17 листопада, 2018

Хакатон для посилення жінок у Львові: результати та гендерний аналіз

5 листопада 2018
Тамара Злобіна

Кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця. Редакторка ресурсу «Гендер в деталях». Закінчила Національний інститут стратегічних досліджень при Президенті України. Працює з темами розвитку громадянського суспільства та інноваційного світогляду, гендерної рівності, фемінізму, сучасного мистецтва. 

2 - 4 листопада у Львові відбувся хакатон, який мав на меті залучити більше жінок до сфери ІТ та підприємництва. Розповідаємо деталі про стартапи, які ініціюють жінки, а також аналізуємо стратегії посилення жінок, які використовувалися на події.

Хакатон для посилення жінок у Львові: результати та гендерний аналіз

Читайте також:

Подія Empowering Women - Estonia 100 Edition була присвячена сторіччю Естонії та організована ініціативами Garage48, Archimedes Foundation, Work Estonia, Study Estonia у партнерстві з українською ІТ-компанією N-iX. До участі були запрошені програмістки, маркетологині, дизайнерки та візіонерки обох статей, які мали 48 годин, щоб знайти команди та втілити свої ідеї в життя.

Це вже друга подібна подія цього року - перший про-жіночий хакатон відбувся навесні 2018 року. Прес-матеріали попередньої події привертають увагу конфліктом двох дискурсів - стереотипного та емансиційного (виділення наші):

“Empowering Women – це спроба надихнути жіноцтво в ІТ бізнесі, розкрити жіночий потенціал у підприємництві й зміцнити позиції прекрасної половини у львівській і загалом українській стартап-спільноті. Тема хакатону 2018 стосувалася не конкретно бізнесу чи девелопменту, а радше корпоративної соціальної відповідальності (CSR). З понад 100 учасників приблизно 60% – жінки й дівчата, котрі не лише брали участь у якості розробниць/дизайнерок/маркетологинь, а й пропонували власні ідеї стартапів.”

Ідея зробити подію для посилення жінок знайшла відгук - зі слів учасниці весняного хакатону, маркетологині Ірини Максимів: “Коли я побачила Empowering Women, це була основна з причин, чому я сюди прийшла. Інакше б я подумала – а, ІТ, якась конференція для чоловіків, для обміну технічним досвідом”.

“Гендер в деталях” (в особі головної редакторки Тамари Злобіної) відвідав листопадовий хакатон. Ділимося враженнями.

У пітчингах брали участь переважно змішані команди. Якщо бути точними, на сцені ми побачили 12 жінок і 21 чоловіка переважно віку 20+, з них від імені команди в 5 випадках говорили жінки, у 10 випадках - чоловіки. Серед менторок - 8 чоловіків та 7 жінок.

Ідеї стартапів стосувалися індустрій краси, харчування, агробізнесу, подорожей, вивчення іноземних мов, волонтерства, нових типів віртуальних помічників та навіть перевірки пропагандистських маніпуляцій. Надалі учасники та учасниці формували команди та 48 годин працювали над втіленням своїх ідей.

Серед команд виникли і суто жіночі, наприклад "E-democracy", яка працювала над онлайн-платформою, що буде збирати інформацію про кандидатів на президентських виборах в Україні та подавати її у простій і доступній формі.

І суто чоловічі, як "PropaGANda", які спробували розробити сервіс, який аналізуватиме текст на предмет емоційних маніпуляцій.

Більшість же команд були змішані.

Прочитати про команди, їх склад, та ідеї можна тут. Окремо хочемо відзначити жіночу команду "Women of Fortune", яка прагне створити платформу для спілкування та менторства для жінок у бізнесі.

Два дні пройшли швидко. На фінальних пітчингах було помітно, що всі команди справились з поставленими задачами і досягли значного прогресу з своїми проектами. Про призи та переможні команди можна дізнатись у прес релізі.

А тепер гендерний аналіз події.

Сподобалось:

Бадьора атмосфера події, дуже продуктивна мішанина представників та представниць різних професій, ідеї та бажання втілювати їх у життя, а також готовність щось не знати одразу та шукати рішення. І, звісно ж, велика кількість мотивованих та обізнаних жінок, готових продуктивно працювати, які почували себе комфортно. Думаємо, такі події справді допомагають жінкам відчути себе “своїми” в ІТ сфері, ставити амбітні цілі та шукати ресурси для їхньої реалізації.

Не сподобалось:

Гасло “Посилення жінок починається з чоловіків” на заголовному банері події. Згодом це гасло отримало пояснення, однак вибір його як мотто все одно сумнівний.

Сексистські коментарі ведучого Ragnar Sass щодо менторок при представленні - “а ти взагалі вмієш щось робити”, “а я знаю що ти вмієш танцювати, затанцюєш?”. Щодо чоловіків-менторів ми такого “гумору” не почули. Рагнаре, не смішно й не доречно.

Мотиваційна промова Kristina Lillemets в стилі “я все змогла зробити сама, скляна стеля насамперед у жінок в голові, просто не треба боятись”. Крістіна також пояснила мотто події, сказавши, що посилення жінок починається у сім’ї - і попрохала чоловіків не заважати жінкам і не обмежувати їхній професійний ріст. Доречніше однак було б рекомендувати чоловікам розділяти декретну відпустку з дружиною, як це зробив Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора Міжнародного валютного фонду на Форумі із соціокультурного різноманіття, організованому Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. Власний приклад успішності дуже важливий - і інших жінок він справді може надихнути. Однак перекладати відповідальність лише на жінок за їх представництво у 20% у ІТ галузі, замовчувати структурні передумови нерівності та соціальні стереотипи, які орієнтують жінку на сім’ю, а чоловіка на досягнення - безвідповідально і недоречно на емансипаційній події. На кожну жінку, яка "змогла", припадає N жінок, які не змогли - і наше завдання розібратись, що ж саме їм завадило.

Здивувало:

Мовчанка щодо структурних причин дискримінації жінок, соціальних стереотипів, та актуальних дискусій щодо гендерної рівності, які зараз тривають в Україні. Наприклад, депутати Верховної Ради провалили ратифікацію дуже потрібної в Україні Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок (Стамбульська конвенція) лише тому, що в тексті закону було слово “гендер”. В Україні посилюються консервативні настрої за підтримки Ради Церков, політики дозволяють собі сексистські висловлювання. Це все стосується бізнесу і технологій більше, аніж видається на перший погляд.

ІТ компанії та стартапи існують не у вакуумі, а у суспільстві, де вважаються нормальними тези “головне для жінки сім’я”, “жінка не має заробляти більше за чоловіка”, “жінки мають займатись дітьми та побутом”. Про те, наскільки ці стереотипи поширені, свідчить нещодавнє дослідження. Про те, як працює трудова дискримінація жінок, можна дізнатись з статті Олени Ткаліч. Не дивно, що таке токсичне суспільство не породжує велику кількість мотивованих жінок, готових ризикувати в лідерстві та підприємництві, чи йти в “чоловічі” професії. Компаніям, які справді хочуть досягти різноманіття у командах та посилювати жінок, потрібно визнавати, що в Україні є гендерна нерівність, що це структурна проблема, а не відповідальність жінок, які “самі не хочуть” - та докладатись до вирішення цієї соціальної проблеми. Для цього варто розуміти, як працює гендерна дискримінація, та враховувати це як при розробці внутрішньої політики, так і при організації публічних подій.

Також нас здивувала відсутність вступної промови від менеджменту N-IX, яка пояснила б, чому для цієї української компанії важливі заходи професійного посилення жінок. Склалось враження, що обидва про-жіночі хакатони були ініційовані естонською стороною.

В Україні активно діють товариства жінок в ІТ різного напрямку: WomenWhoCode, Women Techmakers, Дівчата Stem, WTech та інші. Хотілось би частіше бачити їх серед організаторок подібних подій, й українські компанії та уряд (без допомоги більш “просунутих” закордонних партнерів) - в якості спонсорів.

PS. Наступна подія - 7-9 грудня, Garage48 Empowering Women Hackathon Kharkiv 2018. Рекомендуємо! Навіть якщо у вас немає жодних технічних знань - ви можете прийти з ідеєю та знайти для неї команду і досвідчених менторів/ок.

Фото з фб сторінки події.

