10319 
Ґендерні питання в сьогоденному українському суспільстві знаходяться у площині напівзаборони. Моральні установки нашого не надто далекого минулого говорять про те, що обговорювати відносини статей, а також – відмінності між ними та їхні права в соціумі є табуйованою темою, непристойною та непотрібною. Є раз і назавжди встановлений порядок: чоловік – сильний, в нього права і пріоритети, а жінка – слабка, здатна переважно на репродукцію людського роду, її нарівні з дітьми слід оберігати та опікати. Такі норми панували в суспільній моралі протягом багатьох століть. Хоча на практиці роль жінок – господарок, дружин, матерів тощо – вимагала неабияких зусиль та сил – моральних і фізичних. Чого лише варті продуктові та інші черги у СРСР: подолати ці та всілякі інші бюрократичні перешкоди, побутову невлаштованість, дефіцит всього та всюди – ці та подібні проблеми лягали перш за все на жіночі плечі.
Зараз ми бачимо, що наше суспільство потроху «оговтується», відбуваються поступові кроки до досягнення всезагальної рівності. Ґендерні дискурси відбуваються з тією чи іншою інтенсивністю на різних рівнях суспільства (2 квітня 2018 у Києві відбувся круглий стіл «Роль медіа в утвердженні культури ґендерної рівності (для ЗМІ)», де брали участь представники/-ці громадських організацій, науковці/-иці та народні депутатки) [1]. Та все ж ми досі наштовхуємось на практику замовчування багатьох ґендерних питань як у суспільних дискурсах загалом, так і в українських медіа зокрема.
Час від часу проводяться моніторингові дослідження медіаконтенту із метою виявити віддзеркалену медіа ґендерну картину світу, - а тобто, кількісний розподіл жіночих та чоловічих образів, представлених в медіа, сфери та контексти їхньої представленості, особливості візуальних репрезентацій тощо [ІМІ, 2018 [2]; АУП, 2013 [3]]. Та цього виявляється замало: навіть шокуючі неспівмірності чоловічих та жіночих образів в медіа (3 до 1 відповідно або 4 до 1) та регулярні семінари, майстер-класи для журналістів / журналісток, вироблення низки рекомендацій до працівників / працівниць медіа із метою більш об’єктивного відображення дійсності (наприклад, курс «Медіаосвіта» (АУП) [4] ) не дають бажаного ефекту. Зайвим підтвердженням цьому став Моніторинг друкованих регіональних видань України, проведений двома хвилями Академією Української Преси у листопаді 2017 та лютому 2018 року за підтримки Секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (Міністерство закордонних справ України), результати якого ми б хотіли представити надалі [5].
Для аналізу було відібрано 10 друкованих періодичних видань різних регіонів України: м.Вінниця, м.Дніпро, м.Житомир, м.Запоріжжя, м.Київ, м.Кропивницький, м.Львів, м.Луцьк, м.Полтава, м.Черкаси (по одній газеті у кожному місті). Показовим є те, що дані видання поєднує соціально-політична спрямованість, але кожне з них має свою тематичну специфіку, згідно економічної спрямованості регіону та суспільних запитів читацьких аудиторій. Таким чином, відчувається взаємний зв’язок «попиту та пропозиції» висвітлення тієї чи іншої тематики в кожному з видань. А отже, виявлену завдяки моніторингу інтенсивність та змістовність ґендерного дискурсу можна вважати як ініціативою редакції та її авторів / авторок, так і запитами самих читачів / читачок.
Метод дослідження – якісний аналіз текстів. Згідно розробленої методології, матеріали, в яких може бути представлена ґендерна проблематика, було розділено на три основні типи:
- Статті, присвячені ґендерній проблематиці – тобто матеріали будь-якого масштабу (від заміток до аналітичних статей), які за своїм основним меседжем покликані підняти на обговорення ґендерно орієнтовану тематику;
- Статті, частково (дотично) присвячені ґендерній проблематиці – це матеріали, де основною темою та метою авторів були інші суспільні проблеми чи події, але вони свідомо чи несвідомо задіяли арсенал ґендерних понять, штампів, стереотипів або ж яскравих образів, які стосуються досліджуваної нами тематики та можуть бути віднесені до ґендерного дискурсу в медіа;
- Статті, присвячені тематиці домашнього насильства – тобто тексти, де йдеться мова про скоєння актів насильства у сімейних колах, у побуті, поміж представниками різних ґендерів (тут насамперед маються на увазі стосунки дорослих чоловіків та жінок).
