Гендерне насильство

Кожні 10 хвилин в Україні коїться сексуальне насильство. Та попри масштаби проблеми, про неї досі не говорять у публічному просторі. Чому ця тема табуйована? Як привернути до неї увагу? Що потрібно зробити для подолання сексуального насильства?

Авторка досліджує й порівнює законодавство різних країн щодо насильства проти жінок, зосереджуючись головно на означенні і покаранні зґвалтувань. З метою виявити закономірності у статті подано статистичні дані у формі таблиці про суворість покарання, кількість офіційних звернень щодо зґвалтувань та окремі дані про ставлення громад різних країн світу до цих злочинів. Авторка наводить жахливі цифри й факти про насильство проти жінок у різних куточках світу — від демократичного Заходу до традиційних африканських суспільств, які дозволяють зробити певні висновки про дієвість законодавства у боротьбі з цією проблемою.

Хоч як звинувачували б жертв, є лише одна причина насильства — ґвалтівники. Із середини ХХ століття жінки планети Земля обстоюють свої права на безпеку, недоторканість, правосуддя щодо кривдників і життя без страху. Як це робиться, і як ми самі можемо долучитися до глобального руху — у цій статті.

«Вона сама хотіла/спровокувала/не туди пішла/не з тими зв’язалась» — існують десятки способів звинуватити жертву у злочинах, які скоїли проти неї інші люди. Що спонукає мовців перекладати відповідальність на жертву замість розбиратися з кривдниками? Про психологічні, соціальні й історичні причини віктимблеймінгу — у цій статті.

У статті проаналізовано передумови виникнення фейсбук-флешмобу #яНеБоюсьСказати, динаміку його розгортання і загальносоціальні наслідки. Авторки застосовують кількісний і якісний аналіз хештегу, щоб систематизувати дописи за статтю авторів, локацією, визначити найчастіше вживані слова. На основі якісного аналізу даних виявлено різне ставлення до флешмобу з боку ЗМІ, громадських організацій, дослідниць, публічних осіб та ін. Флешмоб розглядається як непересічна акція колективної жіночої дії з метою привернути увагу до проблеми гендерного насильства загалом і сексуального насильства зокрема.

Що саме дав Україні флеш-моб #яНеБоюсьСказати? Як на практиці працює Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації? Як нова поліція сприймає гендерну рівність? Про це та багато іншого у тематичному номері журналу «Я».

США мають тривалий досвід боротьби з домашнім насильством (з 1960-70-х років). Сьогодні це величезний інституціоналізований рух проти насилля, який об’єднує велику кількість державних структур і громадських організацій. «Родзинкою» цієї активності є те, що чоловіки на рівні із жінками долучилися до діяльності з подолання насильства, зайнявши свою нішу, яку називають чоловічим рухом проти насильства (antiviolence men’s movement).

Наскільки позитивним є процес інтеграції чоловіків у феміністичний рух і чи не обмежує це можливості жінок вільно висловлювати свою думку? Відома британська радикальна феміністка дає свої відповіді на питання про те, де проходить межа між допомогою та домінуванням, між дієвою протидією патріархату і здобуванням незаслужених похвал.

Емма Вотсон, актриса і посланиця доброї волі ООН, 20 вересня 2014 року виступила з промовою з нагоди старту кампанії HeForShe і запросила чоловіків активніше долучатися до феміністичного руху. Наразі вже 1,1 млн людей у світі підписалися під цілями й ідеалами HeForShe, а кількість згадувань проекту в інтернеті сягає 1,2 млрд. Пропонуємо переклад промови Емми Вотсон українською мовою, аналіз перебігу проекту та дайджест відгуків і реакцій — як схвальних, так і критичних.

У статті 1987 року, яка вже стала класичною, автор досліджує, як саме вибудувано соціальні уявлення про маскулінність та яку роль відіграє насильство в образі «справжнього чоловіка». В основі чоловічої ідентичності лежить тріада насильства — проти жінок, проти інших чоловіків та проти самих себе. Здійснюючи теоретичний аналіз і даючи практичні поради, Кауфман відкриває можливості майбутнього — те, якими можуть бути чоловічі ідентичності без аспектів домінування й насильства, і як це може змінити світ.