11 липня, 2020

Феміністичні проекції в поезії Зузанни Ґінчанки

30 травня 2020
Поширити в Telegram
188
Завантажити у форматі: PDF (968 КБ)
Христина Семерин

Аналітикиня культури, журналістка, редакторка наукового видання "Геопоетичні студії / Geopoetical Studies" (з 2018). Авторка близько півсотні досліджень, з яких вже опубліковано понад 20 аналітичних і наукових праць українською та англійською мовами. Одержала диплом бакалавра літературної творчості (2016), диплом магістра української філології з відзнакою (2018) Острозької академії. Переможниця численних галузевих конкурсів, президентська стипендіатка (2016-2017). Маю членство в Ukrainian Association for Jewish Studies (з 2019) та Раді молодих учених НаУОА (з 2020). Аспірантка 1 курсу PhD-програми з літератури, готуюся до дострокового захисту дисертації. 

Феміністичні проекції в поезії Зузанни Ґінчанки

У статті йдеться про окремі аспекти фемінного в текстах польсько-єврейської поетки Зузанни Ґінчанки, котрі доцільно
визначати як феміністичні. Зокрема, проаналізовано символіко-метафоричне моделювання жіночого тіла, що нерідко здійснене
через піднесення сексуальності, еротичні візії. Також увагу закцентовано на самоідентифікації Ґінчанки як універсальної людини
без виокремлення жінки як Іншої. Окреслено процес поетичного визначення простору жінки, який співмірний зі встановленням її
трансцедентної нескінченності.

Семерин Х. Д. Феміністичні проекції в поезії Зузанни Ґінчанки. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог : Вид-во НаУОА, 2018. Вип. 4(72), грудень. С. 194–196.

Ілюстрація з Інтернет-порталу my.rv.ua.

30 травня 2020
Поширити в Telegram
188
Завантажити у форматі: PDF (968 КБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Гендер і українська література після Євромайдану: явне, що стало явним
Про кого пише українська література? Ким у ній виступають жінки — фоном для страждань і пошуків «головного героя» чи повноцінними персонажками? Хоча феміністична критика літератури існує з кінця 1980-х, сексизм став моветоном у літературному середовищі тільки після Євромайдану. Завдяки чому це сталося? Чому за останні п’ять років з’являється дедалі більше творів із гендерно нешаблонними героями й героїнями і, взагалі, статус-кво зсувається в бік доти неочевидних тез: жінка нікому нічого не винна, чоловік нікому нічого не винен, насильство — це насильство, а не щось інше, індивідуальна історія має значення й заслуговує на те, щоб бути розказаною й почутою. В деталях розбирається літературознавиця Ірина Ніколайчук.
Для всіх, хто відчуває себе під скляним ковпаком
Поетеса Сильвія Плат – одне з облич американського феміністичного руху 50-х, хоча вона ніколи не займалася активізмом. Визнання до неї прийшло вже після її смерті, як і Пулітцерівська премія. Сьогодні я хочу поговорити з вами не про її поезію, а про роман «Під скляним ковпаком», який торік видало Видавництво Старого Лева.
Програли за неявкою? Жінка і влада в українській літературі
Більшість жіночих образів в українській літературі створено не жінками. Те саме стосується образів жінок-лідерок: їх не так багато і переважно вони обмежені суто жіночими функціями і простором. Лише поодинокі героїні здатні створити чоловікам гідну конкуренцію на чоловічому полі, як-от завод, колгосп, парламент чи управління державою. І тут вони стають жорсткими, рішучими, безпринципними або ж використовують власне тіло як інструмент маніпуляцій. Навіть найновіша українська література зациклена на темі боротьби і звільнення жінки головно в приватному просторі й іще не дала нам яскравого образу героїні, яка добивається кар’єрного успіху без задньої думки про залежність від чоловіків.
Жінки безвладні і жінки при владі в літературі
Не всі літературні і фольклорні героїні мріють вийти заміж. Є й ті, кому трон миліший. Ця стаття — про жінок і владу: як це бачать письменники і що про це думають письменниці.
Феминистская критика и ревизия истории политической философии
Этот сборник предлагает новое феминистское прочтение трудов известных классиков и современных текстов: от Платона до Хабермаса. В сборнике также представлены исследования трудов Мэри Уоллстонкрафт и Симоны де Бовуар, чьи имена обычно исключаются из работ, посвященных обзору "западной политической мысли".
Сексуальна / текстуальна політика: феміністична літературна теорія
Книжка про те, що відрізняє жіноче письмо від чоловічого, як може жінка навчитися писати про свій досвід, чи може вона писати про нього мовою чоловіків.
"Ненормальні створіння хворої культури" (драма "Блакитна троянда" Лесі Українки)
Станом на 1896 рік Лариса Косач тільки розпочинає свою творчу кар'єру як драматургиня. І хоча псевдонім "Леся Українка" існує ще з 80-х років ХІХ століття і під ним вже було видано чимало поетичних творів, усі здобутки, завдяки яким поетку й письменницю увічнили на портретах в рушниках і на 200-гривневій купюрі у ХХІ столітті, ще попереду. Проте вже на той час Леся Українка стала першою драматургинею в українській літературі, дебютну драму якої було поставлено в театрі вже за 3 роки після написання. А ще крапку в цьому реченні можна було б поставити й значно раніше: Леся Українка стала першою драматургинею в українській літературі. Творчість якої було помічено й оцінено чи не більше, ніж поетичну, в наступні кілька десятиліть. 
Насильство, яке заведено не помічати в українській літературі
Українська література має імідж нуднуватих текстів про страждання, де фігурують безталанні красуні, а чоловіки їм трапляються або непорядні, або безхарактерні. При ближчому розгляді у нашій класиці і сучасній літературі багато крові, зла, помсти, і часто насильство має виразний гендерний відтінок.