На прикладі даного дослідження ми можемо говорити про ситуативну, але не менш значущу від того картину ґендерно орієнтованого дискурсу в регіональних періодичних виданнях України, яка втім відзначається наступними важливими ознаками: спонтанністю – в плані періоду проведення дослідження – коли у суспільстві не мали місце будь-які резонансні справи, які б стимулювали обговорення ґендерної проблематики, та широкою географічною представленістю, оскільки доволі рідко можна зустріти залучення до подібного роду моніторингів більше, ніж чотири регіони.
Загалом ґендерний дискурс у регіональній пресі представлений у 3,0-3,8% матеріалів, і переважно – це матеріали, які потрапили до нашої вибірки через навмисне чи ненавмисне вживання авторами / авторками певних ґендерних стереотипів, штампів і т.і. Матеріалів же, які цілеспрямовано і більш-менш розгорнуто обговорюють ґендерну проблематику з усього аналізованого контенту виявилось 0,2% (листопад 2017) та 0,5% (лютий 2018). Таким чином, можна говорити про те, що рівень відображення даної проблематики в медіа не відповідає рівню її реального соціального значення.
Окремо слід згадати про матеріали, присвячені тематиці домашнього насильства. Їх частка серед усіх матеріалів проаналізованих за місяць видань становить 0,6% у листопаді 2017 та 0,8% у лютому 2018 року. І ці цифри варіюються поміж окремими виданнями від 0% до 3-5%. У переважній більшості таких матеріалів жертвами різних видів домашнього насильства є дівчата та жінки. Але, незважаючи на те, що проблема має широкий соціальний контекст, дуже рідко ця проблематика обговорюється в розгорнутому, аналітичному вигляді. Як приклад, є матеріал, в якому наводяться дані щодо жахливо високого рівня смертності жінок у світі та в Україні від рук своїх чоловіків: «Кожне сьоме вбивство на Землі відбувається всередині сімей, і понад 38% їх стаються з вини чоловіків. Близько 40% від загальної кількості жінок, які померли внаслідок насильницької смерті, гинуть від рук свого чоловіка або коханця. Про це йдеться у заяві, яку опублікувала ВООЗ» [6] ; «За розрахунками Інституту демографії і соціальних досліджень, щороку 1,1 мільйона українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією у сім’ї. І більшість з них мовчать» [7].
Деякі з обраних до аналізу видань характеризуються наявністю спеціальних рубрик «життєвих історій», де центральними темами є відносини чоловіків та жінок. Але такі матеріали важко віднести до ґендерно орієнтованих, оскільки часто тут немає акцентованої уваги до питань рівності ґендерів або порушення цієї рівності через певні форми дискримінації того або іншого ґендеру.
Підсумовуючи отримані з двох хвиль нашого моніторингового дослідження дані, наводимо зведену таблицю порівняння абсолютної кількості ґендерно орієнтованих матеріалів у кожному виданні:
|
Статті, присвячені ґендерній проблематиці |
Статті, ЧАСТКОВО присвячені ґендерній проблематиці |
Статті, присвячені тематиці домашнього насильства |
||||
|
листопад 2017 |
лютий 2018 |
листопад 2017 |
лютий 2018 |
листопад 2017 |
лютий 2018 |
|
|
21 канал |
0 |
2 |
6 |
8 |
9 |
4 |
|
33 канал |
1 |
2 |
14 |
8 |
5 |
5 |
|
Вечірній Київ |
0 |
0 |
4 |
4 |
0 |
0 |
|
Високий Замок |
2 |
5 |
21 |
30 |
1 |
2 |
|
Вісник + К |
0 |
3 |
8 |
3 |
5 |
8 |
|
Дніпро Вечірній |
2 |
1 |
14 |
11 |
0 |
0 |
|
ЕХО |
2 |
0 |
7 |
4 |
3 |
4 |
|
Запорізька Правда |
0 |
0 |
7 |
4 |
0 |
0 |
|
Зоря Полтавщини |
0 |
1 |
8 |
18 |
0 |
1 |
|
Черкаський край |
0 |
0 |
2 |
5 |
0 |
0 |
|
7 |
14 |
91 |
95 |
23 |
24 |
|
Як бачимо, кількість публікацій, присвячених ґендерній проблематиці, за аналізований період загалом зросла: у статтях першого типу – вдвічі, а статтях другого типу – незначно. Втім, якщо порівнювати видання поміж собою, то найбільше увага до ґендерно орієнтованих матеріалів виросла у «Високому Замку» (Львів) та «Зорі Полтавщини», але водночас ця увага значно зменшилась у виданнях «33 канал» (Вінниця) та «Вісник + К» (Луцьк). В цілому, це також означає спонтанність та обумовленість публікованих матеріалів об’єктивними подіями суспільного життя.
Більш змістовно представити матеріали, що стосуються ґендерного дискурсу, можна за сферами життя, а також – поняттями, до яких апелюють автори / авторки матеріалів.
Публікації першого типу визначаються своєю змістовною приналежністю до наступних сфер життя (кожна публікація може мати відношення до однієї або кількох сфер життя одночасно):
|
сфери життя |
кількість згадувань |
|
листопад 2017 |
|
|
внутрішня та міжнародна політика |
7 |
|
соціум |
4 |
|
економіка |
2 |
|
злочинність |
1 |
|
правова сфера |
1 |
|
лютий 2018 |
|
|
політика |
5 |
|
соціум |
5 |
|
побут |
3 |
|
мистецтво |
2 |
|
злочинність |
2 |
|
медицина |
2 |
|
наука |
2 |
|
культура |
1 |
|
правова сфера |
1 |
|
психологія |
1 |
Тобто всі сім матеріалів за листопад 2017, що було визначено, як ті, що безпосередньо присвячені ґендерній проблематиці, приналежні до сфери внутрішньої та міжнародної політики, а додатково – ще до соціальної, економічної, кримінальної та правової сфер. А от матеріали першого типу за лютий 2018, яких виявлено всього чотирнадцять, відзначаються більшою розмаїтістю контекстуальної приналежності до сфер життя: тут додаються побутовий, мистецький, медичний, науковий, культурний та психологічний контексти.
Публікації другого типу стосуються таких сфер життя:
|
сфери життя |
кількість згадувань |
сфери життя |
кількість згадувань |
|
листопад 2017 |
лютий 2018 |
||
|
побут |
29 |
гумор, розваги |
44 |
|
культура, релігія |
22 |
соціум |
22 |
|
гумор, розваги |
21 |
побут, родина |
21 |
|
політика |
17 |
культура, релігія |
12 |
|
соціум |
12 |
військова справа |
7 |
|
злочинність |
11 |
мистецтво |
6 |
|
мистецтво |
11 |
медицина, здоров'я |
6 |
|
історія |
10 |
політика |
5 |
|
медицина |
9 |
психологія |
5 |
|
правова сфера |
6 |
освіта |
5 |
|
військова справа |
4 |
злочинність |
3 |
|
освіта |
4 |
правова сфера |
3 |
|
психологія |
2 |
спорт |
3 |
|
спорт |
2 |
економіка |
1 |
|
економіка |
1 |
історія |
1 |
|
реклама |
1 |
наука |
1 |
Слід зазначити, що популярність сфери «гумор та розваги» зумовлена тим, що у рубриках «гумор» кожна публікація або історія, відзначена вербальними та змістовними індикаторами приналежності до ґендерного дискурсу, рахувались окремо. Так, в анекдотичних історіях, як правило, дуже часто фігурують і ґендерні штампи, і стереотипи щодо образу та поведінки представників тих чи інших ґендерів.
