17 листопада, 2024

Тема сезону «Тілесність» (літо-осінь 2017)

29 червня 2017
Поширити в Telegram
6571
Тамара Злобіна

Кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця. Редакторка ресурсу «Гендер в деталях». Закінчила Національний інститут стратегічних досліджень при Президенті України. Працює з темами розвитку громадянського суспільства та інноваційного світогляду, гендерної рівності, фемінізму, сучасного мистецтва. 

Тема сезону «Тілесність» (літо-осінь 2017)

Заголовне фото: Дженні Савіль, "Стратегія", 1994
Які наші стосунки з тілом? кому належать наші тіла? — ці питання на перший погляд здаються дещо абсурдними, адже тіло — це Я, наша найперша фізична даність, якою — чи у якій — ми проживаємо своє життя і від якої не можемо себе відділити.

Проте бачення тіла людини таким, що на нього впливає лише сама людина і наша споконвічна біологія, доволі наївне. Між нами і тілом — сотні шарів культурних практик та уявлень, які складалися століттями. Чи це природа дає жінкам легку й делікатну ходу, а чоловіків примушує широко розставляти ноги, коли вони сидять у транспорті? Чи це ми вибрали «голити ноги» (вибір між кількома рівнозначними опціями)? Чи справді жінки «емоційні», а чоловіки «раціональні»? Як ростуть наші тіла, як вони старіють і чи є ці процеси гендерованими?

У симптоматиці харчових розладів часто чітко розділяють «тіло» і «мене», у якому тіло стає відчуженим об’єктом ненависті через його незбіг із соціальними нормами краси. Міф про красу — давній об’єкт критики у феміністичній думці, адже саме нереалістичні ідеали, посилені в наш час графічними редакторами та фільтрами для фотознімків, змушують тисячі жінок страждати і витрачати неймовірну кількість ресурсів для досягнення неможливого.

Ці ресурси мають свій монетарний еквівалент: річний оборот індустрії краси у США в кількадесят разів перевищує річний бюджет NASA. З іншого боку, іноді футуристичні прогнози пророчать нам світ без тіл: ми чи то кіборгізуємося, чи опануємо якісь віртуальні світи штучного інтелекту. Уже тепер наука і технології роблять наші тіла дедалі менш «природними», подовжуючи їм життя чи збільшуючи груди і поступово нівелюючи психосоматичні механізми саморегулювання, які служили нам тисячоліттями.

На порозі карколомних змін, які може принести ХХІ століття, варто розібратися з різними аспектами людської тілесності. Гендерна оптика — цінний інструмент безвідносно до феміністичної утопії, вона дозволяє бачити приховане й неочевидне, прорватися за завісу стереотипів та ілюзій, зрозуміти структурні соціальні чинники, які «штампують» наші тіла, поки ми наївно сприймаємо зовнішній вплив за природу речей. І щодо феміністичної утопії — завжди варто мислити, як може бути по-іншому.

Отже, цього літа і восени будемо досліджувати дуже цікаві питання. Сподіваємося, робитимемо це разом, адже мета ресурсу «Гендер в деталях» — бути простором проявлення думок і талантів спільноти, бути радше місцем, яке допомагає розкритися, інформує й надихає, аніж місцем, яке транслює істини в останній інстанції. Запрошуємо до співпраці: за об’ємні дослідницькі матеріали платимо гонорари, короткі тексти пропонуємо писати на волонтерських засадах (можливе також офіційне стажування і рекомендаційний лист від українського представництва фонду імені Гайнріха Бьолля).

Редакційна пошта: editor@genderindetail.org.ua

Тілесність «в деталях»

Теорія та історія

  1. Гендер і біологія. Як розділити природне й соціальне? Як соціальні установки впливають на мову і перебіг досліджень природничих наук

  2. Квір бачення тіла. Стать як конструкт та континуум тіл та ідентичностей

  3. Матка=жінка? Чому патріархальне суспільство бачить жінок насамперед через призму репродукції?

  4. Тіло як модерний винахід. Принципи нормування тіла в домодерну і сучасну добу: яких жінок і чоловіків потребувало людство і чому

  5. Ідеали краси і стандарти тілесності в традиційному українському суспільстві

Практика і феміністична критика

(Усі транслітеровані терміни ми прагнемо коренізувати і знайти відповідники українською мовою. Долучайтеся до пошуку!)

1. Образ

Лукізм. Потреба бути молодою, стрункою, доглянутою, стильно одягатися

2. Обличчя

Штучна краса. Фотошоп, макіяж, пластична хірургія. Заборона на зморшки та індивідуальні особливості

3. Тіло

Вимога стрункості і фетфобія. Бодішеймінг і бодіпозитив. Тіло після пологів

4. Волосся.

Чому жінкам належиться мати довге волосся, а чоловікам коротке? Гоління й епіляція

5. Динаміка

Хода, спорт, манери, жести, міміка, скутість—розкутість, ареал пересування

6. Харчування.

Харчові вподобання. Чому чоловіки «не можуть» без м’яса. Дієти і харчові розлади

7. Хвороби

Гендерованість захворювань та лікування

8. Дитинство

Нормування тілесності хлопчиків і дівчаток. Можливості бути собою в дитинстві

9. Старість

Чи гендероване тіло похилого віку, а чи стає агендерним; чи меншає статева диференціація з відходом репродуктивної функції

10. Одяг

Гендерованість «другої шкіри». Як одяг впливає на тіло і рухливість (підбори, сукні, кишені)

11. Економіка

Ресурси «догляду за собою»: на чому заробляє індустрія краси

Редакційна пошта: editor@genderindetail.org.ua

29 червня 2017
Поширити в Telegram
6571
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Макіяж у сучасній культурі
Від «нюдового» макіяжу до повної відмови від нього, від присоромлення за відсутність макіяжу — до присоромлення за макіяж, від фотошопу до суворих рекламних стандартів — авторка розглядає різні тенденції поп-культури, які допоможуть зрозуміти, чим є макіяж сьогодні, крім нав’язаного індустрією краси стандарту, та яким може бути його майбутнє.
Між дискурсом і матерією: переосмислення тіла у квір-дослідженнях
Чи можемо ми самі створювати свої тіла? Чи ми лише слухняно виконуємо волю суспільства, яке диктує нам як рухатися, виглядати, ставитися до власного тіла, інших тіл? Чи, навпаки, це тіла визначають нас, наші бажання, думки й почуття, наші стосунки з іншими, наше майбутнє? Квір-теорія дозволяє подивитися на своє тіло під новим кутом та поміркувати про альтернативні способи стосунків із ним. Розглядаючи статеву відмінність, хворобу, інвалідність, форму й розміри тіл крізь призму квір-теорії, авторка зосереджується на практиках опору тілесним нормам та їхніх межах.
Еволюційні дослідження міжстатевих відмінностей
У 1960–1970-х роках, коли в галузі приматологічних студій працювали переважно чоловіки, у своїх наукових розвідках вони приділяли основну увагу конкурентним стосункам між самцями. Згодом, коли жінки стали більше представлені в біології загалом і в приматології зокрема, з’явилися дослідження про поведінкову взаємодію між самками (в тому числі про одностатеву сексуальну поведінку серед них), на яку раніше ніхто не звертав уваги. В останній частині статті «Стать, гендер і наука: чи можливо відрізнити біологічне від соціального?» авторка розглядає теорії еволюційного походження міжстатевих відмінностей.