Ідентичності

Ухвалення законопроєкту №5488 є не просто формальним кроком у вдосконаленні законодавства, але й потужним сигналом для всіх громадян, що Україна рішуче виступає проти дискримінації та насильства.

Упровадження законопроєктів №5488 і №9103 не лише наблизить Україну до ЄС, але й допоможе ще більше відірватися від ментального впливу росії.

Хай поки точково, як реформаторські ініціативи, та все ж різні релігії поступово змінюють своє ставлення до ЛГБТ+ людей.

12 листопада 2015 року в Україні відбулася знакова подія: більшість депутатів Верховної Ради, щоправда, лише з п’ятої спроби, після довгих міжфракційних перемовин, під тиском громадянського суспільства і Європейських інституцій проголосували за внесення змін до чинного Кодексу законів про працю, заборонивши будь-яку дискримінацію на робочому місці, зокрема за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичности.

Дарина Дмитрієвська – сімейна лікарка та громадська активістка. Виступає за права ЛГБТ+спільноти. Працювала з темами трансгендерного переходу, брала участь у розробці інтерактивної карти ЛГБТ+френдлі лікар_ів, є активДарина Дмитрієвська — сімейна лікарка і громадська активістка. Виступає за права ЛГБТ+ спільноти. Працювала з темами трансгендерного переходу, брала участь у розробці інтерактивної карти ЛГБТ+ дружніх лікар_ів, активна союзниця ЛГБТ+ спільноти.ною союзницею ЛГБТ+спільноти.

Петро Жеруха — військовослужбовець сухопутних військ ЗСУ, автор петиції «За реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар, на підтримку законопроєкту № 9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”».

Результати соціологічних досліджень фіксують певні позитивні тенденції у зміні ставлення населення України до ЛГБТ+ спільноти. Статистичні дані дозволяють стверджувати: толерантність до ЛГБТ+ людей зросла. А проте ЛГБТ+ спільнота в Україні досі зазнає непоодиноких проявів дискримінації на різних рівнях та законодавчих обмежень у реалізації прав. В умовах повномасштабної війни ці проблеми нікуди не зникли, а подекуди навіть загострилися й актуалізувалися.

Конверсійна терапія — низка практик, спрямованих на «зміну» сексуальної орієнтації та гендерної ідентичности в ЛГБТ людей. Сильний фізичний біль і страждання — наслідок конверсійної терапії і досвід, з яким живуть багато ЛГБТ+ людей, що підважує їхню гідність. Тому правозахисни_ці, асоціації психолог_ів, прогресивні політикині й інші союзники ЛГБТ+ людей по всьому світу об’єднуються з метою протидіяти використанню цієї практики та заборонити поширення такого «лікування» на законодавчому рівні. У статті описано приклади протидії заохоченню й використанню конверсійної терапії в країнах світу та наведено аналіз нормативно-правових актів, які регулюють це питання в Україні.

Згадаймо історію Мічиганського жіночого музичного фестивалю для жінок, народжених жінками, як особливо показову й повчальну. Події, пов’язані з цим фестивалем, зіграли не останню роль у загостренні конфлікту між трансексклюзивними феміністками і трансгендерними активістками та посприяли виведенню його з площини теоретичних дебатів на рівень практичного протистояння.

У країнах Заходу змішані лікарняні палати поширилися задовго до суперечок про трансгендерність, тому ця тема майже не порушується в публічних дебатах. Та це не означає, що насправді все добре. У США до 27 % транслюдей отримували відмову в наданні медичної допомоги, а 70 % стикалися з дискримінацією або іншими проблемами у сфері охорони здоров’я. У Пакистані трансактивістка померла, поки лікарі вирішували, у яке відділення її покласти.