Поняття, якими можна охарактеризувати ґендерний дискурс того чи іншого періодичного видання, ми наводимо у наступних таблицях:
Листопад 2017
|
Поняття та персонажі ґендерного дискурсу у матеріалах, присвячених ґендерній проблематиці |
Поняття та персонажі ґендерного дискурсу у матеріалах, частково присвячених ґендерній проблематиці |
|
|
21 канал – Кропивницький |
- |
"сильна" та "слабка" стать, дівчинка та бабуся, ґендерна соціалізація, жінки-жертви афери, секс-рабині, жінки та чоловіки у подружжі |
|
33 канал – Вінниця |
жінки в політиці, ґендерна рівність |
чиновник-корупціонер та збоченець, сексуальні домагання, вчитель-ґвалтівник, хвора дівчинка та її мати, "Фемен", Порошенко, освітні програми, стереотип навчання для дівчат та хлопців, стереотип жінок-секретарок, стереотип чоловічої та жіночої вірності, ґендерна рівність, стереотипи жіночої та чоловічої психології, шлюбний контракт, права рабинь, ґендерна дискримінація |
|
Вечірній Київ - Київ |
- |
українські жінки та чоловіки ХІХ століття, жінки України, права жінок, чоловіки-музиканти та їх вплив на жінок, юнаки та дівчата - учасники військово-патріотичної спартакіади |
|
Високий Замок – Львів |
права жінок XIX століття, представниці "чарівної статі", трансґендер, транссексуал, гомофобія |
гомосексуалісти, аморальний директор та його учениці, чоловіча мода, "сильна половина людства", зарубіжний актор-гомосексуаліст, педофілія, сексуальні домагання, жінки з раком молочної залози, сексуальні стосунки й відчуття чоловіків та жінок, зарубіжний міністр оборони і сексуальні домагання з його боку, модель-солдат, жіноча логіка, традиційні слов'янські жіночі головні убори та прикмети, недемократичні ґендерні вимоги, стереотип професії акторки, чоловіча психологія, стереотип подружнього життя, жіночий оргазм, жінка в Ансамблі Збройних сил, жінка-рибалка, представниці "прекрасної статі" |
|
Вісник + К – Луцьк |
- |
дівчина та мати, стереотипи жіночого щастя, репродуктивна функція чоловіків та жінок, порноактриса, що мріє стати Президентом, сексуальні домагання, хлопчача мода 60х та її критика, ґендерна дискримінація, вагітна жінка, що не знає батька дитини, хлопець-рекордсмен з довжини волосся, стереотип образу хлопця та дівчини, жінка-інвалід та її чоловік, стереотип чоловічих та жіночих ролей у побуті |
|
Дніпро Вечірній – Дніпро |
рівні права статей, трудова ґендерна дискримінація, ґендерна рівність |
чоловік-художник та жінка, що стала "просто мамою", ґендерна дискримінація, ґендерні стереотипи, герої п'єси - чоловік та представниця "слабкої статі", "симпатичні баришні", стереотип жіночої поведінки восени, жінки України, права жінок, Германарих (Король Артур) та Сванхільда (Гвиневра), права людей, рівність перед законом, секс-меншини, "нехороші геї", індійські чоловіки та жінки, чоловіки з алкогольною залежністю та їх терплячі жінки, жінки високорозвинутих та бідних країн світу, права жінок, народжуваність та рівень життя, права західних та українських жінок в історичні часи, ґендерна рівність, єврейська дівчина під час Другої Світової Війни, місія жінки, чоловік та жінка, роздподіл ролей у родині |
|
ЕХО – Житомир |
третя стать, інтерсекс, сексуальні домагання |
матері-одиночки, батьки-втікачі, ґендерна дискримінація, "дамський угодник", "слабка" стать, чоловіки та жінки, сексуальні партнери, "прекрасна половина людства", ґендерні стереотипи, чоловік, що втрачає пам'ять та його жінки, чоловіча полігамність, іноземні наречені та українські жінки, шлюбні аферисти, іноземний ґвалтівник-педофіл, сексуальні збочення, гомосексуалізм |
|
Запорізька Правда – Запоріжжя |
- |
образ жінки, образ жінки-матері, стосунки чоловіка та жінки, відносини українського чоловіка та жінки – традиції, військові чоловіки та жінки, боснійські чоловіки та жінки, сучасні мусульманські традиції |
|
Зоря Полтавщини - Полтава |
- |
чоловік та незадоволена жінка, стереотип чоловічої психології, хитра жінка та її чоловік, відомий чоловік та його жінка, дівчина та її батьки, дві куми; одружений чоловік, фотомайстри та фотомайстрині, ґендерні стереотипи, чоловік та жінка, чоловіки та жінки |
|
Черкаський Край – Черкаси |
