1683 
Попри повномасштабну війну, питання рівних прав залишається на часі. Деякі вразливі спільноти, які й раніше зазнавали дискримінації, нині зіткнулися зі ще більшою кількістю викликів. Це стосується і ЛГБТ+ людей. Багатьом із них довелося покинути домівки, іншим це не вдалося — їх зненацька захопила окупація. Якась частина стала військовими, волонтерами чи медиками, дехто працює на оборону в інформаційній сфері. Власне, це сьогодення майже всіх українців. Та є одне «але»: навіть тепер представників і представниць ЛГБТ+ спільноти обмежують і утискають у їхніх правах: починаючи від заборони укладати цивільні партнерства для одностатевих пар і завершуючи неможливістю дістати гормональну терапію для транслюдей. Ці та інші проблеми ЛГБТ+ люди і їхні союзники активно висвітлювали у червні — під час прайд-місяця. Однак про все по черзі.
Цивільні партнерства: чому потреба нагальна
Хоча люди, які перебувають в одностатевих стосунках, так само стали на захист України, вони досі не мають тих прав, що завжди були доступні різностатевим парам. Зокрема, йдеться про можливість потрапити в реанімацію, опікуватися тілом у випадку загибелі; про питання поділу майна й успадкування; про право не свідчити одне проти одного в суді. Під час активних бойових дій потреба мати ці права стала ще відчутнішою.
Юристка Марта Змисла під час дискусії «Яких саме прав не вистачає: як і навіщо підтримувати права ЛГБТ+ людей?», яку організував експертний ресурс «Гендер в деталях», пояснила, що згідно з українським законодавством, одностатеві пари, котрі мешкають разом, не вважаються сім’єю, бо родичі — це лише ті люди, хто уклали шлюб або мають кревні зв’язки, підтверджені свідоцтвом про народження.
Марта Змисла
І якщо хтось із пари пішов/ла на військову службу і пропав/ла безвісти чи потрапив/ла в полон, партнер чи партнерка не зможуть клопотатися перед органами державної влади про розшук, отримувати інформацію про полон, звертатися до суду, щоб визнати особу безвісти зниклою, тому що національне законодавство вважає їх чужими одне одному людьми. Партнери чи партнерки ЛГБТ+ військових не можуть також безпосередньо отримати інформацію про загибель і поховання, крім як від родичів.
«У випадку таких ситуацій ще більше загострюється ця дискримінація. Нині, в умовах воєнного стану, ЛГБТ+ люди потребують на законодавчому рівні врегулювання їхнього правового статусу стосовно одне одного. Ми сподіваємося, що Україна невдовзі запровадить нові законодавчі можливості задля усунення цієї дискримінації»,
— підсумувала Змисла.
Які кроки роблять законотворці на шляху до схвалення цивільних партнерств?
Як відомо, петиція про легалізацію одностатевих шлюбів в Україні набрала 25 тисяч голосів ще в липні минулого року. Ще тоді голова громадської організації «Українські військові ЛГБТ за рівні права» та об’єднання ЛГБТ-військових Віктор Пилипенко закликав Верховну Раду і Президента України зробити все, щоб відповідні закони було ухвалено.
Згодом, 13 березня 2023 року, у Верховній Раді України з ініціативи Інни Совсун зареєстрували законопроєкт № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Його мета — створити в Україні інститут реєстрованих партнерств, доступний як для одностатевих, так і для різностатевих пар.
Пізніше на сайті Офісу Президента України з’явилася петиція на підтримку цього законопроєкту і менш як за місяць набрала потрібну кількість голосів. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський відповів на петицію і повідомив, що наразі Міністерство юстиції працює над комплексним законодавчим запровадженням інституту цивільного партнерства з визначенням правових засад, порядку й наслідків його державної реєстрації, а також правового статусу прав і обов’язків партнерів.
Станом на липень 2023 року законопроєкт про реєстровані партнерства вже підтримали чотири комітети: Комітет молоді та спорту, Комітет з питань європейської інтеграції, Комітет з питань цифрової трансформації та Комітет соціальної політики і захисту прав ветеранів. Водночас Міністерство оборони України не підтримує законопроєкт «Про інститут реєстрованих партнерств». У відповіді міністра Олексія Резнікова сказано, зокрема, що законопроєкт нібито прирівнює реєстроване партнерство до шлюбу всупереч Конституції (це не відповідає дійсності).
