7 серпня, 2020

Що треба знати про гендер, коли тобі 13

13 червня 2020
Поширити в Telegram
2215
Яна Радченко

Волонтерка «ЗапоріжжяПрайд–2020». Студентка факультету журналістики Запорізького національного університету. Авторка і співавторка низки наукових праць із гендерної тематики.

Пам’ятаєш, як у дитячому садочку одягалися на новорічне свято дівчатка й хлопчики? Щось на зразок «дівчатка-сніжинки», а «хлопчики-зайчики». І так рік у рік.

А яка у тебе була улюблена іграшка? У мене лялька Любашка. Мені взагалі тільки ляльок і дарували — з довгим волоссям у рожевих платтячках. А тепер розберемося, чи причетні до цього гендерні стереотипи.

Гендер і стать — різні речі

Між поняттями «стать» і «гендер» є і спільне, і відмінне. Обидва терміни — це характеристики людини. Головна відмінність полягає в тому, що стать є не тільки у людей, а й у тварин (птахів, риб) та рослин. Проте квітки чи котики не можуть мати гендерних характеристик.

Отож стать — це біологічний чинник. Тобто стать — це про те, якими статевими ознаками наділено людину. Зазвичай новонароджена дитина — або хлопчик, або дівчинка. Проте є ще й третій варіант, який трапляється набагато рідше, — інтерсекс. Це не означає, що у людини наявні всі ознаки обох статей: інтерсекс-люди можуть мати будь-які характеристики, які відрізняють їх від двох типових статей (наприклад, кількість статевих хромосом, гормональний рівень і розвиток репродуктивних органів). До речі, існують такі конфігурації хромосом, з якими інтерсексність може не проявлятися зовні і точно визначити її можна тільки за допомогою спеціальних аналізів. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, інтерсекс-люди становлять від 0,5 до 1,7 % населення планети.

Гендер — це поняття соціальне і культурне. Воно визначає риси й характеристики, які начебто повинна мати людина тієї чи тієї статі. Наприклад, в українській культурі вважається, що жінкам притаманні такі якості, як турботливість, емоційність, співчутливість, а чоловікам — витривалість, суворість, стриманість.

Слід розуміти, що очікування соціуму не завжди справедливі, і насильно підлаштовуватися під них, щоб справдити чиїсь сподівання (батьків, друзів, учителів, інших) не варто. Краще бути таким/такою, як тобі комфортно, адже немає нічого поганого в тому, що хлопчик може бути ніжним і лагідним, а дівчинка — навпаки.

«Справжні» чоловіки і жінки — лише в стереотипах

Стандартний набір якостей «справжніх» жінок і «справжніх» чоловіків закладається у свідомості дитини ще в ранньому дитинстві.

Наприклад, коли вихователька в дитсадочку сварить дівчаток за те, що вони бешкетують і граються нібито в «хлопчачі» ігри (перегони, стрілялки тощо). Насправді не існує жодного офіційного поділу на «хлопчачі» й «дівчачі» ігри, це все — гендерні стереотипи.

Ця сама історія триває в школі, коли вчителька, перевіряючи зошити відзначає, що «у Марини почерк жахливий, ніби у хлопчака». Так учителька звертає увагу на те, що дівчата повинні бути охайнішими, відповідальнішими в плані навчання, згідно з гендерним стереотипом.

А коли говорити про таку шкільну дисципліну, як «Трудове навчання», то тут ситуація ще дивніша. Хай там як цього хочеться керівництву школи, але не всі дівчата люблять готувати й вишивати хрестиком, так само як не всі хлопці люблять ремонтувати меблі. Не забуваймо, що це сформована десятиліттями система освіти. Нещодавно поділ на уроках праці зробили необов’язковим, але школам важко швидко змінити підходи. Якщо вивчення азів швейного виробництва, кулінарії чи виготовлення металевих деталей викликає у тебе дискомфорт, радимо тобі, бажано разом із батьками, домовитися з керівництвом школи або вчителем про пошук альтернативних занять, як-от орігамі чи пап’є-маше.

Обмежує можливість самовираження і шкільна форма, адже, згідно з установленими шкільними правилами (які, щоправда, в різних школах можуть відрізнятися), дівчата повинні носити спідниці і блузки, а хлопчики — діловий костюм. Щоб почуватися в цій формі зручно і комфортно, варто підійти до вибору одягу дуже відповідально. Спідницю можна замінити на ділові брюки (звісно, попередньо обговоривши це питання з батьками і класним керівником чи керівницею), доповнювати образ стильними сорочками й кофтинками різноманітних відтінків, які відповідатимуть офіційному стилю. Так само діловий костюм хлопців може виходити за рамки чорних штанів і білої сорочки, хоча таки має відповідати встановленому дрескоду.

