18 грудня, 2024

Суспільство

Право на мінімальну гідну зарплатню
Умови та оплата праці у глобальних ланцюгах постачання західних брендів та ретейлерів перебувають у фокусі уваги вже не перше десятиліття.  Однак чи не найбільшими системними проблемами виробництва брендового одягу є низька оплата та тривала понаднормова праця, які унеможливлюють гідний рівень життя для працівни_ць та їхніх сімей, призводять до матеріальної бідності та постійного браку часу. Для подолання цих проблем потрібно зробити багато, зокрема визначити, якою ж має бути оплата праці, щоб забезпечувати гідний рівень життя.
Порівняльне дослідження "Гендерний портрет міста Львова"
Порівняльне дослідження «Гендерний портрет міста Львова» підготовлене в рамках реалізації гендерної ініціативи «Підвищення залученості жінок у місцевий економічний розвиток — запорука успішного розвитку міста!», яка була впроваджена громадською організацією «Центр «Жіночі перспективи» спільно з Управлінням економіки Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. 
Незалежний культорологічний часопис "Ї" - випуск 33, "Гендер, ерос, порно"
Випуск незалежного українського культурологічного часопису за вересень 2004 року. 
Незалежний культорологічний часопис "Ї" - випуск 27, "Фемінність та маскулінність"
Випуск незалежного українського культурологічного часопису за січень 2003 року. 
Незалежний культорологічний часопис "Ї" - випуск 17, "Гендерні студії"
Випуск незалежного українського культурологічного часопису за липень 2000 року. 
Журнал "Критика феміністична" #1, 2018
Перший номер журналу «Критика феміністична» (2018) опубліковано! Номер містить статті з феміністичною критикою війни і мілітаризації, перекладні тексти про квір-мистецтво неуспіху та автоетнографію як феміністичний метод, блогові дописи про Фуко та трансґендерний досвід, рецензії про антиопресивні педагогіки та феміністичне мистецтво
Гендер в армії
Цей матеріал мав бути опублікований у академічному журналі "Офіцер України" в грудні 2018 року. Його авторка Ірина Шаповалова служить у Збройних силах України вже 20 років і за цей час отримала звання майорки. Їй на власному досвіді відомо все про складнощі, з якими стикаються дівчата в армії, саме тому вона вирішила, що має допомагати тим жінкам, які розпочинають свою військову кар'єру. З цією метою вона підготувала текст, але редактор журналу багаторазово переносив його публікацію, допоки знову не зняв його з випуску в останній момент. Авторці тексту дуже важливо, щоб він побачив світ у інших виданнях, саме тому ми розміщуємо його в нашій бібліотеці за її згодою. 
Світ без жінок: стать у польському громадському житті
Агнешка Графф має надзвичайну здатність дивуватися явищам, з якими ми повсякденно стикаємось, але через повсякчасне їхнє повторення вважаємо нормальними. Проте ці явища – суспільна патологія. Треба тільки вміти бачити. Виявляється, в країні «матері-польки» жінки вилучені з мови, закону, суспільного життя, з цілої сфери суспільної свідомості. Книга Агнешкі Графф – це бравурний, яскравий, переконливий аналіз мови масової пропаганди, що упродовж років розвивається в демократичній Польщі.
У війни не жіноче обличчя
«У війни не жіноче обличчя» – це документ людської пам’яті, запис історій жінок, яких війна змусила взяти в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму. Ця книга – результат кількарічної кропіткої праці: авторка розшукувала учасниць Другої світової війни і записувала їхні свідчення, які цілковито відрізнялися від свідчень чоловіків-ветеранів та від офіційної форми викладу спогадів про ті події. 
Село і гендер. Кому належить українська земля: чоловікам чи жінкам
Індекс гендерної рівності входить до системи показників, на основі яких міжнародні організації складають рейтинги, які відображають в тому числі рівень захисту прав людини. Такі рейтинги суттєво впливають на імідж країни, перспективи залучення іноземних інвестицій, можливості отримання грантових та кредитних коштів. «Доступ жінок до землекористування, контролю та власності на землю» (Women’s access to land use, control and ownership) – один із важливих показників гендерного індексу і включає користування, володіння та контроль над землями. Він входить до загального показника доступу до активів.