Проблема впровадження гендерного підходу в освіту є однією з найменш розроблених в українських гендерних психолого-педагогічних дослідженнях. Труднощі пов’язані передусім з відносно недавнім долученням гендерного підходу до освітніх практик, неоднозначним трактуванням як гендерної термінології, так і її змістовного наповнення. Усунення гендерної різниці в початковій та середній освіті до 2015 року було проголошено на Саміті тисячоліття ООН (2000 р.) одним з найважливіших завдань та цілей розвитку громадянського суспільства.
Проведення гендерного аналізу стандартів дошкільної та початкової освіти дасть можливість інтегрувати гендерний підхід в освітню практику, для того щоб дотримуватися принципів гендерної рівності, уникати будь-яких проявів упередженості та дискримінації дітей за статевою ознакою, диференціювати вимоги щодо їхнього розвитку, навчання та поведінки на підставі належності до певної статі, створювати умови для максимального розкриття здібностей та інтересів дівчаток і хлопчиків під час педагогічної взаємодії.
Зміст:
- О. Кікінеджі, Н. Будій, О. Тимчишин, Г. Жирська, Я. Моргун, Л. Ковальчук, І. Гречин, Л. Голояд. Рекомендації щодо впровадження гендерних підходів у систему дошкільної та початкової освіти України;
- В. Власов, Р. Євтушенко, О. Семиколєнова, С. Вихор, Т. Бакка, О. Данилевська, В. Майорський, Н. Городнова, Т. Мелещенко, О. Дятленко. Рекомендації щодо впровадження гендерних підходів у державний стандарт базової і повної освіти;
- Л. Магдюк, Ю. Галустян, Л. Гук. Рекомендації щодо впровадження гендерних підходів у систему професійно-технічної освіти України та державних стандартів професійнотехнічної освіти з конкретних професій;
- Т. Ладиченко, В. Малиновський, В. Ладиченко, О. Салата, О. Желіба. Рекомендації щодо впровадження гендерних підходів у навчальні програми вищої освіти.
Гендерні стандарти сучасної освіти: збірка рекомендацій. Частина 1. / ред. рада Кікінежді О. М., Власов В. С., Магдюк Л. Б., Ладиченко Т. В. – Київ: Програма розвитку ООН в Україні, 2010. – 328 с.