5650 
Подія Empowering Women - Estonia 100 Edition була присвячена сторіччю Естонії та організована ініціативами Garage48, Archimedes Foundation, Work Estonia, Study Estonia у партнерстві з українською ІТ-компанією N-iX. До участі були запрошені програмістки, маркетологині, дизайнерки та візіонерки обох статей, які мали 48 годин, щоб знайти команди та втілити свої ідеї в життя.
Це вже друга подібна подія цього року - перший про-жіночий хакатон відбувся навесні 2018 року. Прес-матеріали попередньої події привертають увагу конфліктом двох дискурсів - стереотипного та емансиційного (виділення наші):
“Empowering Women – це спроба надихнути жіноцтво в ІТ бізнесі, розкрити жіночий потенціал у підприємництві й зміцнити позиції прекрасної половини у львівській і загалом українській стартап-спільноті. Тема хакатону 2018 стосувалася не конкретно бізнесу чи девелопменту, а радше корпоративної соціальної відповідальності (CSR). З понад 100 учасників приблизно 60% – жінки й дівчата, котрі не лише брали участь у якості розробниць/дизайнерок/маркетологинь, а й пропонували власні ідеї стартапів.”
Ідея зробити подію для посилення жінок знайшла відгук - зі слів учасниці весняного хакатону, маркетологині Ірини Максимів: “Коли я побачила Empowering Women, це була основна з причин, чому я сюди прийшла. Інакше б я подумала – а, ІТ, якась конференція для чоловіків, для обміну технічним досвідом”.
“Гендер в деталях” (в особі головної редакторки Тамари Злобіної) відвідав листопадовий хакатон. Ділимося враженнями.
У пітчингах брали участь переважно змішані команди. Якщо бути точними, на сцені ми побачили 12 жінок і 21 чоловіка переважно віку 20+, з них від імені команди в 5 випадках говорили жінки, у 10 випадках - чоловіки. Серед менторок - 8 чоловіків та 7 жінок.
Ідеї стартапів стосувалися індустрій краси, харчування, агробізнесу, подорожей, вивчення іноземних мов, волонтерства, нових типів віртуальних помічників та навіть перевірки пропагандистських маніпуляцій. Надалі учасники та учасниці формували команди та 48 годин працювали над втіленням своїх ідей.
Серед команд виникли і суто жіночі, наприклад "E-democracy", яка працювала над онлайн-платформою, що буде збирати інформацію про кандидатів на президентських виборах в Україні та подавати її у простій і доступній формі.
І суто чоловічі, як "PropaGANda", які спробували розробити сервіс, який аналізуватиме текст на предмет емоційних маніпуляцій.
Більшість же команд були змішані.
Прочитати про команди, їх склад, та ідеї можна тут. Окремо хочемо відзначити жіночу команду "Women of Fortune", яка прагне створити платформу для спілкування та менторства для жінок у бізнесі.
Два дні пройшли швидко. На фінальних пітчингах було помітно, що всі команди справились з поставленими задачами і досягли значного прогресу з своїми проектами. Про призи та переможні команди можна дізнатись у прес релізі.
А тепер гендерний аналіз події.
Сподобалось:
Бадьора атмосфера події, дуже продуктивна мішанина представників та представниць різних професій, ідеї та бажання втілювати їх у життя, а також готовність щось не знати одразу та шукати рішення. І, звісно ж, велика кількість мотивованих та обізнаних жінок, готових продуктивно працювати, які почували себе комфортно. Думаємо, такі події справді допомагають жінкам відчути себе “своїми” в ІТ сфері, ставити амбітні цілі та шукати ресурси для їхньої реалізації.
Не сподобалось:
Гасло “Посилення жінок починається з чоловіків” на заголовному банері події. Згодом це гасло отримало пояснення, однак вибір його як мотто все одно сумнівний.
Сексистські коментарі ведучого Ragnar Sass щодо менторок при представленні - “а ти взагалі вмієш щось робити”, “а я знаю що ти вмієш танцювати, затанцюєш?”. Щодо чоловіків-менторів ми такого “гумору” не почули. Рагнаре, не смішно й не доречно.
Мотиваційна промова Kristina Lillemets в стилі “я все змогла зробити сама, скляна стеля насамперед у жінок в голові, просто не треба боятись”. Крістіна також пояснила мотто події, сказавши, що посилення жінок починається у сім’ї - і попрохала чоловіків не заважати жінкам і не обмежувати їхній професійний ріст. Доречніше однак було б рекомендувати чоловікам розділяти декретну відпустку з дружиною, як це зробив Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора Міжнародного валютного фонду на Форумі із соціокультурного різноманіття, організованому Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. Власний приклад успішності дуже важливий - і інших жінок він справді може надихнути. Однак перекладати відповідальність лише на жінок за їх представництво у 20% у ІТ галузі, замовчувати структурні передумови нерівності та соціальні стереотипи, які орієнтують жінку на сім’ю, а чоловіка на досягнення - безвідповідально і недоречно на емансипаційній події. На кожну жінку, яка "змогла", припадає N жінок, які не змогли - і наше завдання розібратись, що ж саме їм завадило.
Здивувало:
Мовчанка щодо структурних причин дискримінації жінок, соціальних стереотипів, та актуальних дискусій щодо гендерної рівності, які зараз тривають в Україні. Наприклад, депутати Верховної Ради провалили ратифікацію дуже потрібної в Україні Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок (Стамбульська конвенція) лише тому, що в тексті закону було слово “гендер”. В Україні посилюються консервативні настрої за підтримки Ради Церков, політики дозволяють собі сексистські висловлювання. Це все стосується бізнесу і технологій більше, аніж видається на перший погляд.
ІТ компанії та стартапи існують не у вакуумі, а у суспільстві, де вважаються нормальними тези “головне для жінки сім’я”, “жінка не має заробляти більше за чоловіка”, “жінки мають займатись дітьми та побутом”. Про те, наскільки ці стереотипи поширені, свідчить нещодавнє дослідження. Про те, як працює трудова дискримінація жінок, можна дізнатись з статті Олени Ткаліч. Не дивно, що таке токсичне суспільство не породжує велику кількість мотивованих жінок, готових ризикувати в лідерстві та підприємництві, чи йти в “чоловічі” професії. Компаніям, які справді хочуть досягти різноманіття у командах та посилювати жінок, потрібно визнавати, що в Україні є гендерна нерівність, що це структурна проблема, а не відповідальність жінок, які “самі не хочуть” - та докладатись до вирішення цієї соціальної проблеми. Для цього варто розуміти, як працює гендерна дискримінація, та враховувати це як при розробці внутрішньої політики, так і при організації публічних подій.
Також нас здивувала відсутність вступної промови від менеджменту N-IX, яка пояснила б, чому для цієї української компанії важливі заходи професійного посилення жінок. Склалось враження, що обидва про-жіночі хакатони були ініційовані естонською стороною.
В Україні активно діють товариства жінок в ІТ різного напрямку: WomenWhoCode, Women Techmakers, Дівчата Stem, WTech та інші. Хотілось би частіше бачити їх серед організаторок подібних подій, й українські компанії та уряд (без допомоги більш “просунутих” закордонних партнерів) - в якості спонсорів.
PS. Наступна подія - 7-9 грудня, Garage48 Empowering Women Hackathon Kharkiv 2018. Рекомендуємо! Навіть якщо у вас немає жодних технічних знань - ви можете прийти з ідеєю та знайти для неї команду і досвідчених менторів/ок.
Фото з фб сторінки події.