«Я і низка моїх колег, які підписали законопроєкт, можемо показати, що ми бачимо ЛГБТ+ людей, ми розуміємо, що вони існують, вони є в дискримінованому становищі і це треба виправляти. Задача мінімум — показати, що ми поважаємо кожного й кожну, хто воює за нас, а також розуміємо, що за їхні права теж треба воювати», — розповіла нардепка й ініціаторка законопроєкту Інна Совсун.
За її словами, наразі в депутатському середовищі точаться дискусії про якийсь альтернативний законопроєкт, у якому партнерства не визнаватимуться сім’єю. Проте це не забезпечить ЛГБТ+ людей усіма необхідними правами, які доступні різностатевим парам
Ірина Совсун
Протягом 2023 року Міністерство юстиції теж планує подати до Верховної Ради законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства, але він стосуватиметься суто одностатевих пар.
Відповідь Мін’юсту на петицію «За реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар» обурила й стривожила представників і представниць ЛГБТ+ спільноти, їхніх союзників і союзниць. У ній сказано, що міністерство далі працює над «запровадженням інституту цивільного партнерства з урахуванням відмінностей від існуючих інститутів та жодним чином не втручаючись у сімейні цінності, притаманні українському суспільству».
Правозахисні організації застерігають, що є ризик вихолощення змісту новації: цивільні партнерства можуть зробити такими, що вони не забезпечать повний доступ до потрібних прав. Організації попросили надати для ознайомлення текст згаданого законопроєкту та провести консультації з ЛГБТ+ організаціями й іншими зацікавленими сторонами, чиїх інтереси він справді зачіпає. Наразі міністерство не подало законопроєкт і не відповіло на звернення громадськости.
«Серед частини депутатів є думка, що це спростить проходження законопроєкту в парламенті, мовляв, багатьох тригерить слово “сім’я”, хоча насправді їх тригерить слово “одностатеві”», — наголосила Совсун. Нардепка пояснила, що цивільні партнерства не ухваляться самі собою, тому українцям/кам, які підтримують рівність прав, треба користуватися інструментами демократії і звертатися безпосередньо до депутатів/ок з листами. Тоді, каже ініціаторка, депутат(к)и зможуть побачити активну позицію виборців і проголосувати за неї.
Символічно, що в перший день прайд-місяця Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною права двох геїв — Андрія Маймулахіна й Андрія Марківа, які живуть разом уже більше як десять років, але не можуть зареєструвати свої стосунки і через це зазнають дискримінації.
А як до ЛГБТ+ людей загалом ставляться в Україні?
У роковини повномасштабного вторгнення Національний демократичний інститут презентував результати дослідження «Можливості та перешкоди на шляху демократичного переходу України», що його у форматі загальнонаціонального телефонного опитування провів 4–16 січня Київський міжнародний інститут соціології.
Переважна більшість опитаних — 58 % — погодилися з тим, що ЛГБТ+ люди повинні мати такі самі права, як решта громадян України; 20 % висловили протилежну думку.
Також більшість — 56 % — погодилися з тим, що ЛГБТ+ люди мають право реєструвати свої сімейні стосунки у формі цивільного партнерства. Не погодилися з цим 24 %. Право одностатевих партнерів укладати звичайний шлюбу підтримали 44 % опитаних, проти цього — 36 %.
Новіше опитування «Питання дискримінації різних соціальних груп у ЗСУ», яке провела група «Рейтинг» 27–29 березня 2023 року, показало: майже 70 % українців/ок уважають, що партнери ЛГБТ+ військових повинні мати право на впізнання й видавання їм тіла загиблого/ї партнера/ки. Також 69 % опитаних підтримали ідею про те, що ЛГБТ-військові мають користуватися правами, які закон передбачає для всіх військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Результати цього дослідження свідчать також, що ставлення до ЛГБТ-людей узагалі і підтримка їхніх прав у війську залежать, зокрема, від віку й статі опитаних. Що молодше респондент(к)и, то толерантніше вони ставляться до одностатевих пар. Крім того, жінки будь-якого віку дещо більше підтримують рівні права для ЛГБТ+ людей, ніж чоловіки того самого віку.