5 листопада 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Діти є, що далі? Ресурси — у чоловіків, відповідальність — у жінок
В Україні понад 180 тисяч «злісних» неплатників аліментів. Та чи не правильно казати «неплатників і неплатниць»? Соціологиня Людмила Малес пояснює, чому на рівні мови важливо акцентувати гендерованість явища: більшість неплатників — чоловіки, більшість тих, хто виживає, опікуючись дітьми, — жінки. Про перипетії виплати аліментів, отримання соціальної допомоги і про те, як журналісти ігнорують гендерованість проблем із доглядом і утриманням дітей — у цій статті.
Политика пола
Эссе Кейт Миллет демонстрирует взгляд на политику как на нечто большее, чем то, что представлено институтами власти. По мнению автора, власть осуществляется на уровне борьбы полов, социальных групп. Идея власти неотделима от идеи насилия. Автор связывает феномен власти с представлением о маскулинности современного общества, то есть  о превосходстве «белого мужчины» над остальными представителями общества. Ссылаясь на пласты различных культур и религий, Миллет утверждает, что история культуры – это история борьбы полов, и приводит примеры  тех способов,  которыми мужчины сохраняли неравноправие  полов.
Ксенофобия в Украине в 2014 году на фоне революции и интервенции: Информационно-аналитический доклад по результатам мониторинга
Группа мониторинга прав национальных меньшинств была инициирована Конгрессом национальных общин Украины в апреле 2014 г. Работа Группы продолжает многолетнюю программу мониторинга и анализа ксенофобии Евроазиатского еврейского конгресса, больше десяти лет осуществлявшуюся под руководством Вячеслава Лихачева. Эксперты исследовали, как Майдан объединял различные этнические и национальные группы, произошло конфессиональное примирение во время Революции Достоинства 2014 года, как аннексия Крыма и дальнейшая оккупация Донецкой и Луганской областей повлияли на положение национальных меньшинств.
Ставлення до проявів сексуальності в Україні XVII–XVIII століть
Є багато (не завжди вірогідної) інформації про традиції українців ХІХ — початку ХХ століття. А що ж ми знаємо про ставлення до сексуальності в Україні до ХІХ  століття? Збереглися лише відомості про приписи й очікування з боку церкви та світського права, а також про порушення цих приписів. Чи звинувачення і покарання, передбачені за порушення приписів, симетрично спрямовувалися на чоловіків і жінок, а чи тут мав місце гендерний дисбаланс — авторка досліджує це на матеріалах справ про сексуальні переступи в українських міських судах кінця XVII–XVIII  століть.
Гендерна нерівність на ринку праці України у сфері інформаційних технологій
У статті розглянуто законодавче регулювання гендерної рівності на ринку праці України, проаналізовано явище гендерної (не)рівності на ринку праці загалом та в сфері інформаційних технологій (ІТ) зокрема. Виокремлено три групи чинників низького рівня залучення жінок на ринок праці в ІТ сфері: структурні, організаційні, індивідуальні. Особливості гендерної сегрегації в ІТ сфері України проілюстровано на матеріалі глибинних інтерв'ю з працівницями ІТ компаній.
Еволюційні дослідження міжстатевих відмінностей
У 1960–1970-х роках, коли в галузі приматологічних студій працювали переважно чоловіки, у своїх наукових розвідках вони приділяли основну увагу конкурентним стосункам між самцями. Згодом, коли жінки стали більше представлені в біології загалом і в приматології зокрема, з’явилися дослідження про поведінкову взаємодію між самками (в тому числі про одностатеву сексуальну поведінку серед них), на яку раніше ніхто не звертав уваги. В останній частині статті «Стать, гендер і наука: чи можливо відрізнити біологічне від соціального?» авторка розглядає теорії еволюційного походження міжстатевих відмінностей.
«Чоловічі» і «жіночі» гормони: ендокринологія статі
У 2016 році гарячу дискусію викликало припинення тестування чоловічого гормонального контрацептива у зв’язку з «великою кількістю побічних ефектів». Багато жінок при цьому завважили, що вони щодня стикаються з побічною дією гормональних контрацептивів, утім, це не заважає виробникам тестувати і випускати ці препарати на ринок. Що таке «статеві гормони» та як вони пов’язані з гендерними стереотипами, — розбиралася Олеся Бондаренко у другому розділі дослідження «Стать, гендер і наука: чи можливо відрізнити біологічне від соціального?».
«Чоловіки не слухають, а жінки не орієнтуються по карті»: нейробіологія гендерних відмінностей
«Нейросексизм» – це система уявлень про те, що різниця в поведінці жінок та чоловіків пояснюється виключно вродженими статевими особливостями мозку. Як гендерні стереотипи впливають на інтерпретацію нейробіологічних даних – Олеся Бондаренко підсумовує актуальні дискусії у черговому розділі статті «Стать, гендер і наука: чи можливо відрізнити біологічне від соціального?»
Стать, гендер і наука: чи можливо відрізнити біологічне від соціального? Вступ
Чи моногамніші жінки порівняно з чоловіками? Хто — жінки чи чоловіки — більше схильні до агресії? Чим пояснюється переважна присутність чоловіків у STEM-галузях? Різноманітні науки про людину цікавляться походженням гендерних відмінностей, водночас активно допомагаючи ці відмінності конструювати. Що ж є причиною — природа чи середовище, і чи не зменшуються «природні» нерівності внаслідок зрівняння соціальних умов? Відповіді — у кількох розділах оглядового тексту Олесі Бондаренко.
Жінки у військовій справі
На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Хоча військова справа не є наукою у повному значенні цього слова, усе ж це заняття вимагає, окрім хоробрості, інтелекту та наполегливсті. Про войовниць суспільство говорить ще менше, аніж про науковиць. Тому ця розвідка є даниною силі і таланту жінок – у військовій справі.