- |
жінки-артистки філармонії, жіноча логіка |
Лютий 2018
|
Поняття та персонажі ґендерного дискурсу у матеріалах, присвячених ґендерній проблематиці |
Поняття та персонажі ґендерного дискурсу у матеріалах, частково присвячених ґендерній проблематиці |
|
|
21 канал – Кропивницький |
успадкування інтелекту, ідіоти та ідіотки і генії, вибір нареченої, роль жінки у шлюбі, піклування про чоловіка, жіночі обов'язки по господарству |
Масляна-свято в образі заміжньої жінки, Баби; традиції "покарання" за пізні одруження, стереотип взаємин тещі та зятя, жіноча логіка та винахідливість, жіночий характер, стереотип сімейного життя, фінансові відносини в родині |
|
33 канал – Вінниця |
матір-героїня, поведінка чоловіків щодо жінок, приниження жінок, моральне та фізичне насильство щодо жінок, бісексуальність, патріархальність, "справжні чоловіки" |
засудження бездітності, трансґендер, освіта для чоловіків та жінок у Туреччині, "совкова традиція квітоприношення", жінки при виписці з пологового будинку, дівчина-десантник, представниці прекрасної статі, мати дитини-інваліда, протест жінок, FEMEN, чоловіча потенція |
|
Вечірній Київ - Київ |
- |
ґендерне виховання, відносини чоловіка і жінки - очікування і стереотипи, діти-інваліди та їх матері-одиначки, батьки-втікачі, добровільна наложниця-острів'янка, англійський чиновник-колоніст |
|
Високий Замок – Львів |
трансґендер, ґендерно нейтральні слова, чоловічий секрет впевненості, сексуальні домагання, FEMEN, секс-лялька, робот-жінка, представниці прекрасної статі |
світська левиця, образ мами й тата, чоловік-захисник країни і турботливий батько, жінки-монахині, Наречені Господа Бога, жінка-спортсменка, рецепт вдалого заміжжя, подружня зрада, слабка стать, графологія, чоловіче у жінці та жіноче в чоловіку, дресирувальник-вожак зграї левів, сильна стать, чоловік, що прагне позбутися жінки, прекрасна половина людства, жіночі катастрофи, гомосексуалізм, ставлення до українських жінок в Ізраїлі, "чоловіча" та "жіноча" робота, повсякденна війна чоловіків за роботу, зарплату, "мужик", дискримінація за статевою ознакою, сексуальні домагання, матері-зозулі, багатодітні родини, позбавлення батьківських прав, представниці прекрасної статі, сильна половина людства, чоловіча та жіноча інтерпретація, жінки-байкерші, чоловіча професія - нейрохірург; глава сім’ї, жінки-пенсіонерки, їх стиль життя, норвезькі сім'ї, чоловіча розважливість, переживання стресів жінками та чоловіками, вагітність як одна з причин стресів у жінок, символ родючості, "вакханалія", некрасиві жінки, мрія чоловіка, стереотип жіночої поведінки, жіночі та чоловічі заняття |
|
Вісник + К – Луцьк |
одинока приречена жінка-китаянка, мрія жінки про шлюб та весільну сукню, жінка та чоловік, що ініціюють аборт своїх дітей, рівноправ'я між чоловіками та жінками, ґендерно нейтральні слова |
мешканці поселення в Малайзії, ґендерна рівність, ґендерна мова в медіа, сексуальні стосунки, чоловіча "сила", призначення чоловіка та жінки, підручник про секс і сімейні стосунки 1720 року |
|
Дніпро Вечірній – Дніпро |
День Закоханих, "набридлий чоловік та набридла жінка", анонс вистави |
жіночий образ та звички, шеф та секретарка, молода жінка у відпустці, слабкий та сильний чоловік, "ґендерний спіч", роль сучасної жінки в суспільстві, сучасний козак, сурогатне материнство, ґендерні стереотипи, Золушка та Принц, жіночий характер, жіноча краса, образ жінки у фотомистецтві, радянські свята, декомунізація, боротьба за права жінок, жінки - "прекрасні половинки", представниці прекрасної статі, профілактика раку у жінок та чоловіків, чоловіки, що не слідкують за власним здоров'ям, недопущення дискримінації у трудовій сфері, ґендерна рівність |
|
ЕХО – Житомир |
- |
гомосексуалізм, ґендерна рівність, чоловіки-ґвалтівники, дівчина-жертва, секс-скандал, законодавство щодо сексуальних переслідувань жінок чоловіками, стереотип жінки-пенсіонерки |
|
Запорізька Правда – Запоріжжя |
- |
жінка та чоловік у шлюбі, ідеальна сім'я, чоловіче начало, фемінізоване цивільне життя, ґендерні ролі, тато і мама на шкільних зборах, підходи до складання шлюбу, мати і донька |
|
Зоря Полтавщини - Полтава |
права жінок та дітей, неплатники аліментів |
права жінок в Австралії, стиль життя австралійських жінок-пенсіонерок, стосунки подружньої пари, чоловік-підкаблучник, жінка- водій, винахідлива жінка, військові чоловіки, служба в армії, "вірні" чоловіки, "право любити простого графа", хитрість чоловіків, глава сімейства, багатодітна родина, самозахист жінок, скалічені воїни АТО та їхні дружини, мужні чоловіки та жінки, соціальна справедливість, рівноправність чоловіків і жінок, сексуальний маніяк нетрадиційної орієнтації, розподіл обов'язків у родині, наречений і мати нареченої, жіноче "щастя", "дбайлива господиня" |
|
Черкаський Край – Черкаси |
- |
жіноча жертовність, чоловік, якого покинула жінка; жінки-пліткарки, способи добитися жіночої прихильності, ритуал жіночого вдягання, приворотне зілля на шлюб для чоловіків |
Показовим є те, що навіть в одному матеріалі може бути задіяна велика кількість яскравих та різноманітних понять та образів чоловіків, жінок або інших ґендерів. Таким чином, перелік понять не залежить напряму від кількості ґендерно орієнтованих матеріалів.
Стосовно візуальної представленості чоловічих та жіночих персонажів у регіональній пресі, у даному моніторингу було проведено спрощений аналіз фотографічних зображень, а також – малюнків, результатом чого постали висновки, що як мінімум половина аналізованих видань відзначається кількісною та якісною перевагою чоловіків у плані візуальної представленості. Це традиційно зумовлене тим, що «чоловічі» сфери життя – політика, економіка, виробництво, військова справа, спорт - є найбільш підкреслено ілюстрованими, і головними персонажами найчастіше виступають чоловіки. Хоча деякі видання демонструють тенденцію дотримання певного паритету у візуальній представленості чоловічих та жіночих персонажів. Але це, за нашими спостереженнями, є ситуативними випадками, які можуть змінюватись від одного номеру до іншого. Втім, є низка видань із регулярними проявами експлуатації жіночої краси та сексуальності в ілюстрації своїх матеріалів.
Оскільки медіа певним чином відображають заданий у соціумі порядок, а також висвітлюють першочергово затребувані аудиторією теми, то в результаті даного дослідження із отриманих даних ми можемо говорити про своєрідну карту ґендерно орієнтованих видань в нашій країні, розуміючи під цим рівень актуальності тем ґендерної рівності для тих чи інших регіональних видань.
Для того, щоб більш виразно представити отримані в результаті показники інтенсивності ґендерного дискурсу та його змістовності у регіональній пресі України, було здійснено деякі підрахунки і виведено два відповідні коефіціенти:
1. Коефіціент інтенсивності представленості ґендерного дискурсу, який обраховується шляхом ділення загальної кількості матеріалів, що так чи інакше стосуються ґендерної проблематики (перший, другий, третій тип) на загальну кількість публікацій у виданні за аналізований період (тобто, у всіх випусках за листопад 2017). Інтервал фактичного коливання даного коефіціенту – від 0 – до 1, тобто від повної відсутності ґендерно орієнтованих матеріалів до 100% присутності. А інтервал реальної і рекомендованої міжнародними організаціями присутності такого роду матеріалів – це 20-25%, тобто, рекомендована верхня межа інтервалу коефіціенту - 0,2 чи 0,25. Для зручності представлення ми помножили значення коефіціенту на 100, тобто, це ті самі відсотки, якими ми всі звикли оперувати.
2. Коефіціент змістовності представленого ґендерного дискурсу, який ми пропонуємо обраховувати як помножену на 2 кількість матеріалів першого типу + помножену на 1,5 кількість матеріалів другого типу + помножену на 1 кількість матеріалів третього типу (коефіціенти множення ми обрали у відповідності до глибини змістовного вираження ґендерних питань у матеріалах різного типу), і цю суму ділити на загальну кількість матеріалів у всіх випусках видання за аналізований період (листопад 2017). Інтервал фактичного коливання коефіціенту буде приблизно від 0 до 1,5 (для газетних видань такого типу, які ми аналізували), а рекомендована і оптимальна верхня межа, згідно попередніх рекомендацій, складатиме приблизно 0,5.
Це можна пояснити на прикладі видань, де у кожному випуску налічується 75 матеріалів. Вся сукупність матеріалів у п’яти випусках за місяць становитиме 375 матеріалів. Щоб досягти високого значення даного коефіціенту, необхідно приблизно 80 матеріалів (21,3%) присвятити ґендерній проблематиці (значення коефіціенту становитиме 0,43) або у 50 матеріалах акцентовано та ще у 30 - дотично обговорити ґендерні питання та ще у 20 описати проблеми домашнього насильства (значення коефіціенту становитиме 0,44).
У наступній візуалізації ми даний коефіціент також помножили на 100.
Карта ґендерно орієнтованих видань України, листопад 2017
На даній візуалізації ми нанесли отримані в результаті обрахунків обидва коефіціенти на регіони, що відповідають походженню аналізованих нами видань. Отже, можна побачити, що до рекомендованої цифри у 20% в першому коефіціенті ближче за всіх стоїть видання «21 канал» (м.Кропивницький) – зі значенням 8,6. Загалом же коефіціент інтенсивності представленості ґендерного дискурсу в проаналізованій нами пресі має усереднений показник 3,6.
А от щодо коефіціенту змістовності представленого ґендерного дискурсу, що на прикладі досліджуваних нами газет має усереднене значення 15,9, найвище значення бачимо у видань «Високий Замок» (м.Львів) – 35,6, «Дніпро Вечірній» - 25,0 та «33 канал» (м.Вінниця) – 24,3.
Карта ґендерно орієнтованих видань України, лютий 2018
Тут ми бачимо, що до рекомендованої цифри у 20% за коефіціентом інтенсивності представленості ґендерного дискурсу найближче стоїть газета «21 канал» (м.Кропивницький), що має значення 10,0. А далі за всіх – «Запорізька Правда» зі значенням 1,8.
А за коефіціентом змістовності представленого ґендерного дискурсу найближче до рекомендованого рівня у 50%, і навіть вище, знаходиться «Високий Замок» (м.Львів), зі значенням коефіціенту 55,4. А найбільш віддаленими є видання «Вечірній Київ» та «Запорізька Правда» зі значеннями 6,0.
Карта дає нам деяке загальне уявлення про те, наскільки ґендерно орієнтованими можуть виступати соціально-політичні друковані видання різних регіонів, але, звичайно, для більш повної картини необхідно було б залучити до аналізу по декілька видань з кожного регіону. Проте це не було безпосередньою метою нашого дослідження.
Отже, якщо навіть більшість із відібраних нами публікацій не мали за мету підняти питання ґендерної рівності та гострих соціальних проблем, пов’язаних із проявами дискримінації за ознакою статі, втім ґендерний дискурс у регіональній пресі явно присутній, хоча і в невеликому масштабі. Цікавими є самі факти невимушеного підняття тем, які в цілому сприяють залученню аудиторії до роздумів та міркувань з приводу тих чи інших проявів соціальної реальності із такими соціальними акторами, як чоловік, жінка та представники інших ґендерів – у різних суспільствах, різних соціальних групах та прошарках тощо. Але кількісна та якісна складова ґендерного дискурсу у регіональній пресі, на нашу думку, має бути однозначно підвищена.
[1] Ґендер в деталях - https://genderindetail.org.ua/news/u-kievi-vidbuvsya-krugliy-stil-rol-media-v-utverdzhenni-kulturi-gendernoi-rivnosti-134440.html
[2] Інститут Масової Інформації - http://imi.org.ua/monitorings/kilkist-zhadok-pro-zhinok-v-internet-zmi-zrosla-majzhe-vdvichi-za-ostanni-4-roky-doslidzhennya-imi/
[3] Академія Української Преси - «Репрезентація ґендерних ідентичностей в українських регіональних ЗМІ» - http://www.aup.com.ua/book047/
[4] Академія Української Преси - Стандарт рівності: Посібник пресової практики з ґендерної перспективи - http://www.aup.com.ua/book2/
[5] http://www.aup.com.ua/monitoring-regionalnikh-vidan-v-ram-2/
[6] «Хто захистить слабку стать? Дві з п’яти замордованих жінок гинуть від рук своїх партнерів» // Високий Замок, №22, с.5
[7] Там само
