25 березня, 2023

Україна

Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність
У статті історикиня Оксана Кісь висвітлює жіночий досвід Голодомору в історичних дослідженнях та публічному дискурсі, окреслює гендерний вимір Голодомору, жіночий спротив насильницькому вилученню майна. Розповідає як про активну протидію “розкуркулюванню”, так і про участь жінок у “розкуркулюванні”. Окреме місце відведено темі жіночих стратегій виживання в умовах голоду, трагедії материнства й деформації і деградації жіночого тіла в умовах голоду.
Жінки в органах внутрішніх справ України
У книзі коротко викладається історія включення жінок в діяльність української міліції, їх служба у складі миротворчих місій; подається інформація щодо кількості жінок в поліцейських підрозділах іноземних держав; розкривається сутність та зміст сучасної гендерної політики на національному та міжнародному рівнях; наводяться витяги з міжнародних документів щодо забезпечення прав жінок та гендерної рівності, українських національних документів в цій сфері; представлена діяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо формування гендерної політики.
Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки”
Марта Богачевська-Хомяк (Martha Bohachevsky-Chomiak) — історикиня, дослідниця жіночого руху, суспільних процесів y Галичині в XIX ст., інтелектуального життя дореволюційної Росії. Громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки. Членка НТШ. З кінця 1940-х рр. живе в США. У 1960 р. закінчила Пенсильванський університет, після того — аспірантуру в Колумбійському університеті, де й захистила докторат з історії російської філософської думки XIX ст. У 1964-1968 рр. викладала історію Східної Європи у провідних університетах США; згодом — професорка історії в університетах Нью-Йорка, Нью-Джерсі, Вашинґтона та в Гарвардському університеті.
Фемінізм глибше розуміли жінки з колишніх імперій, – Марта Богачевська-Хомяк
Марта Богачевська-Хомяк – авторка монографії «Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939». Це перша книжка про жіночий внесок у національні українські рухи. Метафора «Білим по білому» дуже наочно ілюструє видимість таких рухів, союзів, угруповань жінок. Часто вони займалися «жіночими справами» — як-от організацією шкіл для дівчат або подоби дитячих садочків для дітей матерів-одиначок, які працюють. Марта Богачевська-Хомяк — громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки, на початку 2000-х очолювала програму академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.
Дума України - жіночого роду
Перша узагальнена науково-історична праця, що висвітлює роль українських жінок у затяжній, напруженій, кривавій боротьбі багатьох поколінь за незалежність Вітчизни. Матері, дружини, сестри, доньки, утворивши свої громади, товариства, зрештою - наймасовіший Союз Українок, продуманими громадсько-політичними заходами ширили освіту, культуру, утверджували національну свідомість серед свого населення. Так завдяки нашим жінкам, завдяки їхній співпраці з міжнародними жіночими організаціями світ більше довідався про Українську Народну Республіку, про її демократичні засади, про лютий Голодомор 33-го, про героїчну боротьбу українських повстанців з фашистськими та більшовицькими окупантами. Воістину: що не могли чоловіки, те змогли жінки.
Жінки в Українській Центральній Раді
У статті висвітлено кількісний склад жінок, які отримали мандати членів Української Центральної Ради. Проаналізовано основні напрямки та обсяг роботи жінок-представниць Центральної Ради щодо піднесення та реалізації ідеї національного державотворення, надання допомоги біженцям, українізації освіти, охорони здоров’я жінок та дітей, розвитку культури.
Гендер, релігія і націоналізм в Україні
Колективне дослідження, виконане групою українських авторок, аналізує суспільні процеси, що супроводжують ріст та зміцнення праворадикальних та релігійних об’єднань в Україні, та описує, послуговуючись феміністичною оптикою, репресивний дискурсивний апарат, присутній в українському медійному просторі та публічній сфері, намагаючись знайти відповідь на питання «Чи/як можливий демократичний спротив у консервативному політичному кліматі?».
«Не народила ще?»: репродуктивний тиск від А до Я
«Не народила ще? А коли? Та вже пора! Свєтка оно вже третю...» Замість відповідати на чужі питання про майбутніх дітей, спробуймо поставити власні. Що таке репродуктивний тиск і в яких формах він є? Чому він проблема? Як йому опиратися?
Діти та інфраструктура: кілька порад
Якщо у вас виникають будь-які питання щодо освіти, її доступності і вартості, але ви не маєте жодного уявлення, куди звертатися, — у п’ятому тексті серії «Діти, діти, куди вас подіти?»  коротко про те, хто за що відповідає, а також про ключові питання, які варто тримати на контролі батьківській спільноті.
Що робити з дітьми в сучасному місті та скільки це коштуватиме?
На перший погляд навкруги повно майданчиків, секцій, шкіл і дитячих садків, та щойно виникне потреба чимось із цього скористатися, вимальовується зовсім інша картина. Що, як і скільки коштує — нагальні питання, які постають перед мамою і татом. Наскільки далеко від дому музична школа, чи є у ній місця? Чи безпечний дитячий майданчик у сусідньому дворі? У четвертому тексті серії «Діти, діти, куди вас подіти?»  усе про позашкільні заклади для дітей, гуртки, секції, та різні форми дозвілля.