Польщі, Росії і Киргизстані?
    Нещодавно Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки (США) у співпраці з National Geographic випустили цьогорічний  Індекс безпеки і миру для жінок.  Україна опинилась на 105 (з 167) місці. Попереду - Польща, Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Вірменія, Руанда, Катар, Бахрейн і ще багато “дружніх” до жінок країн. Як так сталось — аналізує докторка економічних наук.
    Дайджест №1 від "Ла-Страда Україна"
    ГО «Ла Страда-Україна» розпочинає публікацію серії дайджестів у сфері гендерної рівності. Перший випуск присвячений розривам в оплаті праці жінок і чоловіків, що є одним з найбільш розповсюджених проявів дискримінації на ринку праці.
    Порівняння гендерних розривів в Грузії, Молдови та України: Попередній кількісний аналіз даних з гендерних питань
    У статті досліджуються різні типи гендерних розривів, які існують у сприйнятті та участі молдовських, грузинських та українських громадян у політичній, соціальній та економічній сферах. Метою цього попереднього дослідження є не лише аналіз гендерних відмінностей між трьома східноєвропейськими країнами, які уклали угоди про асоціацію (УА) з ЄС, але й порівняння їхніх показників з даними вибраної групи країн ЄС. Ця робота показала, що в той час, коли в трьох країнах УА можна виявити низку істотних гендерних розривів, у багатьох випадках вони істотно не відрізняються від гендерних відмінностей в країнах ЄС.
    Індекс глобального гендерного розриву: підсумки 2018 року і провал України
    Як швидко емансипується світ? Ми дедалі частіше чуємо про гендерну рівність із вуст зірок шоу-бізнесу і провідних політиків (навіть від президента Порошенка), але статистика засвідчує іншу картину. Економістка Любов Жарова проаналізувала Global Gender Gap Index — статистику від престижного Всесвітнього економічного форуму в Давосі. У політиці до рівності бракує ще більше як 70 %! Читайте детально про показники і їх тлумачення в статті.
    Прощавай, «клуб білих чоловіків за 40»: як людське розмаїття збільшує прибутки в інвестиційному бізнесі
    Компанії, які дбають про розмаїття команди, зокрема в керівництві, мають більше шансів покращити свої позиції на ринку. Тому не дивно, що гендерна рівність починає цікавити дедалі ширші кола. Коли йдеться про фінансовий бік питання, скептики замовкають. Сьомого вересня 2018 року в Києві відбулася унікальна подія — перший Форум із соціокультурного різноманіття, організований Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. На Форумі представники і представниці світу інвестицій, фінансів та IT із 15 країн світу поділилися досвідом того, як свідома відмова від «чоловічого клубу» на рівні ухвалення рішень підвищує продуктивність організацій, та дискутували про те, що заважає жінкам підніматися кар’єрними сходами.
    Право на рівну оплату праці за роботу рівної цінності — українські реалії
    Чинне законодавство України фактично обмежує право жінок на рівну з чоловіками оплату за рівноцінну працю, гарантоване нормами міжнародних договорів, ратифікованих Україною. Що означає поняття «рівноцінна праця», як його тлумачать та захищають у міжнародному законодавстві?
    Гендерні відносини крізь призму громадської думки в Україні і світі
    Стаття присвячена результатам опитування громадської думки щодо економічних, політичних прав та соціальних ролей жінок у суспільстві, проведеного на зламі тисячо­ літь Gallup International в 60-ти країнах світу, включаючи Україну. Порівняльний аналіз свідчить про значну віддаленість українського суспільства від розвинених ліберально- демократичних країн щодо усталених ціннісно-нормативних уявлень як наслідки запро­ ваджуваної політики гендерної рівності.
    Гендерный состав научно-педагогических кадров Украины как элемент скрытого учебного плана высшей школы
    Из 26 академиков, избранных в Академию педагогических наук с 2000 года, женщин только две. При этом в педагогических науках женщины составляют большинство научных кадров высшей квалификации — 69,8 % кандидатов и 56,0 % докторов наук. Гендерный анализ научно-педагогического состава высшей школы позволяет обнаружить элементы «скрытого учебного плана». Отражаясь в общественном и индивидуальном сознании, эти стереотипы задают, с одной стороны, уровень ожиданий от студентки / молодой исследовательницы, с другой — определяют уровень ее притязаний в квалификационном и карьерном планах.
    Всесвітній економічний форум: гендерний вимір
    Всесвітній економічний форум уже більше як 10 років порушує теми гендерної рівності, участі жінок у науці й бізнесі тощо. У 2017 в ході обговорення було сказано, що прогрес — дивна річ: щоб послати людину на Місяць, знадобилося 40 років, а до того, щоб жінка очолила уряд чи велику фірму, багатьом країнам доведеться пройти шлях у 170 років, долаючи міфи і стереотипи. Цей матеріал присвячено дослідженням, рекомендаціям та висновкам на тему гендерної рівності, оприлюдненим на зустрічах у Давосі.