576 До 24 лютого 2022 року я займалася розвитком компанії Framiore – шукала інвестиції, партнерів, впроваджувала інновації.
За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення, ми з командою перемогли в національному відборі серед українських стартапів і готувались до South by Southwest (SXSW) в Остіні. Це міжнародний фестиваль, який проводиться з 1987 року і в березні 2022 року, вперше за всю історію, делегація українських компаній планувала там представити наші продукти та рішення. У квітні ми планували взяти участь в міжнародних дискусіях Future Trends in Textile та Uniting Business: Driving Sustainability Across Europe.
Спальники для військових та доставка медикаментів
25 лютого ми у Framiore пошили перший прототип спальника для військових. Третього березня я відвезла сина і доньку до Польщі. Віддала свою квартиру сімї з Маріуполя, а сама жила то на дивані у товаришки то в госпіталі.
Процес зі спальниками був більш менш налагоджений – ми мали постійний запит від підроздідів, познаходили матеріали – попри те, що це було непросто, адже в перші тижні мало хто працював, були люди які рейзили на це все кошти.
В той час, організації які займались медициною шукали екіпажі на легкових автомобілях – бажано жінок, адже, тоді було дуже багато блокпотсів і рух був ускладнений, для довозу медикаментів до Києва і ближче до фронту. Я долучилась до них. Пам'ятаю, навіть, той перший дзвінок: «Наталю, потрібно доставити медикаменти до київського госпіталю». У мене підкосились ноги..
Ми з товаришкою їздили на її червоному яскравому авто – завдяки тому, що це був гібрид, нам вистачало палива в один бік без дозавправки. Везли туди ліки, ночували в госпіталі, забирали людей і повертались в Івано-Франківськ. Ситуації були різні: приставляли зброю до голови, один раз над нами був повітряний бій, спали за кілька кілометрів до лінії обстрілів. Це може здатись дивним, та я пригадую той час з теплом. Все було чітко: забрати, скласти, доставити, забрати, повернутись. Був початок і кінець місії.
Таких екіпажів було десятки. З часом все систематизувалось і налагодилось, у гру вступили великі фонди, великі вантажі і системна робота. Хочу вірити, що завдяки таким екіпажам і людям ми протримались перший місяць.
Тим часом, компанія Framiore не скоротила жодної людини, навпаки, ми виросли втричі. Нам вдалось налагодити роботу з мілітарі лінійкою: коли приходить запит, ми розробляємо і виготовляємо або віддаємо тому, хто може це зробити швидше. Ми розробили модульний окопний спальник. Запит на виготовлення партій дають фонди, ми не продаємо їх. Нам дають список, і ми їх розсилаємо по точках. Запустили також проект «підвішений спальник» – це коли людина з будь-якої країни може купити спальник для військового. А ми вже направляємо тому, кому він потрібний.
Наш вибір – долучатись до перемоги
Виклики зараз – це продовжувати роботу над розвитком бренду. Адже, світ продовжує рухатись, і технологічно розвиватись. Тримати темп стало складно. Проте, разом з бельгійськими партнерами, ми почали роботу над створенням капсули речей, які регулюватимуться під фігуру. В нас стався переломний момент в зміні стратегії, виникла нова модель партнерства і розвитку. Хоч ще не знаю куди вона нас приведе.
У березні ми покажемо ці речі в Бельгії – разом з сорочками і штанами передамо спальник, щоб краще донести аудиторії, як можуть змінитись стратегія і плани, а разом з ними і реальність.
Паралельно ми в Framiore будемо шукати підтримки для виготовлення спальників та спецформи на фронт. У квітні, з цією капсулою, ми запрошені на Milan Design Week 2023! Отак і живемо. Готуємось до міланського тижня моди, і працюємо над удосконаленням мілітарного стафу.
Можливо, таким чином ми пришвидшимось з розвитком як технологічна компанія і створимо все ж нашу власну, українську Patagonia. Плануємо з командою вивести окрему лінію на «перемогу», і все ж продовжувати розвивати Framiore. Маємо ціль розширити нашу лінійку, додати чоловічий одяг та аутдор – штани, курточки, наплічники, спальники.
Важливо бути чесними з собою: ми живемо в країні у якій йде війна. І зараз на порядку денному стоїть питання майбутнього України як країни. Все, що я можу – це продовжувати розвивати бізнес, жити і всіма своїми вміннями долучатись до перемоги. Не тому, що ми можемо це собі дозволити, а тому що це наш вибір.