Прайд-місяць і без прайдів?
Через повномасштабну війну в Україні наразі заборонено масові заходи і протести, вже другий рік український Марш рівности приймають інші держави. Торік це була Польща, цьогоріч — Велика Британія як продовження підтримки після «Євробачення».
29 липня в Ліверпулі відбувся спільний Марш рівности — Ліверпульська благодійна організація LCR Pride Foundation об’єдналася з KyivPride і провела захід під гаслом «Війна не закінчена».
«Сьогодні в усіх кінцях світу ЛГБТ+ люди вимагають права жити вільно й щасливо. Навіть у Великій Британії ми всі усвідомлюємо, як легко можна відчужувати ці права або повністю їх скасувати, тому ми з гордістю ділимося нашим March with Pride цього року з ЛГБТ+ спільнотами України. Це послання солідарности, єдности й надії для людей тут, у регіоні міста Ліверпуль, і в Києві»,
— зазначив генеральний директор LCR Pride Foundation Енді Геррінг.
Українська колона на прайді у Ліверпулі
Загалом акції на підтримку України цього року охопили весь світ: у багатьох місцях Європи й Америки на прайдах пройшли українські колони. Скажімо, 1 липня українська співачка Оля Полякова очолила колону прайду в Лондоні. Артистка постала на заході в образі воїнки. Її костюм втілював незламну і нескорену борчиню за справедливість, за права людини та за свободу в усіх її проявах.
Фото з інстаграм-сторінки співачки
Образ артистки складався з великих золотих лат на плечах і браслетів — броня воїнки, яка її захищає. Золотий плащ, як пояснювали автори костюма, символізував золоті пшеничні поля нашої країни. На голові в артистки був великий золотий шолом, у руці виблискував інкрустований меч. Щоб підкреслити походження зірки, до костюма додали елемент у вигляді українського тризубця.
Учасники й учасниці української колони були вбрані в чорне, вшановуючи так пам’ять тих, хто загинули, захищаючи державу від країни-агресорки.
Віртуальний прайд від «Гендер в деталях»: про що він був?
З нагоди прайд-місяця 12 червня науково-популярний ресурс «Гендер в деталях» запустив флешмоб — віртуальний прайд, який тривав до 30 червня включно. Його метою, зокрема, було підсвітити проблеми, з якими стикаються ЛГБТ+ люди в Україні, та нагадати про те, що права людини завжди на часі.
Щоб долучитися до активностей, охочі мали викласти в соцмережі пост на важливу й актуальну для ЛГБТ+ людей тему з гештегом #віртуальний_прайд. Це могли бути фото з попередніх прайдів, історії про ЛГБТ-рух в Україні і світі, просвітницькі матеріали, особисті думки чи спогади, факти, статистика, опитування, статті чи інтерв’ю. Крім того, учасникам і учасницям пропонували публікувати заклики до вдосконалення законодавства та звернення до депутатів місцевих рад, Верховної Ради й урядовців.
У межах віртуального прайду пролунали такі теми:
— координатор з політики й законодавства в Національному ЛГБТІ-консорціумі Святослав Шеремет розповів, чи є прогрес в ЛГБТ+ русі в Україні;
— громадська організація KharkivPride відповіла на поширене питання, навіщо українцям прайди, якщо ми й так прогресивне суспільство;
— військові ЛГБТ+ розповіли, яких прав ще не вистачає військовослужбовцям, котрі перебувають в одностатевих стосунках;
— громадська організація «Точка опори ЮА — NGO Fulcrum UA» зібрала інформацію про три країни, які вважаються найбільш дружніми до ЛГБТ+ спільноти — Мальту, Бельгію й Данію;
— координаторка трансгендерного напряму «Інсайт» та експертка з питань трансгендерности Інна Ірискіна актуалізувала проблеми, з якими зіткнулися трансгендерні люди після повномасштабного вторгнення;
— ресурс «Гендер в деталях» нагадав, що таке конверсійна (репаративна) терапія і чому вона є порушенням прав людини.
