23 вересня, 2017

Науковиці: хімія

11 травня 2017
Анна Лигіна

Феміністка, авторка художніх оповідань, студентка НаУКМА

На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Ця розвідка присвячена героїням науки і є даниною їхнім силі і таланту – у хімії.

Науковиці: хімія

Вступ до серії
Математика
Фізика

Хімія

Марія Коптська (пр. 1 ст. н.е.)

«Одне стає двома, а два – трьома, і [завдяки] третьому одне – четверте»

Марія Коптська відома під багатьма іменами: її називають Профетиссою, Марією Юдейкою та Гречанкою. Про життя праматері хімії відомо небагато. Скоріше за все, вона була родом із Єгипетської Александрії – тогочасного центру грецької науки. Припускають, що саме Марія Коптська заснувала александрійську алхімічну школу. Усупереч масовим уявленням, алхімія не була псевдонаукою кшталту астрології (хоча теорія філософського каменя її серйозно дискредитувала). Алхімічні експерименти були, по суті, першими кроками хімії як науки. Неможливо уявити подальший розвиток природничих галузей без простих і необхідних винаходів Марії Коптської. Вона першою використала  бенмарі – водяну баню для повільного нагрівання речовини за сталої температури. Їй також належить ідея керокатиса і трибікоса – апаратів, що розділяли розчини на складові. Саме цей принцип пізніше застосують у виробництві есенцій, парфумів та міцного алкоголю. Після серії експериментів Марія Коптська вперше сформулювала спосіб отримання соляної кислоти. Дослідниця заклала основи хімії, поєднавши алхімічну теорію з практикою її експериментального доведення. 

Юлія Лермонтова (1847 – 1919 рр.)

«Моя подруга Юлія Лермонтова – дуже відомий хімік» С. Ковалевська

Юлія народилася в сім’ї добре відомого в тогочасному Петербурзі генерала Всеволода Лермонтова (троюрідного брата поета). Дівчина рано захопилася хімією та, здобувши домашню освіту, стала клопотатися про зарахування до Петровської академії. Вищі школи Росії все ще не допускали до навчання жінок, і для Юлії Лермонтової винятку теж не зробили. Разом із родиною Ковалевських вона виїжджає до Німеччини та вступає до Ґейдельберзького університету. Під керівництвом Д. Менделєєва Юлія робить перше дослідження – розділяє метали-супутники платини. Згодом учена переїжджає разом із С. Ковалевською до Берліна. Попри блискучі рекомендації, їй не дозволяють ані відвідувати університетські заняття, ані працювати в лабораторії. Із часом ситуація змінюється: Лермонтова здобуває докторський ступінь із найвищою відзнакою та оприлюднює низку успішних розвідок. Повернувшись до Петербургу, Юлія береться до лабораторної роботи та відкриває реакцію алкілування олефінів (пізніше це уможливить появу багатьох видів моторного палива). Згодом дослідниця переїздить до Москви, де працює над проблемою відносно нового палива – нафти. Відкриття в цій сфері зробили Юлію Лермонтову всесвітньо відомою: саме завдяки їм у Російській імперії виникають перші нафтогазові заводи.

Марія Склодовська-Кюрі (1867 – 1934 рр.)

«…навіть у години безмежної ніжності, в роки славетні та урочисті ця «вічна» студентка не була такою задоволеною – скажімо прямо – не пишалася собою так, як в той час убогості і полум'яного, всеохопного прагнення. Пишалася своєю бідністю, своїм незалежним, самотнім життям у чужому місті». Єва Склодовська-Кюрі.

Марія Склодовська-Кюрі народилась у сім’ї варшавського вчителя; рано втратила матір. Закінчивши школу, Марія та її сестра Бронислава прагнули навчатися далі, однак про здобуття жінкою вищої освіти в Російській імперії не йшлося. Сестри Склодовські вирішили по черзі працювати гувернантками, аби сплачувати одна одній навчання в Парижі. Вступивши до Сорбонни, Марія швидко стає однією з кращих студенток й отримує згодом два дипломи про вищу освіту – з фізики та математики. Здобувши науковий ступінь, Склодовська стає першою в історії університету викладачкою. У 1895 р. вона бере шлюб із П’єром Кюрі. Це стає початком на диво плідної наукової співпраці. Удвох із чоловіком Марія досліджує явище радіоактивності та робить революційне відкриття нових елементів – радію та полонію. У 1903 р. Склодовська-Кюрі стає однією з трьох лауреатів Нобелівської премії з фізики. Згодом вчена одержує другу Нобелівку «за винятковий внесок у розвиток хімії», що стало першим прецедентом в історії премії. Дослідниці належить безліч відкриттів і благочинних ініціатив, що їх усі не вийде згадати в короткій розвідці. «Світити для інших – згоріти самому» – виразна ілюстрація її життя. Марія Склодовська-Кюрі померла у 67 років від хронічної променевої хвороби.

Ірен Жоліо-Кюрі (1897 – 1956 рр.)

«Гідно продовжила започатковану матірю традицію»

Ірен Жоліо-Кюрі – донька видатних учених Марії та П’єра Кюрі. За рік після народження Ірен її батьки відкривають радій і, зайняті інтенсивною науковою роботою, віддають дочку на виховання дідові. Його соціалістичні й антиклерикальні погляди мали сильний вплив на особистість онучки. Закінчивши організовану матір’ю кооперативну школу та коледж, Ірен вступає до Сорбонни. Після випуску починає дослідницьку кар’єру та вивчає солі полонію. Ці досліди стають основою її докторської дисертації. У науковому тандемі з чоловіком (Фредеріком Жоліо) Ірен робить революційне відкриття штучної радіоактивності. Згодом подружжя синтезує багато нових елементів і в 1935 р. отримує Нобелівську премію з хімії.

Висновки та список літератури серії

11 травня 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Констеляція
Науковиці: інформаційні технології
На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Ця розвідка присвячена героїням науки і є даниною їхнім силі і таланту – в інформаційних технологіях.
Науковиці: математика
На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Ця розвідка присвячена героїням науки і є даниною їхнім силі і таланту – у математиці.
Науковиці: почнімо говорити про них
На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Ця розвідка присвячена героїням науки і є даниною їхнім силі і таланту – у математиці, фізиці, хімії, біології, астрономії, інформаційних технологіях, географії, філософії, літературі та військовій справі.
Усі статті теми
Про підсумки конкурсу гендерних педагогічних проектів
17 творчих робіт зі шкіл Харківської області змагалися на конкурсі педагогічних розробок з гендерних студій, який відбувся за підтримки Фонду імені Генріха Бьолля в Україні. Читач(к)ам пропонуємо результати регіонального експерименту. 
Геть дискримінацію зі шкільних підручників
EdCamp Ukraine і Гендерний центр «Крона» готують спеціалісток і спеціалістів для проведення антидискримінаційної експертизи шкільних підручників і програм. Як саме це відбувається і які матиме наслідки — докладно у статті.
Вона написала фемінізм
Протягом березня 2017 в Музеї книги і друкарства України тривав проект «Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі», який складався з книжково-графічної виставки і лекторію. Це був своєрідний екскурс в історію зародження жіночого руху в Україні в кінці ХІХ століття, його впливу на літературу та відродження у феміністичних студіях 80–90-х років минулого століття. Пропонуємо віртуальну екскурсію проектом.