Гендерні ролі

Ти прокидаєшся вранці — ти донька або син, ідеш до школи — ти учень або учениця, дорогою забігаєш у крамницю — ти покупець або покупчиня, увечері йдеш на прогулянку з товаришами — ти друг або подруга. Усе це і багато іншого — гендерні ролі, які ти виконуєш щодня.

Згадай типові умови задач із математики: «щоб приготувати борщ, мама купила в крамниці 3 морквини, 2 буряки і 10 картоплин», а «тато під час ремонту використав 7 рулонів шпалер і 3 відерця фарби». Навіть тут простежуються чіткий розподіл гендерних ролей. Мати — домогосподарка, яка постійно готує, прибирає, допомагає з домашніми завданнями, зустрічає батька з роботи. Натомість головна місія тата — утримувати родину, захищати її та вирішувати складні побутові проблеми.

Насправді це не «норма» і не обов’язок. Імовірно, твоїх дідусів і бабусь, маму і тата виховували, формуючи таке уявлення про ідеальні сімейні стосунки. Можливо, твої мама з татом домовилися про такий розподіл обов’язків, бо їм просто так зручно. А може, у вашій сім’ї все інакше?

Існують родини, у яких чоловік бере декретну відпустку, а жінка продовжує працювати. І працює вона, наприклад, слюсаркою. Є сім’ї, у яких роботу по господарству виконують обоє батьків порівну. І це теж абсолютно нормально. Головне, щоб усім членам родини було зручно в таких умовах.

Отже, не треба засуджувати, наприклад, дівчаток, котрі грають у футбол, і хлопців, які займаються бальними танцями. Так само не варто сміятися з чоловіків, які виконують так звану «жіночу» роботу, і навпаки. Не варто обмежувати себе чи когось іншого у його чи її вподобаннях.

Про дорослішання, прийняття себе та особисті кордони

Період від 10 до 20 років інколи називають «десятиріччям змін». Це тому що до 10 років діти — і хлопчики, і дівчатка — фізично розвиваються приблизно однаково: вони майже одного зросту, мають ідентичну будову тіла. Після 10 років відбувається пубертатний стрибок зросту, і дитина, вже майже підліток, може вирости на 7–12 сантиметрів за рік. Дівчата в цьому віці зазвичай переганяють однолітків-хлопців у зрості й розвитку. У дівчаток стрибок відбувається в середньому в 10–11 років, у хлопчиків — у 13 років.

Із початком статевого дозрівання у дівчаток розширюється таз, помітно округлюються стегна й сідниці, збільшуються молочні залози, починається оволосіння інтимних зон і пахв.

Перша менструація настає між 9 і 15 роками, найчастіше у 12–14 років. До речі, цього не треба боятися, варто просто бути готовою до цього — мати при собі індивідуальні засоби для критичних днів (прокладки), вологі й сухі серветки, за потреби знеболювальні пігулки. Так, інколи менструація може проходити дещо болісно — може «тягнути» спину й низ живота.

Перший рік (чи трохи більше) цикл може бути нерегулярним — зазвичай від 22 до 34 днів. Повноцінний менструальний цикл характеризується також і наявністю овуляції. Овуляція – це явище, при якому яйцеклітина виходить з фолікула. Далі яйцеклітина виходить з яєчника і підхоплюється матковою трубою. Після чого яйцеклітина поступово рухається по матковій трубі та якщо на шляху вона зустріне сперматозоїд, то відбудеться запліднення і запуститься процес формування ембріона. Після першої менструації бажано звернутися до гінеколога, адже в організмі відбулися певні зміни: ти подорослішала, стала дівчиною, отже, з моменту появи овуляції, після сексуального контакту можна завагітніти.

Фізіологічні і психологічні зміни, що відбуваються у підлітковому віці, природно проявляються через підвищений інтерес до сексу, до книг і фільмів на цю тему, до протилежної статі, високу сексуальну збудливість, мастурбацію. Це є нормальним явищем, як для хлопчиків, так і для дівчат.

Тілесні зміни можуть заскочити підлітків зненацька, засмутити чи налякати. Статура хлопця набирає типових чоловічих рис: плечі стають ширшими, а стегна — вужчими, м’язи грудей і спини — рельєфними. Може навіть спостерігатися тимчасове (!) набухання грудних залоз і сосків. У період, коли хлопчик дорослішає і стає підлітком, у нього виникають перші полюції — мимовільне виверження сперми під час сну вночі і вранці, нерідко це супроводжується еротичними сновидіннями. Хлопці часто сприймають цей процес як хворобу і дуже переймаються, але це абсолютна норма.

Ти ростеш, і це нормально, що твоя вага може бути більшою або меншою від ваги твоїх друзів. Радимо не обмежувати себе в їжі, а займатися спортом та підтримувати водний баланс. Іноді спрагу можна сплутати з почуттям голоду. «Шкідливу» їжу краще замінити на корисну: на перерві у школі перекусити овочевим салатом із котлеткою, а не чипсами чи бургерами, а ввечері, сидячи перед телевізором, краще з’їсти фруктову нарізку, а не кілограм морозива.

Можуть виникнути певні проблеми зі шкірою — висипи й акне (чорні цятки). І дівчата, і хлопці можуть звернутися по консультацію до дієтолога й дерматолога, відвідати косметолога. Важливий елемент у боротьбі з висипами — догляд за шкірою в домашніх умовах: очищення, тонізування, зволоження. Немає нічого смішного чи ганебного в тому, що хлопець користуватиметься масками і кремами для обличчя, адже повага до себе і піклування про своє тіло не залежать від статі.

Саме в цьому віці постає вибір: соромитися себе (комплексувати, сидіти на дієтах, приховувати своє тіло під речами більшого розміру, замальовувати висипи на шкірі тональними засобами) чи приймати себе з усіма особливостями (так, саме особливостями, а не вадами!) свого тіла. Прийняття свого тіла таким, як воно є (незалежно від ваги, кольору шкіри і волосся, довжини ніг, шрамів чи вроджених вад), називається бодіпозитивом. Гасло цього руху — «Моє тіло — моє діло».

До речі, про тіло й діло. Важливо вибудовувати чіткі особисті кордони. Як тобі пояснювали ще в дитинстві, ніхто не може торкатися тебе, якщо тобі неприємно. Це з розряду: «Йди цьомни бабусю, вона ж тебе так давно не бачила!» — а тобі зовсім не хочеться з нею цілуватися, і на те можуть бути різні причини.

У таких випадках треба коректно (!) пояснювати, чому ти не хочеш. Батьки й бабуся можуть образитися, але це твій особистий простір, і вони так чи так повинні його прийняти. Спробуй поговорити (поговорити, а не посваритися) і пояснити свою позицію, тоді батьки обов’язково підуть тобі назустріч, зрозуміють і підтримають, адже ти вже не маленька дитина, а особистість, яка має право обирати, кого і коли «цьомати» (ну, то як приклад).

Ресурси для підлітків (і не тільки) про сексуальну освіту і дорослішання:

ТікТок:

@serhiyfrolov — поради й відповіді на питання лікаря акушера-гінеколога про жіноче інтимне здоров’я

@ecowoman — «неГінеколог про статеве виховання» дівчат і хлопців

Інстаграм:

@gendeindetail — про гендерну ідентичність і фемінізм

@vpershe – медіа про сексуальну освіту для молоді

@gender.z — про розмаїття гендерних відносин, ЛГБТ+ та рівні права

@uaspec.network – блог про асексуальність та аромантичність

@teenergizer – ресурс для підлітків про ВІЛ/СНІД, сексосвиту, психологічну підтримку, активізм

@podcast11a – подкаст для підлітків про секс і стосунки з собою та іншими

Може, ти знаєш ще якісь круті блоги? Напиши нам в інста @gendeindetail!

Шпаргалка по гендеру:

13 червня 2020
Поширити в Telegram
2215
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Кому належать твої груди?
Як правильно підібрати ліфчик? На цю тему проводять лекції і майстеркласи, де часто не кажуть найважливішого: виробники білизни шиють її для абстрактних грудей у вакуумі (чоловічому журналі), а не для реальних жінок. Чому ж груди не належать жінкам, навіть якщо вони ними годують?
Що потрібно знати про гендер, коли тобі 16?
У 16 світ змінюється — дитинство закінчується. Як знайти себе в дорослому світі? Яку професію обрати, з ким товаришувати, як пізнавати свою сексуальність? Є знання, які допомагають робити перші самостійні вибори. Знання про гендер — одне з них. Ми стаємо не просто людьми, а чоловіками й жінками, і суспільство нав’язує безліч стереотипів про це. Цей текст допоможе розібратися, чого хочеш саме ти.
Попдіви: як фемінізм змінив індустрію музики
Американський поет Генрі Вордсворт Лонгфелло назвав музику «універсальною мовою людства». Його слова досі не втратили актуальности. Музична попкультура віддзеркалює новітні суспільні тренди, серед них і фемінізм. Розкуті й сміливі образи Біллі Айліш, Аллесії Кари, Холзі та Нікі Мінаж зачаровують ролями вільних жінок, котрі не бояться обстоювати свої думки й ідеї. Та чи завжди ідолки мільйонів були такими відвертими і сміливими? При уважному розгляді виявляється, що саме фемінізм назавжди змінив ролі жінок у музичній індустрії. Цей текст розповідає про приклад США.