1 жовтня, 2020

Феміністичний рух

(Не)сестринство: чи був расизм у суфражистському русі США?
Довгий час участь афроамериканок у боротьбі за рівні політичні права у США було заретушовано, забуто й недооцінено. Як і наскільки афроамериканки були включені в боротьбу за виборчі права жінок? Якими були ідейні засади, форми і методи цієї боротьби? Які аргументи використовували різні політичні діячки? У чому вони погоджувалися і розходилися? Кого обирали союзницями/ками і з ким не могли дійти згоди? Чи був расизм у суфражистському русі США 1848–1920 років?
Економіка турботи: як карантин і пандемія COVID–19 змінюють спільноти, практику громадських організацій та державні політики
Уже зараз можна зробити проміжні висновки про вплив пандемії COVID–19 і карантину на жінок і на світ узагалі. Оксана Потапова поговорила з активістками жіночих і правозахисних організацій про ключові зміни останніх місяців. Як карантин і пандемія вплинули на громади, з якими вони працюють? Який вплив карантин має на них як на активісток і правозахисниць? Які рекомендації уряду та/або міжнародним організаціям вони вважають за нагальне озвучити зараз? Висновки про «економіку турботи», у напрямі якої слід рухатися глобальному суспільству, — у цій статті.
Місце трансгендерности у фемінізмі: прийняти не можна вилучити
Тема трансгендерности — одна з дискусійних у феміністських колах. Інтерсекційний фемінізм постулює, що жінки — різнорідна група з різними досвідами, а тому він легко інтегрував трансгендерний рух. У радикальному фемінізмі більше поширена трансексклюзивність, тобто неприйняття трансгендерних людей, насамперед трансжінок, вилучення їх із феміністичної повістки, невизнання їхньої гендерної ідентичности, ба навіть вороже ставлення. Аргументи, з яких виростають такі протиріччя, можна поділити на три категорії: сутнісні, безпекові та ідеологічні. У статті проаналізовано всі аргументи та їх релевантність. То чи по дорозі фемінізму і трансруху?
Новітні тенденції фемінізму: що показало 8 Березня 2020 року в Україні і світі
Щороку 8 Березня — наче екзамен для феміністичного руху. Що показали акції 2020 року в Україні і світі? Детальний аналіз досягнень і ідеологічних течій українського фемінізму, регіональних акцій та прогнози на майбутнє — далі в статті.
Інтерв’ю з Богданою Стельмах про феміністичний активізм у журналістиці
Богдана Стельмах[1] — громадська активістка, правозахисниця, фахівчиня з PR і проєктного менеджменту, питань гендерної рівности, феміністка. Із 2004 року координаторка, проєктменеджерка і тренерка Волинського пресклубу[2]. Заступниця директора та PR-координаторка літературно-мистецького фестивалю «Запорізька книжкова толока», PR і програмна координаторка літературно-мистецьких фестивалів «Сєвєродонецька книжкова толока», «Слов’янська книжкова толока» та ін.
Насильство над природою й насильство над вразливими спільнотами – у чому зв’язок
Говорячи про зміну клімату, ми найчастіше думаємо про спекотне літо, знищені екосистеми чи нещасних білих ведмедів на льодовиках, що тануть. Менше розмірковуємо про економічні наслідки, хоча на минулорічному Світовому економічному форумі екологічні виклики вже визнали головною загрозою для світової економіки на найближчі роки. Про соціальний, і особливо ґендерний аспект проблеми, згадуємо ж в останню чергу. У той час як спільноти, які найбільш вразливі до зміни клімату, – це часто ті ж самі спільноти, де різко виражена ґендерна нерівність. І ці дві проблеми посилюють одна одну.
Про права, а не тюльпани: як нас порадували марші жінок* 2020 в українських містах
Київ відшумів учорашнім Маршем Жінок* 2020, мабуть-таки, на всю Україну, однак ми не нехтуємо приводом нагадати, як пройшли марші в інших українських не-столичних містах (спойлер: яскраво).
Тести про фемінізм до 8 березня
Фемінізм якого напрямку ви підтримуєте? Скільки балів наберете в тесті на історію фемінізму? Що ваш улюблений фільм каже про ваш фемінізм? На 8 березня підготували підбірку тестів про фемінізм, серйозних і жартівливих, від українських та іноземних видань.
Український фемінізм і феміністки: що ми про це знаємо і як є насправді
За останні 5-10 років в Україні активно розвинувся та продовжує розвиватися феміністичний рух. У різних містах щороку проходять марші, освітні акції, зустрічі зацікавлених осіб, культурні події, присвяченіфеміністській тематиці, видаються книги. Але чи знаходять усі ці зусилля окремих жінок відгук у суспільстві?
«Женское братство» или «сестринство»?
Якщо в державному гімні замінити слово «браття» на слово «сестри», чи буде «всім і так зрозуміло», що йдеться і про чоловіків, і про жінок? Якщо президент казатиме «я звертаюся зараз до кожної українки» у своїх промовах, чи приймуть це чоловіки як норму? Навряд. Тоді чому «браття» і «кожен українець» не ріже нам вухо? Олена Шевченко міркує про те, як і чому чоловіки стали «нормою людини» в нашому суспільстві та в якому напрямку це потрібно змінювати.