НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Дослідницька робота та публікація цього звіту здійснені Українським центром соціальних реформ на замовлення UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення за сприяння Департаменту з питань міжнародного розвитку Уряду Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (UK DFID).  

Насильство щодо жінок виступає одним з головних порушень прав людини, причини якого пов’язані з нерівним розподілом ресурсів та повноважень між жінками та чоловіками. Окрім безпосередньої шкоди для здоров’я та добробуту постраждалих, насильство має вагомі суспільні наслідки, які вимірюються грошовими, трудовими та нематеріальними втратами, виявляються у формі поточних, довготривалих або відкладених ефектів.

Знадобилося дев’ятнадцять років, щоб на щорічному Форумі видавців у Львові з’явився профеміністичний кластер, а сам форум «видавців» змінив назву на гендерно-нейтральну. Цього року було більше як два десятки подій, які стосувалися гендерних питань. Їх детальний огляд — у нашому матеріалі. Відвідайте одну з головних книжкових подій року, не встаючи з дивана!

Цей звіт підсумовує результати статистичного аналізу, проведеного з метою висвітлити гендерний розподіл керівників юридичних осіб та приватних підприємців в Україні. Він має на меті заповнити певні прогалини у гендерно дезагрегованій статистиці шляхом аналізу відкритих урядових даних. Гендерно дезагреговані дані є ключовими для вивчення гендерних особливостей в економічній активності, підвищення обізнаності громадськості та розроблення ефективних політик і програм щодо підвищення економічної спроможності жінок, а отже, сприяють досягненню Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), зокрема цілі 5 «Гендерна рівність».

ЛГБТ движения в странах бывшего Советского Союза сталкиваются сегодня с серьезными вызовами. «Официальная» гомофобия стала частью популистской политики. Российский закон о «гей пропаганде» 2013 года начал эту тенденцию в странах, где пророссийские силы копировали этот закон (как, например, в Украине и в других бывших советских республиках). Кремль ведет культурную войну против квир-знания, доселе невиданную в истории постсоветского региона. В то же время фактическое насилие над ЛГБТ растет. В этих условиях, нужна ли ЛГБТ-движениям из постсоветских стран их история? Должны ли ЛГБТ-инициативы прилагать усилия, чтобы узнать о квир-прошлом своих стран? А может, существуют более насущные приоритеты для политических действий? Лекция поднимает вопрос: могут ли знания об историческом прошлом влиять на борьбу с гомофобией в Украине и в других странах бывшего Советского Союза.

ЛГБТ движения в странах бывшего Советского Союза сталкиваются сегодня с серьезными вызовами. «Официальная» гомофобия стала частью популистской политики. Российский закон о «гей пропаганде» 2013 года начал эту тенденцию в странах, где пророссийские силы копировали этот закон (как, например, в Украине и в других бывших советских республиках). Кремль ведет культурную войну против квир-знания, доселе невиданную в истории постсоветского региона. В то же время фактическое насилие над ЛГБТ растет. В этих условиях, нужна ли ЛГБТ-движениям из постсоветских стран их история? Должны ли ЛГБТ-инициативы прилагать усилия, чтобы узнать о квир-прошлом своих стран? А может, существуют более насущные приоритеты для политических действий? Лекция поднимает вопрос: могут ли знания об историческом прошлом влиять на борьбу с гомофобией в Украине и в других странах бывшего Советского Союза.

Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. 

Компанії, які дбають про розмаїття команди, зокрема в керівництві, мають більше шансів покращити свої позиції на ринку. Тому не дивно, що гендерна рівність починає цікавити дедалі ширші кола. Коли йдеться про фінансовий бік питання, скептики замовкають. Сьомого вересня 2018 року в Києві відбулася унікальна подія — перший Форум із соціокультурного різноманіття, організований Асоціацією інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. На Форумі представники і представниці світу інвестицій, фінансів та IT із 15 країн світу поділилися досвідом того, як свідома відмова від «чоловічого клубу» на рівні ухвалення рішень підвищує продуктивність організацій, та дискутували про те, що заважає жінкам підніматися кар’єрними сходами.

Академічна богословська освіта протягом століть залишалася чоловічим привілеєм, сьогодні ж науковиці й викладачки теології — явище доволі звичне, навіть в Україні. «Феміністки від теології» не тільки порушують питання про те, яку роль жінки відігравали в релігійній історії, а й осмислюють такі фундаментальні проблеми, як образ Бога та культурно-антропологічна, політична, суспільна й ідеологічна структура богословського знання як системи знань. У серпні 2018 року у Львові відбулася щорічна конференція Європейського товариства жінок-дослідниць богослов’я, присвячена питанням війни і миру, насилля і шляхів його подолання, зокрема ролі жінок у цих процесах. Співорганізаторами конференції виступили лекторій Союзу українок Америки з жіночих студій та філософсько-богословський факультет Українського католицького університету (УКУ), у стінах якого відбувалася конференція.

Завдання цієї статті окреслюється трьома ключовими в розвитку символьної антропології питаннями. Як визначити сенс символьного повідомлення в суспільних ритуалах, і чи це значення має якийсь емпірично виражений відповідник у свідомості виконавців або ж вплив на їх поведінку? Друге, чи можна відповісти на ці питання шляхом інтерпретації символів, себто емпіричним способом, якій використовує чітко визначені й відтворювальні методи? Останнє: чи правомірно приписувати поведінці символьні значення, якщо самі учасники не усвідомлюють цих значень? Якщо неусвідомлюване значення існує, то чи воно впливає якось на ставлення до такої поведінки або на мотивацію її? Аналіз даних, взятий з відгуків на «Семантичний диференціал» Осгуда стосовно категорії роду і поводження, прийнятого у спілкування між статями забезпечує ствердні відповіді на ці запитання.