14 грудня, 2019

Жінки в темі: огляд феміністичних подій 25 Книжкового форуму у Львові

17 жовтня 2018
Поширити в Telegram
1341
цікавиться гендерною теорією і літературознавством
активістка Феміністичної майстерні, цікавиться гендерною теорією та філософією постструктуралізму

Жінки в темі: огляд феміністичних подій 25 Книжкового форуму у Львові

Читайте також:

Book Forum Lviv, відомий до 2018 року як Форум видавців у Львові, — книжковий ярмарок і Львівський міжнародний літературний фестиваль, який проходить щовересня з 1994 року. Важко сказати, скільки за цей час відбулося феміністичних подій у межах фестивалю. Блок «Жінка в темі» як окрема структурна частина книжкового форуму з’явився аж 2013 року, через дев’ятнадцять років після заснування самої події. Тоді пильну увагу до жінок приурочили до 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської, яку заведено вважати першою українською феміністкою.

Відтоді на форумі дедалі частіше дискутують про питання гендерної рівності і репрезентації жінок, про жіночий і феміністичний рухи. Та говорити про стратегічний розвиток окремих тем у рамках форуму навряд чи можна: повістка конкретного року залежить від новинок на книжковому ринку. Утім, порадіти можна бодай тому, що під час заходів частіше лунає слово «фемінізм», з кожним роком розширюється список тем для обговорення, а на книжковому ринку з’являється більше книжок про фемінізм для широкої аудиторії.

Фемінізмом прогрес фестивалю не обмежується. У 2018 році вже вдруге в програмі форуму було заявлено обговорення літератури про ЛГБТ-спільноту, а цьогоріч подія навіть відбулася спокійно.

Модераторками кластера «Жінка в темі», як і в попередні роки, стали журналістка і перекладачка Ірина Славінська та юристка, письменниця і журналістка Лариса Денисенко.

Традиційно вагому частку кластера становлять презентації книжок та обговорення дитячої і підліткової літератури. Цього року видавництво «Видавництво» представило й анонсувало одразу кілька новинок, а його засновники брали активну участь в обговореннях літератури.

Львівська громадська організація «Феміністична майстерня» взяла участь у заходах Форуму ще 2016 року, два роки поспіль співпрацювала з кластером «Жінка в темі», а 2018 року зробила окрему програму. Цьогоріч кілька подій відбулися в гостині Феміністичної майстерні. Модераторками подій на цій локації виступили активістки організації, проте відвідувач_ки могли вільно ділитися думками й досвідом, не чекаючи кількох хвилин для запитань наприкінці заходів.

Отож, цього року на Форумі було заявлено 25 подій, дотичних до гендерних питань. Авторки цієї статті відвідали більшість із них і раді запропонувати вашій увазі огляд найцікавіших презентацій та дискусій для дорослих, підлітків і дітей.

Для дорослих

Презентація книжки «Чому не варто боятись фемінізму»

Організатор: видавництво «Комора»

Учасни_ці: Тамара Марценюк, Оксана Кісь

Купити книжку можна тут.

Оформила книжку дизайнерка Марія Кінович

«Ми можемо легко знайти безліч заходів, які підтримують традиційний погляд на жіночність, але у нас немає тренінгів і семінарів про те, як бути емансипованою жінкою, хоча вони потрібні, адже можуть дати жінкам набагато більше», — розповіла авторка книжки «Чому не варто боятись фемінізму» Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, доцентка Києво-Могилянської академії.

За словами видав_чинь, книжка покликана зруйнувати найпопулярніші стереотипи й упередження, які існують в українському суспільстві: «Серед багатьох різних фемінізмів для нас затребуваним залишається і ліберальний, бо він порушує спільні для багатьох питання».

Авторка зазначила, що особисто для неї одна з найважливіших тем для широких обговорень — продуктивна і репродуктивна праця, а саме хто її виконує та як залучати до неї чоловіків.

Тамара Марценюк відповідає на питання

На відміну від інших своїх текстів, у цьому Тамара Марценюк намагалася більше зосередитися на історії. Такий акцент зумовлено потребою більше говорити і помічати вже зроблене для гендерної рівності, але досі не відоме для більшості українців. Книжка містить історичні розвідки про феміністичний рух, а також розповідає про сучасні феміністичні тренди, історії успіху в Україні й за кордоном і не лише на Заході.

«Я не хотіла робити цю книжку західноцентричною, тому намагалася залучити до неї праці і незахідних феміністок, тих, хто писали про другий і третій світ».

Презентація дослідження «Жінки, Близький Схід і фемінізм: теоретичні ситуації та повсякденна практика жіночого існування в мусульманських країнах (Близький Схід і Магриб)»

Організаторка: Феміністична майстерня

Лекторка: Марія Демішева

Більше почитати можна тут  та на сайті Феміністичної майстерні.

Під час лекції активістка Феміністичної майстерні, дослідниця, випускниця факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка Марія Демішева зосередилася на трьох основних темах: роль жінки в Корані і широкі можливості його інтерпретації, основні гілки східного фемінізму та сучасний стан прав жінок у мусульманських країнах.

Одна з найпопулярніших тамтешніх феміністичних течій стверджує, що Коран звільнив жінку. Почасти це правда, бо для тогочасного Аравійського півострова Коран був справді революційним, однак у ньому є аяти, які звертаються лише до чоловіків: «Зайдіть у рай, Ви і жінки ваші», — а нерівність закладено навіть у майнових правах: «Сину належить частка, рівна частці двох доньок». Марія Демішева підкреслила, що в мусульманських країнах написане в Корані важливіше за міжнародне право

Дослідниця ще раз розповіла про перешкоди на шляху всіх зацікавлених у цій темі, адже багато текстів не перекладено навіть англійською. Відтак досвід мусульманських жінок досі фактично недоступний для Заходу.

Хоча лекція містила переважно базові відомості про ситуацію в мусульманських країнах, вона викликала неабиякий інтерес: невеличке приміщення Феміністичної майстерні ледве змогло вмістити близько сорока відвідувач_ок.

Феміністичні читання статті Люс Ірігарей «Ця стать, яка не одинична»

Організаторка: Феміністична майстерня

Лекторка: Марія Демішева

Переклад статті українською можна почитати тут.

Групове читання на подвір’ї Феміністичної майстерні теж модерувала Марія Демішева, яка представила свій переклад статті українською.

Праця французької феміністки і філософині Люс Ірігарей, яка з’явилася у 1980-х роках, критикує фалоцентричний маскулінний погляд на жіночу стать, що його розвиває і підтримує класичний психоаналіз Фройда: «Однак такий погляд на сексуальні стосунки нічого не говорить про жінку та її задоволення. Її місце — “брак”, “втрата” (сексуального органа) та “заздрість пеніса” (penis envy), адже пеніс — одинокий сексуальний орган, що, як заведено вважати, має справжню цінність», — пише Ірігарей. Філософиня натомість формулює феміністичний погляд на жіночу стать, яка, на відміну від одиничної чоловічої, множинна, не зосереджена в одній області тіла: «Проте жінка має статеві органи приблизно скрізь. Вона знаходить задоволення майже всюди. Навіть якщо ми втримаємося від відродження істеричності всього її тіла, ми однаково зрозуміємо, що географія її задоволення набагато більше диверсифікована, набагато більше множинна у своїй відмінності, набагато комплексніша і витонченіша, ніж заведено вважати — в уявному, яке занадто вузько сконцентровано на однаковості».

Хоча формат групових читань дозволяє з’ясовувати незрозумілі тези та обговорювати хід думок авторки одразу, дехто з учасниць заходу казали, що без знання теорії психоаналізу і постструктуралістської критики фройдизму їм було важко швидко розуміти текст статті.

Правничий фемінізм: дискусія від асоціації юристок «ЮрФем»

Організатор: видавництво «Видавництво»

Учасниці: Христина Кіт, Лариса Денисенко, Ілля Стронґовський

Під час препрезентації книжки «Правничий фемінізм» учасниці організації «ЮрФем» наголосили, що українським виданням книжки вони прагнуть зруйнувати наявні стереотипи і дискримінації жінок у сфері права. Книжку спрямовано не лише на зміни сучасних практик судочинства, які сексистські, а й на просвіту студентів і студенток юридичних факультетів.

«На жаль, у юридичних вишах України не говорять про те, з якими проблемами стикається жіночий рух, хоча у Європі і США такі курси викладають. Наприклад, у Гарварді говорять про реформи і міжнародний досвід, а в Стенфорді — про забезпечення трудових прав жінок», — зазначила учасниця асоціації юристок «ЮрФем» Христина Кіт.

Авторка книжки Ен Скейлз, правозахисниця, науковиця і викладачка Денверського університету, зробила великий внесок у розвиток феміністичної юриспруденції і, власне, започаткувала це поняття.

«Ми всі юристки і юристи, але не всі ми правозахисники, бо мало хто розуміє, що таке права людини. Ця книжка дає можливість задуматися над своїми стереотипами і зрозуміти, що таке фемінізм узагалі», — підсумувала Христина Кіт.

Презентація роману «Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму»

Організатор: видавництво «Брайт Букс»

Учасниці: Ірина Агапеєва

Більше прочитати можна тут.

У 1999 році вісімнадцятирічна Ірина Агапеєва потрапила в Сімферопольське СІЗО і провела там рік, очікуючи на суд. Згодом цей досвід ліг в основу автобіографічного роману.

Цією книжкою письменниця і юристка Ірина Агапеєва прагне поширити правдиву інформацію про українські в’язниці та зруйнувати стереотипи про ув’язнених, які існують у суспільстві. «Якщо ми хочемо жити в правовій державі, у якій дотримуються законів, то ми не повинні допускати такого», — додала авторка книжки.

У книжці описано нелюдські умови і жорстокість, з якими стикаються ув’язнені, чию провину ще навіть не доведено. За словами письменниці, те, що вона описує в романі, стосується не лише закладів, у яких перебувала вона особисто, а всієї пенітенціарної системи України.

Дискусія «Переклад ЛГБТ-літератури, або Свобода слова перекладача»

Учасни_ці: Ірина Славінська, Анна Вовченко, Ірина Загладько, Юрій Завадський

Більше про подію читайте тут.

У дискусії, яку модерувала журналістка і перекладачка Ірина Славінська, взяли участь перекладачка роману «Середня стать» Анна Вовченко та перекладачка роману «Середина світу» Ірина Загладько.

Під час обговорення учасни_ці роздумували про феномен ЛГБТ-літератури, а саме про доцільність її виокремлення як жанрової форми, взаємини перекладачів з видавництвами і табуйованість цієї теми в суспільстві.

Перекладачка роману «Середня стать» Анна Вовченко зізналася, що не може назвати цю книжку взірцем чистої ЛГБТ-літератури, бо вона порушує «цілий клубок» проблем у суспільстві.

Директор видавництва «Крок» Юрій Завадський, теж учасник дискусії, відзначив, що вирішувати, які тексти вважати ЛГБТ-літературою, повинні літературознав_иці. Проте питання, наскільки позитивним буде вплив такої класифікації, для нього залишається відкритим. Особисто він як читач і видавець підходить «до вибору книжок, як до ковбаси, — важливі смак, якість і ціна». «Як видавець я ніколи не обирав книжки за темою, для мене важливі якісні тексти», — додав Завадський.

«Те, що ми називаємо ЛГБТ-літературою в Україні, в інших країнах уже може так не називатися. Це все залежить від розвитку суспільства, від його вміння сприймати», — підсумувала Ірина Загладько.

Презентація книжки «При надії»

Організатор: видавництво «Дискурсус»

Учасниці: Ольга Деркачова, Тетяна Мельник, Христина Козловська, Любов Якимчук

Купити книжку можна тут

Авторками першої української збірки історій про вагітність стали відомі письменниці, які мають досвід материнства: Любов Якимчук, Ірена Карпа, Маріанна Кіяновська, Лариса Денисенко, Галина Петросаняк, Христина Козловська, Ольга Деркачова, Тетяна Мельник, Ірина Шувалова. За словами авторок, не всі оповідання засновано на реальних досвідах. Попри художність і вимисел, упорядниці прагнули порушити у збірці і проблемні моменти. Наприклад, оповідання Любові Якимчук змальовує вагітність під час навчання в університеті, а Маріанни Кіяновської — у буремні дев’яності.

Книжку проілюструвала Катя Слонова, яка використала фотографії з особистого архіву авторок для створення графічних колажів за сюжетами оповідань.

Упорядниці сподіваються, що книжка знайде свого читача і серед чоловіків, для яких «у вагітності часто не залишається місця».

Інтерактивні формати: дискусія «Речі, які ми хотіли б дізнатися на уроках літератури в школі», феміністична гра Characters

Організаторка: Феміністична майстерня

Модераторки: Слава Огороднік, Світлана Панчук, Бумі

Три з чотирьох заходів, які проходили у Феміністичній майстерні, були інтерактивними, відвідувач_ки могли брати активну участь в обговореннях. Два з них було присвячено рефлексіям над репрезентаціями жінок у шкільній освіті і культурі. Учасниці феміністичної гри Сharacters, яку провела активістка Бумі, згадували героїнь із книжок, фільмів і серіалів, які були для них рольовими моделями чи впливали на їхнє уявлення про місце жінки у світі. Протягом гри учасниці змогли згадати 60 героїнь.

«Речі, про які ми хотіли б дізнатися в школі» — дискусія за модерації активісток Слави Огороднік і Світлани Панчук, у якій кожна могла поділитися своїм критичним поглядом на зміст шкільних програм з літератури. Зокрема, йшлося про їхню андроцентричність, гетеронормативність, викривлення образів письменників, а саме Шевченка і Франка, про ігнорування феміністичних творів тих небагатьох письменниць, які є в програмі. Крім того, учасни_ці зазначали, що в молодших класах важко зрозуміти старі тексти, а викладач_ки замість розвивати навички критичного мислення наполягають на правильних трактуваннях і висновках.

Для дітей і підлітків

Презентація книжки «Це зробила вона» та перекладу «Люба Іджеавеле»

Організатор: видавництво «Видавництво»

Учасни_ці: Лілія Омельяненко, Марта Чумало, Ілля Стронґовський

Купити книжки можна тут.

«Це зробила вона» — збірка життєписів 50 видатних українок, яка висвітлює не лише різні професії, а й широкі часові межі — від Київської Русі до сьогодення. Книжку орієнтовано на підлітків, але упорядниця Лілія Омельяненко стверджує, що її восьмилітня дочка із задоволенням вивчає ілюстрації, порівнюючи їх з реальними фото героїнь. Упорядни_ці розповідають, що тексти й ілюстрації підготували різні авторки й ілюстраторки.

Лілія Омельяненко каже, що для неї як для матері ця книжка важлива, — щоб у її двох доньок були приклади і рольові моделі, а також усвідомлення того, що вони можуть обрати собі будь-яку професію. Ілля Стронґовський додав, що йому як феміністові й батьку теж важливо, щоб його «дочка розуміла, що може навіть у космос полетіти, бо вже були українки, які це робили».

На початку презентації видавці запитали в аудиторії, кого з видатних українок вони можуть згадати. Хоча в залі було близько 60 людей, серед яких і школярі, і дорослі, відповідей прозвучало небагато. Упорядни_ці кажуть, що у них попереду ще багато роботи. П’ятдесят героїнь для першого тому вони обрали із двохсот і досі отримують нові історії.

Більшу частину накладу видав_чині вже розіслали в бібліотеки. На питання, чи не планують вони зробити електронну версію або зняти відеоісторії за мотивами книжки, вони відповіли, що їм хотілося б зробити мультимедійний сайт з аудіозаписами життєписів видатних українок.

Під час дискусії «Навіщо нам фемінізм» було презентовано книжку «Люба Іджиавеле» Чимаманди Нгозі Адічі в перекладі Іллі Стронґовського.

Психологиня і громадська активіста Марта Чумало розповіла, що книжку написано у форматі листів авторки, адресованих дочці її подруги. Це роздуми про те, що ми можемо зробити для того, щоб наші доньки в дорослому житті могли ухвалювати самостійні рішення, а також про важливість рефлексії над власними потребами і проблемами. Під час дискусії учасни_ці обговорили, які переваги вони бачать у пропагуванні фемінізму, навіщо фемінізм потрібен саме їм та чи можуть чоловіки бути феміністами.

«Фемінізм — це не про те, щоб забрати у чоловіків їхні права і віддати жінкам, а про те, щоб забрати у чоловіків привілеї, аби вони жили як звичайні люди», — зауважив арт-директор «Видавництва» Ілля Стронґовський.

Дискусія «Якою має бути книга для дівчинки XXI сторіччя»

Організовують: видавничий проект «ЛакіБукс»

Учасни_ці: Ірина Ніколайчук, Тетяна Скороход, Христина Венгринюк, Лілія Омельяненко, Тетяна Стус, Ольга Купріян, Галина Ткачук, Анна Довгопол

На дискусії, присвяченій новинці видавництва «ЛакіБукс» «Дівчатам слово: як бути сильною, розумною та неповторною», експертне коло українських письменниць, літературознавиць, видав_чинь обговорило, чи доцільно поділяти дитячу літературу на дівчачу і хлоп’ячу та як видавництва можуть спонукати батьків купувати якісну літературу для дітей. Наголошуючи на тому, як важливо залишати за дитиною право вибору, літературознавиця Міра Київська розповіла, що знає хлопчиків, які залюбки читають казки про принцес. Під час обговорень лунали переважно аргументи за просування гендерно-нейтральної літератури. Одним зі способів спонукати батьків купити таку літературу може стати фокус книжки — не на гендерних ознаках, а на темах, які порушуються в книжках.

17 жовтня 2018
Поширити в Telegram
1341
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Для всіх, хто відчуває себе під скляним ковпаком
Поетеса Сильвія Плат – одне з облич американського феміністичного руху 50-х, хоча вона ніколи не займалася активізмом. Визнання до неї прийшло вже після її смерті, як і Пулітцерівська премія. Сьогодні я хочу поговорити з вами не про її поезію, а про роман «Під скляним ковпаком», який торік видало Видавництво Старого Лева.
Утопія мого тіла
Тривалі перешкоди в доступі до свого тіла, у розумінні свого тіла, міфи про клітор і оргазм, порно як «посібник» із сексу, який показує цей процес винятково з чоловічого погляду — скільки зайвих нашарувань потрібно зняти жінкам, щоб пізнати своє тіло і його насолоди, які виявляються цілком несподіваними...
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Від мами до ЛГБТ активістки — один камінгаут дитини
Якось Карл зізнається матері, що він гей, і це головна зав’язка в мемуарній книжці Рубі Свансон. Це було 2002 року і в Канаді, а сама авторка ніколи не вважала себе гомофобкою, проте перші відчуті нею емоції — «шок, страх і заперечення». Чому ця книжка виходить 2019 року українською та чого від неї (не)очікувати?
Лекція Тамари Злобіної «Гендерний розпад»
Уявлення про гендерні ролі жінок та чоловіків не є фіксованими – вони змінюються разом з розвитком суспільства. Україна після Майдану – це нуртуюче поле постійних змін, які мають і свій гендерний вимір. Колишні гендерні моделі (радянські, пострадянські) розпадаються, натомість створюються нові – сучасні, демократичні, європейські. Для того, щоб краще зрозуміти цей процес, його вартує побачити в історичній перспективі. Тому лекція «Гендерний розпад» – це захоплююча екскурсія гендерною історією України останнього століття, яка допоможе кожному та кожній усвідомлено творити рівноправне, щасливе майбутнє.
Інтерв’ю із Сарою Філліпс про жіночий активізм в Україні — погляд із США
Сара Філліпс (Sarah D. Phillips[1]) — докторка (PhD) і професорка антропології, директорка Інституту російських і східноєвропейських досліджень[2] Індіанського університету (США). Викладає різноманітні курси[3] з антропології, а також «Постсоціалістичні гендерні утворення», «Культура, здоров’я та хвороби», «Чорнобиль: спадщина розпаду» й ін. Дослідницькі інтереси Сари Філліпс — це медична антропологія, студії інвалідности, гендерні дослідження, ВІЛ-СНІД, наркозалежність, антропологія фармацевтичних засобів, Чорнобиль, громадянське суспільство й неурядові організації (НУО), розвиток. Географічні зони спеціалізації — Центральна і Східна Європа, колишній Радянський Союз, особливо Україна й Росія, США. Авторка численних наукових статей, розділів у книжках і монографій. Стипендіатка таких престижних фондів, як The Woodrow Wilson National Fellowship Foundation, Fulbright-Hays Doctoral Dissertation Research Abroad Grant та ін.
«Усе, що ти написала, в будь-який момент може бути використано проти тебе», або Майбутнє без кіберсталкінгу
Як запобігати проникненню в особистий жіночий простір у реальному і віртуальному середовищах? Як модернізується етика спілкування в мережі в часи трансгуманізму? І нарешті, як убезпечити себе від пікапу й кіберсталкінгу в теперішньому соціумі, де технологічний розвиток поки що випереджає етичний поступ?
Гендерна соціалізація як процес формування маскулінних та фемінних ознак гендерної ідентичності
Стаття складається з двох частин. Теоретичну частину присвячено характеристиці основних понять - маскулінності та фемінності, гендерній ідентичності й гендерній соціалізації. Емпірична частина містить якісний контент-аналіз есе дітей різного віку. Результати цього аналізу демонструють те, що наслідки гендерної соціалізації залежать від тривалості залучення дитини до цього процесу.
ЗМІ та реклама в ідеальному світі майбутнього
ЗМІ та реклама відіграють одну з визначальних ролей у формуванні людської свідомости, адже вони чітко показують суспільні норми й проблеми. На жаль, сучасні засоби масової інформації й рекламні матеріали часто транслюють сексизм, мізогінію та віктимблеймінг. Якими вони мають бути в ідеальному світі? Спробуймо розібратися.
Наступна ланка еволюції — фемінізм
Чи можливий феміністичний світ без розподілу характеристик та обов’язків між чоловіками й жінками? Які цінності будуть у людства, коли ми перестанемо очікувати від кожної статі певних поведінкових патернів? І чому співпраця та підтримка — найвигідніша стратегія еволюції?