Глобальний гендерний розрив в 2019 році: висновки для України

Напередодні Всесвітнього економічного форуму в Давосі традиційно було оприлюднено доповідь про глобальний гендерний розрив (Gender Gap Report). Аналіз для України та основні висновки за 2018 рік читайте в статті «Індекс глобального гендерного розриву: підсумки 2018 року і провал України».

Які ж головні висновки за 2019 рік?

1. У 2019 році показник глобального гендерного розриву склав 68,6 % (інакше кажучи, до повної рівности жінок і чоловіків бракує ще 31,4 %). Водночас зафіксовано наймасштабніший за роки обрахування індексу прогрес: зі 149 країн, інформація за якими збирається понад рік, 101 покращила свої результати (16 країн — більше ніж на 3 %) і лише 48 продемонстрували незмінність чи погіршення показників.

2. Зі 153 країн світу, охоплених звітом, жодна не подолала гендерну нерівність, лише п’ять із них залишилося 20 % чи менше. Попереду, за даними цього дослідження, Ісландія (82 %).

3. Географія глобального гендерного розриву наразі така: у першій десятці (найкраща ситуація) чотири північні країни (Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція), одна країна Латинської Америки (Нікарагуа), одна країна зі Східної Азії й Тихоокеанського регіону (Нова Зеландія), три інші країни Західної Європи (Ірландія, Іспанія, Німеччина) та одна країна Африки на південь від Сахари (Руанда).

Україна

Якщо простежити динаміку змін порівняно з минулим роком, то 2019 року Україна покращила свої позиції і наразі посідає 59-те місце зі 153 країн і де-юре зміцнила свої позиції на шість пунктів, але де-факто більше, бо 2018 року країна займала 65-те місце, але серед 149 країн. Якщо говорити про показник гендерного паритету, то він збільшився із 70,8 до 72,2 %, тобто для досягнення 100 % гендерної рівности нам бракує 27,8 % (для порівняння: лідеру рейтингу, Ісландії, не вистачає 12,3 %).

Щодо структури індексу (див. рис.), то загалом ситуацію можна оцінити як дуже повільний прогрес, який відбувається головно за рахунок більшого залучення жінок до економічного і політичного життя, але саме ці аспекти суспільного життя потребують найбільшої уваги, як при розробці програм і політик, так і в повсякденній просвітницькій, освітній, громадянській діяльності.

Диспозиція України в рейтингу яскраво це ілюструє. Якщо задуматися, що об’єднує всі ці країни: Азербайджан, Ботсвану, Венесуелу, Гондурас, Гаяну, Киргизію, Китай, Колумбію, Люксембург, Македонію, Малаві, Польщу, Російську Федерацію, Сальвадор, Суринам, Таїланд, Уганду, Хорватію, Чилі? Вони «сусідили» з Україною в рейтингу глобального гендерного розриву у 2006–2020 роках. Вражає не тільки широка географія, а й те, що країни майже не повторюються (на відміну від авангарду й ар’єргарду списку): найчастіше ми були поруч із Венесуелою (чотири рази) й Хорватією (тричі), ще по одному разу повторювалися Ботсвана, Гондурас, Малаві і Таїланд. З одного боку, це може свідчити про динамічність змін у країнах (і в Україні теж), з іншого боку, історія й сучасність багатьох із перерахованих країн викликає сумніви: невже в Україні справді більший гендерний розрив, ніж, наприклад, у Колумбії чи Киргизії.

Можна стверджувати, що методика обрахунку індексу недосконала, а порівняння України в ньому з іншими країнами, які займають сходинки поруч, радше маніпулятивне, ніж інформативне. Проте довга історія індексу і проста методика обрахунку (що почасти пояснюється необхідністю використовувати наявні відкриті статистичні дані) можуть стати в нагоді для розуміння динаміки змін і визначення основних викликів у досягненні гендерної рівности.

Водночас розташування України десь у середині списку за показниками гендерної рівности відповідає не тільки розрахункам індексу глобального гендерного розриву, а й індексу гендерної нерівности в індексі людського розвитку (ІЛР) [2].

Індекс гендерної нерівности в індексі людського розвитку

Індекс гендерної нерівности (ІГН) — зведена величина, яка відбиває нерівність у досягненнях між жінками й чоловіками в трьох аспектах: репродуктивне здоров’я, розширення і ринок праці (деталі обрахунку [3]). Україна має значення ІГН 0,284, що відповідає позиції 60 зі 162 країн (2018 рік). В Україні 12,3 % місць у парламенті обіймають жінки, а 94 % дорослих жінок мають щонайменше середню освіту порівняно з 95,2 % у чоловіків. На кожні 100 000 живонароджених помирає 24 жінки через проблеми вагітности; а показник підліткових пологів становить 23,7 пологів на 1000 жінок віком від 15 до 19 років. Участь жінок на ринку праці становить 46,7 % проти 62,8 % у чоловіків.

Водночас за індексом гендерного розвитку (як частини ІЛР) країни розділено на п’ять груп за абсолютним відхиленням від гендерного паритету в значення ІЛР. Україна входить до першої групи країн із високим показником рівности в досягненнях щодо ІЛР між жінками й чоловіками (абсолютне відхилення менше ніж 2,5 %).

Якщо порівняти рейтинги країн за гендерною нерівністю, то можна помітити збіги тільки в тих, у кого найгірші успіхи і найнижчий рейтинг, тоді як оцінка прогресу не така однозначна. Таблиця дає можливість побачити, наскільки (не)збігається перша десятка країн між індексами. Наприклад, Нікарагуа, яка посідає п’яте місце в індексі глобального гендерного розриву, має лише 105 місце в індексі гендерної нерівности.

Слід відзначити, що Швеція, Норвегія, Фінляндія й Ісландія — беззаперечні лідери в подоланні гендерної нерівности, за всіма рейтингами вони входять до кращих, так само за індексом людського розвитку. Найбільш контроверсійні в рейтингах Нікарагуа і Руанда, а Республіки Кореї взагалі немає в рейтингу глобального гендерного розриву. Україна має нових сусідів у рейтингу ІГН, які не збігаються з тими, що були в рейтингу за індексом глобального гендерного розриву. Тимчасом позиція України схожа в обох рейтингах.

Таблиця. Місце України в рейтингах глобального гендерного розриву та індексу людського розвитку

* ІГН – індекс гендерної нерівності

** ІЛР – індекс людського розвитку

*** ІГГР – індекс ґендерного розриву

Джерело: Gender Gap Report (2019) - http://reports.weforum.org/global-gender-gap-report-2020/?doing_wp_cron=1580282663.7331809997558593750000 ; Доповідь про стан людського розвитку за 2019 рік: Огляд - https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/democratic_governance/human-development-report-2019.html

Висновки

На жаль, наразі немає достатньо чутливого і повністю об’єктивного рейтингу країн за показником гендерної нерівности, проте згадані рейтинги більш-менш одностайні у визначенні кращих і гірших на цьому шляху, а також відносного місця України в прогресі подолання гендерного розриву.

При трактуванні й урахуванні будь-яких індексів слід більше зважати на унікальну траєкторію країни (принаймні не зосереджуватися на шельмуванні її позиції сусідами по рейтингу) та зважати на сучасні тенденції й виклики.

Зокрема, Всесвітнє дослідження цінностей (World Values Survey), проведене в 32 країнах (59 % населення світу), засвідчило зростання кількости осіб з гендерними упередження серед осіб обох статей (рис.) у таких сферах:

• політика (від політичних прав до здатности виконувати функції керівника вищого рівня), освіта (важливість університетського диплома),
• економіка (від права мати роботу до здатности працювати на керівних посадах),
• фізична недоторканність жінок (від насильства в інтимних стосунках до репродуктивного здоров’я).

Рис. Упередження щодо гендерної рівності ростуть: частка жінок і чоловіків у світі, які не мають жодних гендерних упереджень щодо соціальних норм, зменшилась у період з 2009 по 2014 рр. Джерело: За даними Всесвітнього дослідження цінностей (World Values Survey).

Крім того, в доповіді про стан людського розвитку зазначено, що за межами індексів залишаються такі проблеми:

• нерівність у стані людського розвитку зберігається, попри досягнення в зменшенні масштабу крайньої бідности;
• з’являється нерівність нового покоління: спостерігається розрив у розширених можливостях, попри скорочення розриву в базових можливостях;
• нерівність накопичується протягом життя, часто відбиваючи глибокий дисбаланс у владі;
• для оцінювання масштабу й усунення нерівности в стані людського розвитку необхідні революційні зміни в системі показників;
• можна подолати нерівність, якщо почати діяти зараз, перш ніж дисбаланс в економічній владі закріпиться і перетвориться на політичне домінування.

Отже, доцільно вдосконалювати індекси й методики обрахунку — це важливо, але об’єктивними перешкодами є доступність і наявність потрібної інформації, інституція, яка цим займатиметься на постійній основі тощо. Водночас найважливіша теза, що лунає з різних майданчиків останнім часом, — це потреба діяти негайно, не зволікаючи і не чекаючи на кращі умови.

У сучасному світі, який характеризують невизначеність, нестабільність і швидкі темпи змін (VUCA Word), виникатимуть (або трансформуватимуться) нові види нерівности, що потребують подолання. Наприклад, нині замало говорити лише про доступ до освіти, варто говорити про якість освіти, про те, які спеціальності затребувані і чи існують там гендерні стереотипи, про різницю в мотивації при навчанні, що теж може бути пов’язаною з гендерною нерівністю.

Дедалі частіше ми говоримо про нерівність у розширених можливостях, що відбивають аспекти життя, які, найпевніше, стануть важливішими в майбутньому, бо даватимуть більше влади над власним життям. Також слід зважати, що нерівність накопичується протягом життя: люди потрапляють у пастку (найпростіше це порівняти з пасткою бідности — Poverty trap, коли ситуація не просто консервується, а й погіршується). Ілюстраціями до такої ситуації можуть бути фільм «Місячне світло» (Moonlight, 2016) чи книжка Елени Ферранте «Моя неймовірна подруга».

Насамкінець ще раз підкреслю, що за всіма показниками Україна демонструє постійний поступ у подоланні гендерної нерівности, і головні виклики для країни містяться в економічній та політичній площинах. Треба активізувати діяльність у цьому напрямі для прискорення поступу і розглядати нерівність не як набір показників, а як динамічне явище, що трансформується відповідно до сучасного соціально-економічного розвитку. Можливо, через якийсь час ми зіткнемося з новими викликами гендерної рівности, пов’язаними зі змінами клімату чи перенаселенням планети, тому діяти треба комплексно.

1. Gijsbert Stoet, David C. Geary (2019) A simplified approach to measuring national gender inequality // https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371%2Fjournal.pone.0205349&fbclid=IwAR3V4rylADTGVTZ86h9c38jqge4ffqNIb-gFiEAYVcFC2_6ZgKPwGLBFdVg
2. Україна посередині рейтингу в Доповіді ПРООН про стан людського розвитку за 2019 рік: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2019/ukraine-ranks-mid-table-in-undps-2019-human-development-report.html
3. Технічна примітка 4 до Доповіді про стан людського розвитку -http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2019_technical_notes.pdf
4. Доповідь про стан людського розвитку за 2019 рік. Огляд: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/democratic_governance/human-development-report-2019.html