З іншими дописами можна ознайомитися у фейсбуці й інстаграмі «Гендер в деталях» за гештегом #віртуальний_прайд.
Які бізнеси й установи долучилися до прайд-місяця?
До прайду в соцмережах долучилися українські бренди, медіа та різні установи, які демонстрували свою солідарність із ЛГБТ+ спільнотою, «приміряючи» на свої логотипи веселкові кольори, публікуючи дописи і звернення на підтримку рівних прав.
Одна з державних установ, яка відкрито підтримала прайд, — Міністерство закордонних справ. 15 червня МЗС змінило свій логотип у твіттері, оформлений у кольорах прапора України, на веселковий та додало напис «Рівність для всіх. Прайд 2023». Пізніше до цієї ініціативи приєдналося Міністерство культури й інформаційної політики.
Першою бізнес-компанією, яка долучилася до місяця гордости, стала Comfy. 12 червня мережа магазинів опублікувала допис, у якому наголосила, що підтримує різноманітність і поважає свободу кожної людини, а толерантність і інклюзивність уважає важливими цінностями сьогодення. Після цього гомофоби почали цькувати Comfy в соцмережах та переслідувати працівників магазинів.
Зокрема, депутат Дніпропетровської облради від партії «Слуга народу» Олександр Савченко заявив, що підтримка ЛГБТ+ людей нібито «проти релігії й основних засад та звичаїв нашого суспільства». Коли військові в коментарях виступили на підтримку ЛГБТ+, Савченко порадив їм «не соромити ЗСУ своєю поведінкою». Відреагували й колеги нардепа, наприклад, позаштатний радник мера Дніпра Євген Гендін назвав публікацію Савченка «скрєпним крінжем».
Згодом за прикладом Comfy видавництва Bimba й «Видавництво» зробили відповідні дописи у твіттері. «Щойно довідалися, що, виявляється, треба було окремо наголосити, що ми (від заснування, власне) за всі права ЛГБТІК+ і виставити свою тематичну аватарку в повному розмірі, інакше не зараховується. Виправляємося», — наголосили у «Видавництві».
Також до віртуального флешмобу на підтримку ЛГБТ+ приєдналися Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, Одеський художній музей, Ukrainian Museum of Contemporary Art. Вони додали до своєї візуальної айдентики в соціальних мережах елементи символіки прайду.
Відповідні дописи опублікували всі українські оператори мобільного зв’язку. «Київстар» приміряв на свій логотип веселковий принт. Оновив фон логотипа Vodafone, додавши десятки дописів на підтримку ЛГБТ-людей, серед яких веселкові гіфки, жарти й побажання користувачам. А Lifecell опублікував пост підтримки, зазначивши в коментарях: «Ми всі різні, але нас об’єднує одна спільна любов до України. Працюємо заради перемоги і заради тих, кого ми любимо!». Не відстав від колег інтернет-провайдер «Ланет».
Несподівано для багатьох долучилася й Укрпошта, на відміну від конкурента, нібито сучаснішої і просунутішої «Нової пошти». Мовчання останньої в соцмережах назвали прихованою гомофобією, а згодом користувачі/ки помітили, що «Нова пошта» вподобала коментар, у якому дякували за підтримку «сімейних цінностей, моралі та ігнорування гидоти».
Серед медіа до прайд-місяця приєдналися канал «Київ 24» та агентство «Укрінформ». «Київ 24» протягом місяця випускав сюжети на теми рівности й захисту прав ЛГБТ+ спільноти.
Навіть по завершенні прайд-місяця заходи на підтримку рівних прав тривали. У липні «Приватбанк» разом із «Гендер в деталях» презентував нову колекцію обкладинок для діджитал-карток під назвою «Рівність для всіх». Встановити їх можна в застосунку Приват24. Ексклюзивні дизайни розроблено для карток платіжних систем Mastercard і Visa.
Гучні скандали в інформаційному просторі
У червні засоби масової інформації часто порушували теми, так чи так пов’язані з правами ЛГБТ+ людей. Одночасно в інформаційному просторі дедалі частіше лунали історії про упереджене ставлення, стереотипи й дискримінацію.
Скандал на стендап-шоу «Біографія»
У своєму інстаграмі співак MELOVIN, який два роки тому зробив камінгаут як бісексуал, розповів, що погодився на зйомки в шоу «Біографії», бо любить стендап і чорний гумор. Та щойно коміки вийшли на сцену, жарти перетворилися на булінг. Зрештою, артист не стерпів гомофобних стереотипів, кинув мікрофон і пішов.
«Якби йшлося тільки про мене — це одне. Але при мені ображали всіх представників спільноти, таких самих повноправних українців. Людей, які мені не байдужі і інтереси яких я досить давно захищаю. Бути присутнім на шоу, де при мені ображають цілу верству, де пропагують нетерпимість до інакшости?» — заявив MELOVIN.
Джерело: Atlas Weekend
Згодом гумористи зробили великий допис в інстаграмі, у якому подякували співаку за те, що він погодився прийти на шоу та спробували виправдатися, мовляв, жарти не завжди всім подобаються.
«Мел, якщо тебе це зачепило під час зйомок, ти міг, використовуючи нашу платформу, пояснити нам, глядачам та іншим стендап-комікам, чому такі жарти неприйнятні. Ми не є частиною ЛГБТ-спільноти, ми можемо не відстрілювати, які вислови на гумористичному шоу можуть бути за червоною лінією. Нумо налагоджувати діалог на цю тему. Якщо ти готовий, зробімо стрім, де буде публічне обговорення стендапів та жартів на подібні теми»,
— запропонували коміки.
Навіть під цим дописом один із коміків, як помітив MELOVIN, продовжив лайкати гомофобні коментарі. Користувачі/ки соцмережі теж критично поставилися до такого «вибачення» і порадили видалити пост, бо ніхто не має пояснювати, як правильно й тактовно жартувати.
Гомофобна вакансія
Київська ІТ-компанія Soft.ua розмістила рекламне оголошення про пошук працівника на посаду «помічник менеджера з холодних дзвінків». Одна з вимог така: людина не повинна належати до ЛГБТ-спільноти. Після того як користувачі/ки соцмереж, активіст(к)и і правозахисники/ці зреагували на дискримінаційне оголошення, вимогу з переліку прибрали.
Однак Soft.ua підтвердила свою позицію в соцмережах, опублікувавши допис із заголовком «Ми проти ЛГБТ», а коли інстаграм заблокував цей допис, продовжила в сторіс: «Ми отримали шквал істеричних дзвінків від незрозумілих осіб. Спам-атаки на працівників і корпоративну пошту. “Рейд” негативними відгуками та інші пакості, що тільки підтверджує, що дана ідеологія ніяка не пригнічувана, а навпаки — дуже агресивна».
Зрештою, команда «Параюридичного Хабу» разом із юристами взяла цей випадок до роботи та наголосила, що добиватиметься реакції з боку держави.
Погрози знищенням через роботу з ЛГБТ+ тематикою
Як показав досвід червня і липня цього року, зазнати погроз і переслідувань можуть установи, які підтримують ЛГБТ+ людей. Постраждали, зокрема, кінотеатри й медіа.
Заклики до підпалу столичних кінотеатрів
22 червня кінотеатри «Жовтень» і «КІNО42» заявили, що за кілька днів отримали численні погрози на свою адресу за проведення в них 22–28 червня першого в Україні ЛГБТ+ кінофестивалю Sunny Bunny. У соцмережах ширилися заклики напасти і навіть спалити кінотеатри за їхню програмну політику.
Кінофестиваль Sunny Bunny проходить за підтримки посольств дружніх до України країн. Тому, пояснили кінотеатри, скасування чи тим паче насильницький зрив цієї події міг негативно вплинути на міжнародний імідж України та ставлення до українців у країнах, які допомагають нашій державі зброєю, коштами, приймають біженців/ок.
«Ми вважаємо, що українське суспільство не може дозволити невеликій групі агресивно налаштованих людей нищити культурну інфраструктуру столиці, загрожувати життю і здоров’ю співгромадян та міжнародному іміджу країни через розбіжність у поглядах»,
— заявили кінотеатри.
Насамкінець організатори фестивалю нагадали про події 2014 року, коли під час кінопоказу на кінофестивалі «Молодість» невідомі підпалили й сильно пошкодили будівлю кінотеатру «Жовтень».
Попри погрози, фестиваль Sunny Bunny відбувся.
Переслідування журналістів і погрози на адресу редакції «Цукру»
Цькування й погрози з боку прихильників так званих «традиційних цінностей» не вщухли і в липні. Телеграм-канал «Суми: головне» опублікував матеріал місцевого видання «Цукр» про життя ЛГБТ+ спільноти і закликав знищити редакцію медіа.
Скріншот матеріалу через який почалися погрози
Журналісти одразу звернулися до поліції із заявою про погрози, але цим історія не закінчилася. Згодом цей самий телеграм-канал опублікував новий допис із закликами до вбивства працівників/ць медіа. У дописі було фото колективу «Цукру» з іменами й прізвищами, підписане «Вороги народу. Розстрільний список 2024». Редакція склала повторну заяву до правоохоронних органів, але цього разу про погрози вбивством. Розслідування триває.
Погрози родині ЛГБТ військового
Погрози і переслідування — проблема й для самих ЛГБТ+ людей. У квітні 2023 року матері українського бійця й учасника ЛГБТ+ спільноти військових Павла Лагойди невідомі погрожували спалити дім, поки син на фронті.
Напади на ЛГБТ+ людей і ком’юніті-центр
Напад на «Інсайт»
13 червня невідомий напав на Луцький комʼюніті-центр, що його створила громадська організація «Інсайт» для ЛГБТ+ спільноти. Нападник вибив двері і влаштували погром у приміщенні. Працівники/ці центру розцінюють цей напад як злочин на ґрунті ненависти й вимагають від поліції ретельного розслідування.
Згодом у поліції Волині повідомили, що нападник проник до приміщення й викрав звідти деякі речі, що саме він украв — невідомо. Поліцейські вже затримали підозрюваного, ним виявився 41-річний місцевий житель.
Джерело: Insight LGBTQ NGO
Чоловіка відправили під варту в СІЗО. Щодо інциденту відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 ККУ (крадіжка, вчинена в умовах воєнного часу). Санкція статті передбачає до восьми років ув’язнення.
Шантажування й пограбування ЛГБТ+ військового
28 червня громадська організація «Українські ЛГБТ+ військові за рівні права» повідомила, що в Луцьку діють шахраї, які переслідують ЛГБТ+ людей. Вони знайомляться з ними в додатках, кличуть на побачення, а потім погрожують побиттям, шантажують аутингом (розголошенням інформації про сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність людини без її згоди) і вимагають гроші. З цим зіткнувся один ЛГБТ-військовий, якого ошукали на 10 тисяч гривень.
У додатку для знайомств військовий почав спілкуватися з місцевим хлопцем, котрий представився геєм. Вони пішли на прогулянку, під час якої до них підійшли ще двоє хлопців і завели військового за будинок. Вони почали погрожувати побити його й шантажували, поки змусили переказати їм 10 тис. гривень на картку. Нападники сказали, що роблять це не вперше. Згодом постраждалий звернувся до організації «Інсайт», де з’ясувалося, що це не перший такий випадок у місті.
Хлопець, який покликав ЛГБТ+ військового на побачення. Фото з твіттера
Хоча у військового є фото хлопця, який представляється геєм, та особисті дані особи, якій він надіслав кошти, писати заяву до поліції він відмовився з особистих причин.
Напад на дизайнера Костянтина Омеля
2 липня в Києві біля клубу «К41» невідомі побили українського дизайнера Костянтина Омелю, який на початку червня зробив камінгаут. Напад записала камера відеоспостереження закладу.
Працівники/ці клубу розповіли, що на території клубу з’явилася група «агресивно налаштованих молодих людей». Охоронці попросили їх піти, але ті стали біля входу в клуб. «Перебуваючи на вулиці, один із членів цієї групи вчинив акт насильства проти Костянтина Омелі, одного з відвідувачів заходу, який збирався ввійти у двір закладу. Внаслідок цього нападу він утратив свідомість і перебував у непритомному стані тривалий час», — розповіли в клубі.
Після цього нападники покинули місце події. Працівники закладу надали допомогу постраждалому й передала інформацію поліції.
Громадська організація «Гей-альянс Україна» зв’язалася з постраждалим, і той підтвердив, що нападники вчинили це на ґрунті гомофобії. Омеля звернувся до поліції із заявою про напад; з’ясування всіх обставин та пошук кривдників триває.
А як щодо прав і потреб трансгендерних людей?
І в мирний час, і під час війни набагато менше суспільної уваги приділяється проблемам трансгендерних людей. Як відзначила координаторка трансгендерного напряму громадської організації «Інсайт» Інна Ірискіна, за останніх півтора року медіа, які писали про транслюдей, найактивніше висвітлювали питання можливостей перетнути кордон.
«Тому складається враження, що більшість трансгендерних людей хочуть скористатися цією ситуацією і виїхати з України. Проте серед нас є люди з різними можливостями, рівнем мотивації і патріотизму. Справді, є ті, хто виїхали, але є й ті, хто залишилися і волонтерять»,
— наголосила вона.
За словами Ірискіної, ще дужче загострилися й проблеми, які існували раніше, зокрема пов’язані з переходом. Для переходу потрібні спеціалізовані дружні лікарі, яких нині в Україні знайти надзвичайно важко: одні виїхали закордон, інші ще більше завантажені роботою. Тому транслюди часто змушені коригувати свою гормональну терапію самостійно, а це може негативно вплинути на здоров’я. Крім того, частина препаратів зникла з продажу після повномасштабного вторгнення, а ті, що залишилися, надзвичайно дорогі.
«Наразі ми не можемо відстежувати, що відбувається з трансгендерними людьми на тимчасово окупованій території, і якось їм допомагати. А тих транслюдей, які служать в армії, забезпечують гормональними препаратами тільки волонтери»,
— пояснила Інна.
Інна Ірискіна, Марш рівности 2016
Також вона нагадала, що 2022 року Всесвітня організація охорони здоров’я схвалила Міжнародну класифікацію хвороб 11 перегляду, яку повинні запровадити і в Україні. Для транслюдей ця подія за важливістю порівнянна з ухваленням цивільних партнерств, адже вона змінюватиме формулювання діагнозів і їхніх критеріїв. Наразі у МКХ 10, яка чинна в Україні, діагнози, пов’язані з трансгендерністю та необхідні для отримання препаратів, процедур і здійснення транспереходу, належать до категорії психічних захворювань. А в МКХ 11 їх перенесено до категорії станів, пов’язаних із сексуальним здоров’ям.
«Очевидно, що коли вона набере чинности, проходити психіатричне обстеження вже не потрібно буде. Проте слід розуміти, що це не відбудеться саме по собі, адже впровадження МКХ 11 потягне за собою зміну протоколу дій лікарів, тому цим має займатися МОЗ. Від нас залежить те, яким саме буде цей протокол. Найоптимальніший варіант — отримання діагнозу в сімейних лікарів», — підсумувала Ірискіна.
Підсумки
Прайд-місяць — це не лише привід для святкування, а й можливість для освіти, усвідомлення та підтримки. У цей час у суспільстві і медіапросторі часто лунають слова про права людини, боротьбу з дискримінацією, про інші проблеми, з якими стикається ЛГБТ+ спільнота під час війни.
А проте ворожість і гомофобія під час прайд-місяця не зникають, навпаки, активізуються.
Зменшення насильства й дискримінації — одна з цілей місяця гордости. Шлях до рівноправ’я і прийняття часто викликає дискусії, які треба розвивати через діалог і руйнування стереотипів. Під час війни це справді може бути особливо складно, але важливо не забувати про боротьбу за рівність та залучення ЛГБТ+ людей у всі аспекти життя незалежно від обставин.
Ця публікація підготована експертним ресурсом Гендер в деталях за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автор_ки і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Програма «Стійкість» — це 30-місячний проект, який фінансується Європейським Союзом і виконується ERIM у партнерстві з Black Sea Trust, Фондом Східної Європи, Фондом Дім прав людини та Дім прав людини в Тбілісі. Проект спрямований на посилення стійкості та ефективності постраждалих від війни ОГС та учасни_ків громадянського суспільства, які постраждали від війни в Україні, включаючи незалежні ЗМІ та правозахисни_ків.
