5 грудня, 2024

Феміністичні проекції в поезії Зузанни Ґінчанки

30 травня 2020
Поширити в Telegram
1634
Завантажити у форматі: PDF (968 КБ)
Христина Семерин

Академічна дослідниця літератури, аналітикиня культури і медіа, журналістка. У 2021-му експертка Українського культурного фонду та експертка Українського інституту книги. З 2018-го року є редакторкою студентського альманаху «Геопоетичні студії». У 2020-му започаткувала академічний електронний журнал «Геопоетичні студії / Geopoetical Studies». З 2019-го року членкиня Української асоціації юдаїки. Працювала у регіональній журналістиці, викладала в університеті, розвивала креативне агентство, займалася SMM у кількох проєктах, мала наукову посаду в міжнародній команді з Голокост-освіти. Волонтерила у Червоному Хресті України та Українській благодійницькій мережі. Пише про жінок, гендерну рівність, літературу, єврейську культуру, суспільство, геноциди, культурну пам’ять, геопоетику, інфомедійну грамотність, науку й академічну доброчесність. Знедавна веде кулінарний блог.

Феміністичні проекції в поезії Зузанни Ґінчанки

У статті йдеться про окремі аспекти фемінного в текстах польсько-єврейської поетки Зузанни Ґінчанки, котрі доцільно
визначати як феміністичні. Зокрема, проаналізовано символіко-метафоричне моделювання жіночого тіла, що нерідко здійснене
через піднесення сексуальності, еротичні візії. Також увагу закцентовано на самоідентифікації Ґінчанки як універсальної людини
без виокремлення жінки як Іншої. Окреслено процес поетичного визначення простору жінки, який співмірний зі встановленням її
трансцедентної нескінченності.

Семерин Х. Д. Феміністичні проекції в поезії Зузанни Ґінчанки / Х. Д. Семерин // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». - Острог : Вид-во НаУОА, 2018. -  Вип. № 4(72). - С. 194–196.

Ілюстрація з Інтернет-порталу my.rv.ua.

30 травня 2020
Поширити в Telegram
1634
Завантажити у форматі: PDF (968